БУТИ

БУ́ТИ, у теп. ч. має формує, єстьрозм., заст., уроч.,єси́у 2 ос. одн., заст.,сутьу 3 ос. мн., заст., уроч. (мати місце в дійсності);ІСНУВА́ТИ(має дещо вужче значення, підкреслюючи ознаку "бути в наявності", ознаку процесуальності, більше вживається щодо абстрактних і менше щодо конкретних понять і т. ін.);ФІГУРУВА́ТИ(бути наявним, присутнім де-небудь);ПОБУТУВА́ТИ(існувати в якому-небудь середовищі, у побуті певних верств населення);ЖИ́ТИпоет., книжн. (про неживі, перев. абстрактні поняття);БУВА́ТИ(про неодноразову наявність чого-небудь);СТОЯ́ТИ(про світ, явища природи, стан чого-небудь та ін. — бути не зникаючи). Був колись один чоловік (казка); Є любов до сестри, і до матері, і дружини (В. Сосюра); Єсть карії очі — як зіроньки сяють (Т. Шевченко); Відколи існує світ, існувала й народна творчість; Матерія існує незалежно від свідомості; — Рожеві чайки існують, та ще й які гарні! (З. Тулуб); — Полк, який втратив прапор, розформовується! Не існуватиме більше! (О. Гончар); Назва села була старовинна, і на карті нашої Батьківщини фігурувала здавна (Ю. Смолич); Поряд з класичною драматургією побутував водевіль, фарс й оперета (А. Бучма); Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її (М. Коцюбинський); Бували войни й військовії свари (Т. Шевченко); — От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і увесь світ за нас (Ю. Яновський); Надворі стояли сині вечірні сутінки (В. Козаченко).

БУ́ТИ(бути в наявності десь, у когось),МА́ТИСЯрозм. рідше;БУВА́ТИ(про тимчасову неодноразову наявність);ВОДИ́ТИСЯрозм.,ВЕСТИ́СЯрозм. рідше (про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності більш-менш постійно);НЕ ВИБУВА́ТИ,НЕ ВИВО́ДИТИСЯ,НЕ ПЕРЕВО́ДИТИСЯ(про певну кількість кого-, чого-небудь — бути в наявності постійно). — Док.:не ви́вестися,не перевести́ся. У Франка є прекрасна річ — лірична драма "Зів'яле листя" (М. Коцюбинський); Щороку, як не гірко було, а до куті і шматок риби мався, і пироги (Панас Мирний); Маруну подарував юнакові широкий пояс з безліччю гаманців — щоб у господаря завжди водилися гроші (М. Чабанівський); Родич мій був хазяїн заможний, хлібороб; шість пар волів у його велося (Марко Вовчок); Була (в Задорожнього) городина, то було й сальце, що ніколи не виводилось, і молочко своє (П. Автомонов); Ще, бачте, в нас інквізитори не перевелись! (Леся Українка). — Пор. 1.зна́читися,нарахо́вуватися.

БУ́ТИ(про перебування когось де-небудь),ПЕРЕБУВА́ТИ,ЗНАХО́ДИТИСЯрідко,ВИТА́ТИкнижн., заст.;БУВА́ТИ(про тимчасове неодноразове перебування);ПРОБУВА́ТИ(протягом якогось часу; тільки недок. — бувати час від часу);ПРОПАДА́ТИпідсил. розм. (про тривале перебування). — Док.:пробу́ти. — Як вона й дійде до тої Щербанівки. Ніде ж не була ще в далекій дорозі... (А. Головко); Уже його (мого друга) улюбленці давно Перебувають у космічних мандрах (В. Бичко); Повій, вітре, повій, буйний, Повій з того краю, Де живе моє серденько — Де милий витає (Л. Боровиковський); Лікарі про мене дбають. Часом в день буває у мене 5 лікарів (М. Коцюбинський); Жайсак весь ранок пробув при отарі (З. Тулуб); Одна половина (будиночка) тепер стояла порожня; тілько раз або два рази до року в ній пробував хто-небудь (І. Франко); У Андріяна тепер і пропадав цілими днями Кирило (А. Хижняк). — Пор. 1.оберта́тися.

