ПИТИ

КЛЮВА́ТИ(про птахів — їсти, хапаючи щось дзьобом, бити дзьобом),ДЗЬО́БА́ТИ(ДЗЮ́БА́ТИрідше),ДОВБА́ТИ(ДОВБТИ́),КЛЮ́КАТИрозм.;ПИ́ТИ(їсти молоде зерно);ЦЮ́КАТИ,ЦЮ́КАТИСЯрозм. (бити дзьобом);ЩИПА́ТИ(шкіру тіла). — Док.:клю́нути,дзьо́бну́ти(дзю́бну́ти),подзьо́ба́ти(подзю́ба́ти),довбну́ти,клю́кнути,цю́кнути,щипну́ти. У хаті ходили кури й щось клювали на долівці (О. Донченко); Кури дзьобали землю, як консервну банку (Григорій Тютюнник); Мундир із залізним хрестом мої партизани надягли на опудало в городі, щоб ґави не довбали огірків (Ю. Яновський); Горобці цілими хмарами сідають на соняшники і п'ють насіння (О. Копиленко); Миколка.. годував голубів. Вони весело кружляли навколо нього, бадьоро цюкали носиками в землю (Ю. Збанацький); Боляче цюкалася клята квочка... (Остап Вишня); Населення, коли не рахувати курей, гусака, якого я навчив щипати посесора.., складалося іще з чотирьох осіб (В. Еллан).

НАПИ́ТИСЯ(випивши алкогольних напоїв, стати п'яним),УПИ́ТИСЯ(ВПИ́ТИСЯ)підсил.,ПЕРЕПИ́ТИСЯпідсил.,ОБПИ́ТИСЯпідсил. розм.,НАБРА́ТИСЯпідсил. розм.,НАДУ́ДЛИТИСЯпідсил. вульг.,НАЖЛУКТИ́ТИСЯ(НАЖЛУКТА́ТИСЯрідше)підсил. вульг.,НАКЛЮ́КАТИСЯпідсил. фам.,НАЛИГА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИЗА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАЛИ́ТИСЯпідсил. розм.,НАРІ́ЗАТИСЯпідсил. фам.,НАСМОКТА́ТИСЯпідсил. фам.,НАСПИРТУВА́ТИСЯпідсил. розм.,НАХЛЕБТА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАХЛИСТА́ТИСЯпідсил. вульг.,НАБРА́ЖИТИСЯпідсил. розм. рідше;ПЕРЕПИ́ТИ,ПЕРЕБРА́ТИрозм. (випити понад міру). — Недок.:напива́тися,упива́тися(впива́тися),перепива́тися,обпива́тися,набира́тися,нали́гуватися,нали́зуватися,налива́тися,нарі́зуватися,насмо́ктуватися,нахли́стуватися,перепива́ти,перебира́ти. Він напивався, а потім п'яний вештався по слобідських вулицях (А. Шиян); Деякі з них упилися, й довелося їх вести під руки (С. Скляренко); — Пани перепились і можуть накоїти вам лиха (Ю. Бедзик); Василь Іванович Мороз набрався до краю, вийшов надвір (І. Микитенко); Горілка лилась з бутлів неначе в лотоки ..Левко вже зовсім надудлився (І. Нечуй-Левицький); — Нажлуктався вже, — докірливо констатували дядьки (Ю. Смолич); Щоб позбутись досади, вона за обідом наклюкалася і лягла спати (Панас Мирний); Еней з дороги налигався І пінної так нахлистався, Трохи не виперсь з його дух (І. Котляревський); — А ти гляди мені й сьогодні не налижись, як учора! — гарикнула до нього висока суха баба (Панас Мирний); (Палажка:) Та проїжджий же не стане наливатися у вашому трахтирі! (Панас Мирний); — Бач, як нарізався, що й слова не промовить! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Микита:) Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив та горілки уволю насмоктався!.. (М. Кропивницький); — А ти й сьогодні наспиртувався! — сказав робітник в окулярах (П. Панч); Ой, йо-йой, де ви, Якове, так нахлебталися! — протягнув Шулем (І. Чендей); (Кузьма:) Що ти плетеш? Ну, й випив!.. Ні, пляшка повна... Де ж це він так нахлистався? (З. Мороз); Скинулись гуртом, купили горілки, набражились, як квачі (Панас Мирний); Вздовж довгого столу.. сиділи ті з гостей, котрі або ще не хотіли спати, або не могли зрушити з місця, перебравши хмільного (В. Гжицький). — Пор. 1.ви́пити, 2.пи́ти,п'яні́ти.

