МЕРТИ

ЗАВМЕ́РТИ(втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння),ЗАМЕ́РТИ,ОБМЕ́РТИ,ОБМЕРТВІ́ТИ,ПОМЕРТВІ́ТИ,ЗАКЛЯ́КНУТИ,ЗАКЛЯ́КТИ,ЗАХОЛО́НУТИ,ЗАХОЛО́ТИ,ОХОЛО́НУТИ,ОХОЛО́ТИ,ПОХОЛОДІ́ТИ,ПОХОЛО́НУТИ,ПОХОЛО́ТИ,ЗАМЛІ́ТИ(ЗОМЛІ́ТИ),ЗАНІМІ́ТИ,ОНІМІ́ТИ,ЗАТЕ́РПНУТИ,УКЛЯ́КНУТИ(ВКЛЯ́КНУТИ),УКЛЯ́КТИ(ВКЛЯ́КТИ),ОКЛЯ́КНУТИрідше,ЗАДУБІ́ТИпідсил.,ЗАЦІПЕНІ́ТИпідсил.,ЗАЛЕДЕНІ́ТИпідсил.,ОСТОВПІ́ТИпідсил.,ЗАКОСТЕНІ́ТИпідсил.,ОКОСТЕНІ́ТИпідсил.,ОДЕБЕЛІ́ТИпідсил. діал.,ЗАКАМ'ЯНІ́ТИпідсил.,ЗАКАМЕНІ́ТИрідше,ОКАМ'ЯНІ́ТИпідсил.,ОКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше,СКАМ'ЯНІ́ТИпідсил.,СКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше,ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИпідсил.,ОДЕРЕВ'ЯНІ́ТИпідсил.,ЗАДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм.,ОДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм.,ЗАХОЛОДІ́ТИрозм.,ЗНЕРУХО́МІТИрідко. — Недок.:завмира́ти,замира́ти,ме́рти,обмира́ти,мертві́ти,закляка́ти,кля́кнути,холо́нути,холоді́ти,замліва́ти(зомліва́ти),німі́ти,те́рпнути,затерпа́ти,укляка́ти(вкляка́ти),окляка́ти,дубі́ти,ціпені́ти,ледені́ти,стовпі́ти,костені́ти,кам'яні́ти,камені́ти,дерев'яні́ти,дереві́ти,нерухо́міти. Він злякано підвівся і завмер від страху: прямо на нього дивились вузькуваті бісівські очі (М. Стельмах); Тільки тоді, як принесли з склепу Юхимову одіж — благенький кожушок і руді виброджені чоботи, — побачила і обмерла (А. Головко); Марта помертвіла, далі схопилась (Грицько Григоренко); Враз усі заніміли і заклякли, де хто стояв (Григорій Тютюнник); Настя немов захолола, затерпла вся та лише дивилась на Олександру здоровими, переляканими очима (М. Коцюбинський); Галецька од радощів аж нестямилась і ніби охолола (І. Нечуй-Левицький); Із спальні вийшла Федора Михайлівна і уклякла біля столу (П. Панч); Микола на мить заціпенів. Голос.. видався йому страшенно знайомим (В. Гжицький); Ми так і остовпіли з переляку. Стоїмо ми та тільки дивимось (І. Нечуй-Левицький); Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Раптом Віталій застиг, закам'янів, задивлений кудись у море, і Тоні здалося, що він зблід, що на обличчі його відбився жах (О. Гончар); Все сталось так несподівано й швидко, що люди закаменіли (М. Коцюбинський); Схопившись, він озирнувся навкруги і од жаху окам'янів (О. Стороженко); На мить Гопко скам'янів від несподіванки (Я. Гримайло); Забуваючи все, Данило на якусь мить задерев'янів, а потім бігцем кинувся до них (М. Стельмах); Я подивився в її великі очі і з подиву задеревів на мить (Д. Павличко); Несподівано побачивши перед собою сина свого шефа, тільки на одну секунду знерухомів Самійло Овсійович (Ю. Шовкопляс).

