ЗАМИКА́ТИ

ЗАМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Зачиняючи що-небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. Заперти було нічим хату; гаразд, що хоч до скрині замок є, а то ще й хату замикати (Мирний, III, 1954, 35); Наталя вернулася з осторогою до дверей, замикає на ключ (Вас., III, 1960, 349); Петушек сховав свою рідину в шафу, замкнув її, а ключ поклав собі в кишеню (Шовк., Інженери, 1956, 18); Тітка Павлина закрила хвіртку і замкнула на два замки: ключем і на засув (Томч., Готель.., 1960, 222); // розм. Затуляти, затикати чим-небудь. Вікно треба було замкнути подушкою, бо одна шибка була вибита (Л. Укр., III, 1952, 572); // перен. Служачи захистом, робити що-небудь неприступним для когось. По течії Рубайла вхід і вихід замикали два замки з валами та укріпленнями (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 379); // перен. Робити нечутливим, байдужим, позбавляти відвертості і т. ін. (серце, душу). [Д. Жуан:] Я вам готовий і в щасті і в нещасті помагати, хоч би від мене серце ви замкнули (Л. Укр., III, 1952, 361); Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати! тут вхід не вільний! (Коцюб., II, 1955, 225). ◊ Замика́ти (замкну́ти) рот (ро́та, уста́): а) замовкати, нічого не говорити. Старий Чюрей навчив людей рот замикати (Черемш., Тв., 1960, 129); б) (кому) примушувати кого-небудь мовчати, робити мовчазним. Хто міг замкнути уста Шевченкові навіть під рекрутським ранцем і капральським буком? (Фр., XVI, 1955, 377). 2. Залишати кого-, що-небудь у замкненому приміщенні, зберігати, ховати у чомусь, зачиненому на замок, ключ і т. ін. Замикали Настю — вона було таки втече; чи дверима, чи вікнами, а втече (Вовчок, І, 1955. 267); Вона все держала ключі од хижки в себе, замикала туди все, що зоставалось од обіда (Н.-Лев., III, 1956. 208); — Ця шинель найдорожча мені над усе в світі, — сказала Уляна, не випускаючи з рук шинелі. — Я її, тітонько, в скриню замкну (Довж., І, 1958, 332); * Образно. Та нині гріх замкнути У клітку вільну мисль (Фр., XIII, 1954, 93); // Саджати в приміщення, що замикається; ув’язнювати. Люди робили панам задарма, а пани ще над ними збиткувалися, замикали у темні льохи та й били (Кобр., Вибр., 1954, 160); На селах часто шарили жандарми, ..хапали комуністів, яких ще не встигли замкнути (Чорн., Визвол. земля, 1959, 108). 3. перен.. З’єднувати кінці чого-небудь, стуляти щось. [Терень (блідий, виснажений, хворобливо блискає очима):] Товариші! Оточуйте Голощука! Замикайте коло! (Мик., І, 1957, 171); Червона Армія замкнула кільце оточення, і гітлерівський Берлін здригався в останніх смертельних корчах (Собко, Серце, 1952, 56). ◊ Замика́ти (замкну́ти) очі див. о́ко. 4. Охоплювати когось, щось, з’єднуючись кінцями; оточувати. Гнат розірвав конем коло, що замикало його з усіх боків (Тют., Вир, 1960, 71); У гірку годину, Коли блокада у страшний ланцюг Замкнула горду Півночі перлину [Ленінград], — І тьму, і голод, і змагання він Ділив із непоборними братами (Рильський, II, 1960, 330); // безос. З великим шумом, насуваючись одна на одну, випираючи на береги, йшла крига. Лодії [човни] затирало, бували години, коли, здавалося, їх зовсім замкне, розтрощить (Скл., Святослав, 1959, 623); // у що. Обмежувати що-небудь чимсь. [Мальванов:] Ви любите в усьому порядок, гармонію, намагаєтесь замкнути простір в точні межі (Коч., II, 1956, 14). 5. тільки недок. Йти, рухатися останнім у ряду. колоні і т. ін. під час походу. Сагайда сам бере лотки і теж рушає, замикаючи роту (Гончар, III, 1959, 46); Замикав їхнє просування Гризлов (Кучер, Чорноморці, 1956, 195); // Бути розміщеним останнім, крайнім. Низову частину обійстя замикала велика, на кілька сот овець, кошара (Добр., Очак. розмир, 1965, 28). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 207.

замикати—аю аш недок.i замкнути ну неш док.i перех.i Зачиняючи щонебудь брати на замок ключ засув т. н. розм. Затуляти затикати чимнебудь. перен. Служачи захистом робити щонеб...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
замикати—замикати . закривати зачиняти ср ст Я хотв саме голосно заговорити до Мелян коли враз вдкрилися двер й замкнули мен уста. Мене повдомили що вже кнець з мою недугою завтр...Лексикон львівський
замикати—замикати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
замикати—Замикати каю каш...Правописний словник Голоскевича
замикати—Замкнув вовка межи ввц нехай тюрму зна.Замсть покарання дстав можливсть робити нове лихо....Приповідки або українсько-народня філософія
замикати—двер брати на ключ на защпку защпати кого тримати пд замком увязнювати оч склепляти стуляти заплющувати кнц кола злучати шерегу бути крайнм у д. ЗАМКНУТИ ОЧ умерти пк З...Словник синонімів Караванського
замикати—ЗАМИКАТИstrong закривати на замок ключ т. н. ПРИМИКАТИstrong ЗАПИРАТИstrong розм. ЗАЧИНЯТИstrong рдко ЗАСУВАТИstrong на засув ЗАЩПАТИstrong ЗАЩБАТИstrong дал. ЗАЩБУВАТИs...Словник синонімів української мови
замикати—аю аш недок. замкнути ну неш док. перех. Зачиняючи щонебудь брати на замок ключ засув т. н. розм. Затуляти затикати чимнебудь. перен. Служачи захистом робити щонебудь...Толковый словарь украинского языка
замикати—матем. техн. физ. замыкать...Украинско-русский политехнический словарь
замикати—Замкнути замикати. Закрити затулити стулити заплющити оч. Молода гуляла з дружбою Михайлом замкнула оч. Чому. Чому. Хто замика оч коли ма його перед собою Коб. Земля З...Українська літературна мова на Буковині
замикати—недок.em замикати док.em замкнути запиратиem to lock in upem to close to fasten to barricade to hasp to boltзамикати на засув to boltзамикати на ключ to lock ел.em to c...Українсько-англійський словник
замикати—Lse...Українсько-датський словник
замикати—Замикати на ключ ключем Замикати на засув Замикати на гак Замикати оч Замикати уха Замикати в тюрму абоem до вязниц Замикати кльце em Замикати колону Зам...Українсько-китайський словник
замикати—Lse...Українсько-норвезький словник
замикати—[zamykaty]замикати на ключ zamyka na klucz...Українсько-польський словник
замикати—аю аш zamyka zob. замкнути...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
замикати—несов. замикати сов. замкнути запирать запереть замыкать замкнуть заключать заключить лишать свободы когон. охватывать окружать замыкать замкнуть соединять крайние ч...Українсько-російський словник
замикати—Lsa...Українсько-шведський словник
замикати—заплющувати рдше закривати замикати т. н. заплющити рдше закрити замкнути т. н. оч. . на що. Навмисне не помчати чогонебудь не звертати уваги на щось. Отож люди жили в...Фразеологічний словник української мови