Словник української мови у 20 томах

РУКА

РУКА́,и́,ж.

1. Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців.

Сидить батько кінець стола, На руки схилився(Т. Шевченко);

Входила прачка .. Заголені по лікоть руки, вогкі й червоні, звисали по обох боках(М. Коцюбинський);

Пам'ятаю – його я маленьким брав на руки, співав про село(В. Сосюра);

– Так і хочеться сказати – краще б руками працював, ніж язиком(В. Підмогильний);

Вони[батьки]сидять за столом, поклавши перед себе жилаві руки. Ось сухі і нервові мамині, ось татові – важкі, неначе гирі(В. Стус);

* Образно.Що скажуть, коли довідаються, що він, найлояльніший з лояльних, найпокірніший з покірних, вирвав її з рук справедливості?(І. Франко);

//Частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців; кисть.

– На, – сказала вона Чіпці, подаючи гроші правою рукою, а лівою зачиняючи скриню(Панас Мирний);

– Стій, Тимофію! – чорна рука Варчука лягла на білу кроківку. – Маю говорити з тобою(М. Стельмах);

//Кожна з двох передніх кінцівок мавпи.;

//Складова частина якого-небудь предмета, що зовнішнім виглядом або функцією подібна до верхньої кінцівки людини.

Механічна рука опустила в атомний реактор ампулу з тонкою сталевою трубкою(з наук.-попул. літ.).

2.Кожна з верхніх кінцівок людини як знаряддя діяльності, праці.

Грицько невсипущий хазяїн. Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі(Панас Мирний);

О дзвоне крапель весняних, О брость набрякла на деревах! Хіба ж не треба рук моїх Для виросту садів вишневих?(М. Рильський);

//перен.Слід, результат чиєї-небудь діяльності.

Стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар, годинник, рукописи, аркуші писані, друковані, білі – все ніби в якомусь неладі розкинуте по столі, але на всьому видко дбалу, люблячу жіночу руку(Г. Хоткевич).

3.тільки одн.Манера писання, почерк.

– Ага, я й забувсь – ось до тебе лист! Здається, від Богдана, – його рука, – сказав Павло, добуваючи з бокової кишені листа(Леся Українка);

– А ось глянь, голубко, – подав він їй конверта, .. – чи ти не знаєш, чия се рука?(С. Черкасенко).

4.тільки мн., перен.Робоча сила, робітники.

Ішла[Левантина]в сусіднє село, – може, знайде там роботу. Тепер жнива, то скрізь рук треба(Б. Грінченко);

– А що, коли й зовсім не наймемось? – стривожено вигукувала старша Лісовська. – Гляньте, скільки тих рук шукають сьогодні роботи!(О. Гончар);

//Здатність до праці, діяльності.

Ти хочеш бути моїм паном, хочеш взяти мене... мої руки, мій розум, мою волю і моє серце...(М. Коцюбинський);

Марко мало вірив у те, що сьогодні він зможе десь продати свої руки(І. Цюпа).

5.тільки мн., перен.Про людину взагалі, яка має відношення до того, про що йде мова.

Чиїх рук не втекла Хоменкова дочка Хвеська?.. Не втекла Максимових рук!(Панас Мирний);

Бійці, як білки, вправно перескакували по столітніх повалених деревах, але коням з вантажем перебиратись було далеко важче. Деякі з них застрявали між дерев і, несамовито б'ючись, виламували ноги. Їх тут же кидали, розібравши боєприпаси по руках(О. Гончар).

6.перев. з означ., перен.Символ влади, панування.

Ще ніколи піщани не зазнавали такого лиха, як тоді, коли ними правила міцна рука товстопузого Потаповича(Панас Мирний);

Над тою щасливою країною простяг свою потужну руку справедливий і мудрий султан(М. Коцюбинський);

Був чотирнадцятий, був чорний рік .. В болоті грузли чоботи. Тяжка Давила землю і людей рука(М. Рильський).

7.тільки одн., перен., розм.Впливова людина, яка може, здатна захистити, підтримати і т. ін. кого-небудь.

– Знаєте, чиїм ад'ютантом Білограй був у війну? Знаєте! Отож. Генерала армії. От що за рука в нього там, нагорі(Ю. Мушкетик);

– Ні! .. Добре розуміє, що без “руки” Він місця не нагріє(А. Крижанівський).

8.тільки одн.Згода на шлюб, на одруження. Бода́й тобі́ ру́ки і но́ги полама́ло!див.полама́ти;

Бра́тися / взя́тися за ру́кидив.бра́тися;

Вести́ під (попі́д) ру́кидив.вести́;

Вести́ під ру́кудив.вести́;

Ви́важити ру́кудив.вива́жувати;

Вклада́ти / вкла́сти в ру́ку (в ру́ки)див.уклада́ти¹;

Гра́ти в чоти́ри руки́див.гра́ти;

Держа́тися пра́вої руки́див.держа́тися;

Жи́ти з пра́ці рук свої́хдив.жи́ти;

(1) Жіно́ча рука́ –те саме, щоЖіно́чий по́черк(див.по́черк).

Жіночою незнайомою рукою було написано: – Женю, друже мій!(О. Гончар);

Замаха́ти рука́мидив.замаха́ти;

Затира́ти ру́кидив.затира́ти;

Згорну́ти ру́ки хресто́мдив.згорта́ти;

Зі збро́єю в рука́хдив.збро́я;

Зчепи́тися рука́ми (рученя́тами)див.зчі́плюватися;

На па́льцях одніє́ї руки́ мо́жна порахува́тидив.мо́жна;

Напрацьо́вані ру́кидив.напрацьо́ваний;

Неви́ди́ма си́ла (рука́і т. ін.)див.си́ла;

Не пода́ти помічно́ї руки́див.подава́ти¹;

Но́ги (ру́киі т. ін.)мов (як, ні́биі т. ін.)чужі́див.нога́;

(2) Опада́ють / опа́ли ру́киу кого, рідко кому –хтось не хоче або не має сили робити що-небудь.

Лаврін стояв ні живий ні мертвий. В його й руки опали(І. Нечуй-Левицький);

[Гніт:]Це мене так образило, що у мене раптом опали руки(М. Кропивницький);

(3) Пе́вна рука́:

а)(у кого)хтось має вправну, натреновану руку;

б)хтось має тверду волю, владний характер;

(4) Під п'я́ну ру́ку (руч) –у стані сп'яніння.

Дружину він бив .. під п'яну руку і без злості(С. Ковганюк, пер. з тв. М. Горького);

Або плаче[мати]мовчки, або докоря[батькові]:нащо п'єш .. Давав він їй доброго прочухана, як під п'яну руч(Б. Грінченко);

Плазува́ти на рука́хдив.плазува́ти;

Плеска́ти(розм.ля́пати) / заплеска́ти(розм.заля́пати) в доло́ні(рідшерука́ми, в ру́ки)див.плеска́ти;

Пола́патися за ру́кидив.пола́патися;

(5) По (на, у) лі́ву ру́ку (руч) –з лівого боку; ліворуч.

Коло середнього стовпа прив'язали батька, по праву руку коло його Грегора, по ліву руку меншого сина(І. Нечуй-Левицький);

А посередині якраз – Самий найстарший – предводитель, На ліву руч від його – князь(Панас Мирний);

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися(М. Коцюбинський);

Сідаємо на підводу і з головоломною скорістю спускаємось з гори .. Дерева тільки скачуть і крутяться за тобою, .. з лівої руки, з правої(М. Коцюбинський);

(6) По (на) пра́ву ру́ку (руч); З пра́вої руки́ –справа; праворуч.

Порівнялись[піп із причетом]ізо мною і од мене одібрали, я й гроті подала; підійшли й до мого сусіда, що по праву руку, – аж і взяти нічого(Ганна Барвінок);

Уже кілька днів ми працюємо в похмурному низькому лабіринті, розташованому по праву руч від вхідного коридору(з наук.-попул. літ.);

На праву руч між купкою парубків стояв Карпо(Панас Мирний);

З правої руки до чоловіка тягнеться розлогий кущ ліщини(М. Стельмах);

Поприклада́ти ру́ку (ру́ки)див.поприклада́ти;

Поте́рти ру́кидив.поте́рти;

Поцілу́нок руко́ю (пові́тря́ний, летю́чий)див.поцілу́нок;

Приклада́ти / прикла́сти ру́ку до кашке́та (ша́пкиі т. ін.)див.приклада́ти;

Пуска́тися / пусти́тися руко́ю (рука́ми)див.пуска́тися;

Розки́нути ру́ки хресто́мдив.розкида́ти²;

(7) Ру́ки пови́сли –те саме, щоГолова́ пови́сла(див.голова́).

Русевич приголомшено похилився, руки його повисли між колінами(Ю. Шовкопляс);

(8) Ру́ки по швахзі сл. тримати,витягувати,опускатиі т. ін. –струнко, виструнчившись, з опущеними вздовж тулуба руками.

Сергій, високо піднімаючи не зігнуті в колінах ноги, тримаючи руки по швах, стройовим кроком підійшов до турніка(І. Багмут);

(9) Ру́ки ув'я́ликому –хто-небудь втрачає надію, стає бездіяльним.

Мені ув'яли руки, я присів біля бунгала[бунгало]і простогнав: – Утік, негідник, утік!(Р. Іваничук);

Спле́скувати (сплі́скувати) / сплесну́ти рука́ми (в доло́ні, доло́нями,і т. ін.)див.спле́скувати;

Става́ти / ста́ти на го́лову (на ру́ки, на ла́пиі т. ін.)див.става́ти;

Стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути ру́ку (па́льці, доло́нюі т. ін.)див.стиска́ти;

Стиска́ються (сти́скуються) / сти́снулися (сти́слися) кулаки́ (ру́ки [в кулаки́], па́льці [в кулаки́])див.стиска́тися;

Суну́ти ру́кудив.суну́ти;

Схопи́ти на ру́кидив.схо́плювати;

Схопи́ти під (по́під) ру́кидив.схо́плювати;

Схопи́ти (ухопи́ти) го́лову в ру́ки (рука́ми, в доло́ні)див.схо́плювати;

Те́рти ру́кидив.те́рти;

Ти́скати ру́кудив.ти́скати;

Тиск руки́див.тиск;

Ти́снути ру́ку (доло́ню)див.ти́снути;

Труси́ти ру́ку (ру́ки)див.труси́ти;

(10) У (в) пра́ву ру́ку (руч) –у правий бік, праворуч.

У праву руку їживсь дахами та коминами фабрик задимлений город(М. Коцюбинський);

– Тут не протовпимось! – сказав Власов.., – і він повернув в праву руч(Панас Мирний);

Уда́ритися об (у) по́ли [рука́ми]див.ударя́тися;

Узя́ти на ру́ки (пле́чі, колі́на)див.узя́ти;

Узя́ти під ру́ку (по́під ру́ки)див.узя́ти;

Узя́тися за ру́кидив.узя́тися;

(11) Умі́ла рука́ –з добрими навичками до чогось; вправні руки.

Руки були в нього умілі, зрозумів він усе швидко, і робота в нього завжди кипіла(С. Васильченко);

Летить сонячною курявою Сенька-кулеметник і – строчить умілою рукою по ворожих лавах...(Г. Косинка);

(12) Хазя́йські ру́ки –дбайливі, роботящі руки господаря.

Хата хоч старенька, та чепурна, біла, – видно, біля неї ходили хазяйські руки(Панас Мирний);

Ходи́тиі т. ін./ розійти́сяі т. ін.по чужи́х рука́хдив.ходи́ти;

Ходи́ти на рука́хдив.ходи́ти;

(13) Щоб (бода́й) ру́ки повідсиха́ликому, лайл. –уживається як побажання зла кому-небудь.

– Щоб тому руки повідсихали, .. хто й местиме вашу буцегарню!(О. Стороженко).

○ (14) Від руки́,у знач. присл.:

а)ручним способом.

Єнченко невдоволено глянув на списаний від руки аркуш(П. Автомонов);

б)(у знач. прийм., чиєї, зі сл. загинути,помертиі т. ін.)уживається, щоб вказати на особу, що спричинила чиюсь загибель.

По суті, Шевченко так само, як і Пушкін, помер від руки Миколи І(М. Рильський);

То був найперший ворог, що впав від Яреськової руки(О. Гончар);

(15) Під ру́ку,у знач. присл. –підтримуючи зігнуту в лікті руку супутника або даючи спертися на свою руку.

Єремія взяв Гризельду під руку й повів до палацу(І. Нечуй-Левицький).

△ (16) Робо́чі ру́ки –робітники.

А машин він[Гальванеску]мав стільки, що йому, мабуть, зовсім не потрібні робочі руки(Ю. Смолич).

◇ [Аж] гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми)див.горі́ти;

[Аж] і́скри [з рук] летя́тьдив.і́скра;

(17) [Аж] ру́ки свербля́ть / засвербі́ли:

а)(перев. з інфін., у кого і без дод.)хто-небудь відчуває сильне бажання побити, покарати кого-небудь або битися, боротися з кимсь.

Якщо, каже, руки сверблять битися – бий краще мене: я здоровий, витерплю(О. Гончар);

Свербіли руки вдарити пихатого осавула, але треба було мовчати, хитрувати, шукати виходу(З. Тулуб);

– Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту(Д. Косарик);

Не на те примостила її доля там, щоб на волі рости, як билина в полі, а щоб підставляти свою спину під нагальну працю, томити свою сирітську голову чужими клопотами, вислухувати докори та нарікання, скоштувати стусана й духопелика від кожного, в кого засверблять руки(Панас Мирний);

– А піду лиш я та махну кілька разів шаблюкою, бо мене вже нетерплячка бере, аж руки засвербіли! – сказав Сірко і скочив з коня, кинув поводи в руки одному козакові(Леся Українка);

б)(до чого і без дод.)кому-небудь незборимо хочеться робити, здійсняти щось, працювати над чимсь.

