МУЛЯТИ

МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань),БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ,ЗАКАТО́ВУВАТИ,МОРДУВА́ТИ,ЗАМОРДО́ВУВАТИ,НІ́ВЕЧИТИ,РОЗПИНА́ТИ(завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань);КАРА́ТИ(завдавати мук, тортур);ТЕРЗА́ТИ,РОЗТЕ́РЗУВАТИ,РОЗША́РПУВАТИ,РОЗДИРА́ТИ,КРА́ЯТИ,РОЗКРА́ЮВАТИ,РІ́ЗАТИ,СУШИ́ТИ,КРУШИ́ТИ,ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань);ДОКУЧА́ТИ,ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою — про думки, почуття тощо);ПЕКТИ́,ПАЛИ́ТИ,СПА́ЛЮВАТИ(дуже хвилювати — про певні відчуття, переживання);МОРИ́ТИ,ЗМО́РЮВАТИ(доводити до виснаження, знемоги);МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИ)розм. (не давати спокою);ТИРА́НИТИ,ТИРАНІЗУВА́ТИ(зумисне завдавати моральних мук комусь). — Док.:заму́чити,зму́чити,закатува́ти,замордува́ти,поні́вечити,розіпну́ти,покара́ти,розтерза́ти,розша́рпати,розде́рти(розідра́ти),розкра́яти,ізсуши́ти,доку́чити,згри́зти,з'ї́сти,спекти́,спали́ти,змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала (мати), мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); (Єпископ:) І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); — Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); — Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають — я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ'яненко); — Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); — Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, а туга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнували Солохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п'єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); — Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили (опришки) про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

ТИ́СНУТИ(про одяг, взуття тощо — бути тісним),СТИСКА́ТИ(СТИ́СКУВАТИ),ДУШИ́ТИ,ЗДУ́ШУВАТИ,ДАВИ́ТИ,МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИ). Груди її важко здіймались, і тисла тісна кофточка (А. Головко); (Сашко:) Чого босий ходиш, туфлі шкодуєш? (Роман:) Тиснуть (М. Зарудний); Юля передихнула тільки раз, светр стискав пружинами (Григорій Тютюнник); Тоді його підборіддя підпирав твердий комір прокурорської мантії. Тепер його душить генеральський мундир (Ю. Бедзик); (Петро:) Як то здорово носити таку одежу, щоб вона нігде тебе не давила (Панас Мирний); — Щось муляють оці трофейні чоботи! — скривився Кудрявий і заходився роззуватися (П. Автомонов); — Що це воно мулить? (І. Микитенко). — Пор.нате́рти.

