ДАТИ

ВИДАВА́ТИ(виділяти комусь що-небудь із запасів, із місць зберігання тощо),ВІДПУСКА́ТИ,ДАВА́ТИ. — Док.:ви́дати,відпусти́ти,да́ти. Годувалася вона тим, що у місяць видавали: стілько там хліба, стілько сала, ріпи, буряків (Панас Мирний); (Гулька:) Увага, подають ікру, директор з особистих запасів відпускає... (М. Ю. Тарновський); — Це я.. намовив міщан замкнути ворота та не давати твоїм жовнірам ні поживку, ні харчі (І. Нечуй-Левицький).

ДАВА́ТИ(комусь особисто, до рук),ПОДАВА́ТИ,ВКЛАДА́ТИзі сл. в руку (руки), перев. уроч.;ВРУЧА́ТИ(в офіційній, урочистій обстановці);ПЕРЕДАВА́ТИ(від однієї особи до іншої);РОЗДАВА́ТИ,РОЗТИКА́ТИрозм. (кільком, багатьом);ВІДДАВА́ТИ(перев. повертаючи назад узяте, позичене тощо);СУ́НУТИ,СО́ВАТИ(поспішно, недбало чи потай). — Док.:да́ти,пода́ти,вкла́сти,вручи́ти,переда́ти,розда́ти,розти́кати,відда́ти,суну́ти. — Яка ж дівчинка розумненька! — щовечора казала сусіда стара, гладячи дівчинку по головці та даючи у дрібненькі рученятка шажок і другий (Марко Вовчок); Суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб,.. нарізав (батько) його.. і роздавав родині (Ю. Яновський); Вкладає (Гелен) меча в руку Кассандри (Леся Українка); Раз у раз долинають оплески: ..то ще комусь вручають атестат зрілості (О. Гончар); Роман виймає з кишені гроші, передає матері (М. Стельмах); — На ж намисто! — здіймаючи з шиї, подає Христя. — Не треба. Як прийдеш — тоді віддаси (Панас Мирний); Одна (баба) та суне мені попід столик гроші (Лесь Мартович); Бачить (Явдоха), що солдат не дивиться на неї, та й стала йому совати бублики в руку (Г. Квітка-Основ'яненко).

ДАВА́ТИ(кому-небудь для тимчасового або постійного користування),ВІДДАВА́ТИ,ВІДВО́ДИТИ,ПРИДІЛЯ́ТИрозм.;НАДАВА́ТИ(перев. слово, право користування, допомогу);ЗДАВА́ТИ(на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док.:да́ти,відда́ти,відвести́,приділи́ти,нада́ти,зда́ти. Коня в позичку не давай, а жінку в приданки не пускай (прислів'я); — Я прийшов запитати, чи не віддали б ви молодому подружжю свою кімнату (Є. Гуцало); Чемно всяк Гостям новим стільці відводить (переклад М. Рильського); Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть... (Марко Вовчок); Директор школи надав слово Сергію Сергійовичу (Є. Кравченко); Павло Гречаний.. підійшов до Оксена, щоб пояснив, куди худобу здавати (Григорій Тютюнник).

