ЛИШАТИ

ЗАЛИША́ТИ(вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою кого-, що-небудь),ЛИША́ТИ,ПОЛИША́ТИ,ПОКИДА́ТИ,КИ́ДАТИ,ОСТАВЛЯ́ТИ(ЗОСТАВЛЯ́ТИ)рідко,ВІДБІГА́ТИкого, заст. — Док.:залиши́ти,лиши́ти,полиши́ти,поки́нути,ки́нути,оста́вити(зоста́вити),відбі́гти. На кілька років залишати Орисю з лютою мачухою ніяк не хотілось (А. Головко); Він згадав, що в майстерні залишив косу, але вже не повернувся за нею (М. Стельмах); Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини, лишаючи на рідній землі все дороге, все миле його серцю (М. Коцюбинський); Пастухи, що недалеко пасли, полишали худібку і стали підходити до веселих співаків (Н. Кобринська); — Ой матінко моя рідна! Нащо ж це ти нас покинула вже другий раз?.. Ой, вернися, не барися! не кидай же нас! — голосила бідна сирота (І. Нечуй-Левицький); Єремія пообідав похапцем, покликав тих слуг, котрих кидав у палаці, й доручив їм ключі (І. Нечуй-Левицький); Шрам по вечері сказав.., що завтра рано на зорі поїде в Батурин, а Петра оставляє (П. Куліш); Зоставив дома сім'ю велику — не знає, чим і живуть (О. Гончар); І сон мене відбіг, — і ніч уже десь відсунулась до світанку (П. Тичина).

ЗАЛИША́ТИ(віддавати, передавати в чиєсь користування, в спадщину і т. ін.),ЛИША́ТИ,ПОЛИША́ТИ,ПОКИДА́ТИ,ПЕРЕДАВА́ТИ,ОБЛИША́ТИрозм.,ОСТАВЛЯ́ТИ(ЗОСТАВЛЯ́ТИ)рідко. — Док.:залиши́ти,лиши́ти,полиши́ти,поки́нути,переда́ти,обли́шити,оста́вити(зоста́вити). — Так схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску. Тоді пани кинуть її і подадуться на службу, а землю залишать нам (М. Стельмах); Умерла раз на Соколію бідна вдова, а.. дрібним сиротам не лишила нічого (Ю. Федькович); Доробився він у тих лісах та на воді до того, що царинки свої позадовжував (заборгував), а дітей не в силі вивінувати (наділити посагом) хоч так, як його дєдьо (батько) йому по смерті своїй полишав (А. Крушельницький); Обзиваюся до синів, — шануйте старого батька! Не прогайнував нічо (нічого), не змарнував, але ще придбав та й вам передає (Лесь Мартович); Тому доля запродала Од краю до краю, А другому оставила Те, де заховають (Т. Шевченко); Князь прогайнував усю батьківщину, зоставив їй тільки будинок невеличкий у місті (Марко Вовчок). — Пор.заповіда́ти.

ЗАЛИША́ТИ(не відпускати когось з певного місця, пропонувати чи примушувати затриматись),ЛИША́ТИ,ОСТАВЛЯ́ТИ(ЗОСТАВЛЯ́ТИ)рідко,ЗОСТАНО́ВЛЮВАТИрідко. — Док.:залиши́ти,лиши́ти,оста́вити(зоста́вити),зостанови́ти. Коли батько йшов у своїх справах, він залишав з донькою наймичку, непідкупну й невблаганну наглядачку (З. Тулуб); Обід приходився посередині лекції, його лишали обідати (М. Коцюбинський); Коли це була дівчинка, її зоставляли при матері, коли хлопчик — віддавали спеціальним жінкам — годувальницям (Г. Хоткевич).

