СО́НЦЕ

СО́НЦЕ, я, с. 1. Центральне небесне світило сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. Термоядерні реакції, які відбуваються в надрах Сонця, супроводжуються виділенням великої кількості нейтрино (Знаная.., 7, 1965, 11); Сонце виглянуло з-за діброви, неначе висунуло золоте чоло з пучком золотих кучерів навкруги (Н.-Лев., VII, 1966, 89); Зажурився Тарас Григорович, і на сторінках його крихітної книжечки з’явилися сумні рядки про те, що не гріє сонце на чужині (Тулуб, В степу.., 1964, 156); * У порівн. Її осліплює яскраве сяйво великої, мов сонце, люстри (Стельмах, І, 1962, 296). ◊ Від (од) схід со́нця див. схід; До́ки (по́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й] со́нця (сві́ту-со́нця, со́нця-сві́ту і т. ін.): а) довіку, поки небесне світило світить, весь час; вічно.— Лихе минеться та й забудеться, а добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми, поки й світу сонця! (Мирний, IV, 1955, 338); б) (із запереч. не при присудку) ніколи. — Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Тют., Вир, 1964, 250); Дивувались на шотландську волю І стороннії чужії люди, Всі казали: «Поки світа сонця У ярмі шотландський люд не буде!» (Л. Укр., І, 1951, 362); До [світ] со́нця — дуже рано, до настання дня. — Грай, музико! До світ сонця Все проп’ю, щоб люди знали! (Граб., І, 1959, 530); Повставали [ми] раненько, до сонця (Вовчок, І, 1955, 74); До схід со́нця див. схід2; Зайшло́ со́нце наві́ки кому — хто-небудь помер. 24 липня славному синові українського народу Максимові Рильському зайшло сонце навіки (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 53); Засія́є (засія́ло) со́нце див. засія́ти; За со́нцем — у напрямку руху сонця; За́хід со́нця див. за́хід3; Кра́сне со́нце див. кра́сний; Крути́ти (верті́ти) як (мов, немо́в) ци́ган со́нцем див. ци́ган; Мі́сце під со́нцем — місце, призначення в житті, суспільстві і т. ін. Поезія Янки Купали змальовувала величний образ працелюбного білоруського народу, який усвідомив свою роль в історичному процесі, своє право на місце під сонцем (Літ. Укр., 6.VII 1962, 2); Навпаки́ со́нця — проти руху сонця, не в тому напрямку, в якому рухається сонце. Йшла [нанночка] по воду, як бабуся її навчила: не прямо до криниці, а вулицями обходила навпаки сонця (Кв.-Осн., II, 1956, 198); Під со́нцем — у світі, на землі, на волі. Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить. Як нам, моє серце крилате, під сонцем їй хочеться жить (Сос., II, 1958, 110); Про́ти со́нця — обличчям до сонця. — Хлопці! — крикнув я. — Нас зраджено! Ми їдемо проти сонця, на південь, а путь наша мусить лежати на протилежну сторону (Ю. Янов., II, 1958, 71); [Ра́зом] із со́нцем — рано, удосвіта. Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (Гончар, Тронка, 1963, 178); Сві́та-со́нця не ба́чити (поба́чити) — бути в неволі. — Ой забрано ж його, забрано. Сидить він во темниці.., світа-сонця не бачить (Тют., Вир, 1964, 304); Со́нце в кру́зі див. круг1; Со́нце захо́дить (зайшло́) див. захо́дити; Со́нце з обі́д [зверну́ло] див. обі́д; Со́нце під обі́д [відійшло́ (підпливло́ і т. ін.)] див. обі́д; Со́нце скрива́ється (скри́лося) див. скрива́тися. 2. Відбиття, відображення чим-небудь або у чомусь цього небесного світила. Вода в широкому Дніпрі, Де плавають сонця, В старій криниці, У відрі, В баклазі у бійця (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 56); // Величезна розжарена маса чого-небудь, що нагадує небесне світило; яскравий спалах чого-небудь. Ніхто з учасників експедиції не бачив самого вибуху [атомної бомби], не бачили вони над просторами океану того зловісного.. сонця, що його засвітила варварська рука (Гончар, Тронка, 1963, 199); Нагрітий спочатку метал тепер треба було тільки підігрівати. І електричні сонця знову засяяли біля всіх шести швів (Собко, Біле полум’я, 1952, 312). 3. Світло й тепло, що випромінюються цим світилом. Опришок постояв хвилинку, весь у сонці, потім злегка CОНЦЕЛЮ́Б, а, ч. Той (те), хто (що) любить сонце. Я — сонцелюб. Я живу повним життям тільки влітку, тільки тоді, коли шаленіє сонце (Сенч., Опов., 1959, 253); Маленькі клени тягнулися вгору.. Жадібні сонцелюби, вони навперейми з іншими рвалися вгору, квапилися рости (Жур., До них іде.., 1952, 93); * Образно. Минуло п’ять років відтоді, як відійшов у вічність великий сонцелюб — поет-академік Максим Тадейович Рильський (Літ. Укр., 5.IX 1969, 1). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 458 - 459.

