СВІ́ЧКА

СВІ́ЧКА, и, ж. 1. Паличка воску, лою, стеарину з гнотом усередині, яку використовують для освітлення. Він сквапно засвітив свічку, наблизив її до Раїсиного лиця і стурбовано поспитав: — Що з вами? (Коцюб., І, 1955, 316); Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі,.. Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411); Праворуч від нього, на столику, рівним вогнем горіла свічка (Скл., Святослав, 1959, 30); * Образно. Свічки їх життя почали горіти кожда в інший бік (Фр., IV, 1950, 200); Часом їй здавалось, що от-от засвітяться перед нею дві свічки вовчих очей… (Гр., II, 1963, 293); * У порівн. Білі берези блищали, неначе білі воскові свічки (Н.-Лев., II, 1956, 352); Очі сяли, як свічки гарячі (Рильський, І, 1960, 231); Заєць сидів перед ними на стежці, виставивши вуха вгору, як свічки (Гончар, IV, 1960, 59); // перев. мн., розм. Суцвіття деяких рослин, що нагадують свічку. Тамара ніколи не бачила київських каштанів, і лише з захоплених розповідей знайомих уявляла привабливість цих чудових дерев, коли вони викинуть серед зеленого листу сріблясті свічки цвіту (Хижняк, Тамара, 1959, 280); // у знач. присл. сві́чкою. Вертикально. Коли ж спробував скочити на одного з них молодший табунник, кінь одразу затанцював на місці, потім звився дибки, з хвилину стояв свічкою і помчав його степом диким кар’єром (Тулуб, В степу.., 1964, 321); Дельфін підпливав до човна і, опустивши донизу всю задню частину тіла, ставав свічкою (Наука.., 2, 1967, 22). Поста́вити сві́чку див. поста́вити1. ◊ Вдень із сві́чкою не знайти́ див. знахо́дити; Звести́ся на [воскову́] сві́чку — дуже схуднути, змарніти. Пані Леговська, молода ще удова по славному інженерові, звелася на воскову свічку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 64); [Ні́би (мов, немо́в і т. ін.)] ска́пувати сві́чкою див. ска́пувати; Ні бо́гові сві́чка, ні чо́ртові коцюба́ (кочерга́) див. бог; Пала́ти (горі́ти, згорі́ти і т. ін.), як сві́чка — горіти рівним високим яскравим полум’ям. Майдани Кров почервонила. А оранди з костьолами, Мов свічки, згоріли (Шевч., II, 1963, 147); Сторожка біля воріт горіла, як свічка, частина селян вбігла вже в будинок (Панч, Гомон. Україна, 1954, 113); Рі́вний, як сві́чка — стрункий; який тримається дуже рівно, прямо. Олександра стояла, спершись на сапу, рівна, як свічка (Коцюб., І, 1955, 59); Незабаром прибув дипломат. Сухорлявий і рівний, як свічка (С. Ол., Вибр., 1959, 132); Свічки́ в оча́х засві́чуються (засвіти́лись, ста́ли, блисну́ли і т. ін.) — ряботить в очах від сильного оглушливого удару по голові, обличчю. В очах Андрія засвічуються блискучі жовті й червоні свічкн, він чує якийсь гострий, неможливий біль у голові (Мик., II, 1957, 304); — Ну й вперіщила, Фросинко, мене хялявою!.. Віник я ще стерпів… А халявою як втяла, їй-бо, в очах свічки стали (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 43); Та́нути, мов (на́че, як і т. ін.) сві́чка див. та́нути; Тре́ба з сві́чкою се́ред дня шука́ти (вишу́кувати і т. ін.) кого, що — когось, чогось дуже мало, хтось, щось рідко трапляється. Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 67); Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувать?! (Мирний, V, 1955, 408); Хоч свічки́ ліпи́ див. ліпи́ти. 2. спец. Пристрій, за допомогою якого запалюють пальну суміш. Запалювальна свічка служить для утворення електричної іскри в циліндрі двигуна (Зерн. комбайни, І957, 225); Доки Павловський колупається в моторі, протираючи свічки, ми теж чепуримо себе, зчищаємо з ніг багнюку (Гончар, Маша.., 1959, 31). 3. мед. Лікувальний препарат у вигляді маленької палички з одним конусоподібним кінцем, який використовують при лікуванні геморою, запору і т. ін. 4. фіз. Одиниця виміру сили світла. Згідно з міжнародною угодою за одиницю сили світла прийнята свічка. Свічка — певна частина сили світла, яке дає еталонна лампа розжарювання особливої будови в суворо визначеному напрямі (Курс фізики, III, 1956, 261). 5. перен. Прямий, вертикальний зліт вгору (м’яча, літака і т. ін.). Юрко, на знак подяки матросу, прийняв м’яча і сильно вдарив, пославши в небо чудову свічку (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 81); Він готовий був власним життям поділитися з другом в цю мить,.. щоб був він в усьому здоровий.. і небо щоб було йому доступне, як отим реактивникам, що зараз саме ставлять над степом височенні свічки… (Гончар, Тронка, 1963, 123). 6. діал. Очанка. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 97.