Земля протряхла, заіржавілі плуги вже лежали на возах, а селянські руки свербіли до оранки(Ю. Збанацький);

У хлібороба аж свербіли руки, тягнулись до коси. Замахнувся на весь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом(І. Цюпа);

[Сергєєв:]Ходив до Дніпра. З того часу, як переправились на правий берег, я зрозумів: засівати будемо навесні всю Україну. І, повірте, засвербіли руки(Л. Дмитерко);

в)(кому, до чого)хто-небудь прагне привласнити щось, заволодіти чимсь.

Коваль звелів проорати по межах своєї землі глибокий рів і насипати високий вал, аби він на всі віки став суворою пересторогою для тих, кому будуть свербіти руки до полянських просторів(І. Головченко і О. Мусієнко);

[Аж] уда́рити об по́ли рука́мидив.ударя́ти;

Би́ти / вда́рити по рука́хдив.би́ти;

Би́тися (би́ти, ударя́ти) / уда́ритися (уда́рити) [себе́] об (у) по́ли [рука́ми]див.би́тися;

Би́ти / уда́рити [себе́] [кулако́м (рука́ми)] в(рідкооб) гру́дидив.би́ти;

Бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук)див.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти в свої́ ру́кидив.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти го́лову в ру́кидив.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́кидив.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс)див.бра́ти;

Бра́ти / взя́ти себе́ в ру́кидив.бра́ти;

Бра́ти (забира́ти, перехо́плюватиі т. ін.)/ взя́ти (забра́ти, перехопи́тиі т. ін.)ініціати́ву [до свої́х рук (у свої́ ру́ки)]див.бра́ти;

(18) Брудни́ми рука́ми –нечесно, непорядно (діяти); Брудни́ти (паску́дити, каля́тиі т. ін.)ру́кидив.брудни́ти;

(19) Брудні́ ру́киу кого і без дод. –хто-небудь нечесний, аморальний, непорядний у своїх діях, вчинках, поведінці.

Велика кількість безробітних, котрі чесно шукають роботу і нічого не підозрюють про те, що, по-перше, конфіденційна інформація з їхніх анкет потрапляє в брудні руки(з газ.);

Бу́ти / ста́ти і́грашкою у рука́хдив.бу́ти;

(20) Важка́ рука́,у кого –хто-небудь може дуже боляче вдарити.

Так глипнула[молодиця].. на чоловіка, що він аж зіщулився, бо – всі знали – рука в Корніїхи важка(О. Гончар);

– Забудь сюди дорогу. Я тебе не знаю – ти не знаєш мене. Бо рука в мене важка(Є. Гуцало);

Важки́й (нелегки́й) на ру́кудив.важки́й;

Вали́тися (леті́ти, па́датиі т. ін.)з рукдив.вали́тися¹;

Вести́ за ру́кудив.вести́;

Взя́ти спра́ву в свої́ ру́кидив.узя́ти;

Вибива́ти / ви́бити з рукдив.вибива́ти;

Вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рукдив.вибива́ти;

Видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла)див.видира́ти;

Викру́чування рукдив.викру́чування;

Викру́чувати ру́кидив.викру́чувати;

Ви́порснути з рукдив.випо́рскувати;

Випуска́ти / ви́пустити ві́жки зі свої́х рукдив.випуска́ти;

Випуска́ти / ви́пустити з рукдив.випуска́ти;

Ви́рватися з рук (з лап, з лабе́т, з лабе́тів, з па́зуріві т. ін.)див.вирива́тися¹;

Вирива́ти / ви́рвати з рукдив.вирива́ти¹;

Вислиза́ти(рідковиско́взуватися) / ви́слизнути(рідкови́сковзнутися) з рук(рідкоз-під рук)див.вислиза́ти;

Вихо́дить / ви́йшло з рукдив.вихо́дити;

Відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми [й нога́ми]див.відбива́тися;

Відбира́ти / відібра́ти но́ги (ру́ки, ру́ки й но́ги)див.відбира́ти;

Відби́тися / відбива́тися від рукдив.відбива́тися;

Віддава́ти / відда́ти [і] ру́ку [і се́рце]див.віддава́ти;

Віддава́ти (здава́ти) / відда́ти (зда́ти) в ру́ки (до рук)див.віддава́ти;

Відмахну́ти (відмахну́тися) руко́юдив.відмахну́ти;

Відрива́ти / відірва́ти з рука́мидив.відрива́ти¹;

Ві́жки в рука́хдив.ві́жки;

Візьми́ ву́ха в ру́кидив.узя́ти;

Вкороти́ти ру́кидив.укоро́чувати;

(21) Вла́сними (свої́ми) рука́ми –особисто, сам, власноручно підписуватися.

Того ж[1846]Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту[пошту],поїхав собі в престольний град Москву(Т. Шевченко);

Якби можна було весь обман... усю підлість... по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні(Є. Гуцало);

– Не гордий[офіцер],таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе(Г. Квітка-Основ'яненко);

І вже як він[Пантелеймон Олександрович]своєю власною рукою щось допише – хай за щастя вважають!(О. Іваненко);

Своєю власною рукою помстися, боже, тобі належить насолода та! – молився Водслав з останніх сил(Н. Королева);

Все йде до рук (у ру́ку)див.весь¹;

В'яза́ти ру́кидив.в'яза́ти;

Гаря́чий на ру́кудив.гаря́чий;

(22) Го́лими рука́ми:

а)без спеціального знаряддя, пристрою і т. ін.

На ній[продухвині]стоїть бовдур дерев'яний. Пробував його хитнути – де там! Що ж його робити? Якби кирпичина[цеглина],може, збив би. А голими руками нічого не вдієш(Г. Хоткевич);

Без тягла.. – як без рук. А земля далеко, за десять верст. Що ти на ній робитимеш голими руками!(А. Головко);

– Голими руками впіймаєш в'юна?(М. Стельмах);

б)без достатнього озброєння, бойової техніки тощо.

В тяжкі ночі відступу, .. ледве не голими руками доводилось стримувати насідаючого противника(О. Гончар);

Голосува́ти обома́ рука́мидив.голосува́ти;

Гра́ти на ру́кудив.гра́ти;

Гребти́ під (до) се́бе [обома́ рука́ми (обіру́ч)]див.гребти́;

Грі́ти(рідшенагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́кидив.грі́ти;

Дава́ти / да́ти (відда́ти) го́лову(рідшеру́ку) [відруба́ти (на відру́б, на ві́дсі́кі т. ін.)]див.дава́ти;

Дава́ти / да́ти во́лю рука́мдив.дава́ти;

Дава́ти / да́ти ключ [у ру́ки]див.дава́ти;

Дава́ти / да́ти по рука́хдив.дава́ти;

Дава́ти / да́ти у ру́кидив.дава́ти;

Дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук)див.дава́тися;

Да́ти хліб у ру́кидив.дава́ти;

Держа́тися руки́див.держа́тися;

Диви́тися в ру́кидив.диви́тися;

Ді́ло не втекло́ рукдив.ді́ло;

Ді́ло рукдив.ді́ло;

Діста́тися / дістава́тися в ру́кидив.дістава́тися;

(23) До́вгі ру́кив кого –хто-небудь зазіхає на чуже, може вкрасти, привласнити щось.

– Тобі вистачить місця в степу, Макзум, і мені досить. А генералам.., баям – мало. Ненажерливі вони, в них руки довгі(О. Десняк);

Світ такий, що у рота пальця не клади. Нікому. Бо відкусить. А ти не чекай, вкуси перший. Хто перший кусає, тому легше прожити. У кого зуби. І руки. Довгі руки(В. Дрозд);

Додава́ти / дода́ти рукдив.додава́ти;

Доклада́ти / докла́сти [свої́х] рук(рідкоруки́)див.доклада́ти;

До рук (у ру́ки) про́ситься (пливе́, іде́і т. ін.)див.проси́тися;

Дохо́дити / дійти́ до рукдив.дохо́дити;

Заби́ти ру́кидив.забива́ти;

Загляда́ти (зазира́ти) в ру́ки (до рук)див.загляда́ти;

Зано́сити / занести́ ру́кудив.зано́сити;

Запуска́ти / запусти́ти ру́ку (ла́пу)див.запуска́ти¹;

Збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рукдив.збува́ти;

Звали́тися / зва́люватися на го́лову (на ру́ки, на пле́чі)див.зва́люватися¹;

(24) Зв'я́зані ру́ки,чиї –хтось позбавлений можливості вільно діяти.

Якось розважить мене та думка, що вільно мені, що не зв'язані руки мої(Марко Вовчок);

Що міг зробити новонарождений український Уряд, коли він мав зв'язані руки?(В. Винниченко);

Зв'я́зувати / зв'яза́ти ру́кидив.зв'я́зувати;

Зв'я́зувати / зв'яза́ти (спу́тати) ру́ки й но́гидив.зв'я́зувати;

(25) З го́лими (поро́жніми, пусти́ми) рука́ми:

а)без нічого, не маючи нічого при собі.

На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками(С. Чорнобривець);

Сердюки .. вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків – заздалегідь подбали про паливо на вечір(О. Гончар);

б)нічого не маючи на гостинець для когось.

– Стривайте, а як же їхати з голими руками? – раптом спитав Родивон. – Що там не говоріть, а ми ж таки шефи...(В. Кучер);

– Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я.. Та от і з'явився з пустимируками,навіть подарунка не встиг купити(Д. Ткач);

в)(зі сл. повернутися,прийтиі т. ін.)без нічого, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши.

Бог хліба на Дону те літо не вродив – Вернувсь Антін із голими руками(Л. Боровиковський);

Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками(І. Нечуй-Левицький);

У дорозі[мисливець]недоїдає й недосипляє, проходить пішки десятки кілометрів, ночує під кущем .. і звичайно повертається додому з порожніми руками, але щасливий(В. Мисик);

г)не маючи засобів для існування, необхідних знарядь господарювання і т. ін.

Настав той день, коли я все роздав убогим, голоті керіотській щонайгіршій, а сам пішов з порожніми руками, .. шукать учителя(Леся Українка);

Першого ж року хліба вродило стільки, що Верига міг і себе забезпечити, і ще дати насіння сусідам, які прийшли на нові землі з голими руками(П. Панч);

ґ)дуже бідний.

Не прийшла й вона у чужу хату з порожніми руками – скриня була повна жіночого добра. Одного полотна мала дві колодки(В. Поліщук);

д)(тільки з часткою не)маючи певний досвід, які-небудь знання, знаряддя і т. ін.

Почнімо з Ваших робіт .. Ви, як видко, приступили до роботи не з голими, як-то кажуть, руками, бо трохи вчились гармонії(Муз. праці);

– Не лякай! Ми лякані. Ми – фронтовики. І не забувай – не з порожніми руками додому вернулися(Ю. Збанацький);

Він прийшов у село сформованою людиною, не з порожніми руками й душею прийшов, а приніс себе наповненого в село(В. Дрозд);

Зго́рнуться (згорну́лися) ру́ки (ру́чки)див.згорта́тися;

Згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки [на гру́дях]:див.згорта́ти;

Зде́ржувати / зде́ржати ру́кудив.зде́ржувати;

(26) З легки́ми рука́ми –без вантажу, без ноші.

– Давай пристанемо кудись до села і звільнимо свої руки, підемо далі з легкими руками(Ю. Яновський);

(27) З легко́ї руки́чиєї –за чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом.

Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону(М. Ю. Тарновський);

Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин(з газ.);

Масив Крас (німецькою – карст) – дике кам'янисте нагір'я в Югославії. З легкої руки хорватських географів ця власна назва перетворилася на науковий термін(із журн.);

(28) Золоті́ ру́ки:

а)той, хто бездоганно знає свою справу, професіонал; вправна, уміла, здібна людина.

І коло корови уміє[Параска]ходити.. І вишиває, і панчохи плете... Золоті руки, та й годі!(Панас Мирний);

Биб склав у діжку татові інструменти, загорнувши їх по одному в промащені ганчірочки, й сказав: “.. Струмент[інструмент]добрий, у золотих руках був”(Григорій Тютюнник);

б)(у кого)хто-небудь уміє зробити, змайструвати все, за що не візьметься; хтось кмітливий, спритний у роботі.

– Софронова наймичка Софія, – пізнає Дмитро. – Іч, сама горює на чужому полі. А жне – як вогонь. Золоті руки у дівчини(М. Стельмах);

Кажуть, руки в мене золоті. Та й голова, повірте, не мідна. “Академічний розум!” – не раз відзначав мою скромну персону головінж(А. Крижанівський);

в)(перев. зі сл. мати)бути вправним, умілим в усякій роботі, виявляти кмітливість у ремеслах, високу професійну майстерність.

[Самопал:]Жив тут .. муляр Гордій. Золоті руки мав. Палаци і хати, церкви і мости мурував для людей.. Слава про нього йшла в усі землі(М. Зарудний);

– Наш перший коваль ні золота, ні доларів не мав.. У нього була тільки купа дітей і хвора жінка... – Зате мав золоті руки!(І. Чендей);

(29) З пе́рших рук –безпосередньо від кого-небудь.

Очевидно, Оберлендер щось пронюхав,хоче одержати інформаціюз перших рук(М. Далекий);

Там, де є цікавий досвід, найцінніше одержати його з перших рук(з газ.);

(30) З-під рукчиїх, у кого –спритно, з близької відстані від кого-небудь.

