Фразеологічний словник української мови

РУКА

(аж) гори́ть (кипи́ть) у рука́х (під рука́ми) у кого, у чиїх, під чиїми, перев. зі сл. робо́та, ді́ло і т. ін. Виконується, здійснюється і т. ін. швидко й успішно. Тепер усе горіло в його руках. Йому вистачало сил і на лекції, і на біганину по всіляких комітетах, комісіях, зборах (Ю. Бедзик); Сапери моталися все моторніше, робота горіла під їхніми руками (О. Гончар); Усе він знає, усе кипить в його руках (М. Стельмах). аж і́скри летя́ть. Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. (Бабуся:) Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко). і́скри з рук летя́ть. Не може не бути (медалі “Золота зірка”), бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що “іскри з рук летять” (Остап Вишня). (аж) ру́ки свербля́ть / засвербі́ли. 1. зі сл. вда́рити. Дуже хочеться (вдарити, побити когось). Якщо, каже, руки сверблять битися — бий краще мене: я здоровий, витерплю (О. Гончар); Свербіли руки вдарити пихатого осавула, але треба було мовчати, хитрувати, шукати виходу (З. Тулуб); — Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту (Д. Косарик). 2. перев. до чого. Комусь дуже хочеться робити що-небудь, займатися чимось. Земля протряхла, заіржавілі плуги вже лежали на возах, а селянські руки свербіли до оранки (Ю. Збанацький); У хлібороба аж свербіли руки, тягнулись до коси. Замахнувся на весь захват, заспівала коса, і впали стебла рівним покосом (І. Цюпа); Треба ще буде кінця додати, бо воно колись, як свербіли руки, писалось (Панас Мирний). 3. до чого. Комусь дуже хочеться привласнити, загарбати що-небудь. Коваль звелів проорати по межах своєї землі глибокий рів і насипати високий вал, аби він на всі віки став (аж) уда́рити об по́ли рука́ми. Виявити надзвичайно сильне здивування, збентеження, обурення і т. ін. у зв’язку з чим-небудь. — От горечко! — вдарив Шовкун об поли руками і кинувся бігти далі (О. Гончар); Як .. роздивились і вгадали, що то солдат мальований, так аж об поли вдарили руками (Г. Квітка-Основ’яненко). вда́рити у по́ли. Оксентій вдарив у поли: — Як? Революція та й не дасть хліборобові землі? (Ю. Смолич). би́ти / вда́рити по рука́х. 1. Доходити згоди, домовлятися про щось (перев. при торгівлі). Вони (купці) .. відразу починали прицінюватися, сперечатися, бити по руках і знов торгуватися, щоб виторгувати хоч зайвий гріш (З. Тулуб); Довго торгувалися (батьки), а потім на бичках-дволітках вдарили по руках (М. Стельмах). 2. кого. Перешкоджати чиїмсь діям (перев. злочинним), карати когось за що-небудь. А трапляються ж ще вискочки, яким пощастило зайняти високі посади і які нівечать, спустошують людські душі. Бити б таких по руках (М. Ю. Тарновський). би́тися (би́ти (се́бе)) об по́ли (рука́ми). Перебувати в стані розпачу, збентеження, обурення, здивування і т. ін. Як вони розгуляються, .. ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу… Нехай собі, будучи, об поли руками б’ються, а завтра нічого робити, самі зап’ють весілля (Г. Квітка-Основ’яненко); (Христя (до Олени):) Батько об поли руками б’ються та бідкаються, мати плачуть (М. Кропивницький); Переляканий батько метушився, безтямно бив себе об поли й бурмотів: — От лихо, от лихо! (М. Лазорський). бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук) кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі; керувати кимсь. — Женити його (сина) з якою енергічною (енергійною) та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки (І. Франко); Мати під’юджувала Клима: — Не можеш узяти її (Вірку) до рук (Б. Харчук); // Утихомирювати, приборкувати кого-небудь. Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій (Іван Ле). 2. Зловити, упіймати, полонити кого-небудь. — Ну, гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки (Леся Українка); Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: — Аби мені очі повилазили, .. якщо я тут винна… (Три золоті сл.). бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки що. Очолювати що-небудь. Зазначу .. свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню видань для люду (М. Коцюбинський). бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки. Уважно задуматись над чимсь, зосередитися на чомусь. — Вам .. треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле (І. Микитенко). бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич). бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс). 1. Тікати, бігти, іти геть. — Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі (П. Панч); — Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати (В. Кучер); Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок самий Він прибув (І. Франко). 2. Прискорювати ходу́, поспішати. — Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс (П. Козланюк). бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки. 1. Ставати іншим — зібраним, цілеспрямованим, діяльним, змінюватися на краще. — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна.— Я буду брати себе в руки,— обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до… наступного разу (І. Сенченко); Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи (Леся Українка). 2. Оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися. Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися (З газети); Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати (М. Коцюбинський). брудни́ти (паску́дити, каля́ти і т. ін.) ру́ки. 1. Зв’язуватися з ким-небудь непорядним, нечесним (перев. у бійці). — Та не подонок? — ще й зараз обурюється Микола.— Хотілося йому й по тикві дати, та вирішили, навіщо руки бруднити (О. Гончар); — До петельок кидаєшся, папірця носиш, та я не боюся. Лише рук не хочу бруднити об тебе (А. Хорунжий). 2. Робити щось невартісне, виконувати недостойну когось роботу. — Сагайдак-бей не жав “хліба козацького”. Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев’яча частка здобутого?! (З. Тулуб); — Вже коли писати, так писати, щоб і руки не паскудити. Спишу я все його життя (І. Нечуй-Левицький); Кадети цілу дорогу висміювали Василя .. Справді, украсти копу проса — це ж така мізерія, що доброму злодієві не варто руки каляти! (Д. Косарик); — Щоб я коло тебе (собаки) руки каляла. А щоб ти не діждала! — і пішла бабина дочка далі, лаючись (Укр.. казки). важка́ рука́, у кого. Хто-небудь може дуже боляче вдарити. Так глипнула (молодиця) .. на чоловіка, що він аж зіщулився, бо — всі знали — рука в Корніїхи важка (О. Гончар); — Забудь сюди дорогу. Я тебе не знаю — ти не знаєш мене. Бо рука в мене важка (Є. Гуцало). важки́й на ру́ку. Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний); — Ви, пане Гульський, пам’ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле). нелегки́й на ру́ку. — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий. Дарма що з півночі, з Петрограда. Та й на руку, бач, нелегкий. Така професія — молотобоєць! (А. Головко). вали́тися (леті́ти, па́дати) з рук у кого, рідко кому і без додатка. Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т. ін. (про роботу, завдання і под.). — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний); — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб); Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко); А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима,— обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд); Семен .. домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук); Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік). випада́ти з рук. Тепер, слава Богу, я повеселішав, а все-таки за що не возьму вести́ за ру́ку кого. Допомагати, сприяти кому-небудь у чомусь, спрямовуючи його, оберігаючи від труднощів; опікати. Пильно на тебе дивиться пані Ганна: знає вона, чого тобі треба. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях познала (пізнала) і, куди тобі треба, добре прямувала (П. Куліш). вибива́ти / ви́бити з рук чиїх, кого. Позбавляти когось чого-небудь. Як не прагнули заздрісники принизити професора, але нікому з них так і не вдалося вибити з його рук владу над молоддю (З журналу). вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх, кого. Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. — І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам’ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах); Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський). видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв. Силоміць забирати, віднімати що-небудь у когось. — Ґазда.., а в бінної (бідної) удови з рота видираєш (Г. Хоткевич); — От і купив, от тобі й нива! — думав Роман..— Ціпов’яз з зубів видер мені ниву! (М. Коцюбинський); Тих, кому захочеться взяти булаву, немало. Важливіше видерти її з рук схизмата Хмеля (Н. Рибак); (Одарка:) Нехай віддасть хустку. Я в нього (Олексія) з горла видеру... (Г. Квітка-Основ’яненко). випуска́ти / ви́пустити ві́жки з свої́х рук. Поступатися владою, керівництвом. Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький); З’явилась розгубленість. Доктор Гуль зорієнтувався, в чому річ, і вирішив не випускати віжок з своїх рук (Л. Дмитерко). випуска́ти / ви́пустити з рук. 1. що. Втрачати що-небудь, не вміти скористатися чимсь. — Ми через свою недалекоглядність випускаємо з рук землю, випускаємо час і переходимо на прокисле чиновницьке життя і харчі (М. Стельмах); — Невже оце мені й не їхати?.. Як! Щоб я випустив із рук таку оказію? (М. Коцюбинський); — Замаху не робимо ні на кого, хочемо тільки не випустити з рук свого (М. Лазорський). 2. кого. Відпускати кого-небудь, давати можливість піти від когось, залишити когось. Фірма “Поляк” на Довгій вулиці дійсно була фірмою дуже оперативною. Вона не випускала з рук жодного покупця, поки його не задовольнить (Переклад С. Масляка); — Ти думаєш, як нас наздоженуть, дак я тебе живу випущу з рук? Чорта з два кому після мене дістанешся! (П. Куліш); // Постійно тримати біля себе. Стара як обійняла її (панночку), то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок). 3. тільки недок., із запереч., чого. Весь час, пос ви́рватися з рук (з лап, з лабе́т, з лабе́тів і т. ін.) чиїх, кого, чого і без додатка. Врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось. — Удасться, то добре, а не вдасться, то ще таки світу не кінець, і вони (робітники) нам з рук не вирвуться (І. Франко); Усі вони (шинкарі) добрі, як сплять; а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирватися... (Панас Мирний); Голос його (Захара) неначе вирвався з міцних лабет і в одну мить досяг до найдальшого бійця (Іван Ле); Сини бідняків не могли розраховувати на те, що їм вдасться вирватися з лабетів злиднів (З газети). вирива́ти / ви́рвати з рук. 1. кого, чиїх. Позбавляти кого-небудь чогось, виявляючи велику настирливість. — Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу (І. Нечуй-Левицький); — Амосови всі такі. Їм подай тільки перше місце. А не даси — з рук інших вирвуть. Натури! (А. Хорунжий). 2. Користуватися популярністю, великим попитом. — Розкажи про себе,— Левко відпив трохи кави.— Не можу сказати, що мої рукописи виривають з рук, та вдалося зачепитися у видавництві — з літзаписом (А. Хорунжий). вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого. 1. рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так... у достатках... а тільки всі бачать, як воно їм у руки пливе, а як воно їм з рук вислизає, того ніхто не вгадає (Дніпрова Чайка). 2. Не діставатися кому-небудь. Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина (О. Гончар). вислиза́ти з-під рук. А друкарня вислизала з-під рук жандармів, знов і знов оживала — в дев’ятому, в десятому, в дванадцятому роках (В. Близнець). 3. Спритно втікати від кого-небудь, рятуючись. Так, досі йому щастило, вислизав з їхніх (ворожих) рук, не боявся смерті (Д. Бедзик); (Данило (легко відітхнув):) А скажіть, пане сержанте, коли можна знати, за ким (кого) ви шукаєте? (Вронський:) Я вже сказав — за арештантом, що вислизнув з наших рук. Та н вихо́дить з рук чиїх, кого. Хто-небудь сам, власноручно робить, виготовляє що-небудь. Але коли що вже виходило з Денисових рук, то мало на собі печать довершеності. Минуло вже років двадцять зо дня його смерті, а ложками його роботи й досі ще сьорбають борщ мої земляки (М. Рильський). відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого. Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту (З усн. мови); — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький). відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький). відби́тися / відбива́тися від рук кого, чиїх і без додатка. Перестати коритися кому-небудь, слухати когось. (Тиміш:) Чортяка б вас обох вхопила з вашою грамотою! .. Одбились обоє від рук, хоч візьми та обом поскручуй голови!.. (М. Кропивницький); А закінчилося це тим, що хлопець перестав слухати батька й відбився від рук матері (С. Чорнобривець); — Тільки гляди мені, Ігоря нашого стримуй. Геть від рук почав одбиватися. Дивися за ним, — строго сказав Громов (В. Кучер); Надто вже заадмініструвався наш шановний Павло Антонович... Мало, що сам од рук відбивається, ще й Кужеля за собою тягне (С. Добровольський). віддава́ти / відда́ти (і) ру́ку (і се́рце) кому, заст. 1. Одружуватися з ким-небудь. Що дівчина нерадо віддає свою руку вдівцеві, се річ зовсім природна: сили вдівця вже зужиті, надломлені, чуття застигло (І. Франко). відда́ти і се́рце і ру́ку. Я їй віддав і серце й руку (В. Сосюра). 2. чию, чиє. Погоджуватися на одруження з кимсь. На цьому місці, де ви доказали свою любов такими доводами, я віддаю вам руку своєї коханої єдиної дитини (І. Нечуй-Левицький). відмахну́ти (відмахну́тися) руко́ю. Відмовитися від чого-небудь, ухилитися. Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний); // Виразити небажання щось робити чи говорити, махнувши рукою. — Куди біжиш? Постигнеш... Андрій одмахнувся рукою. Ет, що там тепер Хома... (М. Коцюбинський). відрива́ти / відірва́ти з рука́ми. Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь. — Ось їду у Францію... Хімія наша їх дуже задовольняє... А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний). ві́жки в рука́х чиїх, у кого. Хто-небудь керує, править чимсь. — В Америці теж, куме, є порядні люди, та не в їхніх руках віжки (С. Чорнобривець). візьми́ ву́ха в ру́ки, фам. Слухай уважно. (Герасим:) Співай мені про Хмельницького. А то співає якогось Лазаря. (Кобзар:) Ти візьми уха у руки та слухай ними. Не про Лазаря се, а про самого Господа Христа (Панас Мирний). вкороти́ти ру́ки кому. Примусити кого-небудь припинити безчинства, зробити когось поступливішим. — Наша рада буде така,— голосно вигукнув Галабурда.