ХВИЛЮВА́ТИ(виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним),НЕПОКО́ЇТИ,ТРИВО́ЖИТИ,ТУРБУВА́ТИ,РОЗТРИВО́ЖУВАТИ,БЕНТЕ́ЖИТИ,ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ,РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ,РОЗ'ЯТРЮВАТИ,БУНТУВА́ТИ,РОЗБУ́РХУВАТИ,ПОРУ́ШУВАТИ,ЗАЧІПА́ТИ,БАЛАМУ́ТИТИрозм.,КАЛАМУ́ТИТИрозм.,МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИрідше)розм.,НЕ́ПУТИТИрозм.,КОЛОТИ́ТИрозм.,СКОЛО́ЧУВАТИрозм.,СУЯТИ́ТИдіал.,ПОРУША́ТИдіал.,ЗВОРОХО́БЛЮВАТИдіал.,ЮРТУВА́ТИдіал.;ПОТРЯСА́ТИ,МОРДУВА́ТИрозм.,МУТИ́ТИрозм.,ПАЛИ́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЛИХОМА́НИТИрозм.,ТРУЇ́ТИрозм. (надто сильно). — Док.:схвилюва́ти,розхвилюва́ти,занепоко́їти,стриво́жити,стурбува́ти,розтурбува́ти,розтриво́жити,збенте́жити,розбенте́жити,роз'ятрити,збунтува́ти,розбу́рхати,сколоти́ти,сколо́шкати,пору́шити,зачепи́ти,зворохо́бити,потрясти́,замути́ти,помути́ти. Вутанька.. хотіла і якось уже не могла спинити його щиру, бурхливу мову, що так бентежила й хвилювала (О. Гончар); Розмова розхвилювала старого (З. Тулуб); Мене весь час непокоїла думка, чи все у загоні в порядку (Ю. Збанацький); Що ж то за сум, не збагну, потай тривожить мене (М. Зеров); Явдосі не спалося. Стару голову турбували важкі та нерадісні думки про Йосипову долю (Панас Мирний); (Секлита:) Ой, не співайте, не завдавайте жалю, бо я вже плачу! (Витирає сльози). Так ви розжалобили, так розтривожили! (М. Старицький); Це бачили й молоді товариші, і це їх збентежувало найдужче (Б. Грінченко); Ледве чутний ґелґіт дикого птаства в нічній високості до кожного з них промовляє по-своєму, чимось розбентежує й кличе кудись (О. Гончар); Бунтує пісня, Повнить груди Вже чутним клекотом орлят (М. Нагнибіда); — Я хочу розворушити, розбурхати людей (І. Волошин); Неспокійні думки не порушували його ум (Н. Кобринська); Він останнім роком зчаста баламутив маму й не все бував там, як казав дома (О. Кобилянська); (Іван:) В нього зразу пропаде охота каламутить тобі душу перед польотом (І. Микитенко); Їй мулило серце якесь невиразне почуття (Леся Українка). Знає його крутий норов: перемучиться, а не скаже, не покаже. А вона бачить, щось муля його (П. Панч); Ще одно непутить отця Михайла: Франко скептично ставиться до релігії (П. Колесник); Кожного гріє надія, кожного колотить тривога (Ю. Збанацький); — Чув новину? — Ти про крейсер?.. Всіх тут сколотила його поява (О. Гончар); — Побіг ваш Павло, і не колошкайте мені більше людей... Неділя сьогодні, спочивати слід... (В. Кучер); Знакома казка про Івася нікого не поруша — тільки малую Галю трохи (Марко Вовчок); Людських душ не зворохобиш, і тебе забуде світ (О. Маковей); — Вгамуйся, мій друже! Не муч себе! Ще ж ні сіло, ні впало, а ти тільки надаремно себе тривожиш та мордуєш (І. Нечуй-Левицький); Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко); Страшні думки вставали в Зіньковій голові,.. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); Коли агітатор від земельної давнини перейшов до нинішніх справ, до різних чуток, що лихоманили село, тут уже всі, витягнувши шиї, почали розбиратись (М. Стельмах); (Поліксена:) Кассандро, нащо спогадами труїш? (Леся Українка); Титанічною силою свого генія мене, ще юнака, потряс Лев Толстой (М. Рильський). — Пор.розчу́лювати.

муляти—яю яш рдкоi мулити лю лиш недок.i перех.i i безi додаткаi тлькиi ос. Будучи тсним терти тиснути про взуття одяг т. н. безос. Торкаючись тла спричиняти бль давити. пер...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
муляти—муляти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
муляти—Муляти ляю ляш em мулити лю лиш лять не муляй ляйте...Правописний словник Голоскевича
муляти—див.em баритися давити...Словник синонімів Вусика
муляти—МУЛИТИ взуття терти тиснути тверде ложе давити П. непокоти турбувати докучати набридати....Словник синонімів Караванського
му́ляти—МУЛЯТИ яю яш рдше МУЛИТИ лю лиш недок. перех. без додатка. . тльки ос. Будучи тсним терти тиснути про взуття одяг т. н. Чобт мулить ногу подушка мулить в голову Номис ...Словник української мови в 11 томах
муляти—МУЛЯТИ яю яш рдше МУЛИТИstrong лю лиш недок. що без прям. дод. тльки ос. Будучи тсним терти тиснути про взуття одяг т. н.Чобт мулить ногу подушка мулить в голову Номис...Словник української мови у 20 томах
муляти—яю яш рдкоem мулити лю лиш недок. перех. em безem додаткаem тлькиem ос. Будучи тсним терти тиснути про взуття одяг т. н. безос. Торкаючись тла спричиняти бль давити....Толковый словарь украинского языка
муляти—про взуттяem to hurt to pinchчеревик муля the shoe hurts me the shoe pinches my toe my heel the shoe is pressing on my toe...Українсько-англійський словник
муляти—em...Українсько-китайський словник
муляти—мулити жать давить тереть перен. не давать покоя стеснять теснить давить о чувстве муляти оч...Українсько-російський словник
муляти—муляти на серц на душ кому у кого без додатка. Непокоти бентежити хвилювати когонебудь про думки переживання т. н. Видно було що на серц йому щось муля О. Гончар Йому ...Фразеологічний словник української мови