БАГАТО

Аж-аж-аж, багатенько, багатувато, багацько, безлік, безліч, безлічно, безмір, безмірно, бозна-скільки, валява (діал.), вволю, вдосталь, вдостачу, велико, видимо-невидимо і видимо-невидимо, всебільше, вщерть, гибель, годі, густо, добіса, добісяки, доверху, доволі, догибелі, донесхочу, донехочу (їсти), доситу, досить, доста, досталь, достатньо, достача, достобіса, достогаспида, достогибелі, достоката, достолиха, достоту, досточорта, досхочу, забагато, завізно, задосить, зайве, зайвина, занадто, заповно, збираниця, здобіль (діал.), кишить, кишма-кишить, лишнє, лишняк, лишок, максимум, многість, многота, множінь, навалом, надлишок, надомір, надміру, надсилу, надто, назавмір'я, назауміру, найбільше, напасть (напасть харчів треба), напхано, напхом, насипчасто, невидимо, невлічимо, невпощ (страв), невпрогорт, незліченно, незлічимо, незримо, незчисленно, немало, несусвітньо, нетрохи, нівроку, ого-го, ого-го-го, пересит, побагато, побагату, повнеча, повним-повнісінько, повниця, повнісінько, повно, повно-повнісінько, повнота, повночка, повня, повнява, подостатком (діал.), подостатньо (т.с.), понад (що), пребагато, пребагацько, предосить, премного, прірва, розмай, розповня, рясненько, рясно, ряснота, сила, сила-силенна, сила-силецька, силенна-сила, силеча, сонмище, стокрот, страх (страх багато), суми-суменні, тьма-тьменна, тьма-тьмуща, уволю, удозвіль, удостатку, удостачу, умнозі (церк.), ущерть, хтозна-скільки, чималенько, чимало, щедро, щонайбільше, якнайбільше

Фразеологічні синоніми: аж геть; аж два зразу (ірон.); аж замного; аж з горла лізе; аж з горлянки пре; аж кишить; аж надто; аж пре; аж через вінця; аж через край; без кінця і краю; без ліку; без ліку-міри; без лічби; без рахунку; без числа; без всякого числа; битком набито; більше, як много; більше, ніж досить; більше, як шмат; бозна-скільки; буде й голому поза пазушшю (ірон.); буде чим Кузьмі награтись; буде ще й батька женити; велика многа; видимо й не видимо; вистачить з головою; від пуза; віз і маленька тачка; в коліно (сміття); все більше; все більше і більше; в три коліні; дедалі більше; до бісового (бісячого);батька; до бісової (бісячої); матері; до гаспида; до дідька; до дідька лисого; до дзябла; до дуру; до зволу; до злидня; до ізволу; до ката; до лиха; до лихої години; до напасті; до сина; до смутку; до стобісового батька; до стобісової матері; до хріна; до чорта; за день не перевішати (жарт.); за сім п'ятниць не перелічити; з верхом; з вершечком; з гаком; з гоголом; з горою; з довісом; з душі верне; з лихвою; з лишком; з надлишком; з наспою; з причепом; з хвостиком; з чохом; і в сотню не вбереш (про гроші); і в тисячу не вбереш; і в торбу не вбереш; і землі важко; і києм не протиснеш; ім'я їм — легіон; і на віз не забереш; і обіруч не піднесеш; і оком не згледиш; і очима не скинути (напр.пшениць); і перепелиці нікуди пропхатися; і пфом не списати; і свині не їдять; і собаки не їдять; і хату можна закидати; шшлом не повернеш; кишеня не сходиться (багато грошей); кишма кишить; кінська доза (про ліки); коняча доза; кінця-краю не видно; кінця-краю немає; кругла дата (про роки); кругла цифра (про гроші); кругленька цифра; купа купою; купа на купі; кури не клюють; кучугура й три оберемки; ложкою не поїсти; мільйон мільйонів; міх, торба й три оберемки; на всю губу (гріха); на воловій шкурі не спишеш; на лікоть (уприк."Скажи слово на ніготь, а підросте на лікоть"); над усе; на повні очі (дива); напхом напхано; не в міру; не злічено; не злічити; не знати ліку; не лічено; немає відбою (багато охочих); немає ліку; немає числа; немала доста; нема ні міри, ні ваги; не міряно; не можна перелічити; не обкидаєшся (так багато); не перелічити; не переказати й не переслухати; не переносити (що грибів, що ягід—не переносити); не перескочиш; непочатий край (роботи); не розминешся; ними поле засіяно; ні в казці сказати, ні пером описати; ніде голці впасти; ніде курці голову простромити; ніде курці клюнути; ніде пальця просунути; ніде яблуку впасти; ні зміряти, ні злічити; ні кінця, ні краю; ні ліку, ні числа; обіруч не піднести; під зав'язку; по вінця; повна доста; повна повня; повна торба; повна хата; і т.п. (див.також нижче іменники, що опосередковано вживаются на означення слова "багато": повне відро; повний короб; повний лантух і т.п.); по вуха; по горло; по зав'язку; поза лічбою; по кісточки (якщо йдеться про сміття і т.д., але води по кісточки — мало); по маківку; по очі (роботи); по саме нікуди; по саме тпруті; по самий край; по самі (самісінькі); вінця; роєм діло; роєм роїться; скільки завгодно; скільки влізе; скільки душа забажає; скільки душеньці запрагнеться; скільки душа захоче; скільки хотя; скшьки хоч; скільки хочеться; скільки хочеш; сорок святих (ірон.); сорок сороків; старе й мале; сто з оком; торба лиха й мішок біди (неприємностей); тисяча й один; тисяча тисяч; у двері не потовпляться (багато гостей); у дві пригорщі не захопиш; у міх не вбереш; у неймовірній кількості; у пельку не лізуть (гроші); у п'ять лантухів не вбереш; хмара хмарою; хоч відбавляй; хоч віником мети; хоч возом вози; хоч гать гати; хоч греблю гати; хоч залийся (про випивку); хоч косою коси (гриби); хоч купайся (про хмільне); хоч лопатою вигортай; хоч лопатою загрібай; хоч лопатою горни; хоч ногою заткни; хоч перервись надвоє (багато роботи); хоч розірвись (т.с.); хоч розпережися (багато їжі); хоч руки розірви (про роботу); хоч списа встромляй (багато риби); хоч хурою на ярмарок вивозь; хоч човном плавай (випивки); ціла вічність (про час); цілий ворох (базар, оберемок, натовп і т.д.) —див.також нижче іменники, що опосередковано вживаються на означення слова "багато"; через верх; через вінця; через край; через міру; через силу; чимраз більше; чого душа праге; чого душа хоче; чого там тільки немає; чортів тиск; щораз більше; що хоч; що хочеш; як бджіл по весні; як бджіл у вулику; як будяків за городом; як буков у газеті; як води; як гною; як горобців на соняшниках; як грибів після дощу; як за гріш маку; як зірок на небі; як з мішка; як з рукава; як із рогу достатку; як комашні; як листу на дереві; як майового цвіту; як маку; як мішок розв'язався; як мошкари; як мошок навесні; як мурашви; як мурашні; як мух на липучці; як мух у чорнильниці; як мушви; як наслано (шкідників); як оселедців у бочці; як піску морського; як на гусакові пір'я; як попелу; як пороху; як псів (панів, як псів); як пшона; як реп'яхів; як роси; як ряски на ставку; як сарани; як сміття; як снопів на возі; як собак; як того маку; як трави; як у зайця ломів; як у зайця стежок; як у решеті дірок; як у Сірка бліх; як цвіту в городі; як хмари; як черви; як чорт з рукава витрусив

