СВЯТИ́Й

СВЯТИ́Й, поет. СВЯТ, а́, е́. 1. Пов’язаний з релігією, богом, наділений божественною силою. Архімандрит Сам на горі править, Святого бога просить, хвалить, Щоб дав їм мудрості дознати, Гетьмана доброго обрати (Шевч., II, 1963, 159); [Корж:] Хто буде боронить наш замучений край, нашу святу віру? (Вас., III, 1960, 54); Громада розступається, старий християнин проходить до диякона і віддає йому святі дари і кошик з хлібом (Л. Укр., II, 1951, 482); // Перейнятий божественною силою. Мудрих та святих речей [проповідника] зібралися послухати правовіри (Коцюб., І, 1955, 291); // Уживається як постійний епітет до слів, пов’язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. Трістане! в тебе є гріхи, великі, непростимі. На їх навряд чи проща є в святім Єрусалимі (Л. Укр., І, 1951, 413); Кривульками в’ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Недалеко від яру, де була колись свята криничка, стоїть лісова сторожка (Стельмах, І, 1962, 255); — Колись баба Улита, ота, Йосипе, що на Афон ходила, приносила із святої гори якогось зілля (Тют., Вир, 1964, 213); // заст. Освячений. Хоч крізь сон подивлюся На ту Україну, Де ходили гайдамаки З святими ножами, — На ті шляхи, що я міряв Малими ногами (Шевч., І, 1963, 139); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Довж., І, 1958, 234); // (тільки свят — повторюване) у знач. виг. Уживається при вираженні переляку, подиву, обурення. [Наталка:] Чого ви лякаєтесь, мамо? Се Петро. [Терпилиха:] Свят, свят, свят! Відкіль він взявся? Се мара! (Котл., II, 1953, 39); — Свят, свят, свят… Опам’ятайся. Мені на пошту треба йти (Коцюб., II, 1955, 23); Свят, свят, невже це Данило? Звідки ж він міг узятися? (Стельмах, II, 1962, 70). Святе́ письмо́ див. письмо́; Святи́й дух див. дух; Святі́ місця́ — місця, які користуються особливою пошаною віруючих і куди ходять на прощу. — На хресті заприсягнуся! — ..в пальцях блиснув золотий хрестик, привезений з святих місць (Стельмах, І, 1962, 237); Святі́ отці́ див. оте́ць. ◊ От [тобі́ (вам)] хрест святи́й див. хрест; Поби́й мене́ святи́й хрест; Хай (неха́й) мене́ святи́й хрест поб’є́; Поби́ла б мене́ свята́ земля́ див. поби́ти; Поби́й тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) святи́й хрест див. поби́ти; Святи́й бо́же!, у знач. виг., заст.— уживається для вираження переляку, здивування, захоплення, радості і т. ін. — У воєводи є дочка красуня. Святий боже, яка красуня! (Довж., І, 1958, 249). 2. Який, за християнською релігією, провів життя в служінні богові й якого після смерті церква визнала небесним заступником віруючих. Хто благає матір божу, Хто святих Петра і Павла, Я ж одну благаю тільки — Сонце ясне, любку гожу: Будь до мене прихильніша (Л. Укр., IV, 1954, 105); Бараболя пропустив підполковника повз себе, крадькома тричі перехрестився на святого Миколу і погасив світло (Стельмах, II, 1962, 83); // Праведний, непорочний, угодний богові. [Матушка гуменя:] Оцю молоду дівчину за її святі заміри та богоугодні діла маємо ми покрити чернечою рясою (Мирний, V, 1955, 82); — До Лісовського треба піти. Він добре знав Чорнокнижного, а той, якщо захоче, законом за одне й те саме і голову зітне, і святим праведником зробить (Стельмах, І, 1962, 439); // у знач. ім. святі́, ти́х, мн. (одн. святи́й, то́го, ч.; свята́, то́ї, ж.). Люди, які все життя присвятили служінню богові й після смерті визнані церквою небесними заступниками віруючих. Нехай бог вам помагає! Піду помолюся Усім святим у Києві, Та й знову вернуся В вашу хату, як приймете (Шевч., І, 1963, 317); [Мартин:] Я тобі п’яльця достану, будеш вишивать у п’яльцях. [Марися:] Та я ж не вмію. [Мартин:] Навчишся. Не святі горшки ліплять! (К.-Карий, І, 1960, 342); З кутка виглядав невеличкий образ — не знать святого, чи святої, бо на йому малюнок потемнів (Мирний, IV, 1955, 287); * У порівн. Онися ввійшла в світлицю, згорнувши руки, неначе свята (Н.