ЗАЛИША́ТИ(щось для когось, чогось на певний час),ЛИША́ТИ,ВІДКЛАДА́ТИ,РЕЗЕРВУВА́ТИ,ПРИБЕРІГА́ТИ,ПРИДЕ́РЖУВАТИ,ПРИТРИ́МУВАТИ. — Док.:залиши́ти,лиши́ти,відкла́сти,резервува́ти,приберегти́,приде́ржати,притри́мати. Вона кликала Олю в куток і пошепки радилась з нею, як би залишити для мене кращі шматочки (М. Коцюбинський); Лишіть мені одну живу берізку, Один-єдиний свіжий кущ ліщини (І. Муратов); Картопля була відсортована. Кращу відклали на насіння (О. Бойченко); Іноді Альоші щастило щось приберегти для Чорного з об'їдків (І. Микитенко); Він на пасовищі не з'їдав їх (вареників), ..придержував до самого вечора, щоб хоч що-небудь принести меншим сестрам і братові (М. Рудь); Хтось ранню ватру розіклав. Або пізню притримав (Г. Хоткевич).

МИНА́ТИ(пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги),ОБМИНА́ТИ(ОМИНА́ТИ),ПОМИНА́ТИ,ПРОМИНА́ТИ,ЛИША́ТИу спол. із сл. за собою. — Док.:мину́ти,обмину́ти(омину́ти),помину́ти,промину́ти,лиши́ти. Поїзд минає, не зупиняючись, якусь невеличку станційку (П. Колесник); Антон ішов провулками, обминаючи гомінливі потоки, що часто перетинали шлях (С. Чорнобривець); От з того часу оминають нас опришки, бо тут, у Яворові, нещасливе місце для них (Г. Хоткевич); — Карпе! держи цабе! — крикнув батько на сина. — Поминай колесом отой каторжний горбок (І. Нечуй-Левицький); Чути було, як застукотіли колеса, проминаючи будинок (Панас Мирний); Тихович смутними очима поглядав на хати й оселі, що лишав за собою (М. Коцюбинський). . — Пор. 1.обмина́ти.

ПОЗБАВЛЯ́ТИчого (не давати можливості, забороняти комусь робити щонебудь),ВІДБИРА́ТИщо,ЛИША́ТИзаст.,РІША́ТИзаст. — Док.:позба́вити,відня́ти,відібра́ти,лиши́ти,ріши́ти. Се страшенна річ "недвижима" власність, вона не тільки сама нерухома, але й людей позбавляє вільного руху, як тільки вони з нею зв'яжуться (Леся Українка); Вони ж (санітари), за розпорядженням, не мають права відбирати в головного лікаря честь самому відкривати двері начальству (І. Ле); Довго й голосно читав він. На кінці було: а таку-то Солоху за підпал хлівця лишити усіх прав (Панас Мирний); — Господи милосердний! не осироти нас! Не віднімай від нас нашої радості! Ріши мене усії (усієї) худоби..; а нехай вона (Маруся) поживе на світі... (Г. КвіткаОснов'яненко).

ПОКИДА́ТИкого (позбавляти кого-небудь свого товариства, своїх турбот, догляду тощо),ЗАЛИША́ТИ,ЛИШАТИ,РОЗЛУЧА́ТИСЯз ким,ІТИ́(ЙТИ)від кого (перев. про подружжя, коханців). — Док.:поки́нути,зали́шити,лиши́ти,розлучи́тися,піти́. — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного, що втопив тебе в безодню та й покидаю (Марко Вовчок); Покинули друзі безсилі мене умирати в степу (Т. Осьмачка); На кілька років залишати Орисю з лютою мачухою ніяк не хотілось (А. Головко); Ой конику, воронику, сідаю на тебе. Будь здорова, моя любко, я лишаю тебе (коломийка); — Прощай же, мій соколику, мій Василечку! Не сердься ж бо на мене; адже ти кажеш, що скоро пришлеш старостів? От ми не надовго розлучаємось (Г. Квітка-Основ'яненко); Пішла, погаснула, мов зірка, в душі моїй настала ніч. Чого ж ти плакала так гірко, коли ішла від мене пріч? (В. Сосюра).

