ДАВАТИ

БИ́ТИкого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь),ПОБИВА́ТИрозм. рідше,МІ́РЯТИкого, перев. чим, розм.,ПИСА́ТИперев. у що, по чому, розм.,ПО́ШТУВАТИкого, перев. чим, розм.,ПРИГОЩА́ТИ(ПРИГО́ЩУВАТИ)кого, перев. чим, розм.,ЧАСТУВА́ТИкого, перев. чим, розм.,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)рідше,ТРІ́СКАТИкого, перев. по чому або у що, чим, розм.,ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГОЛО́МШИТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпідсил. розм.,ДАВА́ТИкому, перев. у що, по чому, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,ДУ́ТИпідсил. розм.,ДУХОПЕ́ЛИТИпідсил. розм.,КОЛОШМА́ТИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,КРОПИ́ТИпідсил. розм.,ЛОКШИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПЦЮВА́ТИпідсил. розм.,ЛУШПА́РИТИпідсил. розм.,ЛУЩИ́ТИпідсил. розм.,МАНІ́ЖИТИпідсил. розм.,МІСИ́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпідсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,МОТЛОШИ́ТИпідсил. розм.,НАКЛАДА́ТИкому, підсил. розм.,ПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,ПОЛОСКА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ПОТЯГА́ТИ(ПОТЯ́ГУВАТИ)перев. чим, підсил. розм.,ПРА́ТИперев. чим. підсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм., рідше,САДИ́ТИперев. чим, підсил. розм.,СТРИ́ГТИкого, перев. чим, по чому, підсил. розм.,ТІ́ПАТИпідсил. розм.,ТЛУМИ́ТИпідсил. розм.,ТОВКМА́ЧИТИпідсил. розм.,ТОВКТИ́підсил. розм.,ТОЛОЧИ́ТИпідсил. розм.,ТРОЩИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ЧОВПТИ́підсил. розм.,ЧУ́ХРАТИпідсил. розм.,ШКВА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,ШМАТУВА́ТИпідсил. розм.,ШПА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,МО́РСКАТИпідсил. розм., рідко,БА́НИТИпідсил. діал.,ВАЛИ́ТИпідсил. діал.,МОЛОСУВА́ТИпідсил. діал.,ПРАСУВА́ТИпідсил. діал.;ОБКЛАДА́ТИрозм.,ОКЛАДА́ТИрозм. (кого, перев. чим — бити кругом, по всій поверхні);СИ́ПАТИкому, перев. що, розм. (часто);ПІДДАВА́ТИчим, розм. (звичайно знизу вгору);ВІДВА́ЖУВАТИкому, що або чим, розм.,ЗАТО́ПЛЮВАТИкому, в що, підсил. вульг.,ОГРІВА́ТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИкого, перев. чим, підсил., розм.,ЗАЦІ́ДЖУВАТИкому в що, підсил. вульг. (про окремі удари);КУЛА́ЧИТИрозм. (бити кулаком, кулаками);СТУСУВА́ТИрозм.,ТАСУВА́ТИрозм.,ТУ́ЗАТИ(ТУСА́ТИ)розм. (бити, штовхаючи чим-небудь — звичайно кулаком або ногою);ЧУ́БИТИрозм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі);ВИТЯГА́ТИ(ВИТЯ́ГУВАТИ)розм. (чим — протягуючи по тілу);ШЛЬО́ПАТИрозм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей);ПОЛОСУВА́ТИрозм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг);ГУЛЯ́ТИпо кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв). Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили!! (Т. Шевченко); Узяв батько сина побивати, взяла мати тяжко дорікати (В. Стефаник); Андрій міряв лозиною то одного, то другого (С. Васильченко); Кричить (ісправник), біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Т. Шевченко); — Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують! (І. Цюпа); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк); Іван тяв перший, просто в чоло (М. Коцюбинський); Вона не тріскала доньку ложкою по лобі.., а сумирно зітхала (М. Стельмах); — Разом тих панів мостивих, добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... — Гамселити, — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! — Гріти! Періщити! — Гатити! Молотити! Дубцювати! — Хворостити! Хвоїти! Шпарити! Чухрати! — Окладати! Банити! Пужити! Шмагати! — Трощити! — Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! Маніжити! Локшити! Потрошити! (О. Ільченко); Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво (Григорій Тютюнник); — Давайте всім і в ніс і в уси (І. Котляревський); Вони налітали один на одного, одскакували, падали, вертілися по землі, схоплювались і знову дубасили один одного (Г. Коцюба); — Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. — скрикнув Довбня (Панас Мирний); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); Батько зняв із себе пояса, склав його вдвоє і — стій і дивися — кропив Мефодя (Б. Харчук); Як назбігалося людей!.. Давай локшити вовка (О. Іваненко); Голова й десяцький перелякались... Вони