— Треба вкоротити руки панам. Хай не зазіхають на козацьку волю (С. Добровольський); — Нам би другого Мазепу! той би швидко вкоротив руки клятому москалю,— сміявся Явтух (М. Лазорський). повкоро́чувати ру́ки (про багатьох). — Крадуть (куркулі), аж гай шумить. — Недовго шумітиме, коли декому руки повкорочують (М. Стельмах). вла́сними (свої́ми) рука́ми. Особисто, сам. Того ж (1846) Божого року, написавши тобі лист і гарненько власними руками оддавши на почту (пошту), поїхав собі в престольний град Москву (Т. Шевченко); Якби можна було весь обман… усю підлість… по всьому світу позбирати, то я власними руками визбирала б і спалила б на великому вогні (Є. Гуцало); — Не гордий (офіцер), таки сам своїми руками узяв та й посадив мене край себе (Г. Квітка-Основ’яненко). вчепи́тися (рука́ми й) зуба́ми за що, в що. Міцно триматися чого-небудь, не відступати від чого-небудь або тримати щось. Він не вчепився руками й зубами, як інші дукачі, в орну землю, а заглибився в темні ліси, кладучи їх під гостру сокиру (М. Стельмах); Славка наступала батькові на горло — кинь торгівлю. Сава зубами вчепився за свою скриньку — не лишу! (С. Чорнобривець). в’яза́ти ру́ки кому. Перешкоджати, не давати можливості бути вільним. А є причина, що гніздо комуністів казиться, кленучи Америку: через неї не можна дротом колючим світові руки в’язати (В. Барка). гаря́чий на ру́ку. Сповнений завзяття, енергії; запальний. А що вже Ясень гарячий на руку — іншого й не знайдеш такого. На все піде, “правдолюб”, справжнісінький тобі Дон Кіхот (Ю. Бедзик). го́лими рука́ми. 1. Без спеціального знаряддя, пристрою тощо. На ній (продухвині) стоїть бовдур дерев’яний. Пробував його хитнути — де там! Що ж його робити? Якби кирпичина (цеглина), може, збив би. А голими руками нічого не вдієш (Г. Хоткевич); Без тягла..— як без рук. А земля далеко, за десять верст. Що ти на ній робитимеш голими руками! (А. Головко); — Голими руками впіймаєш в’юна? (М. Стельмах). 2. Без достатнього озброєння, бойової техніки тощо. В тяжкі ночі відступу, .. ледве не голими руками доводилось стримувати насідаючого противника (О. Гончар). го́лими рука́ми не ві́зьмеш кого. 1. Хто-небудь надзвичайно спритний, хитрий, досвідчений. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих у панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба воювати, і Лукія — воює! (О. Гончар); // Не просто впоратися з кимсь. — Ні, чуєш, тут ти мене голими руками не візьмеш. Це вже результати, наслідок і наших методів, і системи виховання в цілому. Ми виростили покоління, спроможне взяти і повести справу не гірше від вас (М. Олійник). 2. З ким-небудь важко справитися без особливих зусиль або когось, щось нелегко побороти, перемогти, здолати. Забара знав, що Квашу тепер голими руками не візьмеш. Особливо після того, як він породичався з Андрієнком (П. Рєзніков); — І зажив старий міцно, впевнено, як маленька, проте сильна держава: голими руками не візьмеш (Григір Тютюнник). го́лою руко́ю не бери́ кого. Хто-небудь має владу, багатий, впливовий. — Каже, пішов ваш Олекса вгору: голою рукою не бери .. Там таке...— і дяк нахилився до вуха пана Лелеки й щось шепнув (М. Лазорський). гра́ти на ру́ку кому. Підтримувати когось, сприяти комусь у чому-небудь; допомагати. Випадковість, а грала їм на руку (Б. Харчук); Він сприйняв це як дарунок долі, із вдячністю оцінивши обставини, які грали йому на руку, внаслідок чого вдалося досягти результатів, про які не міг і мріяти (З газети); Відсутність чітких законів грає на руку нечистим на руку (З газети). гребти́ під (до) се́бе (обома́ рука́ми (обіру́ч)) що і без додатка, зневажл. Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. І в чому ж він помилився сам? ..Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик); Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд). грі́ти (рідше нагріва́ти) / нагрі́ти (погрі́ти) ру́ки. 1. на (в) чому, при чому, біля (побіля) чого і без додатка. Нечесно, незаконно збагачуватися; наживатися. Віддавна вже гріли руки при бориславській нафті та при бориславському воску (І. Франко); Гріли руки пишні дуки Побіля народу (М. Чернявський); Гріла руки на чужій праці, набивала кишені золотом розбещена княгиня (З газети); — Дехто легкого життя забажав, є людці, які руки нагрівають на труднощах (Н. Рибак); Катерина чула, за яку “ідею” карався до війни староста,— він добре нагрів руки в сільській кооперації (Д. Бедзик); Не лишнє (зайве) б у баби замки потрусить Та руки в калитці погріти (Л. Боровиковський). 2. перев. на чому. Мати вигоду. — Ні! — передумав старший патрульний.— Підете ви обоє! Бачу, тут одна сторона на цьому хоче нагріти руки (П. Автомонов). дава́ти / да́ти во́лю рука́м. 1. Битися. — Рукам волі не давайте. Я в вас нічого не вкрав,— глухо відповідає Тимко (Григорій Тютюнник); Дай рукам волю, то сам підеш у неволю (Укр.. присл..). 2. Не стримуючись, обіймати кого-небудь, виражаючи почуття симпатії, дружби і т. ін. Ліна почуває, що відтепер їй бракуватиме Єгиптиних злодійкуватих усмішок, грубуватих жартів і отих маленьких сутичок з ним, коли він дає волю рукам (О. Гончар). дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) (на ві́друб (на ві́дсік і т. ін.)) кому і без додатка. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський); — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко); — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок (коник) (З газети); — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко); Я ніколи не бачив Севільї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов). дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич). дава́ти / да́ти ключ (у ру́ки) кому. Сприяти комусь у розумінні чого-небудь. Побут у його селі дав мені ключ до розуміння його вдачі (І. Франко); Ми не відривалися від зусиль його розуму вимовити ще щось, що дало б нам ключ, хто він є — цей бурлака з моря (Ю. Яновський). дава́ти в ру́ки ключ. Ідейна концепція твору, посилена емоційним ставленням постановників до зображуваного, дає їм в руки той ключ, за допомогою якого вишукується образ спектаклю (З журналу). дава́ти / да́ти по рука́х кому. Перешкоджати, заважати здійсненню чого-небудь. Замість роботи в масах — адміністрування, підприємливим дають по руках (З газети); Нам треба бути дуже пильними, треба дати по руках тим, хто веде шкідливу роботу на мовному фронті (О. Корнійчук). дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук). 1. кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. А воно, оте мале (хлоп’я).., знов вив’юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар); — Цур тобі! .. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський); // Ловитися. Коло носа в’ється, а в руки не дається (Укр.. присл..); Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький). 2. кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Виряджала мати (Петра), наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний); Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський). 3. кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Радить (Чіпка) кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний). да́ти хліб у ру́ки кому. Допомогти здобути кому-небудь засоби для існування (про освіту, спеціальність, роботу тощо). Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на курси. Даси йому хороший хліб у руки (М. Томчаній). держа́тися руки́ чиєї, кого. Бути на чиємусь боці, підтримувати когось. Чіпка й собі, хоч і бачив, що мати ні в чому не винна, держався руки жінки, а за нею — й тещі (Панас Мирний). держа́ти (трима́ти) ві́жки в рука́х. Володіти ситуацією, керувати чим-небудь. Секретар повіткому виявилася говіркою, сердечною дівчиною. За п’ять хвилин вона вже, як кажуть, тримала віжки в руках і спрямовувала хід розмови, куди їй хотілося (В. Речмедін). держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х). 1. кого. Утримувати кого-небудь у залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Старий Бородавкін держав у руках село і сім’ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький); Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський); Начальник зміни (на фабриці) був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу); // кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. В своїх дужих руках тримав (Юра) сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини (М. Коцюбинський). трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи, треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов). 