ПИЯ́ЧИТИ(брати участь у частуванні з надмірною кількістю спиртних напоїв),ПИ́ТИ,КУРИ́ТИзаст.,КУБРЯ́ЧИТИдіал. Якось у корчмі пиячили жандарми (А. Турчинська); Настягалось гостей сила. До самого білого світу пили, гуляли (Панас Мирний); Троянці добре там курили (І. Котляревський); По теплих хатах.. гнали з буряків самогон, кубрячили (Григорій Тютюнник). — Пор.бенкетува́ти.

ПИ́ТИщо і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною),СПИВА́ТИрозм.,ПИ́ТОНЬКИпестл. дит.,ПИТКИпестл. дит.;ПИВА́ТИрозм. (часто, не раз);ПОПИВА́ТИ,ПОСМО́КТУВАТИ,ПОТЯ́ГУВАТИ(потроху, час від часу);СМОКТА́ТИрозм.,ЦІДИ́ТИрозм. (повільно, пропускаючи рідину крізь зуби);СЬО́РБАТИрозм.,ПОСЬО́РБУВАТИрозм.,ПРИСЬО́РБУВАТИрозм. (повільно, перев. видаючи при цьому характерні звуки);ХЛЕБТА́ТИ(ХЛЕПТА́ТИ)розм.,ХЛЕБЕСТА́ТИрозм.,ХЛИ́СЬКАТИдіал. (про тварин — захоплюючи рідину язиком; про людину — перев. невеликими ковтками);СМАКУВА́ТИщо, чим,ТЯГТИ́(ТЯГНУТИ)що,ЦМУ́ЛИТИ(ЦМО́ЛИТИ)що, розм. (повільно, насолоджуючись);КОВТА́ТИрозм.,ГЛИТА́ТИрозм. (із сл. на означення рідини — жадібно, великими ковтками);ХЛИСТА́ТИрозм.,ДУ́ТИрозм.,ДУ́ДЛИТИвульг.,ЖЛУКТИ́ТИ(ЖЛУКТА́ТИ)вульг.,ЛИГА́ТИвульг. (жадібно, випиваючи велику кількість). (Лукаш:) Ти упирицею прийшла, щоб з мене пити кров? Спивай! Спивай! (Леся Українка); І їстоньки — не їм, і питоньки — не п'ю. Та виглядаю все зозуленьку мою (Л. Глібов); — Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Скульптор сидів на ґанку біля контори і спокійно попивав добуту з чемодана мінеральну воду (О. Гончар); Вони розмістилися в неробочому кабінеті сера Грегора і посмоктували якесь питво (Ю. Смолич); Проценко потягував старе смаковите винце, Рубець смакував крутий та солодкий час (Панас Мирний); В загоні триста корів; яка лежить, яка стоїть, інша смокче воду з чаші автопоїлки (І. Волошин); Батюта.. неквапно цідить пиво (Є. Гуцало); Дорош.. устав, напився води (чути було, як він жадібно, спрагло сьорбав її з кухля) (Григорій Тютюнник); Дотягнувшись до води, він упав над нею, став пожадливо по-собачому хлебтати (О. Гончар); — Годі вже хлептать цей чай! (І. Нечуй-Левицький); Так і смаже уста, так і суше у роті. Раз по раз вона хлиська воду (Панас Мирний); Хома Лихо припадає до відра, довго тягне холодну чисту воду (К. Гордієнко); А чорниця п'є — не нап'ється. — Вона, мабуть, вже цілісіньке відерце вицмулила, — кажу, — та все цмулить (Марко Вовчок); Цмолить (худоба), прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п'є не нап'ється (Григорій Тютюнник); Огей байдуже, поволі ковтає чай (О. Досвітній); Він дожидавсь тогді вертепа, Хлистав з нудьги Охтирський мед (І. Котляревський); Вже чого-чого, а молока по самі очі вистачає. І сама п'є, з відра прямо дудлить, і додому несе (І. Рябокляч); Микола той чай жлуктить, як віл (М. Рудь); — Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер (Григорій Тютюнник).