-Лев., III, 1956, 35); // у знач. ім. святі́, ти́х, мн. Те саме, що іко́ни (див. іко́на). Капличка.. проста.. Чорна вода у зрубі, в якій купають блиск свій воскові свічі, святі, що пахнуть олійною фарбою, липкий чорний поміст (Коцюб., II, 1955, 240); Входе [входить] в хату [Трьомсин], роздивився, На святих перехрестився, Та й хазяйці дав чолом (Манж., Вибр., 1955, 195). Житія́ святи́х див. житіє́. ◊ Го́лий, як туре́цький святи́й див. го́лий; Святи́й його́ зна́є, що (куди́, як і т. ін.), заст.— те саме, шо Бог [його́] зна́є, що (куди́, як і т. ін.) (див. бог). Постояв трохи — дрімається, далі все дужче та й дужче. Святий його знає, чого воно так мені (Тесл., З книги життя, 1949, 53); Хоч (хоть) святи́х вино́сь [із ха́ти] — нема сили терпіти що-небудь; нестерпно для присутніх. Скрізь клопіт, халепа, сто лих! Так в мідні клекотить гарячій, Так в кабаці кричить піддячий, Як кажуть, хоть винось святих (Котл., І, 1952, 233); Коли до дядька Володимира хто звертався з позичкою, він спочатку ставав глухим, а далі або мовчав, або таке молов, що хоч святих винось із хати (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 43). 3. Стос. до великодня. Коли діждалася [мати] в хаті молока, стала щедро, незважаючи на святий піст, відпоювати сина скоромним, беручи весь гріх на себе (Гончар, II, 1959, 199); // Уживається як постійний епітет до свят, визначених християнською релігією. Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих, нема й одежинки про святий празник (Вовчок, І, 1955, 30); Прикази арештувати мене.. відновляються в належний спосіб об різдві святому (Л. Укр., IV, 1954, 132). Свята́ вече́ря, заст.— вечеря у святий вечір. Ще на святвечір, коли пеклося й варилося до святої вечері дванадцять страв, брала газдиня з усіх мисок по ложці, пекла з того всього книшик та й ховала той книшик аж до Юрія (Хотк., II, 1966, 25); Він також домігся, щоб йому з кожної хати на святу вечерю носили пироги і до них по кварті олії (Стельмах, І, 1962, 271); Святи́й ве́чір див. ве́чір. 4. перен. Морально чистий, благородний, бездоганний у житті, поведінці тощо. Прийде лист від нього, Отой малий трикутник саморобний, Що дожидали їх усі дружини, І сестри всі, і матері святі За тих часів по всій землі радянській (Рильський, II, 1960, 305); — Та що ви йому допит влаштували? ..Не святий і він! До всіх добрим не будеш (Гончар, Тронка, 1963, 154); // Не винний у чому-небудь, перед кимсь; безгрішний. На Прокопа як зверху подивиться — Кругом святий! І чорту ні за що і нігтем зачепиться (Бор., Тв., 1957, 175); — Левко — душа свята! Я, батюшка,.. я витяг у батька все (Кв.-Осн., II, 1956, 293); // у знач. ім. святи́й, то́го, ч.; свята́, то́ї, ж. Людина, яка не винна ні в чому, ні перед ким. Родилась [княжна] на світ жить, любить, Сіять господнею красою, Витать над грішними святою І всякому добро творить (Шевч., II, 1963, 34); — Виходить, у мене є багато слабостей, і виходить, що я не святий і, може, навіть гірший за інших (Тют., Вир, 1964, 162); Не удавай святої з себе, не обдурить мене нічим, ні синім поглядом, як небо, ні личком ангельським твоїм (Сос., II, 1958, 118); // Чистий, благородний. Разом з вірою в людину в душі Франковій живе віра в світлу будучність для нашої землі.. Могутнім акордом лунає та свята віра в Франковому вірші «Каменярі» (Коцюб., III, 1956, 40); Своє чуття неохололе Несла захованим, святим, Гарячим серцем (Мал., Любов, 1946, 45); // Який виражає чистоту, благородство (про очі, обличчя і т. ін.). [Річард:] Нехай не вабить грішная краса твоїх святих очей (Л. Укр., III, 1952, 48); Чоло в неї випукле, чорні очі одночасно святі і гріховні (Стельмах, І, 1962, 78); // Освячений високою метою. [Лицар (з найнижчого уступа скелі):] Святий цей запал, а проте даремний (Л. Укр., II, 1951, 210); Хай квітне злагода і праця На всіх