2. що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Він (Снігур) ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величе держа́ти (трима́ти) ру́ку чию, за ким, за кого. Підтримувати, обстоювати інтереси кого-небудь. — Так-то, сину, держи руку за жінкою, а матері не можна буде в своїй хаті й слова промовити (І. Нечуй-Левицький); На його боці була тільки одна частина втікачів. Друга ж держала руку Залєтаєва, котрий пропонував вести цей підкоп далі (В. Винниченко); Підійшов до гурту і Онисько Кривий, і одразу ж до Микити Гордійовича звернувся: — А по-твоєму, Микито, як? За кого нам руку держати? За цих чи за тих? (М. Хвильовий); Хмельницький шляхетного роду, то відомо, але руку черні тримає (Н. Рибак). диви́тися в ру́ки кому. Бути у повній матеріальній залежності від кого-небудь; сподіватися на чиюсь матеріальну підтримку, допомогу. — Ти сама проповідуєш, що женщина (жінка) повинна бути вольна (вільна), повинна сама на себе заробляти. Служи до смерті і до смерті будеш вольна, ні од кого не залежна, не будеш дивитися в руки якомусь там егоїстові (І. Нечуй-Левицький). ді́ло не втекло́ рук чиїх. Хто-небудь причетний до чогось. Як стали гомоніти по селу про голову й писаря, Грицько .. перший сповістив про це Христю й .. присягався, що те діло не втекло Чіпчиних рук (Панас Мирний). ді́ло рук чиїх. Хто-небудь причетний до якої-небудь справи, події і т. ін., винен у чомусь. (Комендант:) Горожани! Смерть короля Завойовника — діло ваших рук. Не може бути, щоби в цілому місті нікому не був би відомий злочинець (Я. Мамонтов); // Хто-небудь є творцем чогось. Місто, що розсипалось по долині над морем, не здавалось мені ділом людських рук, а просто пейзажем (Леся Українка). дістава́тися / діста́тися в ру́ки чиї, кому. Переходити під чию-небудь владу; ставати чиєюсь власністю. 1648 р. Високий Замок дістався в українські руки. Через те ціле місто (Львів) було на ласці Хмельницького і зложило йому викуп (І. Крип’якевич). діста́ти руко́ю. Дуже близько. — А небо яке там, ех, Наталонько! Синіє зовсім ніби над тобою — стань на стремена і рукою дістанеш! (О. Гончар). мо́жна руко́ю діста́ти. До нашої резиденції вже можна було рукою дістати. Вона десь тут, поряд (З газети ). до́вгі ру́ки в кого. Хто-небудь зазіхає на чуже, може вкрасти, привласнити що-небудь. — Тобі вистачить місця в степу, Макзум, і мені досить. А генералам.., баям — мало. Ненажерливі вони, в них руки довгі (О. Десняк); Світ такий, що у рота пальця не клади. Нікому. Бо відкусить. А ти не чекай, вкуси перший. Хто перший кусає, тому легше прожити. У кого зуби. І руки. Довгі руки (В. Дрозд). додава́ти / дода́ти рук до чого. Сприяти чому-небудь, допомагати у чомусь. Писар помаленьку та потихеньку викопав під о. Артемія цілу яму. Але й сам необережний о. Артемій самохіть додав рук, щоб розширити під собою ту яму (І. Нечуй-Левицький). доклада́ти / докла́сти (свої́х) рук до чого. 1. Старатися серйозно, багато працювати над чим-небудь. “.. Як звернеться (повернеться) додому (панич), та подивиться, що так всюди чисто та гарно, хай догадається: хто то до того своїх рук докладав!” — подумала вона (Христя) (Панас Мирний); Як сама не докладеш до всього рук, то нічого й не буде (І. Нечуй-Левицький); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила. Вона б доклала до нього своїх роботящих рук (С. Чорнобривець); // Брати участь у якій-небудь роботі, у створенні чогось. Не було в селі жодної людини, яка б не доклала своїх рук до тієї (електричної) станції (В. Кучер). докла́сти ру́ки. Він (Грицько) .. і в революцію не спав на печі, і в громадянську воював .. Та до всього руки доклав (Є. Гуцало). 2. Займатися чим-небудь. (Руфін:) .. Іди, руйнуй, що хочеш і як хочеш. Та не змушуй мене до того докладати рук — се п дохо́дити / дійти́ до рук чиїх, кому і без додатка. Ставати чиїм-небудь надбанням, діставатися комусь. (Храпко:) Батьки тут по домівках із сили лізуть, збирають ту копійку до копійчини та засилають дітям..; а вони он як тринькають добро родительське (батьківське)! .. А то все, що нашармака воно доводиться, нетружена копійка до рук доходить (Панас Мирний). загляда́ти (зазира́ти) в ру́ки (до рук) кому. Розраховувати на чию-небудь допомогу, чекати від когось матеріальної підтримки. Дух народу — незборима сила, коли не ждуть манну з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Яновський); Чи довго я тут буду зазирати людям в руки — за грішми (В. Стефаник). запуска́ти / запусти́ти ру́ку (ла́пу) в що. Посягати на чию-небудь власність, привласнювати щось чуже. — Ну от не можу спокійно дивитися, коли якась бісова душа хвостом починає крутить, носа од роботи верне чи запускає руку в народне добро (В. Кучер); — Все гаразд, минуло лихо,— Дума так цей молодець, Запустивши лапу тихо у державний гаманець (С. Воскрекасенко). збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка. Позбуватися кого-, чого-небудь або продавати щось. (Гнат:) Так от, учора їздив я в місто на ярмарок: треба було збути з рук одну шкапину (М. Стельмах); Він залюбки збув би його (панський одяг) з рук, але що як спитає пан: “А чого це, Корнюшо, не бачу на тобі своїх брюк?” (М. Стельмах); — Не пропив я (добро), не прогайнував... усе спустив з рук, аби тільки як-небудь прикрити ваші злидні (П. Куліш). звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї). 1. Несподівано стати для кого-небудь об’єктом турбот, клопоту і т. ін. Тепер знову звідкись звалився (Іван) на їхню голову (О. Гончар); (Назар:) Стільки роботи звалилось на твої руки. (Катерина:) Мені не звикати (М. Зарудний); На його плечі, крім тещі, мали звалитись ще чотири дорослих дівиці, яким у свою чергу треба буде дати посаг і повидавати заміж (Ірина Вільде). 2. Зненацька початися, наступити (про явища, події і т. ін.). Війна звалилася на голову зовсім неждано (В. Козаченко); Надто вже вони ваговиті (“подарунки” — лібералізація цін, приватизація), щоб отак просто звалюватися на наші голови (З газети). зв’я́зувати / зв’яза́ти ру́ки кому, чиї і без додатка. 1. Одружувати; вінчати. — О-ох сину, сину! .. Кожна дівка, поки не вийшла заміж, то й добра; а як зв’язали руки, то зараз і почне витребенькувати (Панас Мирний); Аби вірно кохались, а там, чи зв’язав піп руки, чи не зв’язав — однаково (М. Коцюбинський). 2. Позбавляти кого-небудь можливості вільно діяти. Але вона нічим помогти не була в силі. Навпаки: перешкоджала самою вже своєю присутністю, зв’язуючи опришкам руки. І на неї дивилися вороже, навіть з ненавистю (Г. Хоткевич); Давно б я утік з того міста, .. так Владек мені руки зв’язав: зовсім хлопця скрутила хвороба (І. Муратов). зв’я́зані ру́ки. А поміч подати — даремна турбота: розв’язаний розум — так зв’язані руки (М. Коцюбинський); Багато ми маємо прав, тільки, на жаль, багато з них лише декларація. Руки, як і раніше, зв’язані (З журналу). зв’я́зувати / зв’яза́ти ру́ки й но́ги кому. Не давати змоги вільно діяти, заважати комусь. — Дівчина тобі руки й ноги зв’яже (Марко Вовчок); — Хто більше любить волю, хто не зв’язав собі руки й ноги жінкою та дітьми — той тікає на Січ або в Дике Поле (З. Тулуб). спу́тати ру́ки й но́ги. Вдова лежить недужа: тяжка слабість спутала руки й ноги, прикувала до постелі (М. Коцюбинський). спелена́ти по рука́х і нога́х кого. По руках і ногах, немов немовля, спеленало колектив таке держзамовлення (З газети). з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми. 1. Без нічого, не маючи нічого при собі. На вулиці Іван часто бачив, що дехто з членів артілі повертався додому не з порожніми руками (С. Чорнобривець); Сердюки .. вернулись захекані і не з пустими руками: принесли в полах яблук, сухих кінських кізяків — заздалегідь подбали про паливо на вечір (О. Гончар); // Нічого не маючи на гостинець для когось. — Стривайте, а як же їхати з голими руками? — раптом спитав Родивон.