думали, що з-під мосту вискакують дідьки та луплять їх по спині (І. Нечуй-Левицький); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив (О. Довженко); А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Вони (борці) попускалися один одного і розпирслися по кутах, але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (І. Франко); Часто й густо батько його маніжив за це (Панас Мирний); А дрібнота Уже за порогом як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Т. Шевченко); (Гаврило:) Братія запорозька, хто з вас не пропивав у житті своєму штанів і сорочок, нехай той бере кия і починає мене, грішного, молотити (О. Корнійчук); Ох же ж і мостили їх (панів)! Ой, по тім'ю стукали! На наших гвинтівочках чукикали, чукали (П. Тичина); Витарабанившися (вилізши) на Сука, толочив (Лемко) його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич); Не добігши одне до одного, вони (півні) злітають угору, ..відчайдушно періщать один одного розчепіреними крильми (Є. Гуцало); Хлопець зривається бігти до корів, за ним конем економ, полоще його нагаєм (С. Васильченко); Потягає (вартовий) його кілька разів тройчаткою, той хрипить, заціпивши зуби (Леся Українка); На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (І. Франко); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек. Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк); Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний); Він був страшніший од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський); — А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би... (Г. Коска); — Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Ю. Шовкопляс); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); Човпуть його, мов дурного (Номис); Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський); Ядзя лежала на землі, а верх неї Катруся і зі всіх боків обкладала її кулаками (Н. Кобринська); — Жерти так умієте? — і шпурляла (мачуха) якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Г. Хоткевич); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб); Юра розмахується і з усієї сили затоплює Васюті в пику так, що Васюта падає (Ю. Смолич); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його.. стусувать (О. Стороженко); Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (О. Досвітній); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (І. Ле); — Ми Галю від того шибеника (Василя) одняли. Надушив її та й чубить (Панас Мирний); Козак.. бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив (П. Панч); Він не чув, як по спині гуляв З усіх сил володарський канчук (П. Грабовський). — Пор. 1.поби́ти, 2.уда́рити, 1.шмага́ти, 1.штовха́ти.

ВИДАВА́ТИ(виділяти комусь що-небудь із запасів, із місць зберігання тощо),ВІДПУСКА́ТИ,ДАВА́ТИ. — Док.:ви́дати,відпусти́ти,да́ти. Годувалася вона тим, що у місяць видавали: стілько там хліба, стілько сала, ріпи, буряків (Панас Мирний); (Гулька:) Увага, подають ікру, директор з особистих запасів відпускає... (М. Ю. Тарновський); — Це я.. намовив міщан замкнути ворота та не давати твоїм жовнірам ні поживку, ні харчі (І. Нечуй-Левицький).

ДАВА́ТИ(комусь особисто, до рук),ПОДАВА́ТИ,ВКЛАДА́ТИзі сл. в руку (руки), перев. уроч.;ВРУЧА́ТИ(в офіційній, урочистій обстановці);ПЕРЕДАВА́ТИ(від однієї особи до іншої);РОЗДАВА́ТИ,РОЗТИКА́ТИрозм. (кільком, багатьом);ВІДДАВА́ТИ(перев. повертаючи назад узяте, позичене тощо);СУ́НУТИ,СО́ВАТИ(поспішно, недбало чи потай). — Док.:да́ти,пода́ти,вкла́сти,вручи́ти,переда́ти,розда́ти,розти́кати,відда́ти,суну́ти. — Яка ж дівчинка розумненька! — щовечора казала сусіда стара, гладячи дівчинку по головці та даючи у дрібненькі рученятка шажок і другий (Марко Вовчок); Суворо й урочисто подавала мати батькові свячений хліб,.. нарізав (батько) його.. і роздавав родині (Ю. Яновський); Вкладає (Гелен) меча в руку Кассандри (Леся Українка); Раз у раз долинають оплески: ..то ще комусь вручають атестат зрілості (О. Гончар); Роман виймає з кишені гроші, передає матері (М. Стельмах); — На ж намисто! — здіймаючи з шиї, подає Христя. — Не треба. Як прийдеш — тоді віддаси (Панас Мирний); Одна (баба) та суне мені попід столик гроші (Лесь Мартович); Бачить (Явдоха), що солдат не дивиться на неї, та й стала йому совати бублики в руку (Г. Квітка-Основ'яненко).