полях, у всіх серцях, Щоб у труді святім змагаться, А не в загарбницьких боях! (Рильський, III, 1961, 245); // Особливо почесний. Святий обов’язок. Свята́ непра́вда — неправда, до якої вдаються заради чогось кращого. [Прісцілла:] Ні, мій друже! Хоч, може, се була б свята неправда, але ні серце, ні язик не може на неї зважитись (Л. Укр., II, 1951, 379); Свята́ пра́вда див. пра́вда; Святе́ ді́ло; Свята́ спра́ва: а) добра, потрібна, корисна справа. Сама [генеральша] аж ніби мо[ло]діє, І генерал собі радіє, Що діло, бачите, святе Удвох таки вони зробили. Петра на волю одпустили, Зимою в Київ одвезли, І там у школу оддали (Шевч., II, 1963, 245); — Не турбуйтесь, — .. сказав він. — Все буде добре. — А я й не турбуюсь.. За святе діло й умерти легко… (Гончар, III, 1959, 38); б) добре, прекрасно. — Ось гляньте, які молодці! На Січ їх скоро пошлю!.. — Святе діло (Довж., І, 1958, 220); в) (при протиставленні) інша справа, інша річ. — В вас такі нікчемні кубки, що ні в віщо гаразд і налити. Святе діло наші січові коряки! (П. Куліш, Вибр., 1969, 90); [Маруся:] Хто його вигадав — спати влітку в хаті. Святе діло — в садочку, та й під вишеньками (Вас., III, 1960, 82); — Нудьга.. Ненавиджу оці оборони! Копай і копай без кінця. Святе діло наступ. Я тільки тоді й відчуваю, що живу, коли наступаємо (Гончар, III, 1959, 28). ◊ Свята́ наї́вність — простодушна, нехитра, наївна людина. — Не вдавайте, отче, з себе святу наївність. Все ви добре знаєте (Стельмах, Правда.., 1961, 384); — Яка краса! Який вечір! — вдаючи святу наївність, захоплювався Сидір Сидорович (Дмит., Наречена, 1959, 196); Свята́ простота́ див. простота́; Святи́й та бо́жий див. бо́жий. 5. Який глибоко шанують; дорогий, заповітний. Ну, невже вся моя робота, всі мої пориви серця, думки, надії, все, все, що святе для мене — один дим… (Мирний, V, 1955, 344); Червоний прапор звивсь над нами… Святий той прапор бережіть І мозолястими руками.. Той прапор високо держіть (Черн., Поезії, 1959, 382); Є хіба святіше слово — мати? Чи людина ще рідніш бува? (Шпорта, Вибр., 1958, 283); Вони йшли навпростець, прокладаючи через жито широку дорогу, топчучи святий хліб (Кочура, Зол. грамота, 1960, 105); Мене ще й досі владно кличе моїх степів свята трава, така і рідна і пахуча (Сос., II, 1958, 368); // у знач. ім. святе́, то́го, с. Те, що глибоко шанують. Багато святого в садибах Полтави Для чистих юнацьких сердець (Нагн., Слово.., 1954, 252); // Непорушний, непохитний. Бачиш — руський з тобою, башкир і таджик, Друзі, браття твої, громоносна лавина. Свят союз наш, народ непоборен повік, Нездоланна повік його сила левина (Рильський, II, 1960, 179); // Якого мають дотримуватися всі, обов’язковий для всіх. Тарас вийшов наперед: — Ти хочеш, мабуть, щоб ми не поважали першого святого закону товариства, покинули б братів своїх на те, щоб з них живцем зідрали шкуру, щоб четвертували козацьке тіло (Довж., І, 1958, 254); Усіх їх Вася знав на імена, новакам розповідав про них зворушливі легенди, і хай би спробував хто висловитись про його товаришів без належної пошани! Це були святі традиції його роти, його честь, його слава (Гончар, III, 1959, 190); // Звичний, природний, особливо бажаний. Минала хвилева небезпека — і знову святий спокій (Хотк., II, 1966, 181); Ти [людино] скрізь.. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом (Коцюб., II, 1955, 222). ◊ Свята́я (свята́, святе́) святи́х: а) щось таємне, неприступне для непосвячених. Святая святих людського організму — серце — стало підвладним мудрим рукам лікаря (Наука.., 12, 1964, 32); б) щось недоторканне. У нього ключі від зерносховища, де — святе святих — насіннєвий фонд (Літ. Укр., 14.IX 1965, 1); в) щось найдорожче, найзаповітніше. Історія — це святая святих народу, недоторканна для злодійських рук (Довж., III, 1960, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 101.