ДАРУВА́ТИкому що (передавати у власність безкоштовно),ДАРИ́ТИрозм.,ПРЕЗЕНТУВА́ТИзаст., розм.;ДАВА́ТИ,ПІДНО́СИТИ(перев. із сл. подарунок, дар тощо);ОБДАРО́ВУВАТИ,ЗАДАРО́ВУВАТИ,ОЗОЛО́ЧУВАТИ(ОБЗОЛО́ЧУВАТИ)розм.,ОБДАРЯ́ТИрозм.,ОБДАВА́ТИрозм. (кого чим — перев. у великій кількості);НАДІЛЯ́ТИкого чим,ОБДІЛЯ́ТИкого чим (роздаючи кільком, багатьом);ЖЕ́РТВУВАТИ(на користь когось, чогось);ЖА́ЛУВАТИкого чим, заст.,БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого чим, заст., перев. із сл. Бог (перев. нагороджуючи). — Док.:подарува́ти,здарува́тирідшеподари́ти,презентува́ти,да́ти,піднести́,обдарува́ти,задарува́ти,задари́ти,озолоти́ти(обзолоти́ти),обдари́ти,наділи́ти,обділи́ти,поже́ртвувати,пожа́лувати,віджа́лувати,благослови́ти,поблагослови́ти. Ганя дарувала бідним сестрам гостинці, давала їм свої дорогі недоношені сукні (І. Нечуй-Левицький); Попригонь овечки, що родина здарувала (пісня); Просив, просив відеречко, Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень, Вона його не взяла (пісня); Пан Войський не візьме того собі у гнів, Як персня я йому уклінно презентую (переклад М. Рильського); Молоді люди, які мали намір покорити моє серце, підносили мені такі подарунки, що скоріше пригнічували, ніж тішили (Я. Гримайло); А що вже обдарували молодих, так гай, гай! Дружко аж охрип, мекекаючи, та хрюкаючи, та ревучи всякою скотиною, що молодим дарували (Г. Квітка-Основ'яненко); Не знали (бійці), чим задарувати (дівчину), як власкавити, кожен залюбки віддав би свою грудочку цукру (К. Гордієнко); — Скидай з себе дрантя — я тебе одягну, я тебе озолочу: будемо панувати (Б. Харчук); Край, дружбонько, коровай дрібно, Бо у нас роду вільно, Щоб єго обдарити, Щоб єго не гнівити (пісня); — Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав, усім обдавав (О. Кобилянська); Хлопці наділяють убогих людей гостинцями, зав'язують їм хусточки, сиплють у кишені, в пелени (С. Васильченко); Антон припас у кишені цукерки і почав обділяти ними дітей (С. Чорнобривець); Баби приставали до хазяйок і вміли так піддобритись до їх, що вони хоч потроху, але жертвували то борошна, то пашні, а то печеного хліба (І. Нечуй-Левицький); — Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками (село) жалувала!.. (Панас Мирний); — Чрез твою добрість, через твої труди нас Бог благословив усім, усім (Г. Квітка-Основ'яненко).

ДОЗВОЛЯ́ТИкому що (давати згоду на здійснення чогось),ДОПУСКА́ТИкого,ДАВА́ТИз інфін.,ДАВА́ТИ ПРА́ВО,ПІДПУСКА́ТИдо чого, розм.,ПРИПУСКА́ТИкого, що, розм.,ПОЗВОЛЯ́ТИрозм.,ЗВОЛЯ́ТИрозм.,ПРИЗВОЛЯ́ТИрозм.,БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого на що, уроч.;ПОПУСКА́ТИ(перев. попри якісь обставини);САНКЦІОНУВА́ТИщо (перев. офіційно). — Док.:дозво́лити,допусти́ти,да́ти,да́ти пра́во,підпусти́ти,припусти́ти,позво́лити,зво́лити,призво́лити,благослови́ти,попусти́ти,санкціонува́ти. Дозволяю тобі, чоловіче, призначити кару оцьому нелюдові (А. Дімаров); Раджу Вам, як Ваш добрий приятель, не допускайте ніколи, щоби святкували Ваші ювілеї (В. Стефаник); Пані така, що й одпочити не дасть: роби та й роби! (Марко Вовчок); (Маруся:) Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Панас Мирний); Йому подобалося, що Микита.. показує все, до чого раніш і близько не підпускав (С. Черкасенко); — Та скандалу не буде, — запевняв Шаміль, — не такий мій батько, щоб скандал припустити (Д. Бузько); В кав'ярні він вже чекає, частує, не позволяє платити (М. Коцюбинський); Панотець не зволяв нікому рушати нічого на бюрку, бо казав, що потім не може дошукатися документів (Лесь Мартович); (Халява:) Вельможного пана позволю спитати, Чи призволяєте нам починати? (М. Кропивницький); — Я піду у черниці.. — Я (батько) ніколи тебе на се не благословлю! (Марко Вовчок); (Командор:) Як прийдем до церкви, не попускайте донні Консепсьйон край королеви сісти. Теє місце належить вам (Леся Українка); — Я санкціоную звільнення громадянина Середи (Ф. Бурлака).

НАДІЛИ́ТИкого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.),УДІЛИ́ТИ(ВДІЛИ́ТИ)кому що,ДА́ТИкому що;НАГОРОДИ́ТИрозм. (перев. чимось небажаним, неприємним);ОБДАРУВА́ТИ(ОБДАРИ́ТИзаст.)(ОДАРИ́ТИзаст.)(ОДАРУВА́ТИзаст.)(чимось хорошим). — Недок.:наділя́ти,уділя́ти(вділя́ти),дава́ти,нагоро́джувати,обдаро́вувати(обдаря́ти)(одаря́ти)(одаро́вувати). Одна людина не може багато (зробити), навіть коли природа наділила її щедрими дарами і добрими побажаннями (О. Довженко); Вміла мати брови дати.., Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати (Т. Шевченко); Всю дорогу мати нарікала на свою нещасливу долю, що з усіх боків ошукала її: спочатку нагородила чоловіком-невдахою, а потім підкинула оцього опришка, оцього неслухняного Миколу (Ю. Збанацький); Вередує запізніла весна. Наче розсердившись, що їй заважають обдарувати землю теплом (А. Хижняк). — Пор. II. 3.надава́ти.