З-під рук у батька вхопила[Тоня]його чабанські ножиці і вже замахнулась ними обстригувати, вкорочувати свої вії(О. Гончар);

(31) З простя́гнутою руко́ю,зі сл. ходи́ти, стоя́ти. –жебракуючи, просячи що-небудь.

Аспазія вийшла до столу з червоними очима, .. На Гайсина дивилася такими благальними очима, наче вона стояла під церквою з простягнутою рукою(П. Панч);

Тисячі колгоспів і радгоспів по вуха позалазили в борги, звикли ходити з простягнутоюрукоюдо банку(з газ.);

З до́вгою руко́ю.

Отже був я багатий, а тепер що? З довгою рукою ходжу, в людей прошу, а колись і я людям наділяв, колись і в мене засіки тріщали, та все загуло!..(О. Кониський);

(32) З рукчиїх:

а)від кого-небудь.

– Спасибі, дочко. І смачне, і з рук рідної дитини, та не за тим я прийшла(Григорій Тютюнник);

б)(зі сл. купува́ти, продава́тиі под.)не через торгову мережу, не в крамниці.

Купувати ковбасні вироби з рук небезпечно(з усн. мови);

(33) З рука́ми й [з] нога́ми,зі сл. забра́ти, взя́тиі под. –охоче, з великим бажанням, задоволенням.

А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами(К. Басенко);

(34) З руки́:

а)(кому)зручно, доцільно, неважко.

– Я Вам, Богдане, і змелю, і привезу. Це мені з руки, – сказав Саливон. – Ідіть собі в село(М. Стельмах);

На пляжі дикий кемпінг Виник нині – Пливеш як не в мазуті, То в бензині, Тож запалити море Всім з руки... І відібрав[Баклан]в Синиці Сірники(А. Крижанівський);

б)(кому)неважкий, нескладний, під силу кому-небудь.

Широкі плечі та стан стрункий, Та усмішка білозуба. Такому справи усі з руки, Робота найважча люба(М. Петренко);

в)(чиєї)від кого-небудь, з боку чогось.

[Годвінсон:]Коли його безчельний[безсоромний],ниций вчинок не знайде осуду з руки громади, то я прийму собі се на ознаку, що час мені шукать деінде місця, де б голову тружденну прихилити(Леся Українка);

(35) З рук у ру́ки (до рук):

а)(зі сл. переходити)від одного до іншого.

Під час громадянської війни селище із разів двадцять переходило з рук до рук(П. Панч);

Місто, яке лежало в степах України, стільки разів переходило з рук в руки, що там уже й брати не було чого .. однак і наші, й німці з такою затятою люттю чіплялися за руїни(А. Дімаров);

б)(зі сл. віддава́ти, передава́тиі под.)безпосередньо від когось комусь.

[Юда:]Так само продають їх[людей],як і все, як гуси, як худобу.. А потім з рук в руки віддають їх тому, хто купить(Леся Українка);

(36) З дру́гих (тре́тіх, деся́тих) рук –через когось, не безпосередньо, з чиєюсь допомогою.

Своїм звичаєм, він не брався до діла просто, але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки(І. Франко);

Вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова.., а вдень із третіх рук здобували квитки(С. Журахович);

Прийдешні покоління не з третіх рук мають знати, якою ціною здобувалася перемога над Гітлером!(І. Головченко і О. Мусієнко);

Основні збутники, діючи через другі, треті руки, використовуючи неповнолітніх, залишаються практично неушкодженими для закону(з газ.);

(37) З фа́ктами в рука́х –маючи переконливі докази; цілком вірогідно, точно.

З фактами в руках дослідники довели, що Леся Українка завжди була активним громадським діячем, ніколи не минала нагоди взяти особисту участь у практичній роботі прогресивних громадських організацій(із журн.);

[І] в ру́ки не бра́ти / не взя́тидив.бра́ти;

Іде́ в ру́кидив.іти́;

[І] ка́рти в ру́кидив.ка́рта;

[І] кни́ги в ру́кидив.кни́га;

[І] рук не ви́стачитьдив.вистача́ти;

Іти́ / піти́ до рук (у ру́ки,рідкоу ру́ку)див.іти́;

Іти́ / піти́ на ру́кудив.іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́кучию(під руко́ючиєю)див.іти́;

Ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук, у рука́х)див.ко́зир;

Лама́ти (зала́мувати, ломи́ти) / залама́ти (заломи́ти) ру́кидив.лама́ти;

(38) Легка́ рука́у кого, чия і без дод.:

а)хто-небудь приносить успіх іншим у будь-якій справі.

Справді, у попа легка рука була! За ті десять карбованців купив я дерева та й прийнявся з хлопцями за роботу. Діло просто горить у нас!(О. Кониський);

– Не хвилюйся, юначе! – обняв його[Дмитра Шостаковича]за плечі Микола Малько. – У мене легка рука. Певен, відсьогодні розпочнуться твої гастролі як піаніста-віртуоза(із журн.);

б)вправність, умілість, висока професійна майстерність.

Горленко була знана в місті як відомий хірург. Про її легку руку ходили вже легенди, і хворі хотіли оперуватися тільки в неї(П. Панч);

Ото уже як вродилась[Палажка]із легкою рукою, то й з попелу пасок напече(А. Дімаров);

Легки́й на ру́кудив.легки́й;

Лиза́ти ру́кидив.лиза́ти;

(39) Липкі́ ру́киу кого –про того, хто бере чуже, краде.

Їмость догадувалася, що в Івана липкі руки, але мовчала(Л. Мартович);

Ли́пнути (прилипа́ти) / прили́пнути до рукдив.ли́пнути¹;

Ма́йстер(рідшемаста́к) на всі ру́кидив.ма́йстер;

(40) Ма́ло на рука́х не носи́ти(д) див.носи́ти;

Ма́ти ві́льні ру́кидив.ма́ти²;

Ма́ти до́вгі ру́кидив.ма́ти²;

Ма́ти не́руш у рука́хдив.ма́ти²;

Ма́ти ру́кудив.ма́ти²;

Ма́ти свербля́чі (липкі́) ру́кидив.ма́ти²;

(41) Ма́ти свою́ ру́ку(д) див.ма́ти²; Ма́ти у рука́хдив.ма́ти²;

Махну́ти /рідшемаха́ти руко́юдив.маха́ти;

(42) Махну́ти рука́ми(д) див.маха́ти;

[Мо́жна] діста́ти руко́юдив.дістава́ти;

Мозо́лити ру́кидив.мозо́лити;

Наби́ти / набива́ти [собі́] ру́кудив.набива́ти;

(43) На всю ру́ку –щосили.

Повертає[Смолярчук]того ціпка окоренком – розмахнувся на всю руку – хотів ударити Василя(Г. Косинка);

Наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́кидив.наклада́ти;

Наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) ру́ку(грубола́пу)див.наклада́ти;

Накла́сти ру́кидив.наклада́ти;

(44) На рука́хчиїх, у кого:

а)на чиємусь утриманні.

Відтак батько помер, і на моїх руках опинилася вся сім'я(М. Коцюбинський);

//під чиїмось доглядом, опікою.

Так зріднилися з ним за ці кілька тижнів, що минули від того осіннього вечора, коли, зранений, обгорілий опинився на їхніх руках(О. Гончар);

б)у чиємусь володінні, розпорядженні; у чиїй-небудь підпорядкованості.

Усі комори, усі інбари[амбари]і кладові – усе було в неї[Меласі]на руках, і від усього ключі у неї в руках(Г. Квітка-Основ'яненко);

На його руках доволі скоту було(Ганна Барвінок);

(45) На ру́кичиї, кому –під чийсь догляд, чиюсь опіку.

Покинув їх зять на дідові руки, просив доглянути малих(І. Микитенко);

(46) На ру́ку(заст.руч):

а)(кому)вигідний, зручний для кого-небудь.

Пішла чутка, що до Межибожа .. має незабаром прибути хтось ізцарської родини. Ця новина дуже булана руку Семенові(М. Коцюбинський);

Люди не можуть жити кожен сам по собі, тремтячи й остерігаючись усіх і вся. Це дикий, тваринний стан, який на руку тільки тим, хто при владі(Василь Шевчук);

б)(для кого, кому)вигідно, зручно кому-небудь.

Марко зрозумів, чому Левкові так хочеться кататися з ним у човні. Але це було і йому на руку(І. Цюпа);

На свою́ ру́ку.

Вони[тюремники]злодійкувато намагалися на свою руку якось полагодити цей свій “злочин”, виявляючи зразок “революційної пильності”(І. Багряний);

в)(чию, зі сл. схиля́тися, перехо́дитиі т. ін.)на чийсь бік, на чию-небудь сторону.

Громада почала схилятися на руч Грицькову(Панас Мирний);

– Тимохо, ти .. на чию руч говориш?(Іван Ле);

На ру́ку кові́нькадив.кові́нька;

Натяга́ти / натягти́ но́гу (ру́ку)див.натяга́ти¹;

(47) На швидку́ (ско́ру) ру́ку(заст.руч) –поспіхом, квапливо.

О. Порфирій хапком вмився, причесав на швидку руку свої коси рідким металічним гребінцем(І. Нечуй-Левицький);

На бригові є сліди ремонту на швидку руку(Ю. Яновський);

Рогуля на скору руку бере ножиці і рівно .. стриже великі, як стріхи, хлопські чуби(Ф. Малицький);

А там поставлять закусити на скору руч чого-небудь(Сл. Б. Грінченка);

Не випуска́ти з рукдив.випуска́ти;

Не вихо́дити з рукдив.вихо́дити;

Не втече́ рукдив.утіка́ти¹;

(48) Не в ті ру́ки,зі сл. потрапля́ти, дава́тиі под. –не за призначенням.

На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки(з газ.);

Не говори́ти під ру́кудив.говори́ти;

Не дава́ти відпочи́нку ні нога́м, ні рука́м (нога́м та рука́м)див.дава́ти;

Не жалі́ти рук (сил)див.жалі́ти;

Не жалі́ючи рук (сил)див.жалі́ти;

(49) Не здригне́ться (не здригне́) рука́у кого і без дод. –хто-небудь не відступить перед кимсь--чимсь, не злякається, ні перед чим не зупиниться.

Бульдозеру на п'ять хвилин роботи було – кручу підрізать і прямий виїзд на полівку зробить. Ні, не додумались – через пшеничку[дорогу зробили],і рука не здригнулась!(В. Дрозд);

Хай не здригне твоя рука, Будь смолоскипом днів нових!(В. Сосюра);

Не зна́ти, куди́ (де) поді́ти ру́кидив.зна́ти;

(50) Не з руки́кому:

а)незручно, невигідно, не можна.

– Ніде правди діти, висапуємо щодня по дві норми, – наважилась чорнобрива молодиця, – не з руки нам вас обманювати(О. Сизоненко);

Не з руки йому було .. княгиню просити, навіщо принижувати себе(А. Хижняк);

У нещасті й розумний подурніє, а нам, Хомо, дурнішати не з руки, накладно обійдеться(Є. Гуцало);

Не рука́.

[Явдоха:]Хіба нам тепер тут погано? Але через Женю нам якось ніби не рука тут зоставатись(М. Кропивницький);

Воно, дійсно, письменникові не рука б, здавалось, поясняти[пояснювати]свою творчість, треба б його увільнити од цього, проте в деяких випадках це буває необхідне й потрібне(С. Васильченко);

б)(перев. зі сл. іти, ї́хатиі под.)не по дорозі.

Чапля щодня проходив повз Григорів двір, хоч йому було це й не з руки(П. Панч);

Позаду заторохтіла підвода, на ній непорушно сидів Семен Магазаник.. – Сідайте, батюшко, підвезу! – ще здалека гукнув він. – Тобі ж не з руки. – То й що?(М. Стельмах);

Не мину́ти рукдив.мина́ти;

[Не] піти́ в ру́кудив.піти́;

Не поклада́ти рукдив.поклада́ти;

Не поклада́ючи рукдив.поклада́ти;

Не почува́ти ні рук, ні нігдив.почува́ти;

Не спуска́ти з рукдив.спуска́ти;

Не трима́ти в рука́хдив.трима́ти;

Не туди́ па́льці (ру́ки) стоя́тьдив.па́лець;

(51) Нечи́ста рука́; Нечи́сті ру́ки –безчесний, непорядний вчинок.

Лихий ворог позавидував йому, одняв землю, закрив своєю нечистою рукою її милий образ...(Панас Мирний);

Нечи́стий на ру́кудив.нечи́стий;

Не чу́ти (не відчува́ти) ні рук ні ніг ([і] рук і ніг)див.чу́ти;

Ні за що (ні за ві́що) ру́ки (рук) зачепи́тидив.зачіпа́ти;

Носи́ти на рука́хдив.носи́ти;

Обагри́ти / обагря́ти [свої́] ру́ки кро́в'юдив.обагря́ти;

Облама́ти / обла́мувати ру́кидив.обла́мувати¹;

(52) Обома́ рука́ми:

а)(зі сл. голосува́ти, підтри́муватиі под.)повністю, цілком.

– Я обома руками голосую за них .. – Ми часто за узагальнення голосуємо обома руками, а від конкретного, буденного уміємо відмахнутись теж обома руками(М. Стельмах);

– Візьми Мукузанського. Орел. .. Отож голосую за нього, як кажуть, обома руками(А. Крижанівський);

б)охоче, без вагань, без роздумів.