ДАВА́ТИ(кому-небудь для тимчасового або постійного користування),ВІДДАВА́ТИ,ВІДВО́ДИТИ,ПРИДІЛЯ́ТИрозм.;НАДАВА́ТИ(перев. слово, право користування, допомогу);ЗДАВА́ТИ(на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док.:да́ти,відда́ти,відвести́,приділи́ти,нада́ти,зда́ти. Коня в позичку не давай, а жінку в приданки не пускай (прислів'я); — Я прийшов запитати, чи не віддали б ви молодому подружжю свою кімнату (Є. Гуцало); Чемно всяк Гостям новим стільці відводить (переклад М. Рильського); Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть... (Марко Вовчок); Директор школи надав слово Сергію Сергійовичу (Є. Кравченко); Павло Гречаний.. підійшов до Оксена, щоб пояснив, куди худобу здавати (Григорій Тютюнник).

ДАРУВА́ТИкому що (передавати у власність безкоштовно),ДАРИ́ТИрозм.,ПРЕЗЕНТУВА́ТИзаст., розм.;ДАВА́ТИ,ПІДНО́СИТИ(перев. із сл. подарунок, дар тощо);ОБДАРО́ВУВАТИ,ЗАДАРО́ВУВАТИ,ОЗОЛО́ЧУВАТИ(ОБЗОЛО́ЧУВАТИ)розм.,ОБДАРЯ́ТИрозм.,ОБДАВА́ТИрозм. (кого чим — перев. у великій кількості);НАДІЛЯ́ТИкого чим,ОБДІЛЯ́ТИкого чим (роздаючи кільком, багатьом);ЖЕ́РТВУВАТИ(на користь когось, чогось);ЖА́ЛУВАТИкого чим, заст.,БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого чим, заст., перев. із сл. Бог (перев. нагороджуючи). — Док.:подарува́ти,здарува́тирідшеподари́ти,презентува́ти,да́ти,піднести́,обдарува́ти,задарува́ти,задари́ти,озолоти́ти(обзолоти́ти),обдари́ти,наділи́ти,обділи́ти,поже́ртвувати,пожа́лувати,віджа́лувати,благослови́ти,поблагослови́ти. Ганя дарувала бідним сестрам гостинці, давала їм свої дорогі недоношені сукні (І. Нечуй-Левицький); Попригонь овечки, що родина здарувала (пісня); Просив, просив відеречко, Вона йому не дала, Дарив, дарив з руки перстень, Вона його не взяла (пісня); Пан Войський не візьме того собі у гнів, Як персня я йому уклінно презентую (переклад М. Рильського); Молоді люди, які мали намір покорити моє серце, підносили мені такі подарунки, що скоріше пригнічували, ніж тішили (Я. Гримайло); А що вже обдарували молодих, так гай, гай! Дружко аж охрип, мекекаючи, та хрюкаючи, та ревучи всякою скотиною, що молодим дарували (Г. Квітка-Основ'яненко); Не знали (бійці), чим задарувати (дівчину), як власкавити, кожен залюбки віддав би свою грудочку цукру (К. Гордієнко); — Скидай з себе дрантя — я тебе одягну, я тебе озолочу: будемо панувати (Б. Харчук); Край, дружбонько, коровай дрібно, Бо у нас роду вільно, Щоб єго обдарити, Щоб єго не гнівити (пісня); — Я хочу, щоб жінка моя була виключно моя, щоб я їй всього достарчав, усім обдавав (О. Кобилянська); Хлопці наділяють убогих людей гостинцями, зав'язують їм хусточки, сиплють у кишені, в пелени (С. Васильченко); Антон припас у кишені цукерки і почав обділяти ними дітей (С. Чорнобривець); Баби приставали до хазяйок і вміли так піддобритись до їх, що вони хоч потроху, але жертвували то борошна, то пашні, а то печеного хліба (І. Нечуй-Левицький); — Твого батька сама цариця вітала, приймала, Пісками (село) жалувала!.. (Панас Мирний); — Чрез твою добрість, через твої труди нас Бог благословив усім, усім (Г. Квітка-Основ'яненко).