БУ́ТИ(про перебування когось у якомусь стані, становищі),ПЕРЕБУВА́ТИ,ЗНАХО́ДИТИСЯрідко;БУВА́ТИ(про неодноразове перебування);ПРОБУВА́ТИперев. док. (про перебування протягом якогось часу). — Док.:пробу́ти. Ректор перебував у хорошому настрої, бо ще годину назад одержав дуже втішного листа від свого сина (Григорій Тютюнник); Та хоч висока душа в іншому тілі буває, Одначе й вона часто в біді пробуває (Панас Мирний); Так в слідстві близько року я пробув (І. Франко).

БУ́ТИчому, у знач. предик. (про те, що неодмінно трапиться, настане);НЕ МИНУ́ТИ(кому) чого,НЕ ВТЕКТИ́(кому) від чого, розм. (про те, чого не уникнути, — звичайно небажане). Вже скоро бути бабиному літу (Л. Дмитерко); Коли б був Максим на той час не постерігся, не змандрував кудись з Пісок,.. не минути йому й тюрми (Панас Мирний).

БУ́ТИз ор., наз. і (з прийм. з а) знах. в. (як зв'язка в іменному складеному присудку);СТАНОВИ́ТИ,СТАНОВИ́ТИ СОБО́Ю,ЯВЛЯ́ТИ СОБО́Ю,ЯВЛЯ́ТИрідко (із знах. в., при запереченні — з род. в.; синтаксично обмеженіші порівняно збути);БУВА́ТИ(із знач. неодноразовості). У тисяча дев'ятсот вісімнадцятому році я був головою громади комерційного інституту (О. Довженко); Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була (П. Тичина); Він був у мене за головного помічника (Ю. Збанацький); Вживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів (М. Рильський); Якщо дивитись зі сцени в залу, то всі чотири столи являли собою друковану букву "Ш" (Л. Дмитерко); Траншея являла жахливе видовище (О. Гончар). — Пор. 1.става́ти.

ВІДБУВА́ТИСЯ(про дію, подію, явище тощо — мати місце),ТРАПЛЯ́ТИСЯ,ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ,БУ́ТИ,ПРОХО́ДИТИ,ДІ́ЯТИСЯ,РОБИ́ТИСЯ,ЧИНИ́ТИСЯ,ІТИ́(ЙТИ́),ВЕРШИ́ТИСЯуроч.,ДОВЕ́РШУВАТИСЯуроч.;ОБХО́ДИТИСЯбез кого, чого (перев. з част. не);СТАВА́ТИСЯ(перев. про завершений процес, подію);ТОЧИ́ТИСЯ(перев. про щось тривале);ТВОРИ́ТИСЯрозм. (про щось незвичайне);КО́ЇТИСЯ(про щось недобре);ТЕКТИ́,ВЕСТИ́СЯ(про розмову);РОЗІ́ГРУВАТИСЯ(про події);ВИНИКА́ТИ(час від часу);ІТИ́СЯ(ЙТИ́СЯ)(певним чином здійснюватися). — Док.:відбу́тися,тра́питися,здійсни́тися,пройти́,зді́ятисярідшезроби́тися,зчини́тися,піти́,зверши́тися,доверши́тися,обійти́ся,ста́тися,створи́тисярідшеско́їтися,потекти́,розігра́тися,ви́никнути,піти́сярідко. В клубі.. відбувався вечір самодіяльності (І. Микитенко); Мало траплялось бенкетів таких, як оце розпочався від рана (П. Грабовський); Найкращий зв'язок з космічним кораблем здійснюється тоді, коли Сонце, Земля і корабель знаходяться на одній прямій (з журналу); Була колись (війна), тепер нема (Т. Шевченко); В столиці проходила нарада голів передових колгоспів (І. Ле); Про те, що діялось на Україні 1768 року, розказую так, як чув од старих людей (Т. Шевченко); Він знав усе, що робиться на селі (М. Коцюбинський); (Учитель:) Нічого в світі не чиниться без причини (М. Кропивницький); Напиши, як тобі ведеться в Києві.. Як ідуть твої заняття (Леся Українка); За бурями, за грозами, буранами — я чую: суд вершиться над тиранами (П. Тичина); (Кассандра:) Вже, бачиш, довершилась Божа кара (Леся Українка); Ні одне весілля, ні одні танці.. не обходились без неї (М. Стельмах); Впадають в око ті зміни, які сталися в місті (Києві) (з газети); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Біля вокзалу творилася, як завжди метушня (В. Собко); Видобувшись на кручу, хлопець на мить застиг приголомшений. Що тут коїлося, що творилося! Гам, лемент, гаряча, пекельна тиснява... (О. Гончар); У нас із другом уже тече розмова (І. Вирган); Розмова велася змовницьким шепотом (І. Ле); Вона бачила, що.. на тій вузькій кам'яній плиті мусить розігратися боротьба на життя і смерть (І. Франко); Між ним і Сагайдою не раз виникали гострі сутички (О. Гончар); Цього дня усе, здавалося, добре йшлося (Г. Коцюба). — Пор.передува́ти, 1.ста́тися.