сонце—мен. сер. роду. центральне небесне свтило сонячно системи. вдбиття вдображення чимсь цього небесного свтила. свтло й тепло що випромнюються цим свтилом. перен. те що дже...Большой украинско-русский словарь
сонце—Сонце центральне тло Сонячно системи язичницьке божество...Велика чи мала літера? Словник-довідник
сонце—сонце загальна назва...Велика чи мала літера? Словник-довідник
сонце—я с.i Центральне небесне свтило Сонячно системи що ма форму ггантсько розжарено кул яка випромню свтло й тепло.До [свт] сонця дуже рано до настання дня.За сонцем у нап...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
со́нце—сонце зменшенопестлив соненько сонечко як астрономчна назва з велико лтери як загальна з мало центральне небесне свтило див. а також свтло тепло що ним випромнються...Жайворонок. Знаки української етнокультури
сонце—сонце не йди на сонце як маш масло на голов ст...Лексикон львівський
сонце—сонце менник середнього роду загальна назва в астроном Сонце...Орфографічний словник української мови
сонце—сонценца м.em на нц...Орфоепічний словник української мови
сонце—сонцеи нца м. на нц....Орфоэпический словарь украинского языка
сонце—Сонце сонця сонцев em сонцю нцем на сонц em на сонцю сонце! сонця сонець em сонцв...Правописний словник Голоскевича
сонце—А бодай тебе ясне сончко не видло.Прокляття щоб ти умер.Вже сонце у доброго хлопа пднеслося.Давнй спосб мряння дня не дуже рано.Встав до сонця.Встав перед сходом сонця.За...Приповідки або українсько-народня філософія
сонце—Всесяйне свтило сонейко соненько сонечко сонцеграй сонцесвт сонцецвт сонченятко ярило язичницькеФразеологчн синонмиstrong денне свтило золота тарлочка в загадц колсниця с...Словник синонімів Вусика
сонце—свтило дня денне свтило ФР. свтло соняшна погода правди свточ провдна зоря П. тепло приязнь людянсть мо ЯК ЗВ. щастя мо! зронько моя! соненько сонечко....Словник синонімів Караванського
сонце—я с. мол. рон.зневажл. Жнка легко поведнки безпринципна й аморальна повя Сонце окончательна курва повя мньтчиця звдниця стерва Синопсис станславський необовязковий....Словник українського сленгу
сонце—СОНЦЕ я с. Центральне тло сонячно системи що становить собою ггантську розжарену кулю яка випромню свтло й тепло навколо яко обертаться Земля та нш планети.Термоядерн ре...Словник української мови у 20 томах
сонце—я с. Центральне небесне свтило Сонячно системи що ма форму ггантсько розжарено кул яка випромню свтло й тепло. До свт сонця дуже рано до настання дня. За сонцем у нап...Толковый словарь украинского языка
сонце—астр. солнце...Украинско-русский политехнический словарь
сонце—астр.Sun sunshineвдбивати сонце to reflect to blaze back the sunгртися на сонц to bask in the sun to sun oneselfзалитий сонцем flooded with the sunвизначати положення ...Українсько-англійський словник
сонце—Сонца...Українсько-білоруський словник II
сонце—сонца...Українсько-білоруський словник
сонце—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
сонце—Sol...Українсько-датський словник
сонце—em На сонц За сонцем...Українсько-китайський словник
сонце—Sol...Українсько-норвезький словник
сонце—[sonce]Soce астр....Українсько-польський словник
сонце—я n soce затемнення сонця zamienie soca...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сонце—солнце грське сонце мед. горное солнце за сонцем двигаться по солнцу за сонця при солнце засветло нар....Українсько-російський словник
сонце—Soleil...Українсько-французький словник
сонце—Sol...Українсько-шведський словник
сонце—Найближча до Земл зрка центр.em тло Сонячно системи найсильнше джерело випромнювання що досяга Земл газова куля яка складаться переважно з водню та гелю з невел. домшками...Універсальний словник-енциклопедія
сонце—грти зуби на сонц жарт. Проводити час у несерйозних розмовах перев. надвор. Грють зуби на сонц сказано про жноту що весною в свято посдали пд тином скрекочуть соб Укр. п...Фразеологічний словник української мови