ДОЗВОЛЯ́ТИкому що (давати згоду на здійснення чогось),ДОПУСКА́ТИкого,ДАВА́ТИз інфін.,ДАВА́ТИ ПРА́ВО,ПІДПУСКА́ТИдо чого, розм.,ПРИПУСКА́ТИкого, що, розм.,ПОЗВОЛЯ́ТИрозм.,ЗВОЛЯ́ТИрозм.,ПРИЗВОЛЯ́ТИрозм.,БЛАГОСЛОВЛЯ́ТИкого на що, уроч.;ПОПУСКА́ТИ(перев. попри якісь обставини);САНКЦІОНУВА́ТИщо (перев. офіційно). — Док.:дозво́лити,допусти́ти,да́ти,да́ти пра́во,підпусти́ти,припусти́ти,позво́лити,зво́лити,призво́лити,благослови́ти,попусти́ти,санкціонува́ти. Дозволяю тобі, чоловіче, призначити кару оцьому нелюдові (А. Дімаров); Раджу Вам, як Ваш добрий приятель, не допускайте ніколи, щоби святкували Ваші ювілеї (В. Стефаник); Пані така, що й одпочити не дасть: роби та й роби! (Марко Вовчок); (Маруся:) Хто дав тобі право оживляти занедбані надії?.. (Панас Мирний); Йому подобалося, що Микита.. показує все, до чого раніш і близько не підпускав (С. Черкасенко); — Та скандалу не буде, — запевняв Шаміль, — не такий мій батько, щоб скандал припустити (Д. Бузько); В кав'ярні він вже чекає, частує, не позволяє платити (М. Коцюбинський); Панотець не зволяв нікому рушати нічого на бюрку, бо казав, що потім не може дошукатися документів (Лесь Мартович); (Халява:) Вельможного пана позволю спитати, Чи призволяєте нам починати? (М. Кропивницький); — Я піду у черниці.. — Я (батько) ніколи тебе на се не благословлю! (Марко Вовчок); (Командор:) Як прийдем до церкви, не попускайте донні Консепсьйон край королеви сісти. Теє місце належить вам (Леся Українка); — Я санкціоную звільнення громадянина Середи (Ф. Бурлака).

НАДІЛИ́ТИкого чим (надати яких-небудь властивостей, якостей, уміння і т. ін.),УДІЛИ́ТИ(ВДІЛИ́ТИ)кому що,ДА́ТИкому що;НАГОРОДИ́ТИрозм. (перев. чимось небажаним, неприємним);ОБДАРУВА́ТИ(ОБДАРИ́ТИзаст.)(ОДАРИ́ТИзаст.)(ОДАРУВА́ТИзаст.)(чимось хорошим). — Недок.:наділя́ти,уділя́ти(вділя́ти),дава́ти,нагоро́джувати,обдаро́вувати(обдаря́ти)(одаря́ти)(одаро́вувати). Одна людина не може багато (зробити), навіть коли природа наділила її щедрими дарами і добрими побажаннями (О. Довженко); Вміла мати брови дати.., Та не вміла на сім світі Щастя-долі дати (Т. Шевченко); Всю дорогу мати нарікала на свою нещасливу долю, що з усіх боків ошукала її: спочатку нагородила чоловіком-невдахою, а потім підкинула оцього опришка, оцього неслухняного Миколу (Ю. Збанацький); Вередує запізніла весна. Наче розсердившись, що їй заважають обдарувати землю теплом (А. Хижняк). — Пор. II. 3.надава́ти.