— Що там не говоріть, а ми ж таки шефи… (В. Кучер); — Ви вже не гнівайтесь, Горпино Карпівно, не знав же я.. Та от і з’явився з пустими руками, навіть подарунка не встиг купити (Д. Ткач). 2. зі сл. поверну́тися, прийти́ і под. Без нічого, ні з чим; нічого не діставши, не придбавши. Бог хліба на Дону те літо не вродив — Вернувсь Антін із голими руками (Л. Боровиковський); Комісари втямили, що їх тільки морочать, і вернулись до польського табору з порожніми руками (І. Нечуй-Л згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки. 1. Переставати щось робити, ставати пасивним. Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський); Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко). 2. тільки док. Умерти. — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я (мати) це ворочаюсь (пораюсь), біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко). згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й нежив я стану (Пісні та романси..). скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки) Поховайте у гіллі (П. Грабовський). з легко́ї руки́ чиєї. За чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом. Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону (М. Ю. Тарновський); Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин (З га

рука—конечностиstrong верхний человекstrong рука верхняя конечность человека орган манипуляции с предметамиотличается от лапы тем что имеет пальцы один из них оттопырен в с...Идеографический словарь русского языка
рука—lat.i rucaрука...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
рука—эстампы кисти руки преимущественно левой неоантропа на стенах пиренейских пещер Альтамира и др. выполненные в технике трафарета с помощью естественных красок красная охр...Археологический словарь
рука—рука...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
рука—Рука...Белорусско-русский словарь
рука—I.strong В метафорич. значении Р. может обозначать всего человека. Так выражение требовать из моих рук означает требовать от меня Быт . Чистые Р. подразумевают праведност...Библейская энциклопедия Брокгауза
рука—евр. яд. Рука часто обозначает крепость и могущество. Быть в чьейнибудь руке означает зависеть от когонибудь Цар. . Поднимать руку обозначает клятву или выражение благог...Библейский энциклопедический словарь
рука—рука как и десница см. в Священном Писании часто есть символ доброй или злой воли силы активного действия покровительства поддержки Быт. Исх. Исх. Чис. Втор. Втор. ...Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора
рука—РУКА membrum superius верхняя конечность человека. Предпосылкой формирования Р. было развитие способности передних конечностей обезьян к хватанию во многом в связи с брах...Биологический энциклопедический словарь
рука—РУКА верхняя конечность iчеловека состоит из плеча предплечья и кисти запястье пясть и фаланги пальцев. Р. является более развитой хватательной конечностью чем у древних...Большая советская энциклопедия
рука—верхняя конечность См. Конечности человека состоит из плеча предплечья и кисти запястье пясть и фаланги пальцев. Р. является более развитой хватательной конечностью чем у...Большая Советская энциклопедия II
рука—ж. mano кисть braccio m f pl braccia от кисти до плеча правая рука mano destra dritta быть чьейл. правой рукой перен. essere il braccio destro di qd левая рука mano ...Большой итальяно-русский и русско-итальянский словарь
рука—см. Конечность верхняя свободная....Большой медицинский словарь
рука—ж Arm m от плеча до кистиem Hand f умл.em кистьem взять на руки auf den Arm nehmen непр. vtдержать на руках auf dem Arm halten непр. vtпереписывать от руки mit der Han...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
рука—рука ж . Arm m a от плеча до кисти Hand f a кисть взять на руки auf den Arm nehmen vt держать на руках auf dem Arm halten vt переписывать от руки mit der Hand abschreiben...Большой немецко-русский и русско-немецкий словарь
рука—от кисти до плеча brachium hand...Большой русско-английский словарь биологических терминов
рука—большая рукалегкая рукане рукаотсохни у меня рука!правая рукапускай у меня рука отсохнет!пусть у меня рука отсохнет!рука в рукурука естьрука имеетсярука набитарука не дро...Большой русско-английский фразеологический словарь
рука—ж.em вин. п. ед.em ру mano fem кистьem brazo mem вся рукалые руuки manos hbilesть рукаuми agitar las manos los brazosть на рукаuх tener en brazosть в рукаuх tener en ...Большой русско-испанский словарь
рука—f Hand f Arm m рука грифакогтистая рукападающая рукарука прачкиталамическая рука...Большой русско-немецкий медицинский словарь
рука—сущ. жен. родарука под сердитую руку пд гарячу руку из рук вон плохо вкрай погано на скорую руку нашвидкуруч под рукой напохват прибрать к рукам прибрати до рук ...Большой русско-украинский словарь
рука—ж. main f кистьem bras m вся рукаem menotte f ребнкаem мозолистые руки mains calleuses размахивать руками agiter les bras играть в четыре руки муз. jouer quatre main...Большой русско-французский словарь
рука—Бегать от своих рук.strong Кар.em Лениться бездельничать. СРГК . Без рук.strong Р. Урал.em В состоянии сильной усталости от тяжлой физической работы. СРНГ . Без рук без...Большой словарь русских поговорок
рука—мен. жн. родурука брати в руки брать в руки видати на руки выдать на руки...Большой украинско-русский словарь
рука—Красивые руки снятся к известности и высокому положению. Некрасивые руки предвещают неприятности. Кровь на руках сулит временное отчуждение среди близких вам людей. Если ...Большой универсальный сонник
рука—ж. main f кистьem bras m вся рукаem menotte f ребенка мозолистые руки mains calleusesразмахивать руками agiter les brasиграть в четыре руки муз. jouer quatre mainsдер...Большой французско-русский и русско-французский словарь
рука—лицо оказывающее протекцию. арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакл...Большой экономический словарь
рука—и ж.i Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Частина ц кнцвки вд запястка до кнчикв пальцв кисть. Кожна з двох переднх кнцвок мавпи. Ск...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рука—Рука Рука Ruka самый южный курорт Лапландии см.em Лапландияstrong расположен в регионе Куусамо у подножия сопки Рукаинтури м. Его называют также воротами в Арктику. Зим...Географическая энциклопедия
рука—должностное лицо оказывающее протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что он имеет руку. Иногда выражение рука усиливают называя ее волосато...Глобальная экономика. Энциклопедия
рука—диал. любо приятно по душе по сердцу абу рука не по душе не по сердцутай меным не рука это мне не подходит...Коми (зырянский)-русский словарь
рука—рука що в руку взяти про велику важку чи обмну рч ср ст Пане то що в руку взяти Тарнавський З. з першо руки вд очевидця ст Моя мама що довдалася про це з першо руки т...Лексикон львівський
рука—Рука Управлять Францией должна железная рука.Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лап...Лексикон прописных истин
рука—и вин.em руку мн.em руки дат.em рукам ж.em Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев.Заложить руки за спину. Скрестить руки на ...Малый академический словарь
рука—см. Конечность верхняя свободная....Медицинская энциклопедия