ПРИПИНЯ́ТИщо, з інфін. (якусь роботу, діяльність тощо),ПЕРЕСТАВА́ТИ,ПОКИДА́ТИ,КИДАТИ,ПОЛИША́ТИ,ОБЛИША́ТИ,ЗАЛИША́ТИ,ЛИША́ТИрідко,ЗГОРТА́ТИ(ЗГО́РТУВАТИ),ЗАКИДА́ТИрозм.,ПРИОСТАВА́ТИдіал.;ОБРИВА́ТИ(раптово). — Док.:припини́ти,переста́ти,поки́нути,ки́нути,полиши́ти,обли́шити,залиши́ти,згорну́ти,заки́нути,приостати,обірва́ти. Він припиняє творчу роботу і починає зводити власну майстерню (І. Волошин); — Еге, чого ж то вже спочивати? — здивувався Микола, не перестаючи махати ціпом (Грицько Григоренко); Може, не один багач, почувши ту Кармелеву пісню, покидає співати (Марко Вовчок); — Кидай, Нимидоро, прясти. Йди сядь коло мене (І. Нечуй-Левицький); Він доносив князеві, що полишає службу через те, що літа й здоров'я не дозволяють йому клопотатись такими трудними справами (Леся Українка); Мати почала обніматись та цілуватись з жінкою, а Роман облишив на хвилину роботу, зацікавлено розглядаючи незнайому (Ю. Збанацький); При кождій нагоді, на кождій громадській раді він не залишав доказувати користь і потреби такої дороги (І. Франко); Блажен, хто міг лишити рано Бенкети юності, до дна Її не випивши вина (переклад М. Рильського).

лишати—аю аш недок.i лишити шу шиш док.i перех.i дучи дучи кудинебудь не брати з собою. Вддавати кудинебудь на певний час. дучи покидати когонебудь розлучатися з ним. дучи по...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лишати—лишати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
лишати—Адам кисличку зв а нам оскому лишив.Хтось провинив а ми мусимо покутувати.Лишився н в сих н в тих.Непевний що йому робити.Лишився як на леду.Лишився в небезпец без над.Пш...Приповідки або українсько-народня філософія
лишати—залишати зоставляти не брати кого покидати у спадок вдписувати заповдати нак. ЛИШИ! облиш!...Словник синонімів Караванського
лишати—не брати з собою залишати покидати оставляти для когось вдкладати притримувати....Словник синонімів Полюги
лиша́ти—ЛИШАТИ аю аш недок. ЛИШИТИ шу шиш док. перех. . дучи дучи кудинебудь не брати з собою. Як то приповдають в поле мене не бери дома мене не лишай Свидн. Люборацьк На са...Словник української мови в 11 томах
лишати—ЛИШАТИ аю аш недок. ЛИШИТИstrong шу шиш док. кого що. дучи дучи кудинебудь не брати з собою.Як то приповдають в поле мене не бери дома мене не лишай А. СвидницькийЩо ст...Словник української мови у 20 томах
лишати—слова права можливост позбавляти слова права можливост Багато укранцв ще дос позбавлен можливост навчатися рдною мовою....Словник-антисуржик
лишати—аю аш недок. лишити шу шиш док. перех. дучи дучи кудинебудь не брати з собою. Вддавати кудинебудь на певний час. дучи покидати когонебудь розлучатися з ним. дучи поки...Толковый словарь украинского языка
лишати—недок.em лишати док.em лишити to leave to abandon вдмовлятисяem to give upлишати надю to give up hopeлишати питання вдкритим to leave the question open unsettled зберга...Українсько-англійський словник
лишати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
лишати—Fratage...Українсько-датський словник
лишати—Лишати надю...Українсько-китайський словник
лишати—Frata...Українсько-норвезький словник
лишати—[yszaty]...Українсько-польський словник
лишати—аю аш zostawia...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
лишати—несов. лишати сов. лишити оставлять оставить покидать покинуть навсегда или временно...Українсько-російський словник
лишати—Berva...Українсько-шведський словник
лишати—залишати зоставляти лишати залишити зоставити лишити в дурнях кого. Ошукувати перехитрювати когонебудь ставлячи його в незручне смшне становище. Вн герой мандрвного теат...Фразеологічний словник української мови