– Якби мені князь давав село, я б загарбала його обома руками(І. Нечуй-Левицький);

Грицько .. глянув на Чумака. Ну й бідовий цей учитель! За все береться обома руками(В. Речмедін);

Запропонуй їй[Шпачисі]на вибір – собор чи критий ринок? Обома руками буде за ринок. Що той собор для неї в житті?(О. Гончар);

Обома́ рука́ми підпи́суватися (розпи́суватися) / підписа́тися (розписа́тися)див.підпи́суватися;

Обома́ рука́ми хапа́тися / схопи́тися (ухопи́тися)див.хапа́тися;

Обрива́ти / обірва́ти (пообрива́ти) ру́кидив.обрива́ти¹;

Одну́ ру́ку тягти́ (тягну́ти)див.тягти́;

Опусти́ти / опуска́ти ру́кидив.опуска́ти;

(53) Ось (от) вам (тобі́) моя́ рука́ –уживається для вираження рукостисканням підтвердження обіцянки виконати що-небудь.

– От же тобі[Василю]моя рука: – у конторі будеш! – гука Власов(Панас Мирний);

Па́костити ру́кидив.па́костити;

Пекти́ ру́ку (ру́ки)див.пекти́;

Переби́ти ру́кидив.перебива́ти;

Переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь) пле́чі (ру́ки)див.переклада́ти;

Перепуска́ти / перепусти́ти че́рез свої́ ру́кидив.перепуска́ти;

Перехо́дити з рук у ру́ки (до рук)див.перехо́дити;

(54) Пе́ршої руки́ –який має найвищі професійні якості, здібності.

Ніхто не куняв і не дрімав, ніхто не перебував у стані легкої сонливості чи прострації, – всі спали надійно й міцно, бо, видно, заїхав у Яблунівку справді гіпнотизер першої руки(Є. Гуцало);

Був він ковалем першої руки, а це значить, що йому доручали найвідповідальніші роботи(з газ.);

Підбива́ти / підби́ти на свою́ ру́ку (руч)див.підбива́ти;

Підбива́ти / підби́ти під свою́ ру́кудив.підбива́ти;

Підверта́тися (попада́ти, попада́тися, потрапля́тиі т. ін.)/ підверну́тися (попа́сти, попа́стися, потра́питиі т. ін.)під ру́ку (в ру́ки)див.підверта́тися;

(55) Під весе́лу ру́ку –у момент радісного збудження, піднесення; жартома.

Разом з Марією Кошель в селі залишилися ще кілька знайомих селян.. Побажав зостатись .. швець Микола Проць, прозваний під веселу руку на товариському обіді “американцем”(В. Бабляк);

(56) Під гаря́чу (серди́ту, злу) ру́ку(заст.руч) –у момент великого збудження, роздратування, тимчасового гніву і т. ін.

Гляди, як підскочиш під гарячу руч, то щоб бува не попобив тебе добре(Сл. Б. Грінченка);

Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича .. всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку(Панас Мирний);

Тарас[Шевченко]утік аж на горище, забився у найдальший він куток, бо не хотілось попасти під гарячу руку своєму панові(Д. Косарик);

Сказані колись під гарячу руку, ці слова Винниченка[про історію України, яку нібито не можна читати без брому]повторюються й тиражуються і заганяють співвітчизників у комплекс причетності до ексклюзивних жахіть нашої історії(Л. Костенко);

Розтривожився Дмитрій[Дмитро],збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко(А. Хижняк);

Він[конюший]жагуче пригорнув її[королеву]до себе, але вдав, ніби чимось сердиться (знав-бо, що під сердиту руч король був не до мови)(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо);

Підклада́ти / підкла́сти (підложи́ти) ру́кидив.підклада́ти;

Підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зніма́ти, здійма́тиі т. ін.)/ підня́ти (підійня́ти, підвести́, зня́ти, здійня́тиі т. ін.)ру́ку (ру́ки)див.підніма́ти;

Підпи́суватися (розпи́суватися) / підписа́тися (розписа́тися) обома́ рука́мидив.підпи́суватися;

Підробля́ти / підроби́ти ру́кудив.підробля́ти;

(57) Під руко́ю; під рука́ми,зі сл. бу́ти, ма́тиі т. ін.:

а)близько, поблизу; напохваті, поруч.

– Коли трапиться наглий, нещасливий випадок, в селі є лікар зараз же на місці, під рукою, – то це велика справа(Ірина Вільде);

По-людському треба! І в цьому весь Остап Вишня. Гумор хай буде смішним, сатира хай буде гострою, але людяність, душевність, доброта і співчуття теж мають бути під рукою, напохваті(з газ.);

//при собі, з собою.

Багато рядків з “Енеїди” Шевченко знав напам'ять і цитував у повістях, коли твору Котляревського в нього не було під руками(із журн.);

//у своєму розпорядженні.

Немає причин сумніватися, що в жерців були під рукою дуже стародавні народні перекази про патріархів може, навіть письмові джерела, і вони внесли їх до своєї компіляції майже без змін(із журн.);

//у наявності.

Нині узвар здебільшого називають компотом, готують його з тих фруктів, які є під рукою(із журн.);

Завбазою нічого не хотів від життя: все було під рукою(із журн.);

б)(чиєю (чиїми), в кого)під чиїм-небудь опікуванням, спираючись на підтримку кого-небудь.

Можна і тут виявити себе, не обов'язково .. ходити в аспірантах, під рукою в маститих професорів(І. Цюпа);

Брати на себе ініціативу – це і незвично, і клопітно. Куди певніше та затишніше бути під чиєюсь рукою(з газ.);

(58) Під свою́ ру́ку,зі сл. приймати,прийняти,братиі т. ін.:

а)до себе під захист, під своє опікування.

– Прости нас, князю, що ми тебе зневажали і тебе не послухали: прийми нас під свою руку(І. Нечуй-Левицький);

– А мені якраз і потрібні люди авантюрницької вдачі. – Що ж, коли такі потрібні, беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера!(І. Головченко і О. Мусієнко);

Дізнавшись про причину втечі Наталки, вона рішуче прийняла її під свою руку(С. Добровольський);

б)когозахистити кого-небудь, поширювати свою владу, своє керівництво на кого-небудь за його згодою.

– Прости нас, князю, що ми тебе зневажали..: прийми нас під свою руку(І. Нечуй-Левицький);

– Беріть колодяженців під свою руку. І, як кажуть, ні пуху, ні пера!(І. Франко);

Не може ж він, князь Волот, прийти і завдати тим своїм содругам прикрощів. – Гудимо! – повелів тисяцькому полян. – Бери під свою руку уличів і йдіть на Одес(Д. Міщенко);

(59) Під скрутну́ ру́ку –при нестатках, нужді.

У отця Сидора легше розжитись під скрутну руку, він охоче позичає навіть гроші(О. Донченко);

Підхо́дити до руки́див.підхо́дити;

Пійма́ти (спійма́ти) сини́цю в ру́кудив.пійма́ти;

Пливти́ (плисти́, іти́, текти́і т. ін.)/ припливти́ (приплисти́, прийти́, притекти́і т. ін.)до рук (у ру́ки)див.плисти́;

Побра́тися за ру́ки (ру́чки, ру́ченьки)див.побра́тися;

Побра́тися попі́д ру́ки (ру́чки)див.побра́тися;

Побра́тися рука́ми за ши́їдив.побра́тися;

Побува́ти в рука́хдив.побува́ти;

Повідбира́ти ру́кидив.повідбира́ти;

(60) Повкоро́чувати ру́ки(д) див.укоро́чувати;

Подава́ти (дава́ти, простяга́ти) / пода́ти (да́ти, простягти́) [бра́тню, помічну́і т. ін.] ру́ку [допомо́ги]див.подава́ти¹;

Позабира́ти в свої́ ру́кидив.позабира́ти;

Позгорта́ти ру́кидив.позгорта́ти;

Позолоти́ти ру́ку (ру́чку)див.позоло́чувати;

Покаля́ти ру́ки (ру́чки, ру́ченьки)див.покаля́ти;

Покла́вши ру́ку на се́рцедив.покла́сти¹;

Покла́сти ру́ку на се́рцедив.покла́сти¹;

(61) По оби́дві руки́ –з двох боків, з лівого і правого боку від кого-небудь; обабіч.

Малуша жадібно дивилась, як швидко тікає від лодії[човна]берег .. Потім по обидві руки розкинувся простір Дніпра(С. Скляренко);

Попади́сь (попади́) під ру́кудив.попада́тися;

Попа́стися (попа́сти, пійма́тисяі т. ін.)/ попада́тися (попада́ти, потрапля́тиі т. ін.)в ру́ки (до рук)див.попада́тися;

Попливти́ / пливти́ із рукдив.попливти́;

Попливти́ / пливти́ у кише́ню (до кише́ні, у ру́киі т. ін.)див.попливти́;

Пополама́ти ру́ки (рук)див.пополама́ти;

Поприбира́ти до [свої́х] рук(рідкодо се́бе)див.поприбира́ти;

(62) По рука́х –вирішено, домовлено.

– Серце в тебе добре, хай труднощі не підірвуть його, хай недалекі людці не озлоблять його. То по руках? – Що тільки тепер буде і голові, і рукам?(М. Стельмах);

Отаман знову посміхнувся. – Не бійся, якщо й доведеться стріляти, то лише на цьому боці. А там – з оркестром нас зустрінуть. То що? По руках? – І Щур простягнув свою руку(В. Поліщук);

Посклада́ти ру́кидив.посклада́ти;

(63) Пра́ва рука́чия –найнадійніший, найкращий помічник у кого-небудь.

[Таранець:]Микола в мене така дитина, .. розумний, права рука моя по усьому торгу(Г. Квітка-Основ'яненко);

Селяни з цікавістю дивилися на Нечипора .. Хотіли підійти й полапати його. Це ж таки була права рука Бурися. А Бурися хто не знає?(М. Хвильовий);

Княгиню Ольгу здивувало, що ця визначна особа імперії.. – права рука імператора, перший його боярин і воєвода, розмовляє з нею руською мовою так, ніби він довго жив на Русі(С. Скляренко);

Коли Михайло мав сімнадцять, то був уже моєю правою рукою, так як тепер(О. Кобилянська);

Нова рада громадська відрядила старого писаря, котрий був правою рукою старости(Л. Мартович);

Хазяїну моєму я дуже уподобався, бо був шпаркий до діла; а через год я став його правою рукою(М. Кропивницький);

Працюва́ти не поклада́ючи рукдив.працюва́ти;

Прибира́ти / прибра́ти до [свої́х] рукдив.прибира́ти;

Прибра́ти себе́ до рукдив.прибира́ти;

Приклада́ти / прикла́сти си́лу (пра́цю, ру́киі т. ін.)див.приклада́ти;

Прилипа́є (прили́пло) до рук (руки́)див.прилипа́ти;

Приложи́ти ру́кудив.приложи́ти;

Пройти́ (перейти́) / прохо́дити (перехо́дити) че́рез ру́кидив.прохо́дити;

Пропонува́ти / запропонува́ти ру́ку [і (й) се́рце]див.пропонува́ти;

Пропуска́ти / пропусти́ти че́рез свої́ ру́кидив.пропуска́ти;

Проси́ти / попроси́ти руки́див.проси́ти;

Простяга́ти / простягти́ (простягну́ти) ру́ку (ру́ки)див.простяга́ти;

Рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу)див.рва́ти;

Робо́та рук не йме́тьсядив.робо́та;

Розво́дити / розвести́ рука́мидив.розво́дити;

Розво́дити / розвести́ ру́кидив.розво́дити;

Розв'яза́ти / розв'я́зувати ру́кидив.розв'я́зувати;

(64) Розв'я́зуються / розв'яза́лися ру́кичиї –хтось звільняється від залежності або обмеження в чому-небудь.

В сльозах росли[сироти],та й виросли; Замучені руки Розв'язались..!(Т. Шевченко);

Яків і Горпина довго не спали. Яків їй розказував, що з сьогоднішнього вечора він вільний, руки його розв'язалися(Панас Мирний);

(65) Рука́ в ру́ку,перев. зі сл. іти.:

а)поряд, один біля одного.

Петро, налягаючи на косу, порівнявся з старим Буканом, що вирвався бувуперед. Тепер вони йдутьрука в руку, подзвонюючи косами(М. Чабанівський);

Та зате цікаві ті листи для характеристики самого Драгоманова, його гострого логічного розуму, що пішов рука в руку з безоглядним егоїзмом у поводженні з людьми(І. Франко);

//узявшись за руки, разом.

Від ранку до вечора на вільнім повітрі, рука в руку, в любих, тихих розмовах робили вони – зразу ближчі, а з часом щораз дальші прогулянки(І. Франко);

б)(перев. зі сл. працювати)разом, спільно, у тісному єднанні.

Дуже різні були вони – генерал-майор Талеман і генерал-полковник фон Штейніц – і в той же час вигідно доповнювали один одного, працювали рука в руку(П. Гуріненко);

З нинішнім контингентом читачів ми прожили нелегкий рік, пройшли його рука в руку, і ось прийшов час прощання(з газ.);

Рука́ об ру́ку.

У давніх людей поезія і музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею(І. Франко);

Скепсис “Рівноваги”[Плужника]йде здебільшого рука об руку з трагізмом, – а це вже куди змістовніше й серйозніше..(з наук. літ.);

Руч об руч.

Недарма осінь нас охотить До дії, руху, поривань. Руч об руч з нами вітер ходить, І спробуй хоч на хвильку стань!(В. Бичко);

(66) Рука́ в руці́:

а)узявшись за руки, разом, один біля одного.

Подруги за вікнами проходять З нареченими рука в руці(Л. Дмитерко);

Рука́ з руко́ю.

