ВІД

ВІД,прийм., з род. в.Сполучення з прийм.відвиражають:

Просторові відношення

1. Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до.

Від міста шляхом надходила молодиця(Марко Вовчок);

Оленка йшла двором від річки(Іван Ле);

//Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь.

У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках(М. Коцюбинський);

Від моря дув сильний вітер;

//Уживається на позначення послідовності дій.

Розвиток іде від простого до складного;

//Уживається при вказуванні на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється.

Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради(Леся Українка);

Земля відірвалася від підошов(І. Нехода).

2.Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту.

Бурлаки були вже далеко од Стеблева(І. Нечуй-Левицький);

Він[стовбур]був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту(І. Сенченко);

//у сполуч. з ім. і наступним прийм. доплюс ім.Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху.

Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось(Т. Шевченко);

Ми пройшли од моря і до моря(Л. Первомайський).

3.Уживається на позначення невеликої відстані між кимсь, чимсь.

Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста(М. Коцюбинський);

А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині...(П. Тичина).

Часові відношення

4.Уживається на позначення моменту початку дії, стану і т. ін.

І почав Саул підозрівати Давида від того дня(Леся Українка);

Від минулого ранку у нього в роті не було і ріски(В. Хрущак).

5.у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до.Уживається при вказуванні на період часу, протягом якого відбувалася чи відбувається дія.

Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі – од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали[Кармеля](Марко Вовчок);

//розм., у сполуч. з ім. – назвами часу.Уживається у знач. прийм. протягом.

Від трьох неділь ані одного чіпця не продав(І. Франко);

Від тижня хорую на нервові болі(Леся Українка).

6.у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін.Уживається при вказуванні на час, дату виникнення чого-небудь.

Тему дисертації затверджено вченою радою факультету (протокол № 16 від 12 вересня)(з мови документів);

Наказ від 6 грудня;

Постанова від 15 грудня.

Причинові відношення

7.Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану.

Богинь напав від чаду дур(І. Котляревський);

Повітря тремтить від спеки(М. Коцюбинський);

І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю(В. Бичко).

Об'єктні відношення

8.Уживається на позначення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь.

– Годі, дочко, годі! – мовить батько. – Я такого слова щоб більше не чув від тебе!(Марко Вовчок);

Гаряча пара від галушок знялась над мискою(М. Коцюбинський);

Добре мати в серці пісню Від таких людей!(Д. Павличко).

9.Уживається на позначення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін. або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін.

Я дістав знов телеграму від нього(М. Коцюбинський);

Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла(Леся Українка);

Петро Бережник сторгувався .. і купив від нього плуга(І. Чендей).

10.Уживається при вказуванні на походження кого- або чого-небудь.

– Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала(Т. Шевченко);

Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився(М. Коцюбинський);

Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка(С. Чорнобривець).

11.Уживається на позначення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії.

Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене(Леся Українка);

– Ну, і дома у старих усе гаразд – Зінька оце була якось на слободі .. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було(А. Головко);

Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя(М. Томчаній).

12.Уживається при вказуванні на предмет, признач. для захисту від чого-небудь.

Накинула[Оксана]на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати(А. Головко);

Хуррем згадала, що звечора не закрилася мусліновою запоною від москітів(П. Загребельний).

13.у сполуч. з наступним прийм. до.Уживається на позначення змін, що сталися з кимсь порівняно з початковим його суспільним станом.

Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника.

14.Уживається на позначення предмета за його складником.

На шиї[у Проценка]золотий ланцюг від дзиґарів теліпається(Панас Мирний);

На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви(М. Коцюбинський).

15.Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь.

Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли(І. Котляревський);

//також ірон.Уживається при вказуванні на безпосередній зв'язок із чим-небудь, із якою-небудь діяльністю.

Перезнайомився з масою корифеїв науки і від науки(А. Крижанівський);

Між лікарем і пацієнтом стоїть досить велика кількість бюрократів від медицини(з газ.).

16.Уживається на позначення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін.

[Кассандра:]А як же ти, Гелене, одріжняєш[відрізняєш]брехню від правди?(Леся Українка);

Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників(В. Гжицький);

Жовті сливи відрізняються від абрикос.