святий—адктивсвятой святий вечр святой вечер святе письмо святое письмо святий та божий святой и божий...Большой украинско-русский словарь
святий—поет.i свят а е. Повязаний з релгю Богом надлений божественною силою. Перейнятий божественною силою. Уживаться як постйний ептет до слв повязаних з мсцями або предметами ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
святи́й—святий той хто визначився свом життям у любов до Бога й ближнх Христос навчав активно любов тобто тако яку осяга той хто поклада душу за друзв свох у народ деяк свят пер...Жайворонок. Знаки української етнокультури
святий—святий . святий на святого нди нкди нди святе деревце деревце святе нщо нщо Святий Вечр Свтий Вечр Святвечр На Свтий Вечр сдаму ду вичер вс щу в хат. Пу вичери ли...Лексикон львівський
святий—святий прикметник...Орфографічний словник української мови
святий—святий на тоuмутuм мн.em т...Орфоепічний словник української мови
святий—сватий м. на томутм мн. т....Орфоэпический словарь украинского языка
святий—Святий та те...Правописний словник Голоскевича
святий—мж святими суперечка бува. в найзгдлившй см бува сварка. святий Боже не поможе. молитва нчого не поможе. святий на святого в неб скривиться. мж добрими людьми бува непоро...Приповідки або українсько-народня філософія
святий—див.em Бог Добрий побожний чесний...Словник синонімів Вусика
святий—праведний преподобний непорочний безгршний морально чистий дар Божий божественний священний сакраментальний мету заповтний воду освячений пст великоднй обовязок високи...Словник синонімів Караванського
святий—. який позбавлений грхв праведний безгршний преподобний . в знач. м. праведник угодник святець....Словник синонімів Полюги
святий—ВИСОКИЙstrong спрямований на здйснення велично мети БЛАГОРОДНИЙstrong ВЕЛИКИЙstrong СВЯТИЙstrong СВЯЩЕННИЙstrong. Смерть його Мчурна вдгукнулась у серцях потомкв. тихою з...Словник синонімів української мови
святий—СВЯТИЙ поет. СВЯТstrong а е. Повязаний з релгю Богом надлений божественною силою.Архмандрит Сам на гор править Святого Бога просить хвалить Щоб дав м мудрост дознати Геть...Словник української мови у 20 томах
святий—поет. свят а е. Повязаний з релгю Богом надлений божественною силою. Перейнятий божественною силою. Уживаться як постйний ептет до слв повязаних з мсцями або предметам...Толковый словарь украинского языка
святий—священнийem sacredсвятий обовязок sacred dutyсвята память sacred memoryдля нього нема нчого святого nothing is sacred to with him рел.em holy перед мямem Saint як м.em...Українсько-англійський словник
святий—сьвяты...Українсько-білоруський словник II
святий—Сьвяты...Українсько-білоруський словник II
святий—сьвяты...Українсько-білоруський словник
святий—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
святий—Helgen hellig...Українсько-датський словник
святий—I Святийвечр em Святая абоem святе святих...Українсько-китайський словник
святий—Helgen hellig...Українсько-норвезький словник
святий—[swjatyj]Святий Миколай wity Mikoaj...Українсько-польський словник
святий—того wity Святе Письмо Pismo wite Свята Тройця Trjca wita Святий вечр Святвечр wigilia Boego Narodzenia Святий Дух Duch wity...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
святий—прил. рел. перен. святой Святая [святе] святих рит. Святая [Святое] Святых святий отче обращение к служителю культа святой отец сущ. рел. святой святитель...Українсько-російський словник
святий—Saint...Українсько-французький словник
святий—Helgon helig...Українсько-шведський словник
святий—голий як бубон як турецький святий. Дуже бдний. З ддапрадда був я голий як бубон. Польово земл ан геть не мав не маю . Кротевич Чи гаразд у х них у господ Де там! так...Фразеологічний словник української мови