І у першу-таки неділю після цього вечора Галя у свіжому вінку, рука із рукою з козаком Нарадою, пішла до церкви рано-ранесенько, .. і повінчалися собі любесенько(Марко Вовчок);

б)(перен.)разом, дружно, в тісному єднанні.

Ми нині народ, що проголосив Декларацію незалежності, й маємо стояти рука в руці(із журн.);

(67) Рука́ми й нога́ми [й зуба́ми]:

а)всіма силами.

Пручавсь руками і ногами, або, як вчить сучасна класика, чинили опір всіма засобами(С. Караванський);

Та тепер кожен за землю руками й ногами, й зубами держиться!(Б. Грінченко);

б)категорично відмовлятися, виявляти повне небажання робити що-небудь, виконувати чийсь наказ, прохання і т. ін.

– Годі вдома сидіти та хліб переводити, – пора й самому заробляти! Чіпка – руками й ногами! Та вже Оришка – давай його умовляти(Панас Мирний);

(68) Рука́ не підніма́ється (не здійма́ється) / не підні́меться (не зді́йметься):

а)(у кого і без дод.)не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити.

Ви так по- лицарськи говорите про жінок-критиків, що після сього якось рука не здіймається писати щось критичного проти Вас[Маковея](Леся Українка);

Вчитель хай не побоюється доносів, молодий батюшка на нього не писатиме, на таке рука не підніметься(М. Стельмах);

– А де ж її подіти?– розводив я руками, хоч шафу ту, казати відверто, якось і шкода було. ..Поламати?Руки не піднімаються(із журн.);

б)(на кого – що і без дод.)не вистачає рішучості побити, покарати, убити когось.

[Зінько:]Давно вже кортить мені віддубасить тебе, та рука не здіймається...(М. Кропивницький);

– Щоб ви знали, ні на яку іншу птицю, крім качок, у Тихона не піднімалася рука(О. Довженко);

Рука́ не піднесла́сь.

Та весь час він, молячися, чув, як муха, мов дитя, сіпалась у павутині, і пищала, і квилила. Серце в старця тріпоталось, та рука не піднеслась(І. Франко);

в)(до чого)не вистачає сил щось робити (від утоми, хвороби і т. ін.).

Сама не знаю, чого я тепер так втомилась... днів три навіть рука до листів не здіймалась(Леся Українка);

(69) Рука́ не схи́бить (схибне́)чия –хто-небудь влучить у ціль, не промахнеться.

– Рука моя не схибне і на голові такого зрадника(Іван Ле);

(70) Рука́ ру́ку ми́є –про спільників у якій-небудь непорядній справі.

[Филимон:]Знаєте, Богдан Богданович, що я вам скажу: рука руку миє! Ви мені уважите, я вам що-небудь зроблю(І. Карпенко-Карий);

Стефан сказав: І все-таки я за Вероніку. Дядя Варфоломій розмахує руками..: – О, безумовно! Як же: рука руку миє(М. Хвильовий);

Правду казав Лобан, що Мірошник не дасть в обіду свого дружка. Рука руку миє(М. Зарудний);

(71) Рука́ схи́бить (схибне́)чия –хто-небудь не влучить у ціль, промахнеться.

– Ви помилились, дорога міс, – відмовив майор, – але я охоче заплатив би зайвий долар за те, щоб побачити, як рука цього китайця схибить(О. Донченко);

(72) Ру́ки в бо́ки –взявшись у боки.

“В мене жінка не така, – коцюбою б'ється...” Руки – в боки, гопака, аж земля сміється...(В. Сосюра);

(73) Ру́ки вго́ру! –уживається як усталена форма наказу кому-небудь підняттям рук здатися або не чинити опору.

Маленький салдат з автоматом, у повстяниках і в шапці-ушанці й несподівано несподівано гримнув: – Стій!!. Хлопці стали. – Руки вгору!(І. Багряний);

Двері широко, з гуркотом відчинилися, до контори вскочив перекладач Фіялко, місцевий німець. Виставивши перед себе автомата, він крикнув: – Руки вгору! Ні з місця!(К. Гриб);

(74) Ру́ки відва́люються (відпада́ють)у кого і без дод. –хто-небудь відчуває сильну втому і біль у руках від якої-небудь роботи.

Працюєш удома, допомагаєш батькам цілісінький день – руки відвалюються(із журн.);

Відпадають руки мої. Відпадають ноги мої, голова моя відпадає(В. Стус);

(75) Ру́ки геть!від кого – чого –вигук, який виражає вимогу невтручання в чиї-небудь справи, збереження недоторканності кого-, чого-небудь;

(76) Ру́ки загребу́щіу кого –хто-небудь дуже жадібний, ненаситний, прагне до наживи.

– Ганно, Ганнусю, – заяхидничав Гриць, – і чого це ти лізеш поперед Марійки? Що в тебе за очі завидющі, а руки загребущі?(І. Багряний);

Така вже ото ненаситна натура[у людини],руки загребущі, очі завидющі(Ю. Збанацький);

(77) Ру́ки коро́ткіу кого і без дод.:

а)хто-небудь має обмежену владу, можливості; неспроможний щось зробити.

– Ти знаєш, що значить сваритися з начальством. Або ти його зіпхнеш, або воно тебе з'їсть. Зіпхнути Маркушевського тобі не вдасться. Руки короткі(Ю. Бедзик);

Не вистачає сил добратися до глибини[землі].Чує моє серце, що в девонах є газ, а руки короткі, от і шастаю по верхах(І. Цюпа);

б)уживається як застереження, перев. при бійці; нічого не вийде.

[Денис:]Ой, Кононе, гляди, щоб я тебе не взяв за чуба.[Конон:]Короткі руки(М. Кропивницький);

– Уб'ю! – простогнав оскаженілий від ревнощів та алкоголю хлопець. – Руки короткі, – гнівно відповіла дівчина(Л. Дмитерко);

Малі́ ру́ки.

Може, битимеш? Малі руки, не виросли!(Панас Мирний);

(78) Ру́ки не відпаду́ть (не відва́ляться)у кого, кому і без дод. –хто-небудь цілком може виконати, зробити щось, бо від цього нічого з ним не трапиться.

[Перший:]Поміг би й ти, то не відпали б руки(Леся Українка);

Голосувати можна було декілька разів, руки та не відваляться(з газ.);

(79) Ру́ки не дохо́дять / не дійшли́у кого і без дод. –хто-небудь не може займатися чимось, робити щось, перев. через велику зайнятість, брак часу і т. ін.

Ті дорослі так заклопотані своїми дорослими справами, боротьбою за владу, що до дитячих справ у них руки не доходять(В. Нестайко);

До сніданку порався[Приходько]по хазяйству: відкидав сніг, чистив у корівнику, навісив нові двері, що їх змайстрував іще з осені, а повісити все не доходили руки(А. Дімаров);

Олена Левківна .. подалась до ставу, бо вже чимало назбиралося в неї непраної білизни, за різними клопотами все не доходили руки(Є. Гуцало);

От ми все життя змінили, такі заводи, такі палаци збудували, а тут[у духовній сфері]нічого й не винайшли? Мабуть, тому, що не подумав про це ніхто, як то кажуть, руки не дійшли. А треба, щоб дійшли(В. Собко);

(80) Ру́ки не підійма́ються (не підніма́ються, не здійма́ютьсяі т. ін.):

а)(до чого і без дод.)кому-небудь не хочеться нічого робити (від поганого настрою, втоми і т. ін.).

Треба їй[Олені]поспішати, щоб вспіти, так щось руки не підіймаються(Г. Квітка-Основ'яненко);

Їй[Марії]і не хочеться ні до чого прийматися; руки не здіймаються(Панас Мирний);

Вечорами, коли[Надія]поверталася з роботи, в неї ні до чого не знімалися руки(С. Чорнобривець);

б)уживається для вираження безвихідного становища, безпорадності і т. ін.

Бився, бився він отак, а чим далі, лиш гірше. Таке безголів'я, що й руки не піднімаються. Взяв він та й женився удруге(Г. Хоткевич);

(81) Ру́ки не слу́хаютьсяу кого і без дод. –хто-небудь не в змозі щось зробити (від старості, кволості, втоми і т. ін.).

[Кобзар:]А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються(Б. Грінченко);

Не слу́хають ні ру́ки, ні но́ги.

Як зачула я це, – і не знаю, що зо мною сталось. Ридати захотілося, вискочити до них усіх, кинутись.. – і... не можу. Не слухають ні руки, ні ноги... і голосу немає...(Г. Хоткевич);

(82) Ру́ки не туди́ стоя́тьу кого і без дод. –хто-небудь невправно щось робить, не вміє робити чогось і т. ін.

[Надія:]Куди ж його приткнуть? Нездатний ні до якої роботи. У нього й руки не туди стоять(О. Підсуха);

– Баба, вона таки – баба! Тільки й почуєш – то те, то се, то не туди руки стоять(О. Ковінька);

(83) Ру́ки опуска́ються / опусти́лисяу кого –хто-небудь впадає в апатію, стає байдужим, пасивним, бездіяльним; не хоче робити чогось.

Оксані було тяжко признати, що інший раз свекруха її права, що вона[Оксана]справді не вміє робити, і руки опускалися в неї(Грицько Григоренко);

Скарга робить своє діло. Один, другийтакий випадок, і в критикаопускаються руки(з газ.);

Насоси працювали без зупинки дні й ночі, .. але в рудничних траншеях рівень анітрохи не знижувався. У декого з будівників опускалися руки, мовляв, не можна ложкою вичерпати моря.(П. Інгульський);

– Ой, Панасе, Панасе, як тепер будемо жити? – зовсім опустилися руки в матері(М. Стельмах);

Ру́ки(рідкопле́чі) підклада́ти / підкла́стидив.підклада́ти;

(84) Ру́ки розв'яза́лисякому і без дод. –хто-небудь звільнився від чого-небудь (від роботи, обов'язків, проблем і т. ін.).

– А що, от і діждали волі, – казав він. – От і розв'язались нам руки(Панас Мирний);

А тепер, коли самі собою розв'язались руки з телицею, я відчув .. відвагу в грудях, що навіть із мотикою не побоявся б на сонце кинутись(Є. Гуцало);

(85) Ру́ки розв'я́зані(д) див.розв'я́зувати;

(86) Ру́ки [та но́ги] не зна́ють (не зна́ли, не ма́ють, не ма́ли) спочи́нку –хтось, не відпочиваючи, багато працює (працював).

Заголені руки[Джузеппе]ніколи не знають спочинку(М. Коцюбинський);

– Хто за тобою ходив? Чиї руки спочинку не знали, вовтузячись біля тебе?(Панас Мирний);

По наших селах українських багато є таких господарів, .. котрі цілий вік свій у роботі та роботі, руки та ноги спочинку не мають(Панас Мирний);

(87) Ру́ки фе́ртом,заст. –узявшись у боки (перев. про самовдоволених, чванливих, безцеремонних людей).

Руки фертом, вираз строгий, Широко розкрачив[розкарячив]ноги. Та й бурчить собі Бассім(І. Франко);

Рук не чу́тидив.чу́ти;

Руко́ю пода́тидив.подава́ти¹;

Рук (ру́ки) не пога́нитидив.пога́нити¹;

Рук (ру́ки) не пога́ньдив.пога́нити¹;

Рук (сил) не пожалі́тидив.пожалі́ти;

Сам (сама́, само́і т. ін.)[ні́би] до рук (у ру́ки) йдедив.сам;

[Сам (сама́, само́)] пливе́ до рук (у ру́ки)див.плисти́;

(88) Своя́ рука́у кого –підтримка, протекція.

Сава Герасимович здавна в селі має вплив і авторитет, .. всі його поважають, скрізь у нього своя рука..(Ю. Бедзик);

А що ж місцева влада? А нічого, вона просто боїться зв'язуватися з відомствами, у яких свої “руки” і в Москві, і в Ленінграді(із журн.);

(89) Сере́дньої руки́ –який нічим не вирізняється серед інших; звичайний або посередній.

“Колос” трохи вередує, хоча й має два барабани. А ось комбайн СК-4 геть захекується, як ото середньої руки косар, котрому вже до обіду всередині ріже(з газ.);

Си́ла повихо́дила з рукдив.си́ла;

(90) Си́льна (міцна́) рука́ –хто-небудь впливовий.

– Полтава бореться, друзі!.. Чиясь сильна рука підтримує нас!(О. Гончар);

(91) Си́льною руко́ю –сміливо, владно (робити, здійснювати щось).

Не відає[філоксера],що над нею стоїть істота, котра сильною рукою відбере життя мільярдам ворогів винограду...(М. Коцюбинський);

Скла́вши (згорну́вши, спусти́вшиі т. ін.)ру́кидив.склада́ти;

Ско́вувати / скува́ти ру́кидив.ско́вувати;

Смерть занесла́ [свою́] го́стру косу́ (ру́ку)див.смерть;

Сон у ру́кудив.сон¹;

Сплива́ти з рукдив.сплива́ти;

Спуска́ти / спусти́ти ру́кидив.спуска́ти;

Су́нутися під ру́ку (ру́ки)див.су́нутися;

Схо́дити / зійти́ з рукдив.схо́дити;

Схопи́тися обі́руч (обома́ рука́ми)див.схо́плюватися;

Схопи́тися (ухопи́тися) / схо́плюватися за го́лову рука́мидив.схо́плюватися;

(92) Тверда́ (залі́зна) рука́:

а)(у кого)хто-небудь має вольовий, сильний характер.

– Кошовим настановити Захара Олексійовича... Він добрий і простий, але рука в нього тверда... Таким має бути кошовий(С. Добровольський);

б)вольова, сильна людина.

