ВІД

ВІД, прийм., з род. відм. 1. Уживається при означенні місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Від міста шляхом надходила молодиця (Вовчок, І, 1955, 368); Оленка йшла двором від річки (Ле, Історія радості, 1947, 139); // Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь. У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках (Коцюб., І, 1955, 109); Від моря дув сильний вітер; // Уживається при означенні послідовності дій. Розвиток іде від простого до складного; // Уживається при вказівці на предмет, особу і т. ін., від яких хто— або що-небудь відокремлюється. Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради (Л. Укр., І, 1951, 346); Земля відірвалася від підошов (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 57); Відірвати гудзик від піджака. 2. Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. Бурлаки були вже далеко од Стеблева (Н.-Лев., II, 1956, 204); Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від грунту (Сенч., На Бат. горі, 1960, 22); // у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось (Шевч., І, 1951, 65); Ми пройшли од моря і до моря (Перв., II, 1948, 17). 3. рідко. Уживається в значенні біля, коло, недалеко. Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста (Коцюб., І, 1955, 40); А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині… (Тич., II, 1957, 231). 4. у сполуч. зі словами, що мають значення часу. Уживається при означенні моменту початку дії, стану і т. ін. Всі уже знали, що від сьогодні земля не панська, а людська (Коцюб., II, 1955, 81); І почав Саул підозрівати Давида від того дня (Л. Укр., І, 1951, 428). 5. у сполуч. з ім. — назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказівці на період часу, протягом якого відбувалась чи відбувається дія. Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі — од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля] (Вовчок, І, 1955, 365); Так од світання до пізньої ночі Бігає, носиться білка маленька (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 53); // розм., у сполуч. з ім. — назвами часу. Означає протягом. Від трьох неділь ані одного чіпця не продав (Фр., III, 1950, 66); Від тижня хорую на нервові болі (Л. Укр., V, 1956, 126). 6. у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказівці на час, дату виникнення чого-небудь. У зв’язку з виданням цієї постанови вважати такими, що втратили силу: а) постанову ЦВК і Раднаркому СРСР від 11 червня 1926 р. (Цив. кодекс УРСР, 1950, 84); Наказ від 6 грудня. 7. Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану. Богинь напав від чаду дур (Котл., І, 1952, 217); Повітря тремтить від спеки (Коцюб., II, 1955, 229); І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю (Бичко, Вогнище, 1959, 32). 8. Уживається при означенні особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. — Годі, дочко, годі! — мовить батько: — я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Вовчок, І, 1955, 231); Гаряча пара від галушок знялась над мискою (Коцюб., І, 1955, 44); Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Павл., Бистрина, 1959, 71); У червоному кутку об’ява від профспілки висить. Завтра починають записувати [на курси] (Коцюба, Нові береги, 1959, 163). 9. Уживається при означенні особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін., або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. Я дістав знов телеграму від нього (Коцюб., III, 1956, 194); Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла (Л. Укр., І, 1951, 142); Петро Бережник сторгувався.. і купив від нього плуга (Чендей, Вітер.., 1958, 139). 10. Уживається при вказівці на походження кого-або чого-небудь. — Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала (Шевч., І, 1951, 44); Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився (Коцюб., II, 1955, 417); А назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (Чорн., Визвол. земля, 1959, 6). 11. Уживається при означенні предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене (Л. Укр., І, 1951, 87); — Ну, і дома у старих усе гаразд — Зінька оце була якось на слободі.. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було (Головко, II, 1957, 180); Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя (Томч., Закарп. опов., 1953, 131). 12. Уживається при вказівці на предмет, призначений для захисту від чого-небудь. На постіль надівають од москитів велику сітку (Коцюб., III, 1956, 327); Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати (Головко, І, 1957, 429). 