ПОКА́ЗУВАТИ

ПОКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОКАЗА́ТИ, ажу́, а́жеш, док. 1. перех. Давати можливість бачити, розглядати, роздивлятися кого-, що-небудь. — Мабуть, той хазяїн дуже любив овесець та сам його їв, а нам [коням] тільки показував (Н.-Лев., III, 1956, 297); — Показуй, що ти купила? (Коцюб., II, 1955, 370); Він показав нам, із кілочка знявши, Своє національне убрання (Рильський, III, 1961, 162); // Виявляти перед кимсь своє вміння робити що-небудь. А потім вірші почали [діти] читати — Наввипередки: кожному і кожній Хотілось показать своє мистецтво (Рильський, III, 1961, 160); // Демонструвати кінофільм, давати спектакль і т. ін. Під час четвертої поїздки по Україні у лютому 1921 р. агітпоїзд імені В. І. Леніна, проводячи агітаційну роботу в Маріуполі, Кременчуку, Олександрії.., показав ряд кінопрограм (Укр.. кіномист., І, 1959, 32); // Домагатися певних результатів (у змаганнях, спорті і т. ін.). Показувати найбільшу швидкість; Показати найкращий час; // з ким — чим, над ким — чим. Витворяти, виробляти з кимсь, чимсь що-небудь. [Егіст (впівголоса):] Троянська вдача зухвала зроду. Кажуть, Андромаха таке показує над чоловіком, що дивно, як він терпить (Л. Укр., II, 1951, 331); Знайшла [баба] довгий вузький камінь, — і що вже вона з ним не показувала: і квітками квітчала і слова найласкавіші промовляла (Хотк., II, 1966, 404); // Знайомити з чим-небудь, даючи пояснення. — Показуйте мені перше всього вашу бібліотеку.., — наказує він мені (Мирний, IV, 1955, 370); — Та ще, послухай, щось скажу: Щоб в пекло ти зайшов до мене, Бо діло єсть мені до тебе. Я все тобі там покажу (Котл., І, 1952, 108); Після обіду Мар’яна показала йому всі закутки лісу (Стельмах, II, 1962, 225); // Робити, виконувати що-небудь з метою навчити когось; наочно навчати. Зостався Чіпка в Бородая. Хазяїн коло його спершу миром та ласкою, показує й розказує — як і що, й коли робити… (Мирний, І, 1949, 148); Розповідали, що він [професор] показував теслі, як тримати сокиру, а маляреві — пензель (Ю. Янов., II, 1958, 27); Виїжджаючи з двору, він звелів Одарці поприбирати з стола і показати Василині, як ходити коло самовара й де ховати посуд (Н.-Лев., II, 1956, 51); Ніби просте діло [засівати ниву], а проте спершу не давалось, поки дядьки-сусіди, пересміявшись, не підійшли та не показали кавалеристові, як треба ставати та як руку тримати, щоб зерно рівно лягало по ниві (Гончар, II, 1959, 220); // заст. Давати вказівки, вказувати. Колись будем І по-своєму глаголать [говорити], Як німець покаже (Шевч., І, 1963, 332); // Переконувати кого-небудь у чомусь на прикладах; доводити щось. — Вже я й об’єктив здіймав, і апарат розбирав, показував, що він не стріляє, як запевняли баби, — ніщо не помогло (Коцюб., І, 1955, 257); — Пригадайте собі, панове, байку про селянина, що, вмираючи, на пучку прутиків показав синам, яку силу має єдність (Коцюб., І, 1955, 171); // Давати для перегляду, ознайомлення, перевірки, оцінки і т. ін. Деякі переклади (італійські, мадярські, німецькі, норвезькі, іспанські, польські) показував мені Р. Сембратович (Коцюб., III, 1956, 287); Вчора в правлінні йому показали плани колгоспних земель (Довж., І, 1958, 73); // Пред’являти які-небудь документи. — Документи. — Уже ж раз показували. — Зайві розмови. Давайте на стіл документи (Тют., Вир, 1964, 334); Повз гірлянди зелені.. проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати.., на мить затримуючись біля дверей, щоб показати мандати (Досв., Вибр., 1959, 377); // Знайомити кого-небудь з кимсь. Стара всіх нас показує: се Ганна, а се Варка, а се Домаха… (Вовчок, І, 1955, 105); — Перекажи привіт своїй молодиці, — гукнув Чіпаріу. — Як будемо вертати, ми сподіваємося, що ти її нам покажеш? (Смолич, І, 1958, 