ПЛАТИ́ТИкому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо),СПЛА́ЧУВАТИ,ОПЛА́ЧУВАТИ,ВИНАГОРО́ДЖУВАТИкого,УПЛА́ЧУВАТИ(ВПЛА́ЧУВАТИ)заст.;ДОПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИ,ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯрозм. (додатково);РОЗПЛА́ЧУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИСЯз ким,РОЗРАХО́ВУВАТИкого, рідше,ОБРАХО́ВУВАТИСЯз ким, розм. (перев. за роботу по її закінченні);ДАВА́ТИрозм.,ВІДДАВА́ТИрозм. (за куплене). — Док.:заплати́ти,сплати́ти,оплати́ти,ви́нагородити,уплати́ти(вплати́ти),доплати́ти,приплати́ти,приплати́тися,розплати́тися,оплати́тисярозм.розрахува́тися,розрахува́ти,порахува́тися,обрахува́тися,поквита́тисярозм.поквитува́тисярозм. рідшеда́ти,відда́ти. Я знаю: ти вчора нічого не їла. Де ж там: вже цілий рік тобі не платили грошей! (М. Хвильовий); — Прийшлось панові чимало худоби всякої спродати, щоб мені сплатити (Панас Мирний); До хворих він присилав лікарів, оплативши гонорар наперед (Ю. Смолич); — Чим же тебе за твою службу винагородити? (Ганна Барвінок); — Так і нам тепер треба, якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш (прислів'я); Різницю коштів я готова навіть приплатити (Леся Українка); Зачепився (Нечипір) з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки, а опісля й приплатився, троха чи не сорок алтин (Г. Квітка-Основ'яненко); В багатіїв Антон у борг набрав лісу, а розплачуватися не мав чим (С. Чорнобривець); — Краще найняти худобу. — Еге, то не штука найняти, а чим потім за хату оплатишся? (М. Стельмах); Вони розраховуються з блідолицим, примарно-мовчазним офіціантом (Ю. Бедзик); Хотіла (мати) взяти від неї гроші і йти до пані обрахуватися (Н. Кобринська); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податків (І. Нечуй-Левицький); — Що ти зробиш йому, гладкому?.. Він худобу пожалує швидше, бо оддав гроші за неї (М. Коцюбинський).

СПРИЧИНЯ́ТИщо (бути причиною появи чого-небудь),СПРИЧИ́НЮВАТИ,ПОРО́ДЖУВАТИ,ВИКЛИКА́ТИ,ЗУМО́ВЛЮВАТИ,ДАВА́ТИ,ПРИНО́СИТИ,НЕСТИ,СІ́ЯТИ,ПРИВО́ДИТИдо чого (доводити до яких-небудь наслідків);ПРИЗВО́ДИТИдо чого,ЗАПОДІ́ЮВАТИщо,ЗАВДАВА́ТИчого, рідше що (про неприємність, шкоду тощо);ПОСИЛА́ТИрозм.,ДАРУВА́ТИрозм. (перев. із сл. Бог, доля і т. ін. — наділяти чим-небудь). — Док.:спричини́ти,породи́ти,ви́кликати,зумо́вити,да́ти,принести́,посі́яти,привести́,призвести́,заподі́яти,завда́ти,посла́ти,подарува́ти. Він дивився на неї добрими чистими очима і прохав у неї пробачення, що своєю присутністю спричиняє клопіт (Григорій Тютюнник); Чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів (М. Стельмах); Вся мудрість людини — в праці. З нею почуваєш, що живеш недаремно в світі, дає вона певність тобі й шану людську, приносить навіть у самотності радість (О. Гончар); О весно, весно! Час любові! Який несеш ти мені сум, І томне хвилювання крові, І хвилювання томних дум! (переклад М. Рильського); Рана загоювалась, але виснаження і застуда на фронті призвели до захворювання на туберкульоз (С. Скляренко); Мікотичні отруєння сільськогосподарських тварин щороку заподіюють чималу шкоду (з журналу); Ні сили віщої не дарувала доля, Ні слави славної мені не прирекла (М. Рильський). — Пор.зумо́влювати, 1.викликати.