ПИ́ТИщо і без додатка (алкогольні напої),ВИПИВА́ТИ,СПИВА́ТИрозм.,КРУЖА́ТИрозм.,КРУЖЛЯ́ТИрозм.,ХИЛИ́ТИрозм.,ХИЛЯ́ТИрозм.,ВИХИЛЯ́ТИрозм.,СМОКТА́ТИрозм.,ЧЕРКА́ТИ(ЧИРКА́ТИ)розм.,ЦМУ́ЛИТИ(ЦМО́ЛИТИ)розм.,ЧАРКУВА́ТИрозм.,ЧАРКУВА́ТИСЯз ким і без додатка, розм.,КЛЮ́КАТИфам.,СМИ́КАТИвульг.,ЛИГА́ТИвульг.,КРУГЛЯ́ТИдіал.,КУЛИКА́ТИдіал.,КУБРЯ́ЧИТИдіал.;ПИВА́ТИрозм. (часто, не раз);ГЛУШИ́ТИрозм.,ТЯГТИ́(ТЯГНУ́ТИ)розм. (перев. із сл. горілка);ДУ́ТИрозм.,ХЛИСТА́ТИрозм.,ХЛЕБТА́ТИ(ХЛЕПТА́ТИ)розм.,ХЛЕБЕСТА́ТИрозм.,ДУ́ДЛИТИвульг.,ЖЛУКТИ́ТИ(ЖЛУКТА́ТИ)вульг. (у великій кількості);ЗАЛИВА́ТИСЯчим, розм. (надмірно);РОЗПИВА́ТИщо, розм. (разом з ким-небудь);ПОХМЕЛЯ́ТИСЯчим і без додатка (повторно, на другий день). Зібравшися, — всі паненята Ізнов кружати почали, Пили, як брагу поросята, Горілку так вони тягли (І. Котляревський); Дід часом.. випивав перед обідом чарку горілки з перцем (О. Довженко); Згадав він,.. Як в полі-степу срібну чарку спивав В гурті, на прощанні з своїми братами (М. Костомаров); Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (казка); Гришиха була дуже лиха, осудлива, ще й любила хилити горілку (І. Нечуй-Левицький); Був тут.. один молоденький..; до горілки не міг навернутись. А якби ви побачили, як через півроку хиляв (С. Васильченко); Єпископ, правду мовити, хильнути чарочку любив.. Козак Мамай також.. вмів клюкати й вихиляти.. Умів він дудлити й жлуктати. Кубрячити, смикати й лигати, Кружати.., смоктати, цмулити.., хлебестати (О. Ільченко); Чого то вони не вигадають, аби б гуляти та горілочку смоктати! (Г. Квітка-Основ'яненко); Пан Твардовський в кінці стола З поставця черкає (П. Гулак-Артемовський); Діди чаркували і завзято билися в підкидного (М. Чабанівський); А Бахус пінненьку лигав.. Утер трохи не з піввідерка; Напивсь — і тілько що кректав (І. Котляревський); Нам, братику, не все парубкувать.. І тютюнкову день і ніч в шинку круглять! (П. Гулак-Артемовський); Правда, лучалось ярмаркувати, — Із ляхами кожухи на жупани міняти Та й горілочку добре куликати (Д. Мордовець); Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу, щоб не подумав хто: "Мабуть нігде не бував, добрих горілок не пивав, хороших страв не їдав" (Ганна Барвінок); (Бєлін:) Мені.. доводиться платити за ваші обіди, бо за свої гроші ви глушите тільки горілку (Я. Галан); Добре дуть, як дадуть (прислів'я); Чи знаєш, він який парнище? На світі трохи єсть таких: Сивуху так, як брагу, хлище (І. Котляревський); Слуги.. хлебтали вина, які щастило вихопити з столу (П. Панч); — Цілу ніч дудлитимуть, ще й завтра похмелятимуться (А. Головко); Жлуктав (Семен) з горя горілку, мов корова воду, — пропив навіть останню свою одежину (П. Козланюк); Безбожно жлуктить (гість) усе, окрім кип'ячої смоли. Сам сулію самогону може видудлити (М. Стельмах); — Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо (Г. Косинка); Щоб скоріше позбутися Ханенка, Бараболя розпив з ним горілку, а потім.. випровадив його (М. Стельмах); В вівторок гості почували справдішнє похмілля й почали похмелятися (І. Нечуй-Левицький). — Пор.напи́тися.