51); // Давати можливість зробити медичний огляд. — Вони, як могли, лікували його, прикладали до рани різні трави, коли ж побачили, що людина загибає — зважились показати мені (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11); // Робити видним кого-, що— небудь, відкриваючи, освітлюючи і т. ін. Солоха якось скривилася і показала два ряди своїх білих зубів (Мирний, І, 1954, 57); // Являти кого-, що-небудь. А як умру,.. положи [Україно] Свого ти сина в домовину, І хоть єдиную сльозину В очах безсмертних покажи (Шевч., II, 1963, 301); [Антистрофа:] В гаю святому у ніч Артемідину Жертву таємну приносили ми, Там показала нам в сяєві срібному Сюю дівчину богиня сама (Л. Укр., І, 1951, 159). ◊ Ду́шу пока́зувати (показа́ти) — щиро, з великою прихильністю ставитися до кого-небудь. — Він сирота, — хто без мене Його привітає? Хто про долю, про недолю, Як я, розпитає? Хто обійме, як я, його? Хто душу покаже? (Шевч., І, 1963, 127); Не пока́зувати на світ — ховати від усіх. На зиму в степ перевів [Улас Марину], у землянці цілу зиму держав, на світ не показував, поки в неї коси не одросли (Мирний, IV, 1955, 238); Не пока́зувати (не показа́ти) но́са див. ніс; Оче́й не пока́зувати див. око 1; Пока́же час (життя́, майбу́тнє і т. ін.) — щось з’ясується, підтвердиться чи не підтвердиться в майбутньому. — Ну, та як воно буде — покаже час. А готуватися до нападу на казарму треба (Головко, II, 1957, 470); — Не можу, правда, наперед сказати, що ви нездатні на се, але не повірю, поки життя ваше не покаже вашої правди… (Коцюб., І, 1955, 172); Дорош погодився, що справді він починає нове життя, а от чи воно буде щасливе, покаже майбутнє (Тют., Вир, 1964, 108); Показа́ти това́р лице́м див. лице́; Пока́зувати (показа́ти) клас див. клас; Пока́зувати (показа́ти) кула́к див. кула́к; Пока́зувати (показа́ти) на весь зріст — повністю розкривати риси, вчинки, діяльність і т. ін. кого-небудь. Що може бути гуманнішим від переконання в могутності і красі трудящої людини і бажання.. показати трудівника на весь зріст, у всій його красі! (Талант.., 1958, 35); Пока́зувати (показа́ти) пере́д див. пере́д; Пока́зувати (показа́ти) при́клад — бути зразком, взірцем для когось або зразком чого-небудь. Батальйони Подсєкайлова, Савви, Нефьодова, Чупая перші кинулись на правий берег, показавши приклад відваги на довгі часи (Довж., І, 1958, 318); Показати приклад ударної праці; Пока́зувати (показа́ти) п’я́ти (п’я́тки) — швидко йти геть, тікати від кого-небудь. [Славок (грізно):] Чого стовбичиш під чужим вікном? Підслухуєш? Ану показуй п’яти! (Підс., Жарти.., 1968, 67); — Притаєний ворог ще не перевівся по наших селах, — нервово посмикуючи шиєю, обізвався Дорош..— Давайте розберемо, хто в нас є такий на прикметі, щоб накрити, доки він нам п’яток не показав (Тют., Вир, 1964, 189); Пока́зувати (показа́ти) спи́ну (поти́лицю): а) відвертатися, виявляючи свою зневагу, або іти геть. — І стида й сорому немає, й честі! Я йому спину показую, а він щодня… Сказано: з хама не буде пана! — каже розгнівана генеральша (Мирний, II, 1954, 101); б) відступати, тікати, виявляючи своє боягузтво. Князь Ігор був мудрий і сміливий. Княгиня Ольга пригадує, як рішуче й безжально судив він дружину свою, коли хто перед ворогом показував спину (Скл., Святослав, 1959, 52); Суворов знав генерала Река як людину, що не звикла показувати потилиці ворогові (Добр., Очак. розмир, 1965, 75); Пока́зувати (показа́ти) язика́ кому —дражнити кого-небудь, висовуючи язика. З усіх учнів класу тільки Женя.., ота, що любить показувати всім язика, одержала з поведінки четвірку (Сміл., Сашко, 1957, 61); Юрко безтурботно почав ковзатися на льоду, розпихаючи і підбиваючи хлопців та дівчат. Ось він знову стрівся з Христиною, підморгнув їй, а вона, озирнувшись, показала йому язика (Стельмах, І, 1962, 63). 