давати—ДАВАТИstrong Юstrong ТЬstrong гл.em . Давать в руки вручатьem дтем ножа не даваи. Пч к. XIV . Отдавать передаватьem не могть завщават ни даровъ давати. КР в А мн кнзam...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
давати—даю даш мин. ч.i давав давала давало наказ. сп.i давай недок.i дати дам даси дасть дамо дасте дадуть мин. ч.i дав дала дало наказ. сп.i дай док.i перех. Передавати вд о...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
давати—давати давати пулу пула давати цинк цинк...Лексикон львівський
давати—давати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
давати—давати дайеuш дайеиsupмоu дайеи...Орфоепічний словник української мови
давати—даватие дайу дайеш дайеимо дайеите....Орфоэпический словарь украинского языка
давати—Давати даю даш да дамо дате дають дай дайте...Правописний словник Голоскевича
давати—Або дай або видру.Силою хоче забрати чужу власнсть.Божа власть що схоче те й дасть. Бог да те що Вн хоче а не те що ми хочемо.Давай свини як квичить дитин як плаче будеш ...Приповідки або українсько-народня філософія
давати—давать отдавать сдавать допускать разрешать давати знаке живота пoдавать признаки жизни давати под закуп сдавать в аренду давати сведочанство давать свидетельство дав...Сербско-русский словарь
давати—кому вручати доручати ур. удляти не. тикати тицяти назад вддавати адресу повдомляти за щось платити виплачувати титул надавати надляти чим штраф накладати дар дарувати вр...Словник синонімів Караванського
давати—передавати комусь щось з рук в руки вддавати скрито сунути....Словник синонімів Полюги
давати—даю даш недок. кому жрм крим. Погоджуватися на статевий акт про жнку. мужики не вхавши до чого воно розумться шалють Ох як ти класно даш! а потм ти х кидаш О. Забужко Пол...Словник українського сленгу
дава́ти—ДАВАТИ даю даш мин. ч. давав давала ло наказ. сп. давай недок. ДАТИ дам даси дасть дамо дасте дадуть мин. ч. да дала ло наказ. сп. дай док. . перех. Передавати вд одн осо...Словник української мови в 11 томах
давати—даю даш мин. ч. давав давала давало наказ. сп. давай недок. дати дам даси дасть дамо дасте дадуть мин. ч. дав дала дало наказ. сп. дай док. перех. Передавати вд одн особ...Толковый словарь украинского языка
давати—afford завдання assign свдчення bear develop endow furnish give дозвл дотацю тощо grant let...Украинско-английский юридический словарь
давати—давать доставлять давать представлять...Украинско-русский политехнический словарь
давати—недок.em давати док.em дати у рзн. знач.em to give вручатиem to deliverдавати вихд почуттямem to give vent to to give play to розм.em to uncorkдавати в позичку to lend ...Українсько-англійський словник
давати—давати дсл. give present deliver pass over turn hand over\ експертну оцнку give expert opinion \ пдстави для презумпц raise the presumption \ пдставу для позову give ris...Українсько-англійський словник з прав людини
давати—аддаваць аддаць даваць даць...Українсько-білоруський словник II
давати—Аддаваць...Українсько-білоруський словник II
давати—аддавацьаддацьдавацьдаць...Українсько-білоруський словник
давати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
давати—Give...Українсько-датський словник
давати—Давати книгу Давати до книжки примтки Давати дорогу Давати змогу Давати пораду Давати привд em Давати притулок Давати плоди Дайте мен подумати давай давайте д...Українсько-китайський словник
давати—Gi...Українсько-норвезький словник
давати—[dawaty]dawa udzielaнформувати . informacjiдавати сво мя firmowaдавати роботу zatrudniaнадавати перевагу forowaдавати назву tytuowa...Українсько-польський словник
давати—даю даш dawa докази dawa dowody нагоду dawa okazj zob. дати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
давати—несов. давати сов. дати давать дать подавать подать предоставлять предоставить присваивать присвоить о присуждении звания чина и т.п. давати до книжки примтки давать ...Українсько-російський словник
давати—Donner...Українсько-французький словник
давати—Ge...Українсько-шведський словник
давати—аж вогню давати. Дуже гнватися обурюватися т. н. з якогось приводу. А жнка аж вогню да . Нчого. Най там як хоче а я як сказав слово то вже не перемню М. Коцюбинський. аж...Фразеологічний словник української мови