ПАШІ́ТИ

ПАШІ́ТИ, ши́ть, недок. 1. Виділяти багато жару, тепла, будучи розпеченим, нагрітим, натопленим і т. ін. Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем (Н.-Лев., ІІ, 1956, 335); Гаряча задуха стоїть у сараях. Пашить над головою розпечена черепиця (Гончар, Таврія, 1952, 151); // безос. Від стін будинку пашіло теплом, мов від розжареної печі (Томч., Готель.., 1960, 158). 2. перен. Бути гарячим, червоним через підвищення температури, хвилювання, збудження (про тіло, обличчя і т. ін.). У неї не тільки лице, шия, руки горіли, — вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром (Мирний, III, 1954, 279); Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум’янцем (Шиян, Баланда, 1957, 18); // безос. Орися нікуди не пішла, а стояла, боса, в одній сорочці, і не зводила очей з Огонькова, від якого так пашіло жаром, що вона відчувала той пал на своєму обличчі (Тют., Вир, 1964, 388). 3. перен. Бути розгарячілим, рум’яним і т. ін. внаслідок якого-небудь сильного почуття або міцного здоров’я, доброго настрою і т. ін. Від співу дівчина зашарілася, обличчя її вже не було таким кам’яним. Навпаки, воно пашіло пристрастю, вогнем (Минко, Ясні зорі, 1951, 7); Темна чорнявка з круглим рум’яним лицем так і пашіла здоров’ям (Март., Тв., 1954, 296); Саїд Алі аж десь надвечір повернувся, весь забрьоханий, забруднений глиною, але й пашів задоволенням (Ле, Міжгір’я, 1953, 21). 4. перен., розм. Видавати, виділяти дуже сильний запах. Від її білосніжного халата, що туго обгортав струнку постать, пашів одеколон (Десняк, II, 1955, 346); // безос. В хаті пашить ще запряжкою, а в миснику шкрябають голодні миші (Ірчан, II, 1958, 69). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 104.

пашіти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem пашвши пашючипылатьДеепричастная формаem пылав пылая...Большой украинско-русский словарь
пашіти—шить недок.i Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пашіти—пашти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
пашіти—Пашти пашу пашиш пашать...Правописний словник Голоскевича
пашіти—жаром жахтти щоки горти с. палати палахкотти....Словник синонімів Караванського
пашіти—вддавати тепло жахтти....Словник синонімів Полюги
пашіти—ГОРТИstrong бути в жару перев. вд хвороби ПАЛАТИstrong ПАЛЕНТИstrong ПАШТИstrong ЖАХТТИstrong ПАЛАХТТИstrong розм. про тло обличчя й т. н. У не не тльки лице шия руки го...Словник синонімів української мови
пашіти—ПАШТИ шить недок. Видляти багато жару тепла вд розпеченого нагртого натопленого т. н. стану.Здорова пч була вже витоплена й пашла вогнем . НечуйЛевицькийГаряча задуха ст...Словник української мови у 20 томах
пашіти—шить недок. Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Толковый словарь украинского языка
пашіти—про обличчя вд припливу кровem to glow див.em пахнути...Українсько-англійський словник
пашіти—шу шиш . pon na twarzy . pachnie wydziela intensywny zapach...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
пашіти—пыхать гореть пылать щоки пашать здоровям щки пышат здоровьем...Українсько-російський словник
пашіти—аж пашти вогнем полумям. Бути дуже розгарячлим румяним т. н. через сильне збудження хвилювання тощо. Сьогодн бачив я в церкв три дами почав Леонд Семенович вони ус три...Фразеологічний словник української мови