УМЕ́РТИ(ВМЕ́РТИ)(про людину — перестати жити),ПОМЕ́РТИ,СКОНА́ТИ,ВІДІЙТИ́заст.,ПЕРЕСТА́ВИТИСЯзаст.,ВИ́ТЯГТИСЯрозм.,КІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКІНЧИ́ТИСЯрозм.,СКАПУ́СТИТИСЯрозм.,СКАПУ́ТИТИСЯрозм.,ДІЙТИ́розм.,ОДУБІ́ТИзневажл.,ОДУБИ́ТИСЯзневажл.,ОДУ́БНУТИзневажл.,ОДУ́БТИзневажл. рідко,ҐИ́ҐНУТИвульг.,ВІДУМЕ́РТИдіал.,ЛУ́НУТИдіал.,СКАПА́РИТИСЯдіал.;ВИ́МЕРТИ(згинути до останнього в якійсь місцевості),ПРОПА́СТИ(передчасно, від голоду, нещасного випадку тощо);ЗГА́СНУТИ,ДОГА́СНУТИ,ДОГОРІ́ТИ(поступово, повільно);ЗГОРІ́ТИ(раптово);ЗДО́ХНУТИ,ПОДО́ХНУТИ,ОКОЛІ́ТИрозм. (перев. про тварин, про людей зневажл.);ПА́СТИ(звич. про худобу). — Недок.:умира́ти(вмира́ти),помирати,кона́ти,відхо́дити,агонізува́ти,кінча́тися,дохо́дити,мертві́ти,ме́рти,вимира́ти,згаса́ти,погаса́ти,га́снути,догаса́ти,догоря́ти(догора́ти),згоряти(згорати),до́хнути,здиха́ти,подиха́ти,колі́ти,па́дати. Умер від рани товариш (Ю. Яновський); Він загине так чи інакше: або сконає сам, змучений спрагою, ..або впаде під кулями (О. Гончар); Коли мені не допоможуть вірші, То вже не допоможуть лікарі. У сни свої благословенні й віщі Я відійду самотньо на зорі (Д. Павличко); Похиріла (мати) неділь зо дві, та й переставилась (Марко Вовчок); День за днем буде тягти своє гірке життя та клясти матір, що родила його, поки не витягнеться під тином од голоду (Панас Мирний); Прийму все горе, в муках і скінчуся (І. Франко); — Ти ще скапустишся у мене! — Солдат примруживсь (М. Стельмах); Нечипорів батько.. колись під тином п'яний і одубів (Г. Квітка-Основ'яненко); Пан Купа, мало не ґиґнувши з перестраху,.. хутко прикрив долонею свою лисину (О. Ільченко); Ґаві було дванадцять літ, коли батько його відумер (І. Франко); — Прикажчик молиться.. Чи щоб пан скоріше лунув чи ще щоб пожив (Панас Мирний); — Як я маю змарнувати своє життя, спинаючися посеред дороги, то нехай уже краще скапарюся... (А. Крушельницький); Міхонський пожив ще кілька день, видержав ще два вибухи крові, а після третього тихесенько згас (І. Франко); Добриня догоряв, і тільки ще слабі проблиски життя світилися в його глибоких темних очах (Юліан Опільський); Танула дочка в Калиток, змарніла, зів'яла, вироблена, на очах матері згоряла (К. Гордієнко); (Семен:) Я думав, що тебе... (Микита:) Нема на світі? Як бачиш, ще не здох! (М. Кропивницький); — Ти дома з голоду околієш (Панас Мирний).

мерти—мру мреш недок.i Умирати гинути перев. у великй клькост масами. перен. Те саме що завмирати ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
мерти—мерти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
мерти—Мерти мру мреш мруть мер мерла мерли...Правописний словник Голоскевича
мерти—вмирати помирати гинути конати вд мору вимирати серце завмирати тварин здихати док. див. УМЕРТИ ПОМЕРТИ....Словник синонімів Караванського
ме́рти—МЕРТИ мру мреш недок. . Умирати гинути переважно у великй клькост масами. З щастя не мруть Номис Чума з лопатою ходила .А люди бдн в сел Неначе злякан ягнята Позамикал...Словник української мови в 11 томах
мерти—МЕРТИ мру мреш недок. Умирати гинути переважно у великй клькост масами.З щастя не мруть НомисЧума з лопатою ходила . А люди бдн в сел Неначе злякан ягнята Позамикалися у ...Словник української мови у 20 томах
мерти—мру мреш недок. Умирати гинути перев. у великй клькост масами. перен. Те саме що завмирати ....Толковый словарь украинского языка
мерти—To die in large numbers...Українсько-англійський словник
мерти—мру мреш mrze umiera...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
мерти—умирать разг. мереть...Українсько-російський словник
мерти—серце мре завмира замира завмерло замерло у кого чи без додатка. Хтонебудь дуже хвилються вдчува раптовий переляк страх тривогу т. н. Впзнала лька його Миколу серце з...Фразеологічний словник української мови