2. тільки недок., неперех. і рідко перех. Мати такий зовнішній вигляд, ознаки або прикмети, які свідчать про щось або передвіщають що-небудь. Як його не радіти, коли світ зразу покращав: і сонце веселіше засяло, і пахощі з садків покотились хвилями, і озимина нічогенько показує на сей рік (Коцюб., І, 1955, 21); — Ну, як мої нові [коні]? — осадив Карпо біля брами вороних. — В борозного копита.. так, збоку, показують нічого (Стельмах, II, 1962, 367); Танцюють зорі — на мороз чималий Показують (Рильський, III, 1961, 118); — Небо наче на вітер показує, — невдоволенням бринить тенористий голос Гайшука (Стельмах, Правда.., 1961, 235); // безос. Фабрикант був ще молодий, йому показувало років тридцять (Досв., Вибр., 1959, 55). 3. перех. і неперех. Рухом, жестом, поглядом і т. ін. вказувати на кого-, що-небудь, привертаючи чиюсь увагу, пояснюючи щось тощо. — Так ото вона та сама ордівська Настя? — показують на неї пучками якісь чужі жінки (Вас., 1, 1959, 281); Оставивши своїх гуляти, Пішов [Еней] скрізь по полям шукати, Щоб хто дорогу показав: Куди до пекла мандровати, Щоб розізнати, розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (Котл., І, 1952, 115); Свіжим дитячим личком усміхнувся хлопчик і показав очима на матір (Мирний, І, 1954, 322); // Рухом, жестом і т. ін. пропонувати зробити щось. Гнат вилаявся і лютим порухом голови показав близнятам, щоб вони простежили за паскудним довбняком [дурнем] (Стельмах, І, 1962, 545); // перен. Вказувати життєвий шлях, певний вихід і т. ін. Ми закликаємо до згоди, Показуєм щасливу путь: Нехай на світі всі народи В добрі і в злагоді живуть! (Павл., Бистрина, 1959, 18). ◊ Куди́ о́чі пока́жуть див. о́ко1; Пока́зувати (показа́ти) доро́гу [да́лі] див. доро́га; Пока́зувати (показа́ти) [на] две́рі див. две́рі; Пока́зувати па́льцем (па́льцями) на кого-що-з осудом або здивуванням вказувати, звертати увагу на того, хто якось виявляє себе (перев. з негативного боку). — До чого-то стільки уборів? Цілий ювелірний магазин! Де ви їх набрали? Браслети, персні, гребені, брошки.. Я не хочу, щоб на нашу ложу всі пальцями показували (Л. Укр., III, 1952, 541); — Не піду я, Юрчику, додому. Будуть пальцями на мене показувати, а то й не приймуть цілком. — Приймуть, — сказав Юрчик (Хотк., II, 1966, 265); Пока́зувати (показа́ти) порі́г (одві́рок і т. ін.) — те саме, що Пока́зувати (показа́ти) [на] две́рі (див. две́рі). [Руфін:] Не можу я їм показать порога, коли їх сам.. в хату кликав (Л. Укр., II, 1951, 4.15); — Роксана казала, що ви надумали віддати її у Коломию, боявся я, прийдемо до вас, а ви нам поріг покажете (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 5); [Степанида:] Коли вам, добродію, честю сказали, щоб ви минали нашу хату, так хіба хочете, щоб вам одвірка показали? (Кроп., І, 1958, 127). 4. перех. Зображати кого-небудь, наслідуючи мову, жести і т. ін.; наочно зображати щось певними діями, рухами тощо. У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує (Шевч., VI, 1957, 188); Проценко не сердився, навпаки — жартівливо показував, як Марія підпиралася рукою, дослухаючись, як Христя важко зітхала (Мирний, III, 1954, 207); — У воєводи є дочка красуня. Святий боже,яка красуня! (Тут Янкель постарався показати на своєму обличчі всю красоту панночки) (Довж., І, 1958, 249); // Зображати кого-, що-небудь у художніх образах, певним чином. Та ладом Та добрим складом, хоть на час Ту вінценосную громаду Покажем спереду і ззаду Незрячим людям (Шевч., II, 1953, 69); Це перед ним на столі стінна газета самими ними — хлопцями — й написана. У ній намагались показати життя, яким воно є: гарне, погане (Головко, II, 1957, 130); У новому фільмі «Арсенал» я.. поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (Довж., І, 1958, 22). 