РОСТИ́

РОСТИ́, ту́, те́ш; мин. ч. ріс, росла́, ло́; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Мирний, IV, 1955, 114); Ріс хлопець, як гусеня на воді (Гончар, Таврія, 1952, 11); Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, — той його, можливо, І не побачить вищим, аніж сам (Рильський, III, 1961, 208); * Образно. Серце в Романа росте вгору від надії, а в кишені немов бряжчать уже грошики любі… (Коцюб., І, 1955, 106); // Ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя). Розуміла [Ольга], що він росте, мужніє, хоче бути дорослим (Дор., Не повтори.., 1968, 169); // яким. Стаючи старшим, набувати певних рис характеру, поведінки і т. ін. — Отакий і рости, сину, цікавий до всього: життя треба знати (Головко, II, 1957, 213); Хлопець ріс крикливий і запальний (Тют., Вир, 1964, 524); // Жити певним чином у дитячі та юнацькі роки. От я, так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох (Котл., І, 1952, 222); Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась (Шевч., II, 1953, 42); Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Вовчок, VI, 1956, 301); Він ріс у бруді передмістя, Де кози, попіл та бур’ян (Рильський, II, 1946, 21); І на селі і на заводі мені судилося рости під вітру свист, гармоні звуки… (Сос., II, 1958, 361). ◊ Ве́рби золоті́ росту́ть див. верба́. 2. Збільшуватися якісно, в розмірах, обсязі, кількості. Сем’я [сім’я] моя щодень росла І вже до сотні доростала (Шевч., II, 1963, 83); Чорний дим все густішає, все росте… (Коцюб., І, 1955, 216); Ріка росте, випинає брудну могутню спину, валить каміння по днищу, мов громи б’ють (Хотк., II, 1966, 320); В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки. Вони росли і збільшувались, перебуваючи в безупиннім змаганні й мінливості (Довж., І, 1958, 95); Тісто зогрілося й почало буйно рости: пироги вийшли високі, рум’яні й легкі (Тулуб, В степу.., 1964, 219); // з чого. Виникати, з’являтися, поступово збільшуючись у кількості. З руїни, з попелу, з могили Росли будинки й квітники (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 15); // Ставати сильнішим; дужчати, міцніти (перев. про почуття). Туга у Христиному серці росла все більше та більше (Мирний, III, 1954, 75); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (Коцюб., II, 1955, 31); // Посилюватися, ставати гучнішим, голоснішим (про звук, голос і т. ін.). Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає, просториться (Мирний, І, 1954, 237); Голос в Антона міцнішав, ріс, і він не помітив, що вже кричить (Коцюб., II, 1955, 295); // Поширюватися, розноситися (про чутки, славу і т. ін.). Йосипа все не було. Тілько чутка про його щодня росла-ширилась, то приносила одно, то приносила друге (Мирний, IV, 1955, 40); Слава Килигейового загону швидко росла (Гончар, II, 1959, 76); // перен. Ставати добре видним, ніби збільшуючись у розмірах (при наближенні до кого-, чого-небудь, поліпшенні видимості і т. ін.). Ми спускалися вниз. Тепер скелі росли перед нами, теплі, навіть гарячі, так наче в їх кам’яних жилах текла жива кров (Коцюб., II, 1955, 289); Не може очей відвести хлопець від новозбудованого красеня-корабля, що, наближаючись, швидко росте, уже в півнеба виростає перед ним на стапелях (Гончар, Тронка, 1963, 342). ◊ Вглиб і вшир рости́ див. вглиб; Рости́, як (на́че, нена́че і т. ін.) гриби́ [пі́сля дощу́] див. гриб; Як (мов і т. ін.) з води́ росте́ див. вода́. 3. перен. Ставати вищим у культурному, моральному і т. ін. відношенні; вдосконалювати, розширювати свої знання, досвід. Я чув, що.. Росту [душею], яснішає мій зір (Фр., XIII, 1954, 411); Пісні, оповідання, вірші Шевченка — це все був той головний грунт, на якому росла і розвивалася наша цікавість до сцени (Думки про театр, 1955, 103); Ростуть молоді вчені, представники молодого суспільства (Еллан, II, 1958, 178); Ростуть наші люди. Яскравим прикладом цього росту є Макар Онисимович Посмітний, депутат Верховної Ради УРСР,— колишній панський наймит… (Вишня, День.., 1950, 42). ◊ Росту́ть кри́ла див. крило́. 4. Мати поширення в якій-небудь місцевості, зоні, на певних грунтах і т. ін. (про рослини). Кругом хати ріс зелений та густий, як руно, шпориш (Н.-Лев., III, 1956, 323); Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким (Л. Укр., І, 1951, 6); Вони [співанки], здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях.., як смереки ростуть по горах (Коцюб., II, 1955, 314); Сосна росте на пісках, на гірських схилах. Коли місце обмивають льодові дощі, обдувають снігові вітри, жодне дерево не знаходить у собі мужності рости там, тоді звичайно кажуть: «Посадимо сюди сосну» (Ю. Янов., II, 1958, 126); // Виростати (перев. про волосся). Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі (Коцюб., І, 1955, 34). ◊ Наговори́ти (розказа́ти) [,що] на вербі́ гру́ші росту́ть див. гру́ша. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 884.