Іменники, які опосередковано вживаються на означення слова "багато":

армада, армія, базар (люду), банда, братія, братва, брашка, бурса, валка, ватага, велелюддя, вервечка, верета (верета горобців у просі), віз, волоток, волоть, ворох, галайстра (діал.), гарба, гирилиця (діал.), глота (т.с.), гора, громада, гроно, група, гурба, гурма, гурт, демонстрація, жмуток, жужмо, збіговисько, збіговище, зборисько, зборище, зграя, кагал, кагала, кавалькада, караван, китиця, кім'ях, клубок (проблем), клуб'я (хмар), ключ (пташиний), когорта, колона, компанія, копа, копиця, косяк (риби), купа, кумпанство, кучугура, лавина, легіон, ліс (рук), міріади, мітинг, море (сліз), моток, набрід, навала, натовп, незліченство, низка, оберемок, океан (пшениць), орава, отара, палата (розуму), півміток, полукіпок, процесія, прірва (люду), сила (т.с.), скирта, стадо, стіг, стлумисько, стлумище, стовпиько, стовпище, стовпотворіння, стоковисько, стоковище, стрій, сходка, сходьбище, табун, тиск (людей), тижба (т.с.—діал.), тичба (т.с.), тічка, тічня, тлум, товпа, товпище, толока (взаємовиручка), товариство, тьма, фіра, хмара (сарани), хура, черга, череда, шайка, шатія, шеренга, шлейф, юрба, юрма, юрмисько, юрмище, ярмарнок

Дієслівні відповідники до слів "багато", "забагато":

переборщити, перевитратити, перевтомити, перев'ялити, перегвинтити, перегидити, перегірчити, перегодувати, перегострити, перегріти, перегустити, передержати, передешевити, пережовтити, перезеленити, перезволожити, переїсти, переїстися, перекислити, перекрутити (крути, та не перекрути), перемаслити, переморозити, перемудрити, перемудрувати, перенавантажити, переповнити, перенапружити, перенаселити, перенаситити, перенатужити, перенедопити (ірон.), переобтяжити, переобтяжитися, перепарити, перепаритися, переперчити, перепечалитись, перепити, переплатити, переповнити, перепоїти, пересмалити, пересиропити, пересолити, пересолодити, пересинити, переситити, пересититися, пересмажити, пересмалити, перестаратися, перестругати (стругав і перестругав), пересушити, перетоншити, перетренувати, перетренуватися, перетривожитися, перетримати, перетрудити, перетрудитися, перехолоджувати, перехолоджуватися, перехвалювати, перехвилюватися