5. перех. Робити помітними для оточення свої почуття, наміри, виявляти свій стан і т. ін.; проявляти. — Мати любила мене — душі не чула… Може, і батько любив, та за панщиною ніколи було йому те показувати (Мирний, III, 1954, 162); Хлопцям трохи моторошно, але вони не показують цього (Ірчан, II, 1958, 73); Ах, нащо було Юзі показувати перед Зонею ті сльози! (Л. Укр., III, 1952, 657); Половчиха, вирядивши в море чоловіка, виглядала його шаланду.. Вона не показувала перед морем страху, вона мовчки стояла на березі — висока й строга (Ю. Янов., II, 1958, 189); Він.. старається не показати ні своєї радості, ні своїх бажань… (Коцюб., І, 1955, 412); // Виявляти певне ставлення до кого-, чого-небудь. О. Нестор, очевидно, рад був тим ознакам пошани, які показували йому селяни (Фр., VII, 1951, 45); Ацест Енею, як би брату, Велику ласку показав І, зараз попросивши в хату, Горілкою почастовав (Котл., І, 1952, 89); — Ей, ви, ловці, добрі молодці! Услужіте мені службу, покажіте дружбу (Кв.-Осн., II, 1956, 56); [Семпроній:] Я хтів порадити: коли не можна відкрити таємниці, то хоч ділом пошану до закону показати, щоб суд упевнився, що ви слухняні і чесні громадяни (Л. Укр., II, 1951, 476); // Виявляти які-небудь якості або властивості, свою вдачу, натуру і т. ін. — Уліз [пан Польський у предводителі], та й ну свою панську пиху показувати (Мирний, І, 1949, 249); Бачите, упертості не показую, з чим згоджуюсь, то слухаю, а решта нехай таки буде по-моєму (Л. Укр., V, 1956, 80); Боролися [джигіти], показували свою силу й спритність, билися на ятаганах, а решту часу упадали біля дівчат і жінок (Тулуб, В степу.., 1964, 358); — Ну, ну! Ти вихорівської породи не показуй. Жмикрути нещасні. Усе вам мало, щоб вам ні дна ні покришки! (Тют., Вир, 1964, 236); Що, мій Херемоне стоїку, смерть вихваляєш надміру? Хочеш мені показать вдачу і дух мудреця? (Зеров, Вибр., 1966, 345); // Створювати видимість чого-небудь; удавати щось, прикидатися. Він [поліцмейстер] не пізнав голосу свого, але од того грубого крику всі почули себе вільніше, і кожний намагавсь показати, що він не злякався (Коцюб., II, 1955, 380); Відчулося напруження в корчмі, от як перед бурею. Мимоволі всі якось притихли, хоч кожний старався показати, буцімто він зовсім тим не цікавиться (Хотк., II, 1966, 421). Показа́ти своє́ а) виявити свої можливості. — Мене ніщо не лякає, — говорила Катерина. — От станемо в колгоспі на ноги, і моя ланка покаже своє (Жур., Дорога..,1948, 17); б) з’ясувати що-небудь. На півмісяця він їде до Каховки, а час і тривалі, спокійні роздуми своє покажуть (Вол., Наддн. висоти, 1953, 33); Пока́зувати (показа́ти) себе́: а) видавати себе за якого-небудь. Не жили старші в миру й між собою: кожному бажалося вискочити перед начальством, показати себе за найкращого (Мирний, І, 1949, 230); Мені хочеться.. показати себе веселим і цікавим, і… красивим (Ю. Янов., II, 1958, 42); Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться (Хижняк, Тамара, 1959, 201); б) виявляти свої якості, здібності, можливості і т. ін. Довбиші були багатенькі, і Кайдашеві хотілось себе показать перед багатирями (Н.-Лев., II, 1956, 278); Вчив Данило воїнів, щоб не тільки на бойовищі хоробро і вміло з ворогом билися, а щоб і перед людьми у мирні часи вміли себе показати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 567); Пока́зувати (показа́ти) [себе́] на ді́лі — своєю діяльністю виявити які-небудь якості, свій характер і т. ін. З нальоту кожен, сто чортів, до праці взявсь завзято, бо кожен сам себе хотів на ділі показати (Дор., Три богатирі, 1959, 20). ◊ Зу́би пока́зувати див. зуб; Не пока́зувати (показа́ти) ви́ду див. вид 1; Пока́зувати (показа́ти) [свої́] кі́гті — виявляти свою злостиву, лиху вдачу, справжні наміри; Пока́зувати (показа́ти) ро́ги — виявляти войовничість, чинити опір кому-небудь. Тепер уже [після пожежі] настала для них гірка година. Батько до нестями марнувався, мати їла себе, свого чоловіка й дітей. Тоді й батько показав роги (Круш., Буденний хліб.., 1960, 39). 