рости—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem рсширастиДеепричастная формаem росши вд словаem рстмен. чол. родувд словаem рости те саме що зрстроствд слова...Большой украинско-русский словарь
рости—ту теш мин. ч.i рс росла росло недок.i Ставати бльшим на зрст довшим вищим збльшуватися внаслдок життвого процесу про людину тварину рослину т. н. Ставати старшим дорос...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рости—рости дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
рости—рости теuш теиsupмоu теиsupтеu мин.em рс рослаu нак.em тиu роу...Орфоепічний словник української мови
рости—рости роусту теш теимо теите мин. рс росла нак. ти роустт....Орфоэпический словарь украинского языка
рости—Рости росту ростеш рс росла росли рсши...Правописний словник Голоскевича
рости—Випусти як мак а виросте як кулак.Обмова та брехня.Де ти зросла де я зрс до купи нас Господь знс.Говорить чоловк до любо жнки яку взяв з далеко сторони.За ним золот верби...Приповідки або українсько-народня філософія
рости—Iпрорости про рослини буяти брунькуватися виганяти виганятися визрвати викублюватися виростати виспвати вистигати вдростати вдрощуватися вкорнюватися галузитися доростати...Словник синонімів Вусика
рости—дтей пдростати виростати розвиватися зрти доходити лт доростати розуму сов. дорослшати зелень наливатися соками буйно буяти вгору виганятися ти вгору нарст наростати ч...Словник синонімів Караванського
рости—збльшуватися в процес життвого розвитку виростати пдростати бльшати ставати дорослим виростати про культурний рст зростати....Словник синонімів Полюги
рости—ЗБЛЬШУВАТИСЯstrong ставати бльшим за клькстю розмром тривалстю т. н. БЛЬШАТИstrong ПОБЛЬШУВАТИСЯstrong рдше ЗРОСТАТИstrong РОСТИstrong ВИРОСТАТИstrong ПРИРОСТАТИstrong П...Словник синонімів української мови
рости—РОСТИ ту теш мин. ч. рс росла ло недок. Ставати бльшим на зрст довшим вищим збльшуватися в результат життвого процесу про людину тварину рослину т. н.Лта йшлиминали стар...Словник української мови у 20 томах
рости—РОСТИ рост ростовщик и пр. см. расти....Толковый словарь живого великорусского языка
рости—ту теш мин. ч. рс росла росло недок. Ставати бльшим на зрст довшим вищим збльшуватися внаслдок життвого процесу про людину тварину рослину т. н. Ставати старшим доросл...Толковый словарь украинского языка
рости—у рзн. знач.em to grow ставати старшимem to grow up перен.em збльшуватисяem to increase to grow вдосконалюватисяem to develop to advance...Українсько-англійський словник
рости—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
рости—Vokse stige...Українсько-датський словник
рости—em...Українсько-китайський словник
рости—Vokse stige...Українсько-норвезький словник
рости—[rosty]...Українсько-польський словник
рости—ту теш rosn wzrasta...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
рости—расти произрастать о растениях...Українсько-російський словник
рости—Vxa stiga...Українсько-шведський словник
рости—де вже перець не росте. Дуже далеко у складн важк умови життя. Якби моя воля то я б сього пана не то з парт вигнала а загнала б там де вже й перець не росте Леся Укранка...Фразеологічний словник української мови