Порівняльні відношення

17.Уживається при ступенях порівняння у знач., близькому до сполучника ніж.

Ось і тягнеться низка їх[дівчат],та .. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща(Г. Квітка-Основ'яненко);

Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата(Панас Мирний).

Кількісні відношення

18.у сполуч. з числ. і наступним прийм. до.Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.).

За прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети мало зрости від 5 до 7 мільярдів людей(з наук.-попул. літ.);

Там були діти від трьох до п'яти років;

Вартість квитків від 5 до 30 гривень.

Обставинні відношення

19.Уживається при позначенні способу дії.

Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю...(Леся Українка);

Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки(Є. Кравченко).

◇ (1) Від і до:

а)абсолютно всі або все, без винятку.

Ніякої роботи наші хлопці не цуралися. – Пиши! – Що писати?– ..Що все виконуватимеш – від і до!(О. Гончар);

Поет справді був відвертий, говорив усе: від і до; відвертий до безтактності(із журн.);

б)повністю або до найменших дрібниць.

В самій семирічці нашій була навіть чимала бібліотека (яку, я насмілюсь запевнити, перечитав, як то нині говориться, від і до)...(О. Левада);

Є також думка – написати історію свого заводу. Маленька ще вона, проте подій багато. Викласти б усе це, від і до(із журн.);

в)без будь-яких потурань; якнайсуворіше.

– Не перебивайте. Якби таке вчинив я, порушив порядок, не сказав би й слова. Судіть! На всю котушку! Від і до!(Ю. Мушкетик).

від—lat.i widвид...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
від—вдм.лицо МГ вид...Беларуска-расейскі слоўнік
від—Вид...Белорусско-русский словарь
від—когочогоприйменник...Большой украинско-русский словарь
від—прийм.i зi род. в.i Уживаться на означення мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебудь прот. до. Уживаться для визначення напрямку руху пошире...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
від—ВД ОД Вж. у словосп. вд од радост з радост кричати вд од болю з болю газета вд за счня року....Літературне слововживання
від—вд прийменник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
від—Вд прийм.em у лтературнй мов вживають прийменникаприросткаem вд em од алеem вд переважноem вд берега вд села вдмовити...Правописний словник Голоскевича
від—ВД прийм. з род. вдм. . Уживаться при означенн мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебудь протилежне до. Вд мста шляхом надходила молодиця Вовч...Словник української мови в 11 томах
від—прийм. зem род. в. Уживаться на означення мсця або предмета що вихдним пунктом руху перемщення кого чогонебудь прот. до. Уживаться для визначення напрямку руху поширен...Толковый словарь украинского языка
від—from of...Украинско-английский юридический словарь
від—прийм. у рзн. знач.em fromвд до години from to вд Кива до Харкова from Kyiv to Kharkivдзнатися вд друга to learn from a friendлист вд сина a letter from the sunслп...Українсько-англійський словник
від—ад бо дзеля для з супраць цераз...Українсько-білоруський словник II
від—Ад...Українсько-білоруський словник II
від—адбодзелядлязсупрацьцераз...Українсько-білоруський словник
від—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
від—Af fra siden...Українсько-датський словник
від—Вд ранку до вечора Вд Кива Вд одного до десяти Лист вд сина Вд нетерпння Вд нудьги Вд радост Тремтти вд страху Засб вд Захищати вд чути вд Вона добрша вд сест...Українсько-китайський словник
від—Av fra siden...Українсько-норвезький словник
від—[wid]ni odвд себе od siebie pchaвдйти вд вкна odej od oknaвд ранку до вечора od rana do wieczoraвднин вдсьогодн od dziчас вд часу od czasu do czasuвдразу od razu...Українсько-польський словник
від—од od ode z вд матер od matki вд усього серця z caego serca вд третього травня od trzeciego maja порошок вд головного болю proszek tabletka od blu gowy вн вищий вд мене o...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
від—предл. с род. п. од от перед некоторыми группами согласных ото для обознач. причины исходной точки движения и т.п. от ото иногда с вд нетерпння от нетерпения вд нудьг...Українсько-російський словник
від—Av frn sedan...Українсько-шведський словник