БАГАТО

БАГА́ТО ХТО(неозначено велика кількість людей),БАГА́ТОу знач. ім., тільки в непрямих відмінках,МНО́ГІмн., заст. Багато хто не склепив очей у цю ніч (О. Довженко); Та багатьом уже немає свята. Колись весела і червона дата Як чорна цифір нині промайне (М. Зеров); У нас був короткий період бур і негоди, і в той же час у многих була інфлюенца... (Леся Українка).

БАГА́ТО(про велику кількість, міру, обсяг і т. ін.),БАГА́ЦЬКОрозм.,ПО́ВНОпідсил. розм.,ВИ́ДИМО-НЕВИ́ДИМОпідсил. розм.,ПРЕБАГА́ТОпідсил. розм.,ДОСТОБІ́САпідсил. розм.,ДОСТОЛИ́ХАпідсил. розм., рідше,ХТО́ЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. розм.,ЧО́РТЗНА-СКІ́ЛЬКИпідсил. фам.;ШМАТрозм., рідше,БЕЗ ЛІ́КУпідсил.,НЕЗЛІЧЕ́ННОпідсил.,НЕЗЧИСЛЕ́ННОпідсил. (звичайно у знач. предик.);ЧИМА́ЛО,НЕМА́ЛО,БАГАТЕ́НЬКОрозм.,ЧИМАЛЕ́НЬКОрозм. (досить багато). Рідні пісні навіювали на нього багато споминів (О. Гончар); Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся, — Згадай мене, брате! (Т. Шевченко); Я чоловік бувалий; много бачив; Багацько й сам одбув і бід, і лиха (М. Костомаров); Енергії багацько у цього парубка (А. Хорунжий); Незабаром до кімнати набилося повно людей (П. Панч); Навколо майдану посходилося звірів і птахів видимо-невидимо (І. Франко); Роботи їм випало достобіса (П. Загребельний); Снігу випало хтозна-скільки (О. Донченко); — У них грошви чортзна-скільки (І. Цюпа); І день ішов, і ніч ішла, і днів було без ліку (Ю. Яновський); Засміявся — зубів у нього незліченно (Марко Вовчок); Людей немало в тій війні лягло (М. Рильський); — Пор.бе́зліч, 1.до́сить.

БЕ́ЗЛІЧ(дуже велика кількість кого-, чого-небудь),БЕ́ЗЛІКрідше,КУ́ПАпідсил. розм.,РІЙпідсил. розм.,СОНМпідсил. книжн.,СО́НМИЩЕпідсил. книжн.,ТЬМАпідсил. розм.,ТЬМА-ТЬМУ́ЩАпідсил. розм.,ХМА́РАпідсил. розм.,ТЬМА-ТЬМЕ́ННАпідсил. рідше;ГИ́БЕЛЬпідсил. розм.,МА́САпідсил. розм.,МО́РЕпідсил., розм.,СИ́ЛАпідсил. розм.,СИ́ЛА-СИЛЕ́ННАпідсил. розм.,НА́ТОВПрозм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.);ЛЕГІО́Нпідсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти);МІЛЬЙО́Нперев. мн., підсил.,МІЛЬЯ́РДперев. мн., підсил.,МІРІА́ДИмн., підсил. книжн.,СО́ТНЯперев. мн., підсил.,ТИ́СЯЧАперев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів);ПОЛКИ́мн., підсил. (про людей);ПО́ЛЧИЩЕперев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні);ЛІСпідсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1.бага́то.

ДО́СИТЬприсл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою);ДОВО́ЛІ,ДОСТА́ТНЬО,ВДО́СТАЛЬ(УДО́СТАЛЬ),ВДОСТА́ЧУ(УДОСТА́ЧУ),ДОСХОЧУ́,ЗАДО́СИТЬпідсил. розм.,ПРЕДО́СИТЬпідсил. розм.,ГЕ́ТЬ-ТОрозм.,ДО́СТАрозм.,ДОСТА́ТКОМдіал.,ПОДОСТА́ТКОМдіал. Сказано досить, тепер тільки мовчання здатне сказати ще більше (Є. Гуцало); — Маємо в замку доволі жовнірів; є в нас чимало гаківниць, гармат та куль (І. Нечуй-Левицький); Все це достатньо вивчив Саїд Алі за кілька щоденних одвідин чайхани (І. Ле); В замку було вдосталь пороху, кілька гаківниць (Н. Рибак); Йому на нове хазяйство усього треба, а в батька є того удостачу (Г. Квітка-Основ'яненко); — Маєш добра усякого досхочу? Нічого собі не жадаєш? (Марко Вовчок); То ті марні цвіти, що ніколи сонця задосить не мають, і все з одного боку брудно-зелені, а з другого ясно-жовті (В. Стефаник); Решти води було предосить для самої господарки (Ю. Яновський); Тєрьоха, як видно, лизнув уже й геть-то, бо посовілими очима мутно тільки дивився на свого товариша (Панас Мирний); Думав (батько) над тим, як би йому найскоріше вибратися з цього тісного гористого краю, де нема доста ні землі, ні доброго заробітку (Д. Бедзик); Поля у нього було достатком (І. Франко); Всього добра мала (Фросина) подостатком (Н. Кобринська). — Пор. 1.бага́то.