ПЛАТИ́ТИкому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо),СПЛА́ЧУВАТИ,ОПЛА́ЧУВАТИ,ВИНАГОРО́ДЖУВАТИкого,УПЛА́ЧУВАТИ(ВПЛА́ЧУВАТИ)заст.;ДОПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯрозм. (додатково);РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИкого, рідше,ОБРАХО́ВУВАТИСЯз ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні);ДАВА́ТИрозм.,ВІДДАВА́ТИрозм. (за куплене). — Док.:заплати́ти,сплати́ти,оплати́ти,ви́нагородити,уплати́ти(вплати́ти),доплати́ти,приплати́ти,приплати́тися,розплати́тися,оплати́тисярозм.розрахува́тися,розрахува́ти,порахува́тися,обрахува́тися,поквита́тисярозм.поквитува́тисярозм. рідшеда́ти,відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); — Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); — Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); — Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів'я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився (Нечипір) з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ'яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); — Краще найняти худобу. — Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла (мати) взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податків (І. Нечуй-Левицький); — Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).

СПРИЧИНЯ́ТИщо (бути причиною появи чого-небудь),СПРИЧИ́НЮВАТИ,ПОРО́ДЖУВАТИ,ВИКЛИКА́ТИ,ЗУМО́ВЛЮВАТИ,ДАВА́ТИ,ПРИНО́СИТИ,НЕСТИ,СІ́ЯТИ,ПРИВО́ДИТИдо чого (доводити до яких-небудь наслідків);ПРИЗВО́ДИТИдо чого,ЗАПОДІ́ЮВАТИщо,ЗАВДАВА́ТИчого, рідше що (про неприємність, шкоду тощо);ПОСИЛА́ТИрозм.,ДАРУВА́ТИрозм. (перев. із сл. Бог, доля і т. ін. — наділяти чим-небудь). — Док.:спричини́ти,породи́ти,ви́кликати,зумо́вити,да́ти,принести́,посі́яти,привести́,призвести́,заподі́яти,завда́ти,посла́ти,подарува́ти. Він дивився на неї добрими чистими очима і прохав у неї пробачення, що своєю присутністю спричиняє клопіт (Григорій Тютюнник); Чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів (М. Стельмах); Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно в світі, дає вона певність тобі й шану людську, приносить навіть у самотності радість (О. Гончар); О весно, весно! Час любові! Який несеш ти мені сум, І томне хвилювання крові, І хвилювання томних дум! (переклад М. Рильського); Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Мікотичні отруєння сільськогосподарських тварин щороку заподіюють чималу шкоду (з журналу); Ні сили віщої не дарувала доля, Ні слави славної мені не прирекла (М. Рильський). — Пор.зумо́влювати, 1.викликати.

