Фразеологічний словник української мови

ДАТИ

дай Бо́же (Бог, Го́споди), вставн. словоспол. 1. що. Уживається для вираження побажання кому-небудь чогось доброго. В тому гаю два Голуби були І як брати милесенько жили — Дай Боже так і людям жити (Л. Глібов); — Дай Боже щастя вашим діточкам! — хрипить старик (Ю. Смолич); — Прощай, друже! Дай Господи, щоб мали силу чесно й сміливо сповнити свій довг (обов’язок) .. — Дай Боже! (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження схвальної оцінки кого-, чого-небудь щодо розміру, кількості, якості, ступеня вияву і т. ін. У старого Лук’яна Хомутенка сімеєчка дай Боже: він з жінкою та восьмеро дітей (Григорій Тютюнник); — Те, що Оксана Кульбачка посадила,— росте дай Бог! Ось у кого нам треба вчитись… (О. Гончар). пода́й Бо́же (Го́споди). — Що ж? Ви жених такий, що подай Господи! (О. Маковей). дай Бо́же (Бог) па́м’ять. Уживається для вираження бажання, зусилля пригадати що-небудь. — Вона (Наташка) нагадує щось мені знайоме,— знову почав Проценко.— Я десь на неї схожу бачив.— О-о, дай Боже пам’ять (Панас Мирний). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Уживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись. Я як зачув оте змагання, то у мене аж мороз поза спиною посипав, і — дай Боже ноги! — мерщій хильки та хильки (Панас Мирний); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері тюрми і... дай Бог ноги (Ю. Збанацький); Руки засвербіли скрутити голову тут пану Енгельгардту, а потім давай Бог ноги, а чорт колеса (Д. Косарик). (і) жа́ба ци́цьки (ци́ці, пи́ти) дасть кому і без додатка. 1. Хто-небудь загине, потрапивши в складні, незвичайні умови. — Ну й дорога! Думав, що жаба цицьки дасть у клятих яругах (В. Речмедін); Напирають козаки на село, але гребля вся встелена боронами, зуб’ями догори, й по вулицях навалено гіллястих дерев,— доберись! — Отут їм, харцизякам, браття, й жаба циці дасть! — скінчив піщанський чоловік (А. Головко); (Семен:) На середині (річки) як підхопило мене бистрею (бистриною),— я аж злякався .. Думаю: закрутить, потягне на дно, тут мені жаба і пить дасть... (М. Кропивницький). 2. Кому-небудь буде дуже важко, хто-небудь не зможе домогтися чогось. — Німці все тут спалили дощенту. Якби держава не допомогла, жаба цицьки дала б людям (В. Москалець); — Одружимося, бо так у бурлаках нам і жаба цицьки дасть (П. Страшнова). наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад< не дай Бо́же (Бог, Го́споди, Ма́ти Бо́жа) чого і без додатка, вставн. словоспол. Уживається для вираження бажання уникнути чого-небудь небажаного, застерегтися від чогось. Не дай Боже вмирати під тином (Укр.. присл..); — Тихше,— просить співрозмовників господарка,— він (фашистський офіцер) по-нашому насобачився, не дай Бог, підслухає (Ю. Яновський); Треба людей попитати, чи не лиха, чи робоча Соломія. Не дай Господи, як ще буде сердита, лінива та лиха (І. Нечуй-Левицький); Взяв він та й женився вдруге .. Випало йому на долю таке щастя, що й не дай Мати Божа хрещеному чоловікові (Г. Хоткевич). ті́льки дай на о́чі кому. Покажи. Тамань кипіла від зорепадів, а людям тільки дай на очі, кажуть: “Ото бомби кидають” (Григорій Тютюнник). уку́сить і ме́ду да́сть. Нещирий, фальшивий у своїх вчинках, словах. — Та й та гарна! То єхида-лисиця, укусе (укусить) й меду дасть,— призро (презирливо), гидливо якось одказала Параска (Панас Мирний). хоч в о́ко дай. Нічого не видно. Клятий туман, хоч в око дай (Я. Качура). щоб (тобі́ (йому́, їм і т. ін.)) ди́хати не дало́, лайл. Уживається для вираження незадоволення, зневаги до кого-небудь, побажання чогось поганого. І тут неприємно вдарило Ганнине побажання: “Щоб йому дихати не дало! Хіба я води не даю?” (З журналу). як (мов, ні́би і т. ін.) п’ятака́ дав (подарува́в), зі сл. гля́нув, подиви́вся і т. ін. Неприязно, сердито, вороже. Та нам же громада цю землю одсудила...— То що, що громада? .. Секретар глянув як п’ятака дав (Панас Мирний); Він так зиркнув на мене мов п’ятака подарував (Ю. Збанацький).