А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих, – і дождалась(Т. Шевченко);

– Мені потрібна тверда рука, – сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге(П. Загребельний);

//владно, рішуче (про вплив і т. ін. вольової, сильної людини, людей).

Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти(Ю. Збанацький);

Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому[Тарасові]із їхніх залізних рук!(Василь Шевчук);

Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу “компетентність”, “мікроклімат”, “прогнозування” й тому подібні інтелігентські витребеньки(А. Крижанівський);

Ті́льки (лише́, лиш) брово́ю (руко́юі т. ін.)повести́див.пово́дити¹;

Трима́ти (держа́ти) ві́жки в рука́хдив.трима́ти;

Трима́ти (держа́ти) в [міцни́х (залі́зних)] рука́х (в шо́рах, в повода́х)див.трима́ти;

Трима́ти (держа́ти) ру́ку(рідшесто́рону)див.трима́ти;

Трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах)див.трима́ти;

(93) Трима́ти не́рви в рука́х(д) див.трима́ти;

Трима́ти свої́ не́рви в рука́хдив.трима́ти;

Тягти́ (тягну́ти) / потягти́ (потягну́ти) ру́кудив.тягти́;

(94) У вла́сні ру́кичиї, кого, зі сл. віддати,передати,вручитиі т. ін. –особисто кому-небудь.

Уклінно прохаю віддати його[вірш]у власні руки Марії Костянтинівні на спомин(Панас Мирний);

(95) У дві руки́ –паралельно двома особами, приладами тощо.

У звичайному обчислювальному центрі вихідні дані перфоруються на паперові стрічки чи перфокартки “у дві руки”. Потім обидва примірники порівнюються з допомогою спеціальних пристроїв контрольного зчитування(із журн.);

(96) У до́брі ру́ки,зі сл. дістатися,потрапитиі т. ін. –до надійної, дбайливої людини.

Вони так зраділи, одібравши книжки.., і я ще більше запевнився, що книжки дістались у добрі руки(М. Коцюбинський);

– Тепер руїни, а колись? Чого там тільки не було! Та й тепер ще попадись вона[Ратієвщина]у добрі руки – золото не місце(Панас Мирний);

– Візьми мої малюнки, – сказав Тарас нарешті. – Хоч котрі вже готові... Пошли комусь із друзів на Україну... Нехай продасть чи так віддасть, аби у добрі руки(Василь Шевчук);

Узя́ти меч у ру́кидив.узя́ти;

Узя́ти під свою́ ру́кудив.узя́ти;

Узя́ти ру́ки в бо́кидив.узя́ти;

Умива́ти / уми́ти ру́кидив.умива́ти;

(97) Умі́лі ру́ки –працьовиті, вправні в роботі люди.

Неначе з сонця скована Умілими руками – Аж іскриться та блискає. Оце так справді школа!(В. Бичко);

//ті, що розуміються на чомусь.

І все-таки Словник Уманця в умілих руках міг давати свого часу певну користь; буває іноді, що в стилістичних шуканнях доводиться заглядати в нього й сьогодні(М. Рильський);

Умоча́ти (умо́чувати) / умочи́ти (скупа́ти) ру́ки в крові́див.умоча́ти¹;

Умочи́ти ру́кидив.умоча́ти¹;

(98) У наді́йних рука́х:

а)у повній безпеці, там, де ніщо не загрожує; у людей, які не підведуть.

– Листівки, говорите, в надійних руках? – В надійних(М. Стельмах);

б)в оточенні, яке позитивно впливає на кого-, що-небудь, у сприятливих умовах.

– Міг би хлопець зовсім пропасти, збаламутитись, а зараз він у надійних руках, – запевнив Тритузний. – Тут[у спецшколі]до нього увага, тут за ним догляд і вдень і вночі(О. Гончар);

(99) У наді́йні ру́ки,зі сл. віддавати,віддати –у сприятливі умови.

При нагоді віддайте його в надійні руки. Він мусить .. забути всі страхіття війни(В. Логвиненко);

“Я спокійний за своїх дітей, що віддаю їх у надійні руки. Вихователі досвідчені, грамотні”(із журн.);

Упуска́ти / упусти́ти з рукдив.упуска́ти¹;

(100) У рука́хчиїх, у кого:

а)у залежності від кого-небудь; у чиїйсь владі.

Василь колись вертів цілим повітом!.. У Василя всі були в руках – і комісар, і суддя, і сам предводитель(Панас Мирний);

Шкребтав старий Михайло в потилиці. Виходило ніби так, що він у сина в руках(Г. Хоткевич);

Марта мало не вискочила з-за столу і, приховуючи радість, подала голос.. – У ваших руках моє щастя(М. Стельмах);

– Що за тон, Оленчук?.. Не забувай, одначе, що я можу тебе, як комаху оту... І сучасне, й майбутнє твоє в моїх руках!(О. Гончар);

б)у чиємусь розпорядженні, користуванні, володінні і т. ін.

В твоїх руках все на світі. Твоя свята воля! Нехай буде так, як буде, – Така моя доля!(Т. Шевченко);

– То невже, коли власть у твоїх руках, ти не можеш на моє ненароджене викроїти якусь скибку землі?(М. Стельмах);

Маючи його[готель]в своїх руках, батальйон, власне, мав би своєрідний зручний трамплін для того, щоб оволодіти новим кварталом(О. Гончар);

Почорнілі на дощах скирти соломи ще вранці були в руках противника(О. Гончар);

(101) У ру́ки (до рук)кого, до кого –до кого-небудь; під контроль, володіння, владу когось.

Коли панські маєтки пустошилися, економії занепадали, переходили в руки купців, .. не більшало й не ширилося добро кріпацьке(Панас Мирний);

Вся колона кавалеристів .. спинилась і завмерла.. Літак сам ішов у руки ворожим кавалеристам(А. Хорунжий);

– Значить, просто йти на ліс? – Ая[аякже].Просто на ліс, жовнірам у руки(В. Винниченко);

Шанці один за одним переходили до рук атакуючих(С. Добровольський);

(102) У ру́ку,зі сл. сон. –який справдився; віщий.

То ж кум Нечай ще їв рибу-щуку, а ще ж приснився і сон у руку(Л. Костенко);

Кажу вам щиро – сон піде в руку: Олекса буде паном у московській столиці(М. Лазорський);

Ігор терпляче ждав інших розмислів Делоне. І Борис, ніби вгадавши намір свого товариша, повів далі: – Сон, як кажуть, у руку(із журн.);

(103) У ру́ку [йде́ться]кому –що-небудь дається комусь легко, без особливих зусиль.

– Ну, а як йому грамота, пане дяче? – Грамота йому – в руку. Пам'ять добра(С. Васильченко);

Так усе тепера[тепер]чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи приймались(Грицько Григоренко);

(104) У ру́ку сон –виявлятися віщим, справджуватися (про сновидіння).

Про той сон він одразу ж забув. Коли б хто спитав, а що ж снилось, навряд би чи й пригадав .. А сон той, коли б потрапив на зуби ворожбитам, був просто-таки віщим або, як кажуть – сном у руку(Ю. Збанацький);

Свій сон я розповів Василеві. Вася засміявся: – Твій сон в руку... Батюшка любить бенкетувати. Колись сам побачиш...(О. Ковінька);

(105) У свої́ ру́ки,зі сл. взя́ти. –стати власником чого-небудь.

Андрій поглядав на розвалені кам'яниці і радісно хитав головою. – Та! вже воно так довго не буде!.. вони ..[німці, чехи]як візьмуть[фабрику]у свої руки, то швидко пустять пару!(М. Коцюбинський);

Ухопи́тися рука́ми й нога́мидив.ухо́плюватися;

Учепи́тися рука́ми й нога́мидив.учепи́тися;

(106) У чоти́ри руки́,перев. зі сл. гра́ти. –грати удвох на одному музичному інструменті (перев. роялі, піаніно).

Вони грали увертюру з “Норми” в чотири руки; грали вправно, старанно, дотримували такту(з газ.);

В іншій квартирі нас зустріла музика. Павло Бєляєв та його дочка Ірина в чотири руки грали Бетховена(із журн.);

У чужі́ ру́ки потрапля́ти (попада́тиі т. ін.)див.потрапля́ти;

Ходи́ти / піти́ по рука́хдив.ходи́ти;

(107) Хоч ру́ки розірви́(д) див.розрива́тися¹;

Хоч сядь та й ру́ки згорни́див.сіда́ти;

(108) Чужи́ми рука́ми –працею, зусиллями, енергією інших.

Багач .. любив робити чужими руками(з казки);

Усе то була ватага, вигодувана чужою працею, обута й зодягнена чужими руками(Панас Мирний);

Чужи́ми рука́ми жар (вого́нь,діал.грань) загріба́ти (загорта́ти, вигріба́ти, вигорта́ти) / загребти́ (загорну́ти, ви́гребти, ви́горнути)див.загріба́ти;

Чужи́ми рука́ми роби́тидив.роби́ти;

Чужи́м рука́м на потира́ннядив.потира́ння;

(109) Чужі́ ру́ки:

а)хто-небудь інший.

Хто уникає всякої “панської” охоти, де все для тебе роблять чужі руки, а ти маєш тільки стріляти готовеньке і потім рахувати, скільки “взяв”, – справжній мисливець(М. Рильський);

б)вороги, люди протилежного стану, поглядів.

Старший брат завладав батьківщиною, а його подав, як то кажуть, чужим рукам на пожирання(Ганна Барвінок);

Туман обдав нас подихом солоним, І стало темно, наче уночі. Тепер ти не фортеця, Альбіоне, В чужих руках від брам твоїх ключі(Л. Дмитерко);

Швидки́й (ско́рий) на ру́кудив.швидки́й;

(110) Широ́кою руко́ю –у великій кількості.

Широкою рукою черпають з народного джерела наші поети, користуючись елементами народного стилю(М. Рильський);

(111) Ще́дрою руко́ю –не виявляючи скупості, не шкодуючи.

Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш та піску Нишком втрусиш до мішку(Я. Щоголів);

Він всюди сіяв щедрою рукою колядку, діалог і студний кант(М. Зеров);

Грається[сонце]...Воно горить срібно-золотим сяйвом і бризки гарячого золота кидає щедрою рукою(Остап Вишня);

(112) Щоб (бода́й) ру́ки відсо́хли (повсиха́ли, повідсиха́ли) ,лайл.:

а)(зі сл. тобі,йому,їйі т. ін.)уживається для вираження незадоволення, погрози, побажання зла кому-небудь з приводу якихось його дій, що викликають осуд.

На другий день тільки що прокинулись, москаль і тика мені у руки мітлу, – Вимети, – каже, – рештанську[арештанську].– Щоб тому руки повідсихали, кажу, хто й местиме вашу буцегарню!(О. Стороженко);

А нехай мине така лиха година, коли доведеться кораблю почути, що “руки б їм повсихали .. тим ледарям, безчесним людям, циганським майстрам(Ю. Яновський);

Хай одсохнуть руки загребущі(М. Шеремет);

б)(зі сл. мені)уживається як клятва або для вираження категоричного запевнення, переконання кого-небудь у нездійсненні чогось.

– Добродію! – каже до його[нього]циган. Коли я сюди зайшов красти, або чого другого, то от чорна земля, щоб я ще почорнів! Щоб мені й руки .. повсихали!(П. Куліш);

– Як п'ятдесят рублів[даси],то й діло можна поправити .. – Рука б мені одсохла от по сю!.. – скрикнув Чіпка, показуючи на лікоть правої руки(Панас Мирний);

Я украв! Та скоріше б у мене рука відсохла, ніж протягнулась до чужого!(І. Карпенко-Карий);

– Писати[протокол]на самого себе? Та швидше руки мені повідсихають! Кажу це з смішком(Ю. Збанацький);

Як (ма́ло, тро́хи) не на ру́ках носи́тидив.носи́ти;

Як (мов, ні́биі т. ін.)руко́ю зняло́ (зні́ме)див.зніма́ти;

Як руко́ю зді́йме (здійняло́)див.здійма́ти;

(113) [Як (чи)] зведе́ться (підні́меться, піді́йметься, підведе́ться, зді́йметьсяі т. ін.)рука́чия, у кого? –хто наважиться, наважився на що-небудь?

– Що ти кажеш, побратиме любий? Чи рука ж моя на те[вбивство]зведеться?(Леся Українка);

Головна біда – застигає розчин, а значить – погано скріплює цеглини. Правда, заплющивши очі, можна й так мурувати. Тільки ж у кого підійметься рука?(М. Ю. Тарновський);

(114) Як (мов, ні́биі т. ін.)без рукбез кого – чого.:

а)зовсім безпомічний, безпорадний і т. ін.

Я Дарки не дам, бо я без неї як без рук(Леся Українка);

Сулейман дуже зрадів, діставши чотки – без них він був як без рук(М. Коцюбинський);

Я без рушниці як без рук. Без неї я боюся й мух!(О. Олесь);

б)не можна обійтися без чого-небудь.

– А в хазяйстві все ж, як не є, відерце мусить бути. – А звісно, без відра, як без рук, – погоджується Дорошко(І. Цюпа);

Ремонтували[в кузні]всяку всячину, без якої в господарстві – як без рук(А. Іщук);

(115) Як (мов, ні́биі т. ін.)з Бо́жої руки́ –легко, без докладання великих зусиль.

Зо триста років[в Україні]лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівано дано незалежність(В. Барка).