багато—числвнику великiй кiлькостiмногоприслвнику великiй кiлькостi порiвн. ст. бiльшемного багато хто з нас многие из нас...Большой украинско-русский словарь
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ.i Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл.i у знач. м.i багато багатьох.Багато ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
багато—Багато нар. Богато. Старша дочка х дуже багато живе. Богодух. у. Много. Де багато господинь там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. В...Грінченко. Словарь української мови
багато—присл. У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва зве...Літературне слововживання
багато—присл.em У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва з...Літературне слововживання
багато—багато числвник кльксний багато прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
багато—Багато тьох тьом багатьма em тьома...Правописний словник Голоскевича
багато—Багато говорити а мало що слухати.Дуже поплутана справа треба багато часу щоб розказати та вона того й не варт.Багато зла на одного два.Несправедливо щоб один бився прот...Приповідки або українсько-народня філософія
багато—Ажажаж багатенько багатувато багацько безлк безлч безлчно безмр безмрно бознаскльки валява дал.em вволю вдосталь вдостачу веuлико виuдимоневидимо видиuмоневидимо всебльш...Словник синонімів Вусика
багато—пр. чимало нетрохи д. много обр. купа сила безлч море гибель хмара тьма повна торба армада без лку без числа непочатий край до бса до гибел силасиленна тьматьменна хоч з...Словник синонімів Караванського
багато—про велику кльксть багацько чимало немало дуже багато пребагато незлченно розм. незчисленно купа маса тьма безлч пдсил. видимоневидимо силасиленна тьматьмуща кури не клюю...Словник синонімів Полюги
бага́то—БАГАТО. . Присл. яксний до багатий . Ми в дружнй живемо см Розумно багато Рильський Вони [укранськ культурн дяч старшого вку]. одслонили перед усма народами багато ...Словник української мови в 11 томах
багато—БАГАТО. Присл. до багатийstrong . [укранськ культурн дяч старшого вку] . одслонили перед усма народами багато обдаровану душу нашого народу В. СамйленкоЗ обох бокв порт...Словник української мови у 20 томах
багато—велика кльксть кого чогонебудь без лкуstrong переважно грошей кури не клюють [] свин не дять [хоч] лопатою горни греби загрбайstrong безлч аж кишитьstrong зневажл.em до б...Словник фразеологічних синонімів
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ. Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл. у знач. м. багато багатьох. Багат...Толковый словарь украинского языка
багато—як неозначений числвникem much many plenty a great good deal a lot lots ofem not a few a number a great a good manyбагато роботи very much a great deal of workце виклика...Українсько-англійський словник
багато—преф.many poly multi...Українсько-англійський словник
багато—багата многа шмат...Українсько-білоруський словник II
багато—Багата...Українсько-білоруський словник II
багато—багатамногашмат...Українсько-білоруський словник
багато—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
багато—Mange meget...Українсько-датський словник
багато—...Українсько-китайський словник
багато—Mange mye...Українсько-норвезький словник
багато—[bahato]wiele duoзабагато za duoбагато разв duo razyнабагато бльше duo wicej...Українсько-польський словник
багато—duo wiele w zloeniach wielo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
багато—нар. богато обильно в большом количестве нар. много разг. помногу каждый раз багато важити иметь большое значение при сравнит. ст. значительно нар. много гораздо не в ...Українсько-російський словник
багато—Beaucoup...Українсько-французький словник
багато—Mnga mycket...Українсько-шведський словник
багато—багато забагато чест для кого кому перев. рон. Хтонебудь не гдний кого чогонебудь. Багато чест для мене зватись правою рукою дядька добре було б якби мене можна було назв...Фразеологічний словник української мови