ПИ́ТИ(мати потяг до алкогольних напоїв, регулярно їх уживати);ПИЯ́ЧИТИ,ХИЛИ́ТИрозм.,П'Я́НСТВУВАТИрозм. (постійно напиватися, бути п'яницею);ВИПИВА́ТИ,ПОПИВА́ТИ,ПІДПИВА́ТИрозм. (вживати алкоголь потроху, час від часу);ЗАПИВА́ТИрозм.,ЗАПИВА́ТИСЯрозм. (мати запої). Чутно було, як його годувальник покинув — сумував дуже, а як кинули жінка та дочка, то почав пити (Панас Мирний); — Ви дійшли до того, що почали пиячити (О. Донченко); Хай декому буде наука, Хто хилить, забувши діла, До чого горілка-зміюка Сивуху Кузьму довела (С. Олійник); Почали (люди) п'янствувати, бездіяльничати, красти (Г. Квітка-Основ'яненко); — Пий, пий, — сказала мені мама. — Мабуть, із хлопцями вже випиваєш, то чого рідної матері соромишся? (Є. Гуцало); — Жінка гризе душу й тіло, Мужик попиває (П. Гулак-Артемовський); Сухоти вже давно потроху мучили його, а він пособляв їм, запиваючи іноді (Б. Грінченко); Сей бідолаха не зазнав від колиски доброї хвилини. Часом запивався (О. Кобилянська).

пити—ПИТИstrong Юstrong ТЬstrong глem.Питьem лче бо съ ставъмь пити вино. съ величанимь водьнм питию. Изб об. въ волости твоеи толико вода пити в городищньх а рушань скорб...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пити—Азербайджанский национальный суп из молодой баранины грудинки приготавливаемый в глиняной закрытой посуде в духовке. В настоящее пити закладываются подготовленные испечен...Большая энциклопедия кулинарного искусства Похлебкина
пити—Пити суп приготовляемый в глиняной посуде специальном горшочке путуке или пити каждая порция отдельно. Это блюдо известно в армянской кухне под названием путук но получ...Большая энциклопедия кулинарного искусства Похлебкина
пити—пю пш недок.i перех. без додаткаi. Ковтати якунебудь рдину для вгамування спраги. Ковтати порошки плюл звичайно запиваючи х водою. перен. Викльовувати молоде зерно про ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пити—пити Азербайджанский национальный суп из молодой баранины грудинки приготавливаемый в глиняной закрытой посуде в духовке. В настоящее пити закладываются подготовленные ис...Кулинарный словарь
пити—пити пити за ринського ринський пити як ббула пиячити Франко бамбурити пити як губка пити як ббула Франко ст а напив би вн ся крови проклн пияковФранко ото будеш пи...Лексикон львівський
пити—пити пити нескл. с....Орфографический словарь
пити—нескл. сu Синонимы суп...Орфографический словарь русского языка
пити—пити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
пити—питипйу пйеш пйеиsupмоu пйеиsupтеu мин.em пи пие...Орфоепічний словник української мови
пити—питие пйу пйеш пйеимо пйеите мин. пи пиела....Орфоэпический словарь украинского языка
пити—Орфографическая запись слова пити Ударение в слове пити Деление слова на слоги перенос слова пити Фонетическая транскрипция слова пити [пти] Характеристика всех звуков п...Полный фонетический разбор слов
пити—Пити пю пш п пмо пте пють пий пиймо пийте...Правописний словник Голоскевича