13. у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається при означенні змін, що сталися з кимось порівняно з початковим його суспільним станом. Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника. 14. Уживається при означенні предмета за його складовою частиною. На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзигарів [годинника] теліпається (Мирний, III, 1954, 270); На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви (Коцюб., І, 1955, 39). 15. Уживається при означенні різниці між явищами, особами, предметами і т. ін. [Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [одрізняєш] брехню від правди? (Л. Укр., II, 1951, 297); Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників (Гжицький, Опришки, 1962, 8); Жовті сливи відрізняються від абрикосів. 16. Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь. Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли (Котл., І, 1952, 169). 17. у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.). За прогнозами Організації Об’єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети зросте.. від 5 до 7 мільярдів чоловік (Наука.., 2, 1967, 11); Там були діти від трьох до п’яти років; Вартість квитків від 50 коп. до одного карбованця. 18. Уживається при означенні способу дії. Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю… (Л. Укр., І, 1951, 51); Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 143). 19. Уживається при ступенях порівняння в значенні сполучника ніж. Ось і тягнеться низка їх [дівчат], та.. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща (Кв.-Осн., II, 1956, 16); Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата (Мирний, IV, 1955, 9). Від… до… — усі без винятку. Хо сидить посеред галяви, а навкруги його панує мертва, прикра тиша.. Від ведмедя до мурашки — все спаралізоване страхом (Коцюб., І, 1955, 149); Час від ча́су див. час. ◊ Не від то́го [бу́ти] див. не. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 551.

від—lat.i widвид...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
від—вдм.лицо МГ вид...Беларуска-расейскі слоўнік
від—Вид...Белорусско-русский словарь
від—когочогоприйменник...Большой украинско-русский словарь
від—прийм.i зi род. в.i Уживаться на означення мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебудь прот. до. Уживаться для визначення напрямку руху пошире...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
від—ВД ОД Вж. у словосп. вд од радост з радост кричати вд од болю з болю газета вд за счня року....Літературне слововживання
від—вд прийменник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
від—Вд прийм.em у лтературнй мов вживають прийменникаприросткаem вд em од алеem вд переважноem вд берега вд села вдмовити...Правописний словник Голоскевича
від—ВД прийм. з род. в. Сполучення з прийм. вдstrong виражаютьПросторов вдношення. Уживаться на позначення мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебу...Словник української мови у 20 томах
від—прийм. зem род. в. Уживаться на означення мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебудь прот. до. Уживаться для визначення напрямку руху поширен...Толковый словарь украинского языка
від—from of...Украинско-английский юридический словарь
від—прийм. у рзн. знач.em fromвд до години from to вд Кива до Харкова from Kyiv to Kharkivдзнатися вд друга to learn from a friendлист вд сина a letter from the sunслп...Українсько-англійський словник
від—ад бо дзеля для з супраць цераз...Українсько-білоруський словник II
від—Ад...Українсько-білоруський словник II
від—адбодзелядлязсупрацьцераз...Українсько-білоруський словник
від—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
від—Af fra siden...Українсько-датський словник
від—Вд ранку до вечора Вд Кива Вд одного до десяти Лист вд сина Вд нетерпння Вд нудьги Вд радост Тремтти вд страху Засб вд Захищати вд чути вд Вона добрша вд сест...Українсько-китайський словник
від—Av fra siden...Українсько-норвезький словник
від—[wid]ni odвд себе od siebie pchaвдйти вд вкна odej od oknaвд ранку до вечора od rana do wieczoraвднин вдсьогодн od dziчас вд часу od czasu do czasuвдразу od razu...Українсько-польський словник
від—од od ode z вд матер od matki вд усього серця z caego serca вд третього травня od trzeciego maja порошок вд головного болю proszek tabletka od blu gowy вн вищий вд мене o...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
від—предл. с род. п. од от перед некоторыми группами согласных ото для обознач. причины исходной точки движения и т.п. от ото иногда с вд нетерпння от нетерпения вд нудьг...Українсько-російський словник
від—Av frn sedan...Українсько-шведський словник