СУМЛІННЯ

СУМЛІ́ННЯ,я,с.

Усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість.

Хто сумління не має, той правди не знає(прислів'я);

Актриса не почувала за собою ніякої вини. Адже вона нічим не забруднила своє сумління, її ніщо не зв'язувало з фашизмом(В. Собко);

– Я зробив не більше того, що веліло мені моє сумління інженера(Ю. Шовкопляс);

* Образно.Учителько провінціальна! Нині, І завжди, і навіки ти живеш, Бо ти – сумління, що горить в людині(М. Рильський);

//чого, чиє, перен.Найчесніший, найсправедливіший, найвідповідальніший представник певного колективу, суспільства і т. ін.; живе втілення чесності, порядності.

В поводженні з товаришами він був рівний, надійний, дівчата називали його сумлінням факультету(О. Гончар).

Май (ма́йте) сумлі́ннядив.ма́ти²;

Обтя́жувати своє́ сумлі́ннядив.обтя́жувати;

(1) Сумлі́ння му́чить / заму́читького –хтось не може (не зможе) позбутися докорів власного сумління, гірко кається (буде каятись) у заподіяному.

Як його[труп]стріне панна Анеля?.. її замучить сумління(М. Коцюбинський).

◇ Втра́тити (розгуби́ти) сумлі́ння (со́вість) [й честь]див.утрача́ти;

(2) Для заспоко́єння (очи́щення) сумлі́ння –те саме, щоДля очи́стки со́вісті(див.очи́стка).

Політик говорив ніби до товариства, а властиво для заспокоєння свойого[свого]сумління(І. Франко);

(3) Заговори́ло (проки́нулось) сумлі́нняу кого, у кому –те саме, щоЗаговори́ла (проки́нулася) со́вість(див.со́вість);

Залиша́ти (лиша́ти) / зали́ши́ти (лиши́ти) на сумлі́нні (на со́вісті)див.залиша́ти;

З чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́ннямдив.со́вість;

Іти́ / піти́ на компромі́с із вла́сним сумлі́нням (вла́сною со́вістю)див.іти́;

Іти́ / піти́ про́ти вла́сного (свого́) сумлі́ння (про́ти вла́сної (своє́ї) со́вісті)див.іти́;

(4) [Лежи́ть] на сумлі́ннікого, у кого, чиєму –те саме, що[Лежи́ть] на со́вісті(див.со́вість).

Чому не смієшся ніколи? Чи, може, лежить який гріх Великий на тво́їм сумлінню[сумлінні]..?(І. Франко);

Кров, яку пролили ми з тобою в бою, На сумлінні у ворога – знаю(Л. Первомайський);

Лиши́тися на сумлі́ннідив.лиша́тися;

Му́ки (до́ко́ри, до́кі́р, гризо́ти, гризо́та) со́вісті (сумлі́ння)див.му́ка;

Нема́є (нема́) ні со́рому (ні че́сті), ні со́вісті (ні сумлі́ння)див.нема́;

Не мати ні со́рому (че́сті), ні со́вісті; Не мати ні со́рому (че́сті), ні сумлі́ннядив.ма́ти²;

(5) Нечи́сте сумлі́ння –те саме, щоНечи́ста со́вість(див.со́вість).

Правду мовити – мене таки дуже турбує, як ти доїдеш. Особливо моє нечисте сумління докучає мені тепер(М. Коцюбинський);

Чорні руїни гнітили, як нечисте сумління(М. Коцюбинський);

Со́вість (сумлі́ння) му́чить (гризе́, пече́)див.со́вість;

Ста́ло (ста́не) сумлі́ннядив.става́ти;

Хроба́к сумлі́ннядив.хроба́к;

Як вели́ть (підка́зує, нака́зуєі т. ін.)со́вість (сумлі́ння)див.со́вість.

сумління—мен. сер. родуусвдомлення й почуття морально вдповдальност за свою поведнку сво вчинки перед самим собою людьми суспльствомсовесть сущ. жен. рода...Большой украинско-русский словарь
сумління—я с.i Усвдомлення й почуття морально вдповдальност за свою поведнку сво вчинки перед самим собою людьми суспльством моральн принципи погляди переконання совсть. чогоi чиi...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
сумління—сумлння менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
сумління—сумлнняна р. мн.em л...Орфоепічний словник української мови
сумління—сумлна на р. мн. лн....Орфоэпический словарь украинского языка
сумління—Сумлння ння нню на нн...Правописний словник Голоскевича
сумління—Без сумлння чоловкБайдужий на чуже горе й кривду.Взяв його на сво сумлння.Скривдив або убив вдповсть перед Богом.Водою до хочеш лиш сумлння не сполочеш.Значння як сказа...Приповідки або українсько-народня філософія
сумління—совсть по моральн принципи ФР. честь доби хто найчеснша особа....Словник синонімів Караванського
сумління—СУМЛННЯstrong усвдомлення й почуття морально вдповдальност за свою поведнку сво вчинки перед самим собою людьми суспльством СОВСТЬstrong. Панич женяться не по любов а за...Словник синонімів української мови
сумлі́ння—СУМЛННЯ я с. Усвдомлення й почуття морально вдповдальност за свою поведнку сво вчинки перед самим собою людьми суспльством моральн принципи погляди переконання совсть. Хт...Словник української мови в 11 томах
сумління—м conscience докори pangs pricks remourse of conscience...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
сумління—я с. Усвдомлення й почуття морально вдповдальност за свою поведнку сво вчинки перед самим собою людьми суспльством моральн принципи погляди переконання совсть. чогоem чи...Толковый словарь украинского языка
сумління—conscience...Украинско-английский юридический словарь
сумління—Conscienceдокори сумлння remorse compunction...Українсько-англійський словник
сумління—сумленьне...Українсько-білоруський словник II
сумління—Сумленьне...Українсько-білоруський словник II
сумління—сумленьне...Українсько-білоруський словник
сумління—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
сумління—Samvittighed...Українсько-датський словник
сумління—em Муки сумлння Докори сумлння...Українсько-китайський словник
сумління—Samvittighet...Українсько-норвезький словник
сумління—[sumlina]sumienie совстьдокори сумлння wyrzuty sumiena...Українсько-польський словник
сумління—я n sumienie докори wyrzuty sumienia...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
сумління—совесть муки [докори] сумлння угрызения [укоры] совести...Українсько-російський словник
сумління—Samvete...Українсько-шведський словник
сумління—СУМЛННЯ добросовснсть поняття етики що вдобража ставлення ндивда до прац до виконання свох обовязкв перед суспльством середовищем релгю професю смю моральна настанова нд...Філософський енциклопедичний словник
сумління—з чистою спокйною совстю з чистим спокйним сумлнням. Будучи переконаним у свой правот не вдчуваючи гризоти сорому т. н. Пти б у школу та сказати Ось я вернувся й на мину...Фразеологічний словник української мови