пити—Ан пивши ан вши скачи дурню ошалвши.Коли хто без причини дуже тшиться.Випий до дна бо лиш ця одна.Припрошування до послдньо чарки.Випий до дна бо лиш там правда одна.Прип...Приповідки або українсько-народня філософія
пити—пити нескл. ср. Синонимы суп...Русский орфографический словарь
пити—пить пити у здраве пить за здоровье...Сербско-русский словарь
пити—пити сущ. колво синонимов суп Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы суп...Словарь синонимов II
пити—Гольгати дудлити жлуктаuти жлуuктити ковтати рдину питки питоньки питус смоктатиФразеологчн синонмиstrong гамувати спрагу тамувати спрагу...Словник синонімів Вусика
пити—випивати повагом попивати могорич запивати жадбно дудлити жлуктати повол тягти цмулити цдити кров смоктати горлку полоскатися у чому пдхмелитися чим с. пити безощадно за...Словник синонімів Караванського
пити—вживати рдину повльно попивати жадбно дудлити жлуктати посмоктуючи смоктати цдити про тварин хлептати алкоголь чаркувати вихиляти тягти про дтей питоньки питки....Словник синонімів Полюги
пити—син. спиртн напо пиячити алкати банячити бодяжити бухати забухати голитися гудти давити заливати сливу дрнкати дрньчити жлуктати закладати калдирити квасити кваситися кир...Словник українського сленгу
пи́ти—ПИТИ пю пш недок. . перех. без додатка. Ковтати якунебудь рдину для вгамування спраги. Не дай боже Такого дожити Не дай боже в багатого пить попросити Шевч. Приходит...Словник української мови в 11 томах
пити—ПИТИ пю пш недок. що без прям. дод. Ковтати якунебудь рдину для вгамування спраги.Не дай боже Такого дожити Не дай боже в багатого пить попросити Т. ШевченкоПриходить У...Словник української мови у 20 томах
пити—пю пш недок. перех. без додаткаem. Ковтати якунебудь рдину для вгамування спраги. Ковтати порошки плюл звичайно запиваючи х водою. перен. Викльовувати молоде зерно пр...Толковый словарь украинского языка
пити—Ударение в слове питиУдарение падает на букву иБезударные гласные в слове пити...Ударение и правописание
пити—drink...Украинско-английский юридический словарь
пити—To drink вино лки чай т.д.em to take випиватиem to tipple маленькими ковткамиem to sip to nipпити за чись здоровя to drink someones health to drink to a person to raise...Українсько-англійський словник
пити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
пити—Drikke...Українсько-датський словник
пити—Пити чай Хотти пити Пити кров em Пити без просипу em Пипигуляти...Українсько-китайський словник
пити—Drikke...Українсько-норвезький словник
пити—[pyty]пити трави pi zikaпити насто pi nalewki...Українсько-польський словник
пити—пю пш pi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
пити—пить разг. пивать не раз часто пити кров чию перен. сосать [пить] кровь чью хотти пити хотеть пить книжн. жаждать о вине спиртных напитках пить пивать не раз часто пья...Українсько-російський словник
пити—Boire...Українсько-французький словник
пити—Dricka...Українсько-шведський словник
пити—випити випивати пити грку повну чашу повний квш лиха до краю до дна. Зазнати повною мрою багато горя страждань клопоту непримностей настраждатися. Сотки тисяч нещасних ...Фразеологічний словник української мови