ДОВО́ДИТИ

ДОВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ДОВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. дові́в, довела́, ло́; док. 1. перех. Ведучи, доставляти кого-небудь до певного місця; супроводити. Улас вертався удвох з Лукиною й доводив її щодня до самої хати (Н.-Лев., III, 1956, 340); Він таки виконав свою обіцянку й довів мандрівників до свинцевого родовища (Донч., II, 1956, 59). 2. перех. і неперех. Підтверджувати істинність, правильність чого-небудь фактами, незаперечними доказами; доказувати. З ним можна сперечатися, йому можна доводити, його можна переконати (Коцюб., І, 1955, 463); Хто надто багато доводить, той нічого не доводить (Ленін, 11, 1949, 202); Говорив [Сидорчук] запально і переконливо, немов десь з кафедри доводив свою нову військову концепцію (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156); Соціалістична система господарства довела свої переваги (Рад. Укр., 26.III 1950, 1). 3. перех. Роблячи що-небудь, досягати певної межі. Робітник доводить калібр до останнього ступеня точності (Собко, Любов, 1935, 11); На Україні виробництво зерна треба довести до 37-38 мільйонів тонн (Ком. Укр., 5, 1966, 11). 4. перех. Змушувати кого-небудь пройнятися певними почуттями, переживаннями і т. ін. Плутались [діти] у неї під ногами, бились, верещали і доводили її до розпачу (Л. Укр., III, 1952, 706); — Корись, сину, не доводь батька до гніву (Горд., II, 1959, 208). 5. неперех., діал. Доносити, повідомляти. — Ви так і звикли про все доводити дідові!.. Цокотухи! (Мирний, IV, 1955, 302). 6. перех., спец. Здійснювати механічну обробку деталей машин, апаратів, приладів і т. ін. для надання їм точних розмірів і чистоти поверхні; притирати. Різальні грані таких різців обов’язково треба старанно доводити на точилі або на бруску (Різальні інстр.., 1959, 32). ◊ Дово́дити (довести́) до ві́дома див. ві́дома; Дово́дити (довести́) до гріха́ — бути причиною чиїх-небудь негативних вчинків. — Мовчи, Марино, не доводь хоч ти до гріха, — невгавав Левко (Кучер, Трудна любов, 1960, 175); Дово́дити (довести́) до згу́би — губити, занапащати кого-небудь. Одарка заплакала слізьми та й почала розказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як грозили й били, як до згуби довели… (Вовчок, І, 1955, 43); Дово́дити (довести́) до кінця́ (до кра́ю, рідко кра́ю) — закінчувати що-небудь. — Я вірю — коли візьмемось за діло терпляче, уперто і уважно, ми доведемо його до краю (Вас., II, 1959, 227); Дово́дити (довести́) до пуття́ (до ладу́): а) (що) робити як слід, як треба що-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло, але не скоріш, як у неділю, бо тепер.. заходилась коло мазання — треба ж довести його до ладу (Коцюб., І, 1955, 50); Друга частина [страйкарів] цупко трималась свого: почали, мовляв, так кінчаймо, доводьмо до ладу, а не — курям на сміх! (Головко, II, 1957, 238); б) (кого) ростити, виховувати, допомагати кому-небудь досягти певного становища в суспільстві. Задумався він і над долею свойого [свого] годованця і постановив собі не покинути його, але довести до пуття (Фр., II, 1950, 142); Добрий був з діда різьбяр; своє вміння він потроху передавав улюбленцеві Борису Ганущакові, якого виховав та до пуття довів (Дмит., Наречена, 1959, 204); Дово́дити (довести́) до ро́зуму (до ума́, до глу́зду) — виховувати, ростити дітей. — Коли хто вернеться додому, накажіть моїй жінці, нехай не журиться, не плаче, та нехай доводить до розуму дітей (Н.-Лев., II, 1956, 213); Няньчить її й доглядає [ненька].., обчісує й одягає, До глузду доводить (Г.-Арт., Байки.., 1958,170); Не дово́дити (не довести́) до добра́ див. добро́. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 336.

доводити—джу диш недок.i довести еду едеш мин. ч.i довв довела довело док.i перех. Ведучи доставляти когонебудь до певного мсця супроводити. перех. i неперех. Пдтверджувати стин...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
доводити—доводити довести до Кульпаркова Кульпаркв доводити до шевсько пас пася...Лексикон львівський
доводити—доводити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
доводити—Доводити воджу водиш водять доводь водьте див.em довести...Правописний словник Голоскевича
доводити—в. довести...Сербско-русский словарь
доводити—Доводити командувати керувати []...Словник з творів Івана Франка
доводити—див.em радити...Словник синонімів Вусика
доводити—куди супроводити допроваджувати кому переконувати кого д. доказувати до кондиц допрацьовувати доробляти до чого викликати що до вдома подавати Д. повдомляти доносити дета...Словник синонімів Караванського
доводити—пдтверджувати доказовсть чогось доказувати обрунтовувати мотивувати до кнця допроваджувати....Словник синонімів Полюги
доводити—ВЕСТИstrong спрямовувати рух когонебудь допомагати або примушувати йти кудинебудь ПРОВАДИТИstrong ПРОВОДЖАТИstrong ПРОВОДИТИstrong ПРИВОДИТИstrong з собою ВВОДИТИstrong У...Словник синонімів української мови
доводити—. дасталяць штон. у пэнае месца. прыводзць доказы сведчыць сцвярджаць. ажыццяляць выконваць чынць...Старабеларускі лексікон
доводити—джу диш недок. довести еду едеш мин. ч. довв довела довело док. перех. Ведучи доставляти когонебудь до певного мсця супроводити. перех. em неперех. Пдтверджувати стиннс...Толковый словарь украинского языка
доводити—aver establish evidence prove факт prove a case effective prove a case satisfactorily satisfy show substantiate...Украинско-английский юридический словарь
доводити—доводить доказывать...Украинско-русский политехнический словарь
доводити—недок.em доводити док.em довести вестиem to lead to bring toem супроводитиem to accompany up to доказувати обрунтовуватиem to prove наочноem to demonstrate to show тк. не...Українсько-англійський словник
доводити—доводити дсл. prove establish show substantiate\ в суд establish to the satisfaction of the court \ справу до кнця assert the case \ так аби не снувало жодно обгрунтовано...Українсько-англійський словник з прав людини
доводити—даказаць даказваць прычына розум...Українсько-білоруський словник II
доводити—Даказаць...Українсько-білоруський словник II
доводити—даказацьдаказвацьпрычынарозум...Українсько-білоруський словник
доводити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
доводити—Bevise...Українсько-датський словник
доводити—Доводити до рогу em Доводити на пракиц em Довести до ладу Довести до вдома...Українсько-китайський словник
доводити—Bevise...Українсько-норвезький словник
доводити—дсл.dokazywa тезу невиннсть...Українсько-польський словник
доводити—джу диш . doprowadza . udowadnia zob. довести...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
доводити—несов. доводити сов. довести доводить довести приводить привести заставлять испытать неприятное чувство состояние перен. доводить довести до чего разг. вгонять вогнат...Українсько-російський словник
доводити—Bevisa...Українсько-шведський словник
доводити—доводити довести до грха кого без додатка. Бути причиною чихнебудь несхвальних вчинкв провокувати когонебудь на поган вчинки. Люблю бсове корння жнок хоч воно й до грх...Фразеологічний словник української мови