Фразеологічний словник української мови

БАГАТО

бага́то (забага́то) че́сті для кого, кому, перев. ірон. Хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь. Багато честі для мене зватись правою рукою дядька, добре було б, якби мене можна було назвати пальцем на його руці (Леся Українка); Оленка зголосилася побігти за нею, але Мокроус на правах комсорга спинив її. — Багато честі твоїй подрузі, Оленко. Нехай іде собі, куди розігналася (Д. Бедзик). бага́то (чима́ло) води́ сплило́ (спливло́, упливло́, утекло́ і т. ін.). 1. Минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події. Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко); Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди (до схованки) Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич); Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко). 2. Сталися значні зміни за якийсь час. З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів, став красивим, статурним (З газети); Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш). ба́чити / поба́чити (бага́то (нема́ло)) сві́ту (сві́та). Бувати в багатьох місцях, подорожуючи. З’їздив (Остап) з ним (паном) багато чужих сторін, бачив багато світу і .. вихвалявся тим (Панас Мирний); Після вечері пересяде батько на призьбу, скрутить цигарку та й ще гомонять. А є про що: немало батько прожив, немало й світу бачив (А. Головко). бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то). Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов); — Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський). ві́тер у голові́ (гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т. ін.)) у кого, чиїй. Хто-небудь легковажний, несерйозний. — Ти добре прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк); Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах); // без додатка. Легковажний, несерйозний. А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок); Так що же це він? Хизувався, як хлоп’як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко); — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький). бага́то ві́тру (в голові́). Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр.. присл..); — Вітру у тебе в голові багато,— казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко). з вітерце́м у голові́. — Так лама́ти списи́. 1. за що, навколо чого, у чому і без додатка. Гаряче сперечатися за що-небудь, відстоювати щось, боротися за щось. Сагайдак пішов подивитись на колоди. Може, вони й не варті того, щоб за них ламати списи (С. Добровольський); Почали виступати по одному. Головним чином ламали списи навколо конкретних кандидатур (І. Микитенко); Ще довго довелося Наливайкові та присутнім ламати списи у запальних розмовах з Камулеєм (Іван Ле). бага́то списі́в полама́ти. Тоді питання це .. стояло дуже гостро. Багато списів поламали прихильники однієї і другої групи (Ю. Яновський). лама́лися списи́. Він устав .. і, не мовивши й слова, ніби, окрім нього, нікого тут не було, наче щойно і не ламалися списи через його неслухняність і непоступливість, пішов до своєї кімнати (М. Олійник); // над чим. Пристрасно обговорювати що-небудь, шукати правильного розв’язання якоїсь справи. І доки на педагогічних радах в дискусіях ламають списи над ма́ти олі́ю (лій, рідше сма́лець і т. ін.) в голові́, жарт. Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т. ін. От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах); Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак); Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко); — Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар’ян.— Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь.— Іди, чоловіче (М. Стельмах). ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало). ма́ти лій під чу́бом. — Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді (в революцію) в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха). не ма́ти олі́ю в го підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко). стопта́ти бага́то (не одну́ па́ру, сім пар і т. ін.) підошо́в (підме́ток, чобі́т і т. ін.). Довго ходити, добиваючись чого-небудь; попоходити.. (Макар:) Ще не одну пару підметок стопче (Артем), поки дійде до генерала (І. Корнієнко). ханьки́ м’я́ти, жарт. 1. Нічого не робити; гуляти, ледарювати. — Треба діло робити, а не ханьки мняти (м’яти) (Г. Квітка-Основ’яненко); Хома Прищепа, лукаво стрельнувши очима, сказав: — Та що це я ханьки мну, так наче діла немає? (Є. Гуцало); // Відпочивати. Йому б тільки на лавці ханьки м’яти (Сл. Б. Грінченка); — Нехай відпочине після такої бані. Нехай тепер ханьки мне, ми ще доберемося до неї (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Гаяти час, зволікати з чимсь; не квапитися. — Молода з дружками давно жде, а вони тут ханьки мнуть (Г. Квітка-Основ’яненко); Сидять .. на Чортомлику та з нудьги ханьки мнуть (Д. Мордовець). м’я́ти бага́то ха́ньки. — Не хочу я, батечку, ні пана, ні попа. — А кого ж? — запитав старий грізно. Дівчина почервоніла.. — Не мни багато ханьки, а скажи, що хочеш Василя Зарічука, та й годі! (А. Федькович). 3. біля кого—чого, де. Перебувати біля кого-, чого-небудь, десь. — Та й тобі, Олексію, чо

