ПАШІТИ

ПАШІ́ТИ,ши́ть,недок.

1. Виділяти багато жару, тепла, від розпеченого, нагрітого, натопленого і т. ін. стану.

Здорова піч була вже витоплена й пашіла вогнем(І. Нечуй-Левицький);

Гаряча задуха стоїть у сараях. Пашить над головою розпечена черепиця(О. Гончар);

//безос.

Від стін будинку пашіло теплом, мов від розжареної печі(М. Томчаній).

2.перен.Бути гарячим, червоним через підвищення температури, хвилювання, збудження (про тіло, обличчя і т. ін.).

У неї не тільки лице, шия, руки горіли, – вся вона пашіла, очі так і світили, так і сипали жаром(Панас Мирний);

Руки в неї були червоні від крижаної води, а щоки аж пашіли рум'янцем(А. Шиян);

//безос.

Орися нікуди не пішла, а стояла, боса, в одній сорочці, і не зводила очей з Огонькова, від якого так пашіло жаром, що вона відчувала той пал на своєму обличчі(Григорій Тютюнник).

3.перен.Бути розгарячілим, рум'яним і т. ін. внаслідок якого-небудь сильного почуття або міцного здоров'я, доброго настрою і т. ін.

Від співу дівчина зашарілася, обличчя її вже не було таким кам'яним. Навпаки, воно пашіло пристрастю, вогнем(В. Минко);

Темна чорнявка з круглим рум'яним лицем так і пашіла здоров'ям(Л. Мартович);

Саїд Алі аж десь надвечір повернувся, весь забрьоханий, забруднений глиною, але й пашів задоволенням(Іван Ле).

4.перен., розм.Видавати, виділяти дуже сильний запах.

Від її білосніжного халата, що туго обгортав струнку постать, пашів одеколон(О. Десняк);

//безос.

В хаті пашить ще запряжкою, а в миснику шкрябають голодні миші(Мирослав Ірчан).

(1) Паші́ти жа́ром –бути гарячим, розгаряченим, виділяти тепло.

Потому наблизив[Ґудзь]до нього[Андрія]свій безвусий червоний од пива вид, од якого пашіло жаром(М. Коцюбинський);

Розпечений за день степ пашить жаром і вночі(В. Собко);

Стволи гаубиць пашіли жаром від безперервної стрілянини(В. Кучер);

Що́ки [аж] горя́ть (паша́ть) / зайняли́ся (спалахну́ли)див.щока́.

◇ (2) [Аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям) –бути дуже розгарячілим, рум'яним і т. ін. через сильне збудження, хвилювання тощо.

Сьогодні бачив я в церкві три дами, – почав Леонід Семенович, – вони усі три чогось були червоні, аж пашіли огнем(І. Нечуй-Левицький);

Припухлі гарячі губи, дотик яких ще кілька хвилин тому Юрко відчував на своїх щоках, пашіли вогнем, чутливі ніздрі нервово здригались, а в глибоких темних очах – і радість якась, і туга(І. Цюпа);

Схилився[Чіпка]біля неї трохи на лікоть та скоса поглядав на її личко, що від такої несподіваної тривоги зашарілось..– пашіло полум'ям(Панас Мирний).

пашіти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem пашвши пашючипылатьДеепричастная формаem пылав пылая...Большой украинско-русский словарь
пашіти—шить недок.i Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пашіти—пашти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
пашіти—Пашти пашу пашиш пашать...Правописний словник Голоскевича
пашіти—жаром жахтти щоки горти с. палати палахкотти....Словник синонімів Караванського
пашіти—вддавати тепло жахтти....Словник синонімів Полюги
пашіти—ГОРТИstrong бути в жару перев. вд хвороби ПАЛАТИstrong ПАЛЕНТИstrong ПАШТИstrong ЖАХТТИstrong ПАЛАХТТИstrong розм. про тло обличчя й т. н. У не не тльки лице шия руки го...Словник синонімів української мови
паші́ти—ПАШТИ шить недок. . Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. Здорова пч була вже витоплена й пашла вогнем Н.Лев. Гаряча задуха стоть у сар...Словник української мови в 11 томах
пашіти—шить недок. Видляти багато жару тепла будучи розпеченим нагртим натопленим т. н. безос. перен. Бути гарячим червоним через пдвищення температури хвилювання збудження ...Толковый словарь украинского языка
пашіти—про обличчя вд припливу кровem to glow див.em пахнути...Українсько-англійський словник
пашіти—шу шиш . pon na twarzy . pachnie wydziela intensywny zapach...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
пашіти—пыхать гореть пылать щоки пашать здоровям щки пышат здоровьем...Українсько-російський словник
пашіти—аж пашти вогнем полумям. Бути дуже розгарячлим румяним т. н. через сильне збудження хвилювання тощо. Сьогодн бачив я в церкв три дами почав Леонд Семенович вони ус три...Фразеологічний словник української мови