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару),БА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИрозм.,БУ́ХНУТИрозм.,БА́ЦНУТИрозм.,БЕ́ХНУТИрозм.,БЕБЕ́ХНУТИрозм.,СТУ́КНУТИрозм.,СТУСНУ́ТИрозм.,СТУСОНУ́ТИпідсил. розм.,ДЗИ́ЗНУТИ(ДЗИ́ҐНУТИ)розм.,СВИ́СНУТИрозм.,ВІДВА́ЖИТИрозм.,ЦЮ́КНУТИрозм.,СУНУ́ТИрозм.,ДА́ТИпо чому, в що, фам.,МАЗНУ́ТИфам.,ЗМА́ЗАТИфам.,ПРИПЕЧА́ТАТИфам.,ГА́КНУТИрозм.,ГАГА́КНУТИрозм.,ЗАГИЛИ́ТИрозм.,ПЕРЕХРЕСТИ́ТИрозм.,НАВЕРНУ́ТИрозм.,ПРОЇ́ХАТИСЯрозм.,ХВИ́СНУТИрозм.,ХВИ́СЬНУТИрозм.,ХЛИСНУ́ТИрозм.,ПРИГОСТИ́ТИрозм.,БРЯ́ЗНУТИрозм.,ЗАЦІДИ́ТИвульг.,ЗАЇ́ХАТИвульг.,ЗАТОПИ́ТИвульг.,З'ЇЗДИТИвульг.,УДЕ́РТИ(ВДЕ́РТИ)діал.,УДРА́ТИ(ВДРА́ТИ)діал.,МОЛОСНУ́ТИдіал.,ТЕЛЕ́ХНУТИдіал.,ВАЛЬНУ́ТИдіал.,ГРЯ́НУТИдіал.,ШЕМЕНУ́ТИдіал.,ФРА́СНУТИдіал.,ТРА́ХНУТИрозм.,УГАТИ́ТИ(ВГАТИ́ТИ)розм.,УЛУПИ́ТИ(ВЛУПИ́ТИ)розм.,УШКВА́РИТИ(ВШКВА́РИТИ)розм.,УШПА́РИТИ(ВШПА́РИТИ)розм.,ШКВАРНУ́ТИ(ШКВА́РКНУТИ)розм.,УШКВАРНУ́ТИ(ВШКВАРНУ́ТИ)розм.,ШАРНУ́ТИрозм.,УЖА́РИТИ(ВЖА́РИТИ)розм.,ОГРІ́ТИрозм.,УГРІ́ТИ,УРІЗАТИ(ВРІ́ЗАТИ),УЧЕСА́ТИ(ВЧЕСА́ТИ)розм.,УЧИ́СТИТИ(ВЧИ́СТИТИ)розм.,ЧЕСОНУ́ТИрозм.,ДОВБОНУ́ТИрозм.,СТРУГНУ́ТИрозм.,УДЖИГНУ́ТИ(ВДЖИГНУ́ТИ)розм.,МОРСНУ́ТИрозм.,ЛУ́СНУТИфам.,ДРИ́ЗНУТИфам.,ДВИГНУ́ТИ(ДВИ́НУТИ)фам.,ДВИГОНУ́ТИфам.,ЛИГНУ́ТИвульг. (з великою силою);ПОТЯГНУ́ТИ(ПОТЯГТИ́)розм.,ВИ́ТЯГНУТИ(ВИ́ТЯГТИ)розм.,ХРЬО́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,ОПЕРЕЗА́ТИрозм.,УПЕРЕЗА́ТИ(ВПЕРЕЗА́ТИ)розм.,ПОЛОСНУ́ТИрозм.,ПОЛОСОНУ́ТИпідсил. розм.,ОПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,УПЕРІ́ЩИТИ(ВПЕРІ́ЩИТИ)підсил. розм.,УРЕПІ́ЖИТИ(ВРЕПІ́ЖИТИ)підсил. розм. (перев. батогом, різкою, палицею й т. ін., залишаючи довгий слід);ЛЯ́СНУТИ,ПЛЕСНУ́ТИ(долонею, утворюючи ляскіт). Олеся.. легко вдарила Балабуху по плечі: — Та покинь-бо оту люльку та говори зі мною (І. Нечуй-Левицький); Хорунжий люто замахнувся нагаєм на курінного Хліба,.. але Хліб так ударив ланцюгом Хорунжого, що той тільки несамовито зойкнув і упав мертвим (О. Довженко); Думала, що (чоловік) бахне сокирою і воліла, щоби вперед сама загинула (В. Стефаник); Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Л. Смілянський); — Ох! ох! ох! — стогнав голова. — Це він! це сатана! як бухнув мене в спину, то в мене з очей так і посипались іскри (І. Нечуй-Левицький); Твердий кулак стукнув Хому просто по зубах і той заїкнувся на півслові (У. Самчук); Двоє малюків теж завелися, мов півники: — Не бризкайся, бо так і дзизну! — Ану дзизни! (О. Гончар); Свиснув нагай по обличчі старого Івана, і зачервоніла кривава рана (Мирослав Ірчан); Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко); Випроставши руки, він сунув кулаком у щелепи старшину (С. Васильченко); Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський); Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (І. Котляревський); — От я тобі кулаком під дихало змажу, щоб ти не патякав своїм дурним язиком, — насварився хтось із гурту (Григорій Тютюнник); (Тарас:) Як припечатаю, так і спухнеш (І. Микитенко); Звичайно, потурати не слід, — було б таки заїхати по мармизі (А. Головко); — Признаюсь, я з великим би задоволенням зараз з'їздив би вам по пиці (С. Добровольський); Панич якось його чи вскубнув чи вщипнув. А той як виважить руку, як удере його з усього маху по пиці (Панас Мирний); Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові (Словник Б. Грінченка); Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (В. Козаченко); — Отворіт, на милість Бога, отворіт! — закричала стара і з цілим розмахом грянула собою о двері колиби (І. Франко); Та в тій хвилі Осел як не замахне ногою, як не фрасне Вовка копитом у зуби (І. Франко); — Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! (А. Головко); Григорій з розгону вгатив його кулаком в обличчя (М. Стельмах); Зірвав (благочинний) з гвіздка кадильницю і, розмахнувши нею до свисту, влупив отця Олександра по голові (І. Микитенко); — Якби таким (києм) хоч один раз ушкварити твого дурного батька, так він би і з місця не піднявся (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (М. Стельмах); Далі огрів (дядько) мене зо всії руки по плечах (Марко Вовчок); — Він як схопиться та як вріже мене у вухо, так, вірите, я аж заточився (Л. Первомайський); — Баран як розженеться, як вчистить у лоб! Вовк — беркиць у яр... (казка); — А може, то такий прийом новий, — Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (В. Еллан); Та як виважить долоню, та як морсне по виду мене (А. Тесленко); Як тільки котрий (наймит) оце розігне спину, то Юруш зараз його лусне нагайкою по спині (І. Нечуй-Левицький); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив (чоловік) другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Мов коліном хто у груди двигонув (Г. Хоткевич); Юрко.. лигнув Вітьку ногою і все ж таки заліз у бричку першим (О. Сизоненко); (Настя:) Мартине, відчепись! Бо єй-богу, качалкою по спині потягну (І. Карпенко-Карий); Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав! (П. Гулак-Артемовський); — Ніхто не зачепить тебе, ніхто нагайкою не полосне по спині (М. Стельмах); Прибіг Хома.. і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2.би́ти, 1.штовхну́ти.