багато—числвнику великiй кiлькостiмногоприслвнику великiй кiлькостi порiвн. ст. бiльшемного багато хто з нас многие из нас...Большой украинско-русский словарь
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ.i Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл.i у знач. м.i багато багатьох.Багато ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
багато—Багато нар. Богато. Старша дочка х дуже багато живе. Богодух. у. Много. Де багато господинь там хата неметена. Посл. Багато в його грошей. Багато книжок попрочитував. В...Грінченко. Словарь української мови
багато—присл. У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва зве...Літературне слововживання
багато—присл.em У великй клькост вживаться також у значенн присудка та неозначенокльксного числвника багато знати багато цкавого жити багато. Нищено мста красн чимало козацтва з...Літературне слововживання
багато—багато числвник кльксний багато прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
багато—Багато тьох тьом багатьма em тьома...Правописний словник Голоскевича
багато—Багато говорити а мало що слухати.Дуже поплутана справа треба багато часу щоб розказати та вона того й не варт.Багато зла на одного два.Несправедливо щоб один бився прот...Приповідки або українсько-народня філософія
багато—Ажажаж багатенько багатувато багацько безлк безлч безлчно безмр безмрно бознаскльки валява дал.em вволю вдосталь вдостачу веuлико виuдимоневидимо видиuмоневидимо всебльш...Словник синонімів Вусика
багато—пр. чимало нетрохи д. много обр. купа сила безлч море гибель хмара тьма повна торба армада без лку без числа непочатий край до бса до гибел силасиленна тьматьменна хоч з...Словник синонімів Караванського
багато—про велику кльксть багацько чимало немало дуже багато пребагато незлченно розм. незчисленно купа маса тьма безлч пдсил. видимоневидимо силасиленна тьматьмуща кури не клюю...Словник синонімів Полюги
багато—БАГАТО ХТОstrong неозначено велика кльксть людей БАГАТОstrong у знач. м. тльки в непрямих вдмнках МНОГstrong мн. заст. Багато хто не склепив очей у цю нч О. Довженко Та б...Словник синонімів української мови
бага́то—БАГАТО. . Присл. яксний до багатий . Ми в дружнй живемо см Розумно багато Рильський Вони [укранськ культурн дяч старшого вку]. одслонили перед усма народами багато ...Словник української мови в 11 томах
багато—БАГАТО. Присл. до багатийstrong . [укранськ культурн дяч старшого вку] . одслонили перед усма народами багато обдаровану душу нашого народу В. СамйленкоЗ обох бокв порт...Словник української мови у 20 томах
багато—велика кльксть кого чогонебудь без лкуstrong переважно грошей кури не клюють [] свин не дять [хоч] лопатою горни греби загрбайstrong безлч аж кишитьstrong зневажл.em до б...Словник фразеологічних синонімів
багато—Присл. яксний до багатий . присл. У великй клькост прот. мало. у знач. числ. Велика кльксть кого чогонебудь. у знач. присудк. сл. у знач. м. багато багатьох. Багат...Толковый словарь украинского языка
багато—як неозначений числвникem much many plenty a great good deal a lot lots ofem not a few a number a great a good manyбагато роботи very much a great deal of workце виклика...Українсько-англійський словник
багато—преф.many poly multi...Українсько-англійський словник
багато—багата многа шмат...Українсько-білоруський словник II
багато—Багата...Українсько-білоруський словник II
багато—багатамногашмат...Українсько-білоруський словник
багато—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
багато—Mange meget...Українсько-датський словник
багато—...Українсько-китайський словник
багато—Mange mye...Українсько-норвезький словник
багато—[bahato]wiele duoзабагато za duoбагато разв duo razyнабагато бльше duo wicej...Українсько-польський словник
багато—duo wiele w zloeniach wielo...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
багато—нар. богато обильно в большом количестве нар. много разг. помногу каждый раз багато важити иметь большое значение при сравнит. ст. значительно нар. много гораздо не в ...Українсько-російський словник
багато—Beaucoup...Українсько-французький словник
багато—Mnga mycket...Українсько-шведський словник