6. перех. Робити щось явним, очевидним; розкривати що-небудь. Семен почне розказувати і про світ божий, і що робиться на світі… так усю правду й викладає, так усе й показує, як на долоні (Коцюб., І, 1955, 447); Своїми славетними віршами [Т. Шевченко] показав усьому світові, що мусе талановитий чоловік зробити з простого слова (Мирний, V, 1955, 309); Кукурудза.. показала своє значення і величезні можливості як культура, що гарантує забезпечення кормами дедалі зростаюче поголів’я худоби (Укр. іст. ж., 2, 1960, 43); // Встановлювати що-небудь (перевіркою, дослідженням, обстеженням і т. ін.) Він не опромінений. Це показало обстеження,— гіпертонія розгулялася та й усе (Гончар, Тронка, 1963, 214); // Діями, словами, виразом обличчя і т. ін. давати зрозуміти або виявляти що-небудь. Яким не випив і тим показав очевидячки неповагу до гостей (Н.-Лев., І, 1956, 191); На цих.. виборах наш народ показав, що й він однакових прав з панами (Мирний, V, 1955, 325); // Свідчити про що-небудь, бути доказом чогось; давати підставу для якого-небудь висновку. Вона була убрана зовсім по-панськи, але її лице, її нечепурна одежа, чорний поділ спідниці і розкудлане волосся на голові, — все це показувало, що вона не панія (Н.-Лев., II, 1956, 209); Самий факт приїзду його до комісара показував перевагу останнього (Ю. Янов., II, 1958, 108). ◊ Пока́зувати (показа́ти) спра́вжнє (ді́йсне, нове́ і т. ін.) обли́ччя див. обли́ччя. 7. перех. Позначати щось яким-небудь способом. Границю постійного льодового покриву морів показують білою пунктирною лінією (Фіз. геогр., 5, 1956, 119); // Визначаючи, фіксувати час, тиск і т. ін. (про прилади, механізми і т. ін.). — Що ж воно таке? — Термометром називається, — каже.. — А винесеш зимою надвір, показує холод (Коцюб., І, 1955, 302); Станційний годинник показує третю годину дня (Кол., На фронті.., 1959, 194); Радіолокатор покаже, на якому рівні хмари починаються і де кінчаються, яка щільність їх окремих шарів, скільки їх і на якій висоті вони розташовані (Рад. Укр., 20.VII 1962, 3). 8. перех. Розповідати щось про кого-, що-небудь, подавати якісь відомості; обвинувачувати когось своїми свідченнями. Поодбирав [писар] од них руки, порозпускав людей і став писати, що «сії люди з-під присяги показували, що Левко і злодіяка..» (Кв.-Осн., II, 1956, 268); [Огнєв:] Учора один полонений показав — триста [танків], другий — двісті (Корн., II, 1955, 23); // неперех. Доносити на кого-небудь. [Лановий:] А ви, товаришу, будете тут керувати нашою розвідкою! Добре? [Пересада:] Навряд щоб довелося: покажуть на мене (Мам., Тв., 1962, 178); — Де подів Кузя? — Віддав властям. Хай розбираються.. Сьогодні він про радянську владу брехні розпускає, а завтра на активістів покаже (Тют., Вир, 1964, 311). 9. тільки док., перех. і неперех., розм. Провчити кого-небудь, помститися за щось (звичайно уживається як погроза). — Я їм покажу, я їх допечу! — страхав о. Василь неприсутніх парафіян (Коцюб., І, 1955, 324); — Що? Що, мій цвіточок? Паця лякала? Ось ми їй покажемо. Ну-ну-ну, погана паця (Вас., II, 1959, 350); Нехай довідається мати. Вона йому покаже, як жебрати (Панч, На калин. мості, 1965, 20); Він [пан] стиснув кулака в кишені.. Він ще покаже оцьому бидлові і землю, і підписи (Стельмах, І, 1962, 629). ◊ Показа́ти, де ра́ки зиму́ють див. зимува́ти; Показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть — те саме, що Показа́ти, де ра́ки зиму́ють. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 11.