дати—ДАТИstrong ampGT МЬstrong СТЬstrong гл.em . Датьem даватьem в руки вручитьem ampLTзьрampGT нища нага и печльна. и съвлъкъ с дасть ampLTмampGT одеждю свою. Изб повел нал...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дати—див.i давати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дати—дати оля дати оль дати баняка баняк дати бобу бб дати буз бузя дати бузяка бузяк дати бурбу бурба дати в мазак мазак дати в нюх нюх дати в нюхач нюхач д...Лексикон львівський
дати—дати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
дати—датидам дасиu даст дамоu дастеu дадуuт мин.em да дала...Орфоепічний словник української мови
дати—датие дам даси даст дамо дасте дадут мин. да дала....Орфоэпический словарь украинского языка
дати—Дати дам даси дасть дамо дасте дадуть дай даймо дайте...Правописний словник Голоскевича
дати—дать отдать подать выдать поднести вручить допустить предоставить позволить дати за право признать правым согласиться дати на вересиу дать на кредит дати под закуп о...Сербско-русский словарь
дати—глаг. дать несов. . Дати славу Богуem покаяться Иерем. . Дати душуem умереть Марк. . Дати деланиеem потрудиться Лук. . Дати плещиem обратиться в бегство Захар. . ...Словарь церковнославянского языка
дати—дам даси док. . кому що крим. Засудити когось визначити комусь строк покарання. БСРЖ ЯБМ . Дати строк. Винести вирок засудити. СЖЗ ЯБМ . . кому жрм. Вступити у стате...Словник українського сленгу
да́ти—ДАТИ див. давати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
дати—Дать датиstrong Не дати въ обиду. См. обидаБ. Л. Богородского Д. С. Лихачева О. В. Творогова В. Л. Виноградова.Словарьсправочник Слова о полку Игореве в выпусках АН С...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
дати—див. давати....Толковый словарь украинского языка
дати—давать доставлять...Украинско-русский политехнический словарь
дати—Дати м. мн. Вдомост. Жадна людина приватна за найлпшими обставинами не спроможеть ся сама власними силами збрати стльки статистичних все ж пак не вигаданих а бльшеменьше...Українська літературна мова на Буковині
дати—недок.em давати док.em дати у рзн. знач.em to give вручатиem to deliverдати вихд почуттямem to give vent to to give play to розм.em to uncorkдати в позичку to lend to a...Українсько-англійський словник
дати—аддаваць аддаць даваць даць...Українсько-білоруський словник II
дати—Аддаваць...Українсько-білоруський словник II
дати—аддавацьаддацьдавацьдаць...Українсько-білоруський словник
дати—em давати...Українсько-китайський словник
дати—[daty]дати маху chybi...Українсько-польський словник
дати—дам даси da зрозумти da do zrozumienia вру слово da wiar sowo zob. давати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дати—Donner...Українсько-французький словник
дати—дай Боже Бог Господи вставн. словоспол. . що. Уживаться для вираження побажання комунебудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були як брати милесенько жили Дай Боже ...Фразеологічний словник української мови