ПАШІТИ

ГОРІ́ТИ(бути в жару — перев. від хвороби),ПАЛА́ТИ,ПАЛЕНІ́ТИ,ПАШІ́ТИ,ЖАХТІ́ТИ,ПАЛАХТІ́ТИрозм. (про тіло, обличчя й т. ін.). У неї не тільки лице, шия, руки горіли, — вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром (Панас Мирний); В гарячці я палав, і рани Були гарячі, як вогонь (Л. Дмитерко); Спала Марія неспокійно. Паленіла крізь сон, поверталася (З. Тудор); Кров дужче пульсувала в жилах,.. вступала в руки, і вони жахтіли, наче після купання в холодній воді (В. Кучер).

ПА́ХНУТИ(видавати запах перев. приємний),ПАХТІ́ТИрозм.,ПАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ДУШІ́ТИрозм.;ДУХМЯНІ́ТИ,ПАШІ́ТИрозм. (дуже сильний);ВІ́ЯТИ(обдавати запахом);ПОВІВА́ТИ(злегка або час від часу обдавати запахом). Букети нагідок, красолі, чорнобривців стояли в кухликах на розчинених вікнах. Вони духмяніли на всю вулицю, але ще більше пахнув любисток, яким посипали долівку (П. Панч); Ти чуєш, як пахтить земля!.. (В. Сосюра); Дурманно пахкотить полин (В. Козаченко); Оце заслухалась солов'їв да любисточку ввірвала — у голови положу, щоб душіло (Ганна Барвінок); Отрутою пашать нічні квітки (М. Старицький); Тихе озеро незриме Віє духом трав'яним (М. Рильський); З дворища, обнесеного високим парканом, повівало гострим, гнилим запахом жому (Григорій Тютюнник). — Пор. I.відго́нити, I.смерді́ти.

ПАШІ́ТИ(виділяти багато жару, тепла),ЖАХТІ́ТИ,САХТІ́ТИдіал.;ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ,ПОЛУМЕНІ́ТИ,ПОЛОМЕНІ́ТИрідше,ПЛОМЕНІ́ТИпоет.,ПЛОМЕНІ́ТИСЯ(ПЛОМЕНИ́ТИСЯ)поет. (перев. з полум'ям). Над степом пашить сонце (І. Цюпа); Далина небесная далека Пашить як піч, бо сонце там страшне жахтить огнем (Б. Грінченко); Полум'яніло серпневе сонце (Н. Рибак); Пломеніла земля від жари, Повівали гарячі вітри (М. Шпак).

ЧЕРВОНІ́ТИ(ставати червоним, червонішим),ЧЕРВОНІ́ТИСЯрозм.;ЧЕРВОНІ́ШАТИ(ставати червонішим);ЧЕРВОНИ́ТИСЯ(ставати червоним);КРОВ'ЯНІ́ТИрозм.,КРИВА́ВИТИСЯрозм.;МАЛИНОВІ́ТИрозм.;МАКОВІ́ТИрозм.;ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ(ПОЛУМЕНІ́ТИ),ПАЛЕНІ́ТИ,ПАЛЕНІ́ТИСЯ,ПЛОМЕНІ́ТИрозм.,ПОЛОМЕНІ́ТИрозм.,ПЛОМЕНИ́ТИСЯ(ПЛОМЕНІ́ТИСЯ)розм.,ПАЛІ́ТИдіал.;ПАШІ́ТИрозм. (про тіло, обличчя);РОЗЖЕ́ВРЮВАТИСЯ,РОЖЕВІ́ТИ,РУМ'Я́НИТИСЯ,РУМ'Я́НІТИ,ЗАРУМ'Я́НЮВАТИСЯ,ЗАГОРЯ́ТИСЯ,ШАРІ́ТИ,ШАРІ́ТИСЯ. — Док.:почервоні́ти,почервоні́тися,розчервоні́тися,почервоні́шати,сполум'яні́ти,запалені́ти,запалені́тися,запаші́ти,розже́врітися,заже́врітися,порожеві́ти,порум'яні́ти,зарум'яні́ти,зарум'я́нитися,порум'я́нитися. Край неба викотилась, ніби з моря випливла, блискуча вранішня зоря, а за нею почало червоніти небо (І. Нечуй-Левицький); У них червонішали знову щоки, блиском бралися очі (Остап Вишня); Шелестіть, чоботи, шелестіть! .. Ви червонились, як мідь, на румунських суглинках (О. Гончар); Заходило сонце. Багровіло небо, кривавились поля (Ю. Збанацький); Сонце клало жовті смуги на різнотрав'я. Випростувалась парость, малиновіли стрункі тіла сосон (А. Крижанівський); Полум'янів захід. Красиво заходило сонце (Я. Гримайло); Трава жовтіє, паленіє (І. Франко); Починала пломеніти лісова груша (О. Донченко); Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцем (А. Шиян); За вікном розжеврюється ранок (Я. Мамонтов); Марійка побачила, як бинт на лобі в хлопця почав повільно рожевіти (О. Донченко); На сковороді апетитно шкварчало сало, рум'янилась порізана кружальцями картопля (С. Добровольський); Земля усміхається, радо приймає ту ласку (сонця) і вся рум'яніє в західному сяйві (Дніпрова Чайка); Зарум'янився Дніпро, злегка повитий свіжим серпанковим туманцем: сходило сонце (О. Гончар); Тільки побачив титан, що земля починає шаріти І що ріжки у щербатого місяця зблідлі щезають, Бистрим наказує Горам, Щоб коней вони запрягали (М. Зеров); Мінилася рання зоря, мов рубін, Шарілося море від сонця вітання (Леся Українка). — Пор.багряні́ти, 1.черво́ний.

пашіти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem пашвши пашючипылатьДеепричастная формаem пылав пылая...Большой украинско-русский словарь
пашіти—шить недок.i Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пашіти—пашти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
пашіти—Пашти пашу пашиш пашать...Правописний словник Голоскевича
пашіти—жаром жахтти щоки горти с. палати палахкотти....Словник синонімів Караванського
пашіти—вддавати тепло жахтти....Словник синонімів Полюги
паші́ти—ПАШТИ шить недок. . Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. Здорова пч була вже витоплена й пашла вогнем Н.Лев. Гаряча задуха стоть у сар...Словник української мови в 11 томах
пашіти—ПАШТИ шить недок. Видляти багато жару тепла вд розпеченого нагртого натопленого т. н. стану.Здорова пч була вже витоплена й пашла вогнем . НечуйЛевицькийГаряча задуха ст...Словник української мови у 20 томах
пашіти—шить недок. Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Толковый словарь украинского языка
пашіти—про обличчя вд припливу кровem to glow див.em пахнути...Українсько-англійський словник
пашіти—шу шиш . pon na twarzy . pachnie wydziela intensywny zapach...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
пашіти—пыхать гореть пылать щоки пашать здоровям щки пышат здоровьем...Українсько-російський словник
пашіти—аж пашти вогнем полумям. Бути дуже розгарячлим румяним т. н. через сильне збудження хвилювання тощо. Сьогодн бачив я в церкв три дами почав Леонд Семенович вони ус три...Фразеологічний словник української мови