"рука"—РУКА рабочая группа людей работающая по погрузке или выгрузке торгового судна у одной стрелы или у двух стрел когда последние установлены неподвижно одна над грузовым лю...Морской словарь
рука—корень РУК окончание А Основа слова РУКВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой РУК А Слово Рука содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
рука—Начальная форма Рука женский род множественное число неодушевленное родительный падеж...Морфологический разбор существительных
рука—ол тетк...Мұнай-газ терминдерінің орысша-қазақша сөздігі
рука—рука ж. а Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до конца пальцев. б Часть такой конечности от пясти до конца пальцев. в Одна из двух передних конечностей об...Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
рука—рука рука и вин. руку мн. руки рук рукам...Орфографический словарь
рука—u жu В.u руку мн.u руки Р.u рук арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик ...Орфографический словарь русского языка
рука—рука менник жночого роду Але дв три чотири руки...Орфографічний словник української мови
рука—рука д. м.em руцu зн.em за руuку мн.em руuкиеsup рук д.em кадв руки...Орфоепічний словник української мови
рука—рука ки д. м. руц зн. за руку мн. рукие рук д. кам дв руки....Орфоэпический словарь украинского языка
рука—рука руки руки рук руке рукам руку руки рукой рукою руками руке руках...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
рука—Орфографическая запись слова рука Ударение в слове рука Деление слова на слоги перенос слова рука Фонетическая транскрипция слова рука [рка] Характеристика всех звуков р...Полный фонетический разбор слов
рука—Рука ки ц руки рук. Дв три руки em дв три руц...Правописний словник Голоскевича
рука—Аби з рук збути.Про байдужнього що не робить дла як слд.Бл руки роботи бояться.Докр панам.Бл руки чуж труди люблять.Пани живуть працею хлборобв та робтникв.Був у добрих р...Приповідки або українсько-народня філософія
рука—каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев. В строении Р. человека выявляются возрастные половые профессиональные и этнотерритор...Психомоторика словарь-справочник
рука—Бить ударять по рукам.hБити ударити по руках для скрплення умови про свдка перебити руки.Большая рука перен.em.hВелика рука.Большой небольшой руки кто.hВеликий велика ве...Російсько-український словник сталих виразів
рука—рука и вин. руку мн. ч. руки рук рукамСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манер...Русский орфографический словарь
рука—arm eo brako...Русский-африкаанс словарь
рука—ж. arm кистьem hand вытянутая рука доминантная рука таламическая рука...Русско-английский медицинский словарь
рука—рука ж.u в техникеarmзатягивать от руки screw [draw up] fingertightруками не трогать! предупредительная надпись ав.u no hand hold!рука манипулятора копирующая slave ar...Русско-английский политехнический словарь
рука—ж.связанный с одной рукой unimanualпользующийся обеими руками bimanual ведущая рука доминирующая рука...Русско-английский психологический словарь
рука—рука ж.i. кистьi hand от кисти до плечаi arm умелые руки skilful hands брать на руки вн.i take in ones arms d.i держать на руках вн.i hold in ones arms d.i носить на р...Русско-английский словарь
рука—рука ж. . кисть hand от кисти до плеча arm в руке in ones hand за руку by the hand взять за руки join hands руками не трогать! please do not touch! брать когол. на руки ...Русско-английский словарь II
рука—f.hand armСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покрови...Русско-английский словарь математических терминов
рука—arm...Русско-английский словарь по нефти и газу
рука—ж. механическая рука...Русско-английский словарь по физике
рука—напр. робота arm hand...Русско-английский словарь по электронике
рука—arm guiding hand behind smth hand...Русско-английский словарь политической терминологии
рука—Всякая рука к себе загребает В Дающего рука не оскудеет Д Когда рук много работа спорится К Правая рука не знает что делает левая П Мастерские руки от доброй науки М Одно...Русско-английский словарь пословиц и поговорок
рука—hand...Русско-английский строительный словарь
рука—arm handСинонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровите...Русско-английский технический словарь
рука—arm hand...Русско-английский экономический словарь
рука—N с пустыми руками...Русско-армянский словарь
рука—Рука протянуть комулибо руку працягнуць падаць камунебудзь руку держать в руках прям. перен. трымаць у руках руки по швам! воен. рук па швах! неразборчивая рука нераз...Русско-белорусский словарь
рука—в разн. знач.i рука жен.iпротянуть комулибо руку працягнуць падаць камунебудзь рукудержать в руках прям. перен.i трымаць у рукахруки по швам! воен.i рук па швах!неразб...Русско-белорусский словарь II
рука—Ръкаu ж...Русско-болгарский словарь
рука—от кисти и выше kar kz kz взять за руку kzen fogniвести за руку kzenfogva vezetni kar взять под руку karon fogni belekarolni арабка блат весло десница длань знакомс...Русско-венгерский словарь
рука—рука ж брать под руку идти под руку пожать руку ми не трогать! ! на скорую руку держать себя в х...Русско-греческий словарь (Сальнов)
рука—Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровительство п...Русско-ивритский словарь
рука—mano...Русско-испанский автотранспортный словарь
рука—mano...Русско-итальянский автомобильный словарь
рука—от плеча до кисти brachium braccio от плеча до кисти estremit superiore mano...Русско-итальянский медицинский словарь
рука—ж. braccio m meccanico manipolatore m a braccio...Русско-итальянский политехнический словарь
рука—ж. прям. перен. ол левая рука сол ол поднять рука ол ктеру держать за руку олдан стау пожать комулибо руку бреуд олын ысу. тс жа тарап по правая руку о олжатан. мн. руки ...Русско-казахский словарь
рука—ол...Русско-казахский словарь для учащихся и студентов
рука—ж. . кол кисть руки кол манжасы правая рука о кол перен. о кол негизги жардамчы левая рука сол кол поднять руку кол ктр на когол. перен. бирг кол ктр кол салуу опусти...Русско-киргизский словарь
рука—кистьem shu от кисти до плечаem gbo gbeiвзять в руки поднять руки пожать руку держать ребнка за руку держать [носить] ребнка на руках протянуть руку с левой рук...Русско-китайский словарь
рука—qol el qolзолотые руки altn qollar сторона taraf yanпо левую руку sol tarafta solda почерк yazэто не его рука bu on yazs degilиз рук вон плохо beterden beterон мастер...Русско-крымскотатарский словарь
рука—къол эль къол золотые руки алтын къоллар сторона тараф ян по левую руку сол тарафта солда почерк язы это не его рука бу онынъ язысы дегиль из рук вон плохо бетерден бе...Русско-крымскотатарский словарь II
рука—manus us f...Русско-латинский медицинский словарь
рука—roka rokraksts paraksts aizmugure ira...Русско-латышский словарь
рука—ranka...Русско-литовский словарь
рука—Гар мутар урд хл сандлын тохойвч...Русско-монгольский словарь
рука—ж. Hand f кисть Arm m от кисти до плеча пожать комул. руку поздороваться с кемл. за руку jm die Hand drcken вести когол. за руку jn an der Hand am Arm fhren взять когол...Русско-немецкий словарь
рука—от кисти до плечаem Arm...Русско-немецкий словарь по искусству
рука—Hand...Русско-немецкий юридический словарь
рука—Arm...Русско-нидерландский словарь
рука—рукаж . от локтя до плеча правая левая брать на руки махать ами держать в ах прям. перен взять когол. под руку идти под руку с кемл. ...Русско-новогреческий словарь
рука—hand hnd арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл маховик пакля покровительство п...Русско-норвежский словарь