1. рука—конечностиstrong верхний человекstrong рука верхняя конечность человека орган манипуляции с предметамиотличается от лапы тем что имеет пальцы один из них оттопырен в с...Идеографический словарь русского языка
2. рука—lat.i rucaрука...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
3. рука—эстампы кисти руки преимущественно левой неоантропа на стенах пиренейских пещер Альтамира и др. выполненные в технике трафарета с помощью естественных красок красная охр...Археологический словарь
4. рука—рука...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
5. рука—Рука...Белорусско-русский словарь
6. рука—I.strong В метафорич. значении Р. может обозначать всего человека. Так выражение требовать из моих рук означает требовать от меня Быт . Чистые Р. подразумевают праведност...Библейская энциклопедия Брокгауза
7. рука—евр. яд. Рука часто обозначает крепость и могущество. Быть в чьейнибудь руке означает зависеть от когонибудь Цар. . Поднимать руку обозначает клятву или выражение благог...Библейский энциклопедический словарь
8. рука—рука как и десница см. в Священном Писании часто есть символ доброй или злой воли силы активного действия покровительства поддержки Быт. Исх. Исх. Чис. Втор. Втор. ...Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора
9. рука—РУКА membrum superius верхняя конечность человека. Предпосылкой формирования Р. было развитие способности передних конечностей обезьян к хватанию во многом в связи с брах...Биологический энциклопедический словарь
10. рука—РУКА верхняя конечность iчеловека состоит из плеча предплечья и кисти запястье пясть и фаланги пальцев. Р. является более развитой хватательной конечностью чем у древних...Большая советская энциклопедия
11. рука—верхняя конечность См. Конечности человека состоит из плеча предплечья и кисти запястье пясть и фаланги пальцев. Р. является более развитой хватательной конечностью чем у...Большая Советская энциклопедия II
12. рука—ж. mano кисть braccio m f pl braccia от кисти до плеча правая рука mano destra dritta быть чьейл. правой рукой перен. essere il braccio destro di qd левая рука mano ...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
13. рука—см. Конечность верхняя свободная....Большой медицинский словарь
14. рука—ж Arm m от плеча до кистиem Hand f умл.em кистьem взять на руки auf den Arm nehmen непр. vtдержать на руках auf dem Arm halten непр. vtпереписывать от руки mit der Han...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
15. рука—рука ж . Arm m a от плеча до кисти Hand f a кисть взять на руки auf den Arm nehmen vt держать на руках auf dem Arm halten vt переписывать от руки mit der Hand abschreiben...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
16. рука—от кисти до плеча brachium hand...Большой русско-английский словарь биологических терминов
17. рука—большая рукалегкая рукане рукаотсохни у меня рука!правая рукапускай у меня рука отсохнет!пусть у меня рука отсохнет!рука в рукурука естьрука имеетсярука набитарука не дро...Большой русско-английский фразеологический словарь
18. рука—ж.em вин. п. ед.em ру mano fem кистьem brazo mem вся рукалые руuки manos hbilesть рукаuми agitar las manos los brazosть на рукаuх tener en brazosть в рукаuх tener en ...Большой русско-испанский словарь
19. рука—f Hand f Arm m рука грифакогтистая рукападающая рукарука прачкиталамическая рука...Большой русско-немецкий медицинский словарь
20. рука—сущ. жен. родарука под сердитую руку пд гарячу руку из рук вон плохо вкрай погано на скорую руку нашвидкуруч под рукой напохват прибрать к рукам прибрати до рук ...Большой русско-украинский словарь
21. рука—ж. main f кистьem bras m вся рукаem menotte f ребнкаem мозолистые руки mains calleuses размахивать руками agiter les bras играть в четыре руки муз. jouer quatre main...Большой русско-французский словарь
22. рука—Бегать от своих рук.strong Кар.em Лениться бездельничать. СРГК . Без рук.strong Р. Урал.em В состоянии сильной усталости от тяжлой физической работы. СРНГ . Без рук без...Большой словарь русских поговорок
23. рука—мен. жн. родурука брати в руки брать в руки видати на руки выдать на руки...Большой украинско-русский словарь
24. рука—Красивые руки снятся к известности и высокому положению. Некрасивые руки предвещают неприятности. Кровь на руках сулит временное отчуждение среди близких вам людей. Если ...Большой универсальный сонник
25. рука—ж. main f кистьem bras m вся рукаem menotte f ребенка мозолистые руки mains calleusesразмахивать руками agiter les brasиграть в четыре руки муз. jouer quatre mainsдер...Большой французско-русский и русско-французский словарь
26. рука—лицо оказывающее протекцию. арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакл...Большой экономический словарь
27. рука—и ж.i Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Частина ц кнцвки вд запястка до кнчикв пальцв кисть. Кожна з двох переднх кнцвок мавпи. Ск...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
28. рука—Рука Рука Ruka самый южный курорт Лапландии см.em Лапландияstrong расположен в регионе Куусамо у подножия сопки Рукаинтури м. Его называют также воротами в Арктику. Зим...Географическая энциклопедия
29. рука—должностное лицо оказывающее протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что он имеет руку. Иногда выражение рука усиливают называя ее волосато...Глобальная экономика. Энциклопедия
30. рука—диал. любо приятно по душе по сердцу абу рука не по душе не по сердцутай меным не рука это мне не подходит...Коми (зырянский)-русский словарь
31. рука—рука що в руку взяти про велику важку чи обмну рч ср ст Пане то що в руку взяти Тарнавський З. з першо руки вд очевидця ст Моя мама що довдалася про це з першо руки т...Лексикон львівський
32. рука—Рука Управлять Францией должна железная рука.Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лап...Лексикон прописных истин
33. рука—и вин.em руку мн.em руки дат.em рукам ж.em Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев.Заложить руки за спину. Скрестить руки на ...Малый академический словарь
34. рука—см. Конечность верхняя свободная....Медицинская энциклопедия
35. "рука"—РУКА рабочая группа людей работающая по погрузке или выгрузке торгового судна у одной стрелы или у двух стрел когда последние установлены неподвижно одна над грузовым лю...Морской словарь
36. рука—корень РУК окончание А Основа слова РУКВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой РУК А Слово Рука содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
37. рука—Начальная форма Рука женский род множественное число неодушевленное родительный падеж...Морфологический разбор существительных
38. рука—ол тетк...Мұнай-газ терминдерінің орысша-қазақша сөздігі
39. рука—рука ж. а Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до конца пальцев. б Часть такой конечности от пясти до конца пальцев. в Одна из двух передних конечностей об...Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
40. рука—рука рука и вин. руку мн. руки рук рукам...Орфографический словарь
41. рука—u жu В.u руку мн.u руки Р.u рук арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик ...Орфографический словарь русского языка
42. рука—рука менник жночого роду Але дв три чотири руки...Орфографічний словник української мови
43. рука—рука д. м.em руцu зн.em за руuку мн.em руuкиеsup рук д.em кадв руки...Орфоепічний словник української мови
44. рука—рука ки д. м. руц зн. за руку мн. рукие рук д. кам дв руки....Орфоэпический словарь украинского языка
45. рука—рука руки руки рук руке рукам руку руки рукой рукою руками руке руках...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
46. рука—Орфографическая запись слова рука Ударение в слове рука Деление слова на слоги перенос слова рука Фонетическая транскрипция слова рука [рка] Характеристика всех звуков р...Полный фонетический разбор слов
47. рука—Рука ки ц руки рук. Дв три руки em дв три руц...Правописний словник Голоскевича
48. рука—Аби з рук збути.Про байдужнього що не робить дла як слд.Бл руки роботи бояться.Докр панам.Бл руки чуж труди люблять.Пани живуть працею хлборобв та робтникв.Був у добрих р...Приповідки або українсько-народня філософія
49. рука—каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев. В строении Р. человека выявляются возрастные половые профессиональные и этнотерритор...Психомоторика словарь-справочник
50. рука—Бить ударять по рукам.hБити ударити по руках для скрплення умови про свдка перебити руки.Большая рука перен.em.hВелика рука.Большой небольшой руки кто.hВеликий велика ве...Російсько-український словник сталих виразів
51. рука—рука и вин. руку мн. ч. руки рук рукамСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манер...Русский орфографический словарь
52. рука—arm eo brako...Русский-африкаанс словарь
53. рука—ж. arm кистьem hand вытянутая рука доминантная рука таламическая рука...Русско-английский медицинский словарь
54. рука—рука ж.u в техникеarmзатягивать от руки screw [draw up] fingertightруками не трогать! предупредительная надпись ав.u no hand hold!рука манипулятора копирующая slave ar...Русско-английский политехнический словарь
55. рука—ж.связанный с одной рукой unimanualпользующийся обеими руками bimanual ведущая рука доминирующая рука...Русско-английский психологический словарь
56. рука—рука ж.i. кистьi hand от кисти до плечаi arm умелые руки skilful hands брать на руки вн.i take in ones arms d.i держать на руках вн.i hold in ones arms d.i носить на р...Русско-английский словарь
57. рука—рука ж. . кисть hand от кисти до плеча arm в руке in ones hand за руку by the hand взять за руки join hands руками не трогать! please do not touch! брать когол. на руки ...Русско-английский словарь II
58. рука—f.hand armСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покрови...Русско-английский словарь математических терминов
59. рука—arm...Русско-английский словарь по нефти и газу
60. рука—ж. механическая рука...Русско-английский словарь по физике
61. рука—напр. робота arm hand...Русско-английский словарь по электронике
62. рука—arm guiding hand behind smth hand...Русско-английский словарь политической терминологии
63. рука—Всякая рука к себе загребает В Дающего рука не оскудеет Д Когда рук много работа спорится К Правая рука не знает что делает левая П Мастерские руки от доброй науки М Одно...Русско-английский словарь пословиц и поговорок
64. рука—hand...Русско-английский строительный словарь
65. рука—arm handСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровите...Русско-английский технический словарь
66. рука—arm hand...Русско-английский экономический словарь
67. рука—N с пустыми руками...Русско-армянский словарь
68. рука—Рука протянуть комулибо руку працягнуць падаць камунебудзь руку держать в руках прям. перен. трымаць у руках руки по швам! воен. рук па швах! неразборчивая рука нераз...Русско-белорусский словарь
69. рука—в разн. знач.i рука жен.iпротянуть комулибо руку працягнуць падаць камунебудзь рукудержать в руках прям. перен.i трымаць у рукахруки по швам! воен.i рук па швах!неразб...Русско-белорусский словарь II
70. рука—Ръкаu ж...Русско-болгарский словарь
71. рука—от кисти и выше kar kz kz взять за руку kzen fogniвести за руку kzenfogva vezetni kar взять под руку karon fogni belekarolni арабка блат весло десница длань знакомс...Русско-венгерский словарь
72. рука—рука ж брать под руку идти под руку пожать руку ми не трогать! ! на скорую руку держать себя в х...Русско-греческий словарь (Сальнов)
73. рука—Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровительство п...Русско-ивритский словарь
74. рука—mano...Русско-испанский автотранспортный словарь
75. рука—mano...Русско-итальянский автомобильный словарь
76. рука—от плеча до кисти brachium braccio от плеча до кисти estremit superiore mano...Русско-итальянский медицинский словарь
77. рука—ж. braccio m meccanico manipolatore m a braccio...Русско-итальянский политехнический словарь
78. рука—ж. прям. перен. ол левая рука сол ол поднять рука ол ктеру держать за руку олдан стау пожать комулибо руку бреуд олын ысу. тс жа тарап по правая руку о олжатан. мн. руки ...Русско-казахский словарь
79. рука—ол...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
80. рука—ж. . кол кисть руки кол манжасы правая рука о кол перен. о кол негизги жардамчы левая рука сол кол поднять руку кол ктр на когол. перен. бирг кол ктр кол салуу опусти...Русско-киргизский словарь
81. рука—кистьem shu от кисти до плечаem gbo gbeiвзять в руки поднять руки пожать руку держать ребнка за руку держать [носить] ребнка на руках протянуть руку с левой рук...Русско-китайский словарь
82. рука—qol el qolзолотые руки altn qollar сторона taraf yanпо левую руку sol tarafta solda почерк yazэто не его рука bu on yazs degilиз рук вон плохо beterden beterон мастер...Русско-крымскотатарский словарь
83. рука—къол эль къол золотые руки алтын къоллар сторона тараф ян по левую руку сол тарафта солда почерк язы это не его рука бу онынъ язысы дегиль из рук вон плохо бетерден бе...Русско-крымскотатарский словарь II
84. рука—manus us f...Русско-латинский медицинский словарь
85. рука—roka rokraksts paraksts aizmugure ira...Русско-латышский словарь
86. рука—ranka...Русско-литовский словарь
87. рука—Гар мутар урд хл сандлын тохойвч...Русско-монгольский словарь
88. рука—ж. Hand f кисть Arm m от кисти до плеча пожать комул. руку поздороваться с кемл. за руку jm die Hand drcken вести когол. за руку jn an der Hand am Arm fhren взять когол...Русско-немецкий словарь
89. рука—от кисти до плечаem Arm...Русско-немецкий словарь по искусству
90. рука—Hand...Русско-немецкий юридический словарь
91. рука—Arm...Русско-нидерландский словарь
92. рука—рукаж . от локтя до плеча правая левая брать на руки махать ами держать в ах прям. перен взять когол. под руку идти под руку с кемл. ...Русско-новогреческий словарь
93. рука—hand hnd арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровительство п...Русско-норвежский словарь
