СПАТИ

СПА́ТИ,сплю, спиш;мн.сплять;недок.

1. Перебувати у стані сну.

Троянці покотом лежали І на дозвіллі добре спали(І. Котляревський);

Чую я – всі сплять, аж хропуть; а мене і сон не бере(Панас Мирний);

Сплю. Солодко, міцно і навіть сон бачу(М. Коцюбинський);

Шура, здригаючись, спала тривожним сном, спала й не спала, снила і марила наяву(О. Гончар);

На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки(О. Довженко);

* Образно.Ще сонце спить, пташки мовчать(Т. Шевченко);

Золоті і сніжно-білі квіти латаття спали з розкритими зіницями(О. Донченко);

За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена(Ю. Збанацький);

* У порівн.Лежить вона, неначе спить, хороша й свіжа, як квітка(Марко Вовчок);

//Мати нормальний сон.

Вже і тепер нерви у мене заспокоїлись, сплю(М. Коцюбинський);

//із запереч. част. не.Страждати безсонням; мати неміцний сон.

[Химка:]Завдав[панич]мені загадку таку, що я не спала й не їла, аж на лиці змарніла...(Панас Мирний);

[Олімпіада Іванівна:]Журиться[Люба],блідне, не спить по ночах(Леся Українка);

//перен.Бути безлюдним, затихлим.

Спало в тьмі село, коли З дзвіниці дзвони загули(І. Франко);

Було пізно. Місто спало, натруджене буденними справами(М. Чабанівський);

Маєток спав. Німо. Покої, комори, сараї – змежили очі(А. Головко);

//перен.Бути у стані повного спокою, нерухомості.

З нетерплячкою вдивлялися вони у темряву, та нічого не бачили й не чули. Річка спала(М. Коцюбинський);

Тихо. Вечір. Спить тайга(О. Довженко);

Половіють колоски пшениці, Жито спить, як в озері вода(Т. Масенко);

Я до моря вийшов рано – море спить(Д. Павличко);

//перен.Лежати мертвим; бути похованим де-небудь; покоїтися.

Під калиною дівчина Спала, не вставала: Утомилось молодеє, Навіки спочило...(Т. Шевченко);

Ягнятко більше не озвалось... На світі нажилось, награлось... Затихло... спить...(Л. Глібов);

– Хай мирно сплять собі мерці; Нам – піклуватися живими!(П. Грабовський);

Вмер мій батько. І брата не стало. Сплять вони під хрестом край села...(В. Сосюра).

2.перен.Бути бездіяльним, пасивним, млявим.

В'язала[безнадійність]силу й перечила добуватися кращої долі... Не дивно, що серед такого становища люди ниділи, спали(Панас Мирний);

– Камкою годуйте[худобу]!Січіть, здобрюйте і годуйте. А то спите тут, не вишукуєте[кормів](О. Гончар);

//Не виявлятися, не проявляти себе (про почуття, здібності і т. ін.).

Сумління спить... Весь повний гніву розум Силкується даремне розбудить(Дніпрова Чайка);

Спить сила, думка у тобі дріма(П. Дорошко).

3.з ким., розм.Бути в статевих зносинах з ким-небудь.

А ще кажуть інакше: він з нею спить. Але то вже дурниця. Спробуй з нею заснути(Л. Костенко).

Кла́сти / покла́сти спа́тидив.кла́сти;

Кла́стися / покла́стися спа́тидив.кла́стися;

Положи́ти спа́тидив.положи́ти;

(1) Спа́ти (засипа́ти, засина́ти) сном пра́ведним (пра́ведника, пра́ведників, пра́ведних) –спати спокійно, міцно.

Закачавшись у килим, як у трубу, він засипав на всю ніч сном праведника(Ю. Смолич);

Подумайте: старшина роти .. їздових стереже! Коней їм годує! А вони собі сплять сном праведників...(О. Гончар);

На пароплаві, коли пливли по Волзі, Сапожников .. так пригощав щоденно всю невелику, але чесну компанію, що падав[Тарас]з ніг увечері і засинав сном праведника...(Василь Шевчук);

А ті, кому доручено було пасти, теревенили в той час при вогнищі або ж спали сном праведних(Д. Міщенко);

Через годину вона спатиме праведним сном(із журн.).

◇ Ла́ври не даю́ть спа́ти (спо́ко́ю, поко́юі т. ін.)див.лавр;

Не дава́ти [спокі́йно] спа́тидив.дава́ти;

О́ко не дріма́є (не спить)див.о́ко¹;

Се́рце спить (спа́ло)див.се́рце;

(2) Спа́ти і [в сні] ба́читищо –дуже бажати, хотіти чого-небудь, весь час думати, мріяти про здійснення чогось.

Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб – самому. Спить і в сні бачить себе на його місці(А. Головко);

Дитина, як кажуть, спить і бачить свою улюблену працю(В. Сухомлинський);

(3) Спокі́йно мо́же спа́ти –хто-небудь може заспокоїтися, не турбуватися про щось.

Тепер я можу спокійно спати, твої міцні стіни стануть між мною і цілим світом(М. Коцюбинський);

[Кай Летіцій:]Але в життя думки ті не перейдуть, на те занадто наш Руфін філософ, і цезар наш спокійно може спати(Леся Українка).

спати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem спавши сплячи док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem спавши сплячиспастиДеепричастная формаem с...Большой украинско-русский словарь
спати—сплю спиш мн.i сплять недок.i Перебувати у стан сну. Мати нормальний сон. зi запереч. част.i не. Страждати безсонням мати немцний сон. перен. Бути безлюдним затихлим. пе...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
спати—спати пти спати евф. до померти ср ст Купа свох хлопв пшла спати. ще не знати який нам кнець Лисяк зламатися спати як забитий дуже мцно спати м ср ст Хто зна який вн м...Лексикон львівський
спати—спати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
спати—спатисплу спиш спиеsupмоu спиеsupтеu сплат нак.em спи спт...Орфоепічний словник української мови
спати—спатие сплу спиш спиемо спиете сплат нак. спи спт....Орфоэпический словарь украинского языка
спати—Спати сплю спиш спить сплять сплячи спи спм спть...Правописний словник Голоскевича
спати—Аж тод висплюся як мен руки на вхрест зложать.По смерти. Умерлим складають руки не вхрест. Я не маю часу тепер спати бо робота жде а по смерти висплюся до вол. Ознака вел...Приповідки або українсько-народня філософія
спати—Iзаснути валятися вилежувати вилежуватися дрмати задрмати здрмнути зорювати спати пд зорями люленьки дит.em люленькилюл т.с.em люлечки люлечкилюл люл люллюл напвдрмати не...Словник синонімів Вусика
спати—о. перебувати в обймах Морфея ф. давати хропака не мцно дрмати куняти с. спати без заднх нг з сл. ти на боковеньку в трун спочивати покотися душу не виявляти життя з ки...Словник синонімів Караванського
спати—перебувати в стан сну вдпочивати почивати спочивати вдсиплятися легким сном дрмати коняти дал. кмати сильно з хропнням хропти давати хропака мало спати спати на одне вухо...Словник синонімів Полюги
спати—ДРМАТИstrong перебувати в напвсонному стан КУНЯТИstrong розм. КЛЮВАТИ НОСОМstrong розм. ПРИДРМУВАТИstrong розм. потроху. Док. здрматиstrong здрмнутиstrong придрматиstron...Словник синонімів української мови
спати—син. вухо давити давити масу друшляти кемарити кмати масувати сидти на спин....Словник українського сленгу
спа́ти—СПАТИ сплю спиш мн. сплять недок. . Перебувати у стан сну. Троянц покотом лежали на дозвлл добре спали Котл. Чую я вс сплять аж хропуть а мене сон не бере Мирний ...Словник української мови в 11 томах
спати—перебувати у стан чуткого сторожкого сну спати на одне вухоstrong сидячи дрмати клювати носом ловити окунв окун [носом] носом рибу вудитиstrong спати з хропнням давати за...Словник фразеологічних синонімів
спати—Спать спатиstrong . Находиться в состоянии сна Погасоша вечеру зари. Игорь спитъ Игорь бдитъ Игорь мыслю поля мритъ отъ великаго Дону до малаго Донца. Глагола имъ Отид...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
спати—сплю спиш мн. сплять недок. Перебувати у стан сну. Мати нормальний сон. зem запереч. част. не. Страждати безсонням мати немцний сон. перен. Бути безлюдним затихлим. ...Толковый словарь украинского языка
спати—To sleep to be asleep to slumberти спати to go to bedспати як убитий to sleep like a topспати просто неба to sleep in the openрано лягати спати рано вставати to keep...Українсько-англійський словник
спати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
спати—Sove...Українсько-датський словник
спати—em Лягати спати Не лягати спати Спати вв сн бачити...Українсько-китайський словник
спати—Sove...Українсько-норвезький словник
спати—[spaty]я хочу спати spa chce mi si...Українсько-польський словник
спати—сплю спиш spa лягати ka si i spa мен не спалося nie mogem zasn...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
спати—спать...Українсько-російський словник
спати—Dormir...Українсько-французький словник
спати—Sova...Українсько-шведський словник
спати—лаври не дають спати спокою покою т.н. кому без додатка жарт. . Хтось дуже пишаться свою славою досягнутими успхами. В навчанн виявляв велик успхи радв коли його хвали...Фразеологічний словник української мови