рука—...Русско-персидский словарь
рука—. rka do. stronablockquote. pismo charakter pismablockquote. rceblockquote. plecy protekcjablockquote. kolejka kolejnoblockquote. rzd gatunekblockquote...Русско-польский словарь
рука—жbrao mu кистьem mo fu сторонаem lado m арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапка манера масл ...Русско-португальский словарь
рука—Рукаmkono miрука левая mkono wa kike miрука правая mkono wa kulia miрука раскрытая fumba maрука распухшая kitende ma...Русско-суахили словарь
рука—рука даст...Русско-таджикский словарь
рука—ж кул держать за руку кулдан тоту вести под руки култыклап алып бару идти под руку с кем кем белн култыклашып бару это ваша р. бу сезне кулмы имза тур. у него там своя р....Русско-татарский словарь
рука—kol kol el кисть толщиной с руку о косеem bilek kadar kalnlndaвзять ребнка на руки ocuu kucana almakходить на руках amuda kalkm olarak elleri stnde yrmekруки у него...Русско-турецкий словарь
рука—bilak qol...Русско-узбекский словарь Михайлина
рука—техн. приспособление рука рука манипулятора Синонимы арабка блат весло десница длань знакомства кисть клешня конечность коряга краб крыша крюк культя культяпка лапа лапк...Русско-украинский политехнический словарь
рука—femksi ksivarsi от кисти до плеча поuд руку с кеuмлибо kulkea jkn ksivarressaми не троuгать! ksin ei saa koskea!взять ребнка наu руки ottaa lapsi syliinsпо праuвую еву...Русско-финский словарь
рука—main...Русско-французский медицинский словарь
рука—ж main невидимая рукарабочие руки...Русско-французский экономический словарь
рука—hnt pae rameno ruka...Русско-чешский словарь
рука—сущ.жен.множ. руки рук рукам ал правая рука сылтм ал поздороваться за руку ал пар ал тыт саламласа идти под руку автнса пыр по левую руку сулахай енче у него есть рука н...Русско-чувашский словарь
рука—arm.strong arm g arm i armидти рука об руку идти под ручкуhand.strong hand tvtta hndernaмыть руки sy fr handшить вручную g hand i handидти рука об руку взявшись за руки ....Русско-шведский словарь
рука—Arm hand...Русско-шведский словарь II
рука—.strong allkiri.strong kekiri ksi...Русско-эстонский словарь
рука—рука руки руку мн.emруки рук рукам схватить за руку заруки взять плащ на руку наложить повязку на руку взятьребнка на руки передавать с рук на руки сказать подруку вести ...Русское словесное ударение
рука—cro ruka укр рука...Сербо-Хорватсько-Український словник
рука—ж.рука жуевита рука мозолистая рука стиснути руке некоме пожать руки комулибо ухватити под руку взять под руку дии руку на некога поднять руку на коголибо имати пуне ...Сербско-русский словарь
рука—распространенный во многих культурах символ Божественной активности. Например рука появляющаяся из облака была ранней формой изображения первого лица Троицы. Рука сжимающ...Символы, знаки, эмблемы
рука—Своя владыка...Словарь для разгадывания и составления сканвордов
рука—рука см. Конечность верхняя свободная.i...Словарь медицинских терминов
рука—рука см. власть сторона большой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки ко...Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений
рука—см.uВзять в руки баянВзять ноги в рукиглаза завидущие руки загребущиеДокумент на руках носитьЛучше синица в руке чем утка под кроватьюНе протягивай руки а то протянешь но...Словарь русского арго
рука—Часть тела наиболее наполненная символическим содержанием. По Аристотелю рука это инструмент инструментов. Квинтиллиан говорит Можно сказать что руки почти говорят. Не и...Словарь символов
рука—рукаСм. власть сторонабольшой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки корми...Словарь синонимов II
рука—рука См. власть сторона большой руки брать в руки книгу быть делом чьихлибо рук быть под рукой валиться из рук взять в руки взять в руки бразды правления взять в руки кор...Словарь синонимов II
рука—рука сильная своя власть сторона длань десница лапа ручка лапка хэнд связи блат масл черпалка коряга стиль сучок маховик шуйца цапка хваталка пятерня крюк рученька ручонк...Словарь синонимов
рука—G сущu см. _Приложение IIрукирукерукурукойо рукемн.рукирукрукамрукирукамио рукахза руку взять держать вести и т. д.за руки взять держать и т. д.на руку взять положить и т...Словарь ударений русского языка
рука—сущ. рука помощь власть сила трофей памятник. Покорись под руку еяem Быт. покорись ей Избавит от руки адовыem Пс. избавит от преисподней От руки всякаго зверяe...Словарь церковнославянского языка
рука—рука длиннопалая Городецкий костлявая Белый лилейная Полежаев лилейнобелая Мейdd Эпитеты литературной русской речи. М Поставщик двора Его Величества товарищество Скороп...Словарь эпитетов III
рука—О величине форме толщине рук руки пальцев крепости мускулов о кожном покрове о физической силе рук руки.Аккуратные аристократические атласные барские барственные бархатис...Словарь эпитетов II
рука—h рукаbig сущ.жен.неод.i ед.им. и так вся ночь проходит Рука с рукой и глазГоУ . Воскрес и невредим рука Ушибена слегкаГоУ . какая у него здоровая жилистая рука!КБ . Вот...Словарь языка Грибоедова
рука—руки десна права рука десниця клешн кукса знвечена рука лабети лапа лапи лаписька лапища лапище лапка лапки лапонька лапоньки лапочка лапочки лвиця мацак мацаки мацальця ...Словник синонімів Вусика
рука—ф. лапа права правиця ур. десна П. найближчий помчник лва лвиця шульга листа почерк залзна влада ЖМ. протекця блат мн. РУКИ робоча сила РОБТНИКИ рученя рученька ручиця ру...Словник синонімів Караванського
рука—ВЛАДАstrong полтичне панування право керувати державою КЕРМОstrong поет. СТЕРНОstrong поет. КОРМИЛОstrong поет. заст. ВЛАСТЬstrong заст. ДЕРЖАВАstrong заст. ВСЕВЛАДДЯstro...Словник синонімів української мови
рука́—РУКА и ж. . Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Сидить батько кнець стола На руки схилився Шевч. Входила прачка. Заголен по лкоть ...Словник української мови в 11 томах
рука—РУКА и ж. Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв.Сидить батько кнець стола На руки схилився Т. ШевченкоВходила прачка . Заголен по лкоть ...Словник української мови у 20 томах
рука—должностное лицо оказывающее протекцию....Современный экономический словарь. 2-е изд
рука—Если Вам приснятся красивые руки Вас ожидает известность быстрое овладение своей профессией и высокое положение в своем кругу.Некрасивые руки или руки имеющие уродливые ...Сонник Миллера, сонник или толкование сновидений
рука—Левая измена правая верный друг потерять похороны доброго знакомого....Сонник Хассе
рука—орган и продукт человеческого труда развившись из руки обезьяны став органом труда человеческая рука достигла благодаря труду той высокой ступени совершенства на которой ...Справочник по зоопсихологии
рука—если Вам приснились руки сон означает что Ваши друзья будут верны Вам в недобрый час. Сломанная рука предрекает болезнь Вашего друга невзгоды в семье. Распухшие руки суля...Старинный французский сонник
рука—Рука робота главные степени подвижности [robotic arm primary axes] совокупность взаимосвязанных звеньев и шарниров с силовым приводом манипулятора позиционирующих запяст...Терминологический словарь автоматизации строительства и производственных процессов
рука—иноск.em поддержка протекция Ср.em Он поддерживал эти связи. он скрывал их от друзей. но очень хорошо понимал что у него есть гдето рукаem благодаря которой он преуспева...Толково-фразеологический словарь Михельсона
рука—Рукаstrong иноск.em поддержка протекця. Ср.em Онъ поддерживалъ эти связи. онъ скрывалъ ихъ отъ друзей. но очень хорошо понималъ что у него есть гдто рукаem благодаря кото...Толково-фразеологический словарь Михельсона (ориг. орф.)