свічка—мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
свічка—и ж.i Паличка воску лою стеарину з нотом усередин яку використовують для освтлення. перев. мн. розм. Суцвття деяких рослин що нагадують свчку. у знач. присл.i свчкою. П...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
свічка—свчка . свчка на гашення свчок пд кнець Служби Божо ст Невже то не можна вчасно збратися до церкви. Знову прийдемо на гашення свчок Авторка свчку тримати рон. бути очеви...Лексикон львівський
свічка—свчка менник жночого роду Але дв три чотири свчки...Орфографічний словник української мови
свічка—свчка д. м.em свuц мн.em чкиu чодв св...Орфоепічний словник української мови
свічка—свчка чкие д. м. свц мн. чки чок дв свчкие....Орфоэпический словарь украинского языка
свічка—Свчка чки чц чки свчок...Правописний словник Голоскевича
свічка—Дайте свчки та й води бо вже оч не туди.Жарт коли хто уда хорого. Богов свчка чортов огарок. зо свчкою не найдеш.Пропав на все.Прийшов свчки гасити.Прийшов до церкви по ...Приповідки або українсько-народня філософія
свічка—велика ставник запальна Т. електричний запал лкувальна МЕД. супозиторй ФЗ. одиниця сили свтла СПРТ. вертикальний злт свчечка р. свча мн. СВЧКИ в очах вд удару скри каган...Словник синонімів Караванського
свічка—СВЧКАstrong СВЧАstrong СВТОЧstrong заст. поет. велика ЛОВКАstrong дал. з лою. Свчка. догорла до краю Ю. Яновський....Словник синонімів української мови
свічка—СВЧКА и ж. Паличка воску лою стеарину з нотом усередин яку використовують для освтлення.Вн сквапно засвтив свчку наблизив до Расиного лиця стурбовано поспитав Що з вам...Словник української мови у 20 томах
свічка—и ж. Паличка воску лою стеарину з нотом усередин яку використовують для освтлення. перев. мн. розм. Суцвття деяких рослин що нагадують свчку. у знач. присл. свчкою. По...Толковый словарь украинского языка
свічка—техн. физ. свеча свечка...Украинско-русский политехнический словарь
свічка—candle taperнедогарок свчки candleend lamp candlepowerлампа в свчок lamp of candlepower тех.em spark plug plug запалювальнаem sparking plug мет.em throat flame мед.em...Українсько-англійський словник
свічка—сьвечка...Українсько-білоруський словник II
свічка—Сьвечка...Українсько-білоруський словник II
свічка—сьвечка...Українсько-білоруський словник
свічка—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
свічка—Lys...Українсько-датський словник
свічка—Lys...Українсько-норвезький словник
свічка—[swiczka] czopek мед. wiecaсвчка загорання wieca zaponowa мотор....Українсько-польський словник
свічка—и wieca wieczka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
свічка—см. свча...Українсько-російський словник
свічка—Ljus vaxljus...Українсько-шведський словник
свічка—вдень з вогнем з свчкою з свчками не знайти кого чого. . Важко чи неможливо щось вдшукати. Ой не знате ви отця Софроня! крутив головою Ярошенко. Побачите половину скарб...Фразеологічний словник української мови