94. рука—...Русско-персидский словарь
95. рука—. rka do. stronablockquote. pismo charakter pismablockquote. rceblockquote. plecy protekcjablockquote. kolejka kolejnoblockquote. rzd gatunekblockquote...Русско-польский словарь
96. рука—жbrao mu кистьem mo fu сторонаem lado m арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл ...Русско-португальский словарь
97. рука—Рукаmkono miрука левая mkono wa kike miрука правая mkono wa kulia miрука раскрытая fumba maрука распухшая kitende ma...Русско-суахили словарь
98. рука—рука даст...Русско-таджикский словарь
99. рука—ж кул держать за руку кулдан тоту вести под руки култыклап алып бару идти под руку с кем кем белн култыклашып бару это ваша р. бу сезне кулмы имза тур. у него там своя р....Русско-татарский словарь
100. рука—kol kol el кисть толщиной с руку о косеem bilek kadar kalnlndaвзять ребнка на руки ocuu kucana almakходить на руках amuda kalkm olarak elleri stnde yrmekруки у него...Русско-турецкий словарь
101. рука—bilak qol...Русско-узбекский словарь Михайлина
102. рука—техн. приспособление рука рука манипулятора Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапк...Русско-украинский политехнический словарь
103. рука—femksi ksivarsi от кисти до плеча поuд руку с кеuмлибо kulkea jkn ksivarressaми не троuгать! ksin ei saa koskea!взять ребнка наu руки ottaa lapsi syliinsпо праuвую еву...Русско-финский словарь
104. рука—main...Русско-французский медицинский словарь
105. рука—ж main невидимая рукарабочие руки...Русско-французский экономический словарь
106. рука—hnt pae rameno ruka...Русско-чешский словарь
107. рука—сущ.жен.множ. руки рук рукам ал правая рука сылтм ал поздороваться за руку ал пар ал тыт саламласа идти под руку автнса пыр по левую руку сулахай енче у него есть рука н...Русско-чувашский словарь
108. рука—arm.strong arm g arm i armидти рука об руку идти под ручкуhand.strong hand tvtta hndernaмыть руки sy fr handшить вручную g hand i handидти рука об руку взявшись за руки ....Русско-шведский словарь
109. рука—Arm hand...Русско-шведский словарь II
110. рука—.strong allkiri.strong kekiri ksi...Русско-эстонский словарь
111. рука—рука руки руку мн.emруки рук рукам схватить за руку заруки взять плащ на руку наложить повязку на руку взятьребнка на руки передавать с рук на руки сказать подруку вести ...Русское словесное ударение
112. рука—cro ruka укр рука...Сербо-Хорватсько-Український словник
113. рука—ж.рука жуевита рука мозолистая рука стиснути руке некоме пожать руки комулибо ухватити под руку взять под руку дии руку на некога поднять руку на коголибо имати пуне ...Сербско-русский словарь
114. рука—распространенный во многих культурах символ Божественной активности. Например рука появляющаяся из облака была ранней формой изображения первого лица Троицы. Рука сжимающ...Символы, знаки, эмблемы
115. рука—Своя владыка...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
116. рука—рука см. Конечность верхняя свободная.i...Словарь медицинских терминов
117. рука—рука см. власть сторона большой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки ко...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
118. рука—см.uВзять в руки баянВзять ноги в рукиглаза завидущие руки загребущиеДокумент на руках носитьЛучше синица в руке чем утка под кроватьюНе протягивай руки а то протянешь но...Словарь русского арго
119. рука—Часть тела наиболее наполненная символическим содержанием. По Аристотелю рука это инструмент инструментов. Квинтиллиан говорит Можно сказать что руки почти говорят. Не и...Словарь символов
120. рука—рукаСм. власть сторонабольшой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки корми...Словарь синонимов II
121. рука—рука См. власть сторона большой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки кор...Словарь синонимов II
122. рука—рука сильная своя власть сторона длань десница лапа ручка лапка хэнд связи блат масл черпалка коряга стиль сучок маховик шуйца цапка хваталка пятерня крюк рученька ручонк...Словарь синонимов
123. рука—G сущu см. _Приложение IIрукирукерукурукойо рукемн.рукирукрукамрукирукамио рукахза руку взять держать вести и т. д.за руки взять держать и т. д.на руку взять положить и т...Словарь ударений русского языка
124. рука—сущ. рука помощь власть сила трофей памятник. Покорись под руку еяem Быт. покорись ей Избавит от руки адовыem Пс. избавит от преисподней От руки всякаго зверяe...Словарь церковнославянского языка
125. рука—рука длиннопалая Городецкий костлявая Белый лилейная Полежаев лилейнобелая Мейdd Эпитеты литературной русской речи. М Поставщик двора Его Величества товарищество Скороп...Словарь эпитетов III
126. рука—О величине форме толщине рук руки пальцев крепости мускулов о кожном покрове о физической силе рук руки.Аккуратные аристократические атласные барские барственные бархатис...Словарь эпитетов II
127. рука—h рукаbig сущ.жен.неод.i ед.им. и так вся ночь проходит Рука с рукой и глазГоУ . Воскрес и невредим рука Ушибена слегкаГоУ . какая у него здоровая жилистая рука!КБ . Вот...Словарь языка Грибоедова
128. рука—руки десна права рука десниця клешн кукса знвечена рука лабети лапа лапи лаписька лапища лапище лапка лапки лапонька лапоньки лапочка лапочки лвиця мацак мацаки мацальця ...Словник синонімів Вусика
129. рука—ф. лапа права правиця ур. десна П. найближчий помчник лва лвиця шульга листа почерк залзна влада ЖМ. протекця блат мн. РУКИ робоча сила РОБТНИКИ рученя рученька ручиця ру...Словник синонімів Караванського
130. рука—ВЛАДАstrong полтичне панування право керувати державою КЕРМОstrong поет. СТЕРНОstrong поет. КОРМИЛОstrong поет. заст. ВЛАСТЬstrong заст. ДЕРЖАВАstrong заст. ВСЕВЛАДДЯstro...Словник синонімів української мови
131. рука́—РУКА и ж. . Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Сидить батько кнець стола На руки схилився Шевч. Входила прачка. Заголен по лкоть ...Словник української мови в 11 томах
132. рука—должностное лицо оказывающее протекцию....Современный экономический словарь. 2-е изд
133. рука—Если Вам приснятся красивые руки Вас ожидает известность быстрое овладение своей профессией и высокое положение в своем кругу.Некрасивые руки или руки имеющие уродливые ...Сонник Миллера, сонник или толкование сновидений
134. рука—Левая измена правая верный друг потерять похороны доброго знакомого....Сонник Хассе
135. рука—орган и продукт человеческого труда развившись из руки обезьяны став органом труда человеческая рука достигла благодаря труду той высокой ступени совершенства на которой ...Справочник по зоопсихологии
136. рука—если Вам приснились руки сон означает что Ваши друзья будут верны Вам в недобрый час. Сломанная рука предрекает болезнь Вашего друга невзгоды в семье. Распухшие руки суля...Старинный французский сонник
137. рука—Рука робота главные степени подвижности [robotic arm primary axes] совокупность взаимосвязанных звеньев и шарниров с силовым приводом манипулятора позиционирующих запяст...Терминологический словарь автоматизации строительства и производственных процессов
138. рука—иноск.em поддержка протекция Ср.em Он поддерживал эти связи. он скрывал их от друзей. но очень хорошо понимал что у него есть гдето рукаem благодаря которой он преуспева...Толково-фразеологический словарь Михельсона
139. рука—Рукаstrong иноск.em поддержка протекця. Ср.em Онъ поддерживалъ эти связи. онъ скрывалъ ихъ отъ друзей. но очень хорошо понималъ что у него есть гдто рукаem благодаря кото...Толково-фразеологический словарь Михельсона (ориг. орф.)
140. рука—рука сущ.em ж.em употр. наиб. часто Морфология нет чего рукиstrong чему рукеstrong вижу что рукуstrong чем рукойstrong о чм о рукеstrong мн. что рукиstrong нет чего рукst...Толковый словарь Дмитриева
141. рука—РУКА ж. одна из верхних конечностей человека и обезьяны часть тела от плеча до ногтей собств. кисть ручная. Ученые делят руку на плечо до локтя предплечье запястье пясть...Толковый словарь живого великорусского языка
142. рука—РУКА и вин. руку мн. руки рук рукам ж. . Одна из двух верхнихконечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья докончиков пальцев. Правая левая р. Выр...Толковый словарь Ожегова
143. рука—РУКА руки вин. руку мн. руки рукам ж. . Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до конца пальцев. кисть руки. Правая левая рука. Поднять опустить руки. Скрести...Толковый словарь русского языка II
144. рука—рука рука и вин. п. руку мн. ч. руки рук м ж. Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья до кончиков пальцев. Правая левая...Толковый словарь русского языка II
145. рука—РУКА и вин. руку мн. руки рук рукам ж. . Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья до кончиков пальцев. Правая левая рука...Толковый словарь русского языка
146. рука—и ж. Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Частина ц кнцвки вд запястка до кнчикв пальцв кисть. Кожна з двох переднх кнцвок мавпи. ...Толковый словарь украинского языка
147. рука—Ударение в слове рукаУдарение падает на букву аБезударные гласные в слове рука...Ударение и правописание
148. рука—техн. рука приспособление...Украинско-русский политехнический словарь
149. рука—Рука. У сполученнях З вльно руки вльно на свй власний розсуд самовльно. Винам мита ятки карт цвинтаря пропнацийного додатку громадского т. п. повинен вдбувати ся за лци...Українська літературна мова на Буковині
150. рука—мн.em руки кистьem hand вд кист до лктяem forearm вд кист до плечаem arm перен.em почеркem handwritingу мене не пдйматься рука це зробити I have not the heart to do itгр...Українсько-англійський словник
151. рука—рука м. hand жарг. впливова людина у суд friend at courtвикручувати \и примушувати до показв apply armtwisting tactics...Українсько-англійський словник з прав людини
152. рука—далонь жменя зброя рука узбройваць...Українсько-білоруський словник II
153. рука—Далонь...Українсько-білоруський словник II
154. рука—далоньжменязброярукаузбройваць...Українсько-білоруський словник
155. рука—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
156. рука—Arm hnd...Українсько-датський словник
157. рука—Махати рукою Брати пд руку ти пд руку Рука в руку Взяти в руки em Зняти руку Мати руку em Не з руки Усе горить пд руками...Українсько-китайський словник
158. рука—Arm hnd...Українсько-норвезький словник
159. рука—[ruka]rami do rkaвзяти пд руку . uj podобймати bra w ramionaпд рукою . podна свою вдповдальнсть na wasn rk...Українсько-польський словник
160. рука—и rka потиснути руку ucisn do взяти себе в руки wzi si w gar як рукою зняло jak rk odj руки опускаються rce opadaj...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
161. рука—рука поэз. устар. длань манера изображения букв при письме рука почерк фамилия собственноручно написанная под чемн. подпись рука в руку взяти в руки зняти руку мати...Українсько-російський словник
162. рука—Main bras...Українсько-французький словник
163. рука—Arm hand...Українсько-шведський словник
164. рука—Rzeczownik рука f rka f strona f...Универсальный русско-польский словарь
165. рука—Частина верхньо кнцвки частини р. запястя пясть пальц термн використовуться переважно стосовно до приматв....Універсальний словник-енциклопедія
166. рука—рука руки руки рук руке рукам руку руки рукой рукою руками руке руках Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы арабка блат весло десница д...Формы слова
167. рука—аж горить кипить у руках пд руками у кого у чих пд чими перев. з сл. робота дло т. н. Виконуться здйснються т. н. швидко й успшно. Тепер усе горло в його руках. Йому ви...Фразеологічний словник української мови
168. рука—если вам во сне протягивают руку ктото вам поможет вас удерживают подумайте над своими планами вы сломали руку во сне скорая смерть когото из близких если рука волосатая ...Цыганский сонник
169. рука—сленг. должностное лицо оказывающее комулибо протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что они имеют руку. Иногда выражение рука усиливают на...Экономика и право
170. "рука"—РУКА должностное лицо оказывающее протекцию. Райзберг Б.А. Лозовский Л.Ш. Стародубцева Е.Б.Современный экономический словарь. е изд. испр. М. ИНФРАМ. с....Экономический словарь
171. рука—Рука Рак Кура Арк Акр Урка...Электронный словарь анаграмм русского языка
172. рука—верхняя или передняя конечность человека и обезьян для которой прежде считалось характерной особенностью способность противополагать большой ый палец всем остальным и на ...Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
173. рука—сленг. должностное лицо оказывающее комулибо протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что они имеют руку. Иногда выражение рука усиливают н...Энциклопедический словарь экономики и права
174. рука—Рукаstrong. Общеслав. Считается словом того же корня что лит. ranki рука от renki собираю. В таком случае рукаi буквально собирающая....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
175. рука—вин. ед. руку укр. блр. рука др.русск. рука ст.слав. рка Остром. Мар. Зогр. Супр. болг. ръка сербохорв. рука вин. руку словен. roka чеш. слвц. ruka польск. reka в.луж. н....Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
176. рука—Образовано от общеславянского rekti собирать первоначальное значение собирающая....Этимологический словарь Крылова
177. рука—Общеслав. Считается словом того же корня что лит. rankem рука от renkem собираю. В таком случае рукаem буквально собирающая.Синонимы арабка блат весло десница длань знак...Этимологический словарь русского языка
178. рука—рука рукавин. ед. руку укр. блр. рука др.русск. рука ст.слав. рка Остром. Мар. Зогр. Супр. болг. ръка сербохорв. рука вин. руку словен. roka чеш. слвц. ruka польск. reka...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)
179. рука—Греческое ладонь кисть руки собираю складываю орудие собирания складывания в кучу.Существительное рука существует в русском языке с XI в. Образовано от общеславянского r...Этимологический словарь русского языка Семенова

• РУКАВ
• ПЕРЕУЛАШТОВУВАННЯ