показувати—indicate...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
показувати—ую уш недок.i показати ажу ажеш док.i перех. Давати можливсть бачити розглядати роздивлятися кого щонебудь. Виявляти перед кимсь сво вмння робити щонебудь. Демонструват...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
показувати—показувати показати куди стежка в горох стежка показувати кавалки кавалок показувати \ онори гонор показувати фохи фохи...Лексикон львівський
показувати—показувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
показувати—Показувати зую зуш...Правописний словник Голоскевича
показувати—Виставляти демонструватиФразеологчн синонмиstrong виставляти на вселюдський смх виставляти на глум виставляти на огляд виставляти на оч виставляти на показ...Словник синонімів Вусика
показувати—демонструвати псу давати мсто знайомити з як робити наочно навчати документи сов. предявляти приклад подавати бути за язика висолоплювати кулак грозитися чим спину оберта...Словник синонімів Караванського
показувати—давати змогу бачити виставляти демонструвати....Словник синонімів Полюги
показувати—II. ВИГЛЯДАТИstrong мати певний зовншнй вигляд ГЛЯДТИstrong рдко ГЛЯДТИСЯstrong рдко ДИВИТИСЯstrong рдко ПОКАЗУВАТИstrong мати такий вигляд який указу на щось передвща що...Словник синонімів української мови
показувати—ПОКАЗУВАТИ ую уш недок. ПОКАЗАТИstrong ажу ажеш док. кому кому що. Давати змогу бачити розглядати роздивлятися кого щонебудь. Мабуть той хазян дуже любив овесець та сам й...Словник української мови у 20 томах
показувати—ую уш недок. показати ажу ажеш док. перех. Давати можливсть бачити розглядати роздивлятися кого щонебудь. Виявляти перед кимсь сво вмння робити щонебудь. Демонструвати...Толковый словарь украинского языка
показувати—disclose display exhibit indicate документ тощо show...Украинско-английский юридический словарь
показувати—показывать...Украинско-русский политехнический словарь
показувати—недок.em показувати док.em показати to show toem демонструватиem to display to exhibit to demonstrate виймати розкладатиem to set forth бути ознакою вказувати наem to den...Українсько-англійський словник
показувати—сведчыць...Українсько-білоруський словник II
показувати—Сведчыць...Українсько-білоруський словник II
показувати—сведчыць...Українсько-білоруський словник
показувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
показувати—Vise...Українсько-датський словник
показувати—Залзнц показан на карт червоними лнями Досвд показав що можна зробити бльше Показувати зуби em Показувати приклад Не показувати виду em не показувати пережива...Українсько-китайський словник
показувати—Vise...Українсько-норвезький словник
показувати—[pokazuwaty] pokazywa ukazywa okazywa предявлятипредявляти паспорт okazywa paszportнадавати допомогу okazywa pomoc...Українсько-польський словник
показувати—ую уш pokazywa wskazywa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
показувати—несов. показувати сов. показати показывать показать указывать указать жестом движением обозначать обозначить делая знак пометку на чмн. разг. проделывать проделать шут...Українсько-російський словник
показувати—Montrer...Українсько-французький словник
показувати—Visa...Українсько-шведський словник
показувати—вказувати показувати вказати показати на двер кому. Виганяти проганяти когось звдкинебудь. З кожним днем переконувався ван зайвий вн непотрбний у Дрочиловй хат. Якщо йог...Фразеологічний словник української мови