Фразеологічні синоніми: взяти лишку; дати перехопу; перебрати зайвого; перебрати лишку; перебрати через край; перебрати через міру; перегнути палицю; перетягти струну

Примовки: Дешево й сердито (іронічно про "багато"). Миру було! (кажуть про велелюддя). Найшло, як по воду святую. Народу, як дим іде. Наче рій вироївся. Розвелося, як собак недорізаних. Сього дива, аби хіть. Дав, аби доніс. В обидві руки набрав, ще й сиплеться. І так багато всякого лиха, а Бог ще й жінок наплодив. Сього цвіту по всьому світу. Проживи з моє! (себто багато). Тепер баб по сім за цибулю. Чого багато, того й свині не хочуть. Чого тільки немає! Є і знаєм, де взяти (жартують, як чогось багато). Кинь на собаку, попадеш у... (кажуть, коли чогось багато). Менше чи більше — все не гірше

багато—числвнику великiй кiлькостiмногоприслвнику великiй кiлькостi порiвн. ст. бiльшемного багато хто з нас многие из нас...Большой украинско-русский словарь
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ.i Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл.i у знач. м.i багато багатьох.Багато ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
багато—Багато нар. Богато. Старша дочка х дуже багато живе. Богодух. у. Много. Де багато господинь там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. В...Грінченко. Словарь української мови
багато—присл. У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва зве...Літературне слововживання
багато—присл.em У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва з...Літературне слововживання
багато—багато числвник кльксний багато прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
багато—Багато тьох тьом багатьма em тьома...Правописний словник Голоскевича
багато—Багато говорити а мало що слухати.Дуже поплутана справа треба багато часу щоб розказати та вона того й не варт.Багато зла на одного два.Несправедливо щоб один бився прот...Приповідки або українсько-народня філософія
багато—пр. чимало нетрохи д. много обр. купа сила безлч море гибель хмара тьма повна торба армада без лку без числа непочатий край до бса до гибел силасиленна тьматьменна хоч з...Словник синонімів Караванського
багато—про велику кльксть багацько чимало немало дуже багато пребагато незлченно розм. незчисленно купа маса тьма безлч пдсил. видимоневидимо силасиленна тьматьмуща кури не клюю...Словник синонімів Полюги
багато—БАГАТО ХТОstrong неозначено велика кльксть людей БАГАТОstrong у знач. м. тльки в непрямих вдмнках МНОГstrong мн. заст. Багато хто не склепив очей у цю нч О. Довженко Та б...Словник синонімів української мови
бага́то—БАГАТО. . Присл. яксний до багатий . Ми в дружнй живемо см Розумно багато Рильський Вони [укранськ культурн дяч старшого вку]. одслонили перед усма народами багато ...Словник української мови в 11 томах
багато—БАГАТО. Присл. до багатийstrong . [укранськ культурн дяч старшого вку] . одслонили перед усма народами багато обдаровану душу нашого народу В. СамйленкоЗ обох бокв порт...Словник української мови у 20 томах
багато—велика кльксть кого чогонебудь без лкуstrong переважно грошей кури не клюють [] свин не дять [хоч] лопатою горни греби загрбайstrong безлч аж кишитьstrong зневажл.em до б...Словник фразеологічних синонімів
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ. Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл. у знач. м. багато багатьох. Багат...Толковый словарь украинского языка
багато—як неозначений числвникem much many plenty a great good deal a lot lots ofem not a few a number a great a good manyбагато роботи very much a great deal of workце виклика...Українсько-англійський словник
багато—преф.many poly multi...Українсько-англійський словник
багато—багата многа шмат...Українсько-білоруський словник II
багато—Багата...Українсько-білоруський словник II
багато—багатамногашмат...Українсько-білоруський словник
багато—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
багато—Mange meget...Українсько-датський словник
багато—...Українсько-китайський словник
багато—Mange mye...Українсько-норвезький словник
багато—[bahato]wiele duoзабагато za duoбагато разв duo razyнабагато бльше duo wicej...Українсько-польський словник
багато—duo wiele w zloeniach wielo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
багато—нар. богато обильно в большом количестве нар. много разг. помногу каждый раз багато важити иметь большое значение при сравнит. ст. значительно нар. много гораздо не в ...Українсько-російський словник
багато—Beaucoup...Українсько-французький словник
багато—Mnga mycket...Українсько-шведський словник
багато—багато забагато чест для кого кому перев. рон. Хтонебудь не гдний кого чогонебудь. Багато чест для мене зватись правою рукою дядька добре було б якби мене можна було назв...Фразеологічний словник української мови