рука—рука сущ.em ж.em употр. наиб. часто Морфология нет чего рукиstrong чему рукеstrong вижу что рукуstrong чем рукойstrong о чм о рукеstrong мн. что рукиstrong нет чего рукst...Толковый словарь Дмитриева
рука—РУКА ж. одна из верхних конечностей человека и обезьяны часть тела от плеча до ногтей собств. кисть ручная. Ученые делят руку на плечо до локтя предплечье запястье пясть...Толковый словарь живого великорусского языка
рука—РУКА и вин. руку мн. руки рук рукам ж. . Одна из двух верхнихконечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья докончиков пальцев. Правая левая р. Выр...Толковый словарь Ожегова
рука—РУКА руки вин. руку мн. руки рукам ж. . Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до конца пальцев. кисть руки. Правая левая рука. Поднять опустить руки. Скрести...Толковый словарь русского языка II
рука—рука рука и вин. п. руку мн. ч. руки рук м ж. Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья до кончиков пальцев. Правая левая...Толковый словарь русского языка II
рука—РУКА и вин. руку мн. руки рук рукам ж. . Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до кончиков пальцев а также от запястья до кончиков пальцев. Правая левая рука...Толковый словарь русского языка
рука—и ж. Кожна з двох верхнх кнцвок людини вд плечового суглоба до кнчикв пальцв. Частина ц кнцвки вд запястка до кнчикв пальцв кисть. Кожна з двох переднх кнцвок мавпи. ...Толковый словарь украинского языка
рука—Ударение в слове рукаУдарение падает на букву аБезударные гласные в слове рука...Ударение и правописание
рука—техн. рука приспособление...Украинско-русский политехнический словарь
рука—Рука. У сполученнях З вльно руки вльно на свй власний розсуд самовльно. Винам мита ятки карт цвинтаря пропнацийного додатку громадского т. п. повинен вдбувати ся за лци...Українська літературна мова на Буковині
рука—мн.em руки кистьem hand вд кист до лктяem forearm вд кист до плечаem arm перен.em почеркem handwritingу мене не пдйматься рука це зробити I have not the heart to do itгр...Українсько-англійський словник
рука—рука м. hand жарг. впливова людина у суд friend at courtвикручувати \и примушувати до показв apply armtwisting tactics...Українсько-англійський словник з прав людини
рука—далонь жменя зброя рука узбройваць...Українсько-білоруський словник II
рука—Далонь...Українсько-білоруський словник II
рука—далоньжменязброярукаузбройваць...Українсько-білоруський словник
рука—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
рука—Arm hnd...Українсько-датський словник
рука—Махати рукою Брати пд руку ти пд руку Рука в руку Взяти в руки em Зняти руку Мати руку em Не з руки Усе горить пд руками...Українсько-китайський словник
рука—Arm hnd...Українсько-норвезький словник
рука—[ruka]rami do rkaвзяти пд руку . uj podобймати bra w ramionaпд рукою . podна свою вдповдальнсть na wasn rk...Українсько-польський словник
рука—и rka потиснути руку ucisn do взяти себе в руки wzi si w gar як рукою зняло jak rk odj руки опускаються rce opadaj...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
рука—рука поэз. устар. длань манера изображения букв при письме рука почерк фамилия собственноручно написанная под чемн. подпись рука в руку взяти в руки зняти руку мати...Українсько-російський словник
рука—Main bras...Українсько-французький словник
рука—Arm hand...Українсько-шведський словник
рука—Rzeczownik рука f rka f strona f...Универсальный русско-польский словарь
рука—Частина верхньо кнцвки частини р. запястя пясть пальц термн використовуться переважно стосовно до приматв....Універсальний словник-енциклопедія
рука—рука руки руки рук руке рукам руку руки рукой рукою руками руке руках Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы арабка блат весло десница д...Формы слова
рука—если вам во сне протягивают руку ктото вам поможет вас удерживают подумайте над своими планами вы сломали руку во сне скорая смерть когото из близких если рука волосатая ...Цыганский сонник
рука—сленг. должностное лицо оказывающее комулибо протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что они имеют руку. Иногда выражение рука усиливают на...Экономика и право
"рука"—РУКА должностное лицо оказывающее протекцию. Райзберг Б.А. Лозовский Л.Ш. Стародубцева Е.Б.Современный экономический словарь. е изд. испр. М. ИНФРАМ. с....Экономический словарь
рука—Рука Рак Кура Арк Акр Урка...Электронный словарь анаграмм русского языка
рука—верхняя или передняя конечность человека и обезьян для которой прежде считалось характерной особенностью способность противополагать большой ый палец всем остальным и на ...Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
рука—сленг. должностное лицо оказывающее комулибо протекцию о тех кто способен пользоваться услугами такого лица говорят что они имеют руку. Иногда выражение рука усиливают н...Энциклопедический словарь экономики и права
рука—Рукаstrong. Общеслав. Считается словом того же корня что лит. ranki рука от renki собираю. В таком случае рукаi буквально собирающая....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
рука—вин. ед. руку укр. блр. рука др.русск. рука ст.слав. рка Остром. Мар. Зогр. Супр. болг. ръка сербохорв. рука вин. руку словен. roka чеш. слвц. ruka польск. reka в.луж. н....Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
рука—Образовано от общеславянского rekti собирать первоначальное значение собирающая....Этимологический словарь Крылова
рука—Общеслав. Считается словом того же корня что лит. rankem рука от renkem собираю. В таком случае рукаem буквально собирающая.Синонимы арабка блат весло десница длань знак...Этимологический словарь русского языка
рука—рука рукавин. ед. руку укр. блр. рука др.русск. рука ст.слав. рка Остром. Мар. Зогр. Супр. болг. ръка сербохорв. рука вин. руку словен. roka чеш. слвц. ruka польск. reka...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)
рука—Греческое ладонь кисть руки собираю складываю орудие собирания складывания в кучу.Существительное рука существует в русском языке с XI в. Образовано от общеславянского r...Этимологический словарь русского языка Семенова