РУБАТИ

РУБА́ТИ,а́ю, а́єш,недок., кого, що і без прям. дод.

1.що.Розсікати, розділяти на частини, ударяючи чим-небудь гострим з розмаху.

Замість науки дяк заставляв Тараса носити воду, рубати дрова, топити піч(Панас Мирний);

В клубках вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетямлено рубають канати, з панічним криком тягнуть в люки поранених(О. Гончар);

– Бригом правував поганий, кривий і кошлатий румун з двома матросами. Він дав мені пощерблену сокиру, якою не те що тесати, а й рубати тяжко(Ю. Яновський);

* Образно.Рубали ніч прожекторів мечі – усе по морю шарили злобливо, настирливо(І. Гончаренко);

//Довбаючи чим-небудь гострим, робити отвір, виїмку, зарубку і т. ін.

Майстри виймають сокири з-за поясів і починають рубати сходи на гору(Леся Українка);

– Ага. Хтось ополонку рубатиме, а ти воду питимеш?(Григорій Тютюнник);

//Ударяючи чимсь гострим, роздрібнювати, трощити що-небудь.

Сокири з моторошним хрумтінням рубали кістки, роздроблюючи мозок(М. Коцюбинський);

Молодий хлопець стрепенувся і почав завзято рубати гору(Леся Українка);

Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя(О. Гончар);

//Робити різкий помах, енергійний рух рукою, ніби розсікаючи повітря.

Сидорчук доводив гаряче, пристрасно, рубаючи повітря дебелим, червоним .. кулаком(Ю. Бедзик);

Євдоха була задумана, а Степко щось доводив, рубаючи в повітрі рукою, і, нахиляючи чорну голову, заглядав матері в очі(О. Кундзич).

2.кого і без дод.Бити, розтинати холодною зброєю (шашкою, шаблею і т. ін.).

Всю рать свою вперед подвинув[Еней]І разом на врагів нахлинув, Велів всіх сікти та рубать(І. Котляревський);

Печеніги побігли, і Русь погнала за ними, рубаючи їх, і прогнала їх(з легенди);

Андрій, розпалений жаром бою, помчав, як молодий хорт, найгарніший і найпрудкіший з усієї зграї, рубаючи направо й наліво(О. Довженко);

Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах!(П. Тичина).

3.що.Підсікаючи, валити на землю, відокремлювати від основи, кореня.

[Лісовик:]Дядько Лев заклявся на життя, що дуба він повік не дасть рубати(Леся Українка);

Він ще почекав, помовчав і додав: – Тієї гілляки, на якій сидять, не рубають(В. Козаченко);

//Відсікати, відрубувати, стинати, ударяючи чим-небудь гострим.

Озвірілі козаки з нелюдською силою рубали голови ворогів, сікли їм шиї(М. Старицький);

Заятчукові чомусь .. рясні стебла соняшників нагадують людей, він дивиться, як Січкар майстерно орудує гострим сікачем, і сміється: – Рубаєш голови батькам?(М. Стельмах).

4.що.Відколюючи куски від суцільного пласта, видобувати (вугілля, руду і т. ін.).

– Коли б ви побачили, як я навчився рубати вугілля відбійним молотком! – хвалився Юрко(В. Кучер);

– Хоча б от я – комбайн веду, Рубаю антрацит, І тут у мене на виду, Як у орла – весь світ(М. Нагнибіда).

5.перен., розм.Говорити, висловлюватися про кого-, що-небудь або діяти стосовно до когось дуже різко, категорично.

Дивиться[Варка],наче зараз тебе з'їсть, не соливши, словами і січе, і руба, ані приступити...(Марко Вовчок);

– Молодчина Семен!.. от так Семен!.. січе й руба – не вважає на панів, – хвалили артиста, коли після кількох арій замовк його голос у саду...(С. Васильченко);

Вона стояла горда, схвильована й говорила .. рубаючи кожне слово. Глибока образа бриніла в її голосі...(В. Підмогильний);

//що.Різко, чітко вимовляти (слова, фрази).

Несподівано покриком лебединим, дивним і диким, рубаючи слова, ніби з досадою одкидаючи розмову, крикнув дід Опанас(С. Васильченко);

Говорив він, рубаючи речення, чітко і енергійно(В. Речмедін).

6.що, спец.Будувати, ставити яку-небудь споруду з колод, дерева.

В лісостепу жилу будівлю ніколи не рубали з кругляку чи пластин, як це вживано в лісній зоні України, а з тесаних брусів(з наук. літ.).

7.що, перен., розм.Їсти багато, з апетитом.

– А як він живе, ви знаєте? Чому він суху картоплю на обід рубає, ви знаєте?(В. Собко).

8.без дод., перен., розм., рідко.Іти швидко, енергійно, ступаючи чітко, твердо.

– Питаю, чи не хочеш ти отак пішака рубати до самого Києва, а там і до своєї Ковалівки? – пояснив Іван, вирівняшись і поправивши безкозирку(В. Кучер).

Вибива́ти (відбива́ти, руба́ти) крокдив.вибива́ти;

(1) У чве́рті руба́ти –те саме, щочетвертува́ти.

Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли(Сл. Б. Грінченка).