дати—ДАТИstrong ampGT МЬstrong СТЬstrong гл.em . Датьem даватьem в руки вручитьem ampLTзьрampGT нища нага и печльна. и съвлъкъ с дасть ampLTмampGT одеждю свою. Изб повел нал...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дати—див.i давати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дати—дати оля дати оль дати баняка баняк дати бобу бб дати буз бузя дати бузяка бузяк дати бурбу бурба дати в мазак мазак дати в нюх нюх дати в нюхач нюхач д...Лексикон львівський
дати—дати дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
дати—датидам дасиu даст дамоu дастеu дадуuт мин.em да дала...Орфоепічний словник української мови
дати—датие дам даси даст дамо дасте дадут мин. да дала....Орфоэпический словарь украинского языка
дати—Дати дам даси дасть дамо дасте дадуть дай даймо дайте...Правописний словник Голоскевича
дати—дать отдать подать выдать поднести вручить допустить предоставить позволить дати за право признать правым согласиться дати на вересиу дать на кредит дати под закуп о...Сербско-русский словарь
дати—глаг. дать несов. . Дати славу Богуem покаяться Иерем. . Дати душуem умереть Марк. . Дати деланиеem потрудиться Лук. . Дати плещиem обратиться в бегство Захар. . ...Словарь церковнославянского языка
дати—ВИДАВАТИstrong видляти комусь щонебудь з запасв з мсць збергання тощо ВДПУСКАТИstrong ДАВАТИstrong. Док. видатиstrong вдпуститиstrong датиstrong. Годувалася вона тим що ...Словник синонімів української мови
дати—дам даси док. . кому що крим. Засудити когось визначити комусь строк покарання. БСРЖ ЯБМ . Дати строк. Винести вирок засудити. СЖЗ ЯБМ . . кому жрм. Вступити у стате...Словник українського сленгу
да́ти—ДАТИ див. давати. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
дати—Дать датиstrong Не дати въ обиду. См. обидаБ. Л. Богородского Д. С. Лихачева О. В. Творогова В. Л. Виноградова.Словарьсправочник Слова о полку Игореве в выпусках АН С...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
дати—див. давати....Толковый словарь украинского языка
дати—давать доставлять...Украинско-русский политехнический словарь
дати—Дати м. мн. Вдомост. Жадна людина приватна за найлпшими обставинами не спроможеть ся сама власними силами збрати стльки статистичних все ж пак не вигаданих а бльшеменьше...Українська літературна мова на Буковині
дати—недок.em давати док.em дати у рзн. знач.em to give вручатиem to deliverдати вихд почуттямem to give vent to to give play to розм.em to uncorkдати в позичку to lend to a...Українсько-англійський словник
дати—аддаваць аддаць даваць даць...Українсько-білоруський словник II
дати—Аддаваць...Українсько-білоруський словник II
дати—аддавацьаддацьдавацьдаць...Українсько-білоруський словник
дати—em давати...Українсько-китайський словник
дати—[daty]дати маху chybi...Українсько-польський словник
дати—дам даси da зрозумти da do zrozumienia вру слово da wiar sowo zob. давати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
дати—Donner...Українсько-французький словник