◇ Пра́вду (пра́вду-ма́тінку) рі́зати (руба́ти)див.рі́зати;

Розру́бувати(рідшеруба́ти) / розруба́ти ву́золдив.розру́бувати;

Розру́бувати(рідшеруба́ти) / розруба́ти го́рдіїв(рідкотимофі́їв) ву́золдив.розру́бувати;

(2) Руба́ти гі́лку (сучка́), на які́й (яко́му) сиди́ш (сиди́ть, сидимо́і т. ін.)–підривати основи власного життя, добробуту, престижу тощо.

А вже коли чоловік платить податок і зміцнює державу, то користі від нього більше, ніж від візира, що рубає гілку, на якій сидить(П. Загребельний);

Рубати сучка, на якому сидимо, ми вже вміємо з такою ретельністю, що аж нечиста сила нам заздрить(І. Драч);

Невже у тих, хто псує нашу землю, немає дітей, онуків? Нехай приїдуть у Ковель, подивляться на водосховище з гнилою водою, на поля, де нічого не родить. Досить рубати гілку, на якій сидимо(із журн.);

По суті, однією рукою даємо селянинові, а другою забираємо. Отже, і далі рубаємо гілку під собою. Бо де бідне село, там і бідна країна(з газ.);

(3) Руба́ти кана́ти –припиняти стосунки з ким-небудь, поривати з кимсь, чимсь.

– Я тут не зміг би працювати.. Або повна довіра, або... рубати канати(Ю. Мушкетик);

(4) Руба́ти (рі́зати) під ко́рінького, що –підривати основу існування кого-, чого-небудь.

– Мене[Задніпровський]ріже під корінь(М. Стельмах);

Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом – земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кревне однімають, рубають під корінь(В. Дрозд);

(5) Руба́ти / рубону́ти з плеча́:

а)говорити, діяти різко, категорично.

– Христе!.. – Така була тиха та слухняна, і на тобі – наче представник який, вже рубає з плеча(В. Кучер);

Не рубайте йому все з плеча, бо не з його, а з вашого плеча крівця потече(М. Стельмах);

б)робити що-небудь зопалу, не подумавши.

Ми значно ближче підійшли в ладу своєму життєвому До гармонійності – хоча не треба й тут рубать з плеча: Любов – це досить мудра штука(М. Рильський);

Складний процес становлення керівника. Буває, він спочатку ніби не виправдовує надій. Та це не значить, що можна рубати з плеча(з газ.);

(6) Як (мов, на́чеі т. ін.)соки́рою руба́ти,зі сл. говори́ти. –різко, категорично, не добираючи слів.

А Логінов зовсім був позбавлений почуття обережності. Він говорив, наче сокирою рубав: завжди те, що думав(В. Канівець).

рубати—аю аш недок.i перех.i i безi додаткаi. Розскати роздляти на частини ударяючи чимнебудь гострим з розмаху. Робити рзкий помах енергйний рух рукою нби розскаючи повтря. До...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рубати—рубати рубати капуцина капуцин...Лексикон львівський
рубати—рубати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
рубати—Рубати баю баш ба...Правописний словник Голоскевича
рубати—Iвирубувати вирубати вискати витинати витсувати вичухрувати вдрубувати вдскати бдтинати дорубуватися зарубувати затсувати зрубувати зскати клинцювати рубати на клинц клю...Словник синонімів Вусика
рубати—сокирою жм. зн. цюкати навпл розрубувати перерубувати ополонку вирубувати дрова колоти голову вдрубувати стинати втинати лс класти пд сокиру сов. валити слова карбувати к...Словник синонімів Караванського
рубати—ВИРЗУВАТИstrong ржучи вдокремлювати вд чогонебудь або виймати видаляти з чогось звдкись ВИРЗАТИstrong ВИТИНАТИstrong ВИДАЛЯТИstrong ВИРУБУВАТИstrong ВИРУБАТИstrong РУБАТИ...Словник синонімів української мови
руба́ти—РУБАТИ аю аш недок. перех. без додатка. . Розскати роздляти на частини ударяючи чимнебудь гострим з розмаху. Замсть науки дяк заставляв Тараса носити воду рубати дрова т...Словник української мови в 11 томах
рубати—аю аш недок. перех. em безem додаткаem. Розскати роздляти на частини ударяючи чимнебудь гострим з розмаху. Робити рзкий помах енергйний рух рукою нби розскаючи повтря. ...Толковый словарь украинского языка
рубати—техн. рубить...Украинско-русский политехнический словарь
рубати—дрова та н.em to cut to hack to hew to chop деревоem to fell мясоem to hash to mince на шматкиem to mangle шаблеюem to sabre to slash поет.em мечемem to shear амер.em to ...Українсько-англійський словник
рубати—пляжыць сячы...Українсько-білоруський словник II
рубати—Пляжыць...Українсько-білоруський словник II
рубати—пляжыцьсячы...Українсько-білоруський словник
рубати—Hugge hakke...Українсько-датський словник
рубати—Рубати дрова Рубати з плеча em Руати крок...Українсько-китайський словник
рубати—Hogge...Українсько-норвезький словник
рубати—[rubaty]ci rba...Українсько-польський словник
рубати—аю аш rba sieka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
рубати—Hugga...Українсько-шведський словник
рубати—рубати рубонути з плеча. . Говорити дяти рзко категорично. Христе!. Така була тиха та слухняна на тоб наче представник який вже руба з плеча В. Кучер Не рубайте йому ...Фразеологічний словник української мови