ДІСТА́ТИСЯбезос. (про покарання, гостру критику тощо, часто зі сл. на горіхи, на кислички, на бублики, на гостинці та ін.),ПОПА́СТИ,ПЕРЕПА́СТИрозм.,НАГОРІ́ТИрозм.,ДОСТА́ТИСЯрозм.,ВЛЕТІ́ТИрозм.,БУ́ТИтільки мин. або майб. час, розм. — Недок.:дістава́тися,попада́ти,перепада́ти,достава́тися,вліта́ти. Хоч і дісталось йому, Дмитрові, та він відчував правоту критики (О. Маркуш); Хоч не обходиться без того, щоб коли не попало йому од батька, та все ж світ йому веселий (С. Васильченко); Нагоріло тоді онуці й Надії. Перепадало їм і в наступні дні. Лише тактику нападу стара міняла (Я. Баш); Довго кричали (батько).., а після, як вони втихли і заснули, то досталося Хіврі й од матері (Грицько Григоренко); — А вчора кому від батька влетіло за порушення правил безпеки? Погрожував і вуха пообривати (О. Гончар); — Попадись ти оце кому-небудь з такими думками, то й буде тобі на горіхи... (Панас Мирний).

ДО́БРИЙ ДЕНЬ(ДО́БРОГО ДНЯрідше)(привітання при зустрічі),ДОБРИ́ДЕНЬ,ЗДРА́СТУЙ(ЗДРА́СТУЙТЕ),ВІТА́Юрозм.,ДО́БРОГО ЗДОРО́В'Я(ЗДОРО́В'ЯЧКА)розм.,ЗДОРО́В(БУВ)розм.,ЗДОРО́ВІ БУЛИ́(ЗДОРОВЕ́НЬКІ БУЛИ́)розм.,ЗДРА́СТУЙТЕ ВАМрозм.,ПРИВІ́Тфам.,САЛЮ́Тфам.,ПОМАГА́ЙБІзаст.;ДО́БРОГО РА́НКУ(ДО́БРИЙ РА́НОКрідше)(уранці);ДО́БРИЙ ВЕ́ЧІР,ДОБРИ́ВЕЧІР(увечері). — Добрий день, Когуте, ти, співуча птице! (І. Франко); — Добридень! — сказав капітан (А. Головко); — Здрастуйте, Панасе Юхимовичу! — привіталася Галя (Ю. Збанацький); (Долон:) Вітаю вас, царівни... (Леся Українка); — Доброго здоров'ячка, Аркадію Валеріановичу, — низько вклоняється Майборода (М. Стельмах); — Здоров, Только! (В. Винниченко); — Здорові були, свате! — Здорові будьте й ви! Яким це побитом? (М. Коцюбинський); — Здрастуйте вам у хату, — привітався він, увійшовши (І. Микитенко); Повз Черниша пробіг схвильований Козаков. — Привіт молодшому лейтенанту! — гукнув він на ходу (О. Гончар); — Салют жрицям любові! — заверещало створіння, що мало деякі ознаки мужчини (А. Крижанівський); Слова його були привітні й дружелюбні: — Доброго ранку, друже (О. Бердник); — Добривечір, сусідонько! — вклонилася смиренно баба (Я. Качура).

II.ДОВО́ДИТИСЯкому ким (про спорідненість, свояцтво тощо),БУ́ТИким, за кого,МА́ТИСЯрозм. Ся Кошицька.. доводилась якоюсь своячкою — не знаю, чи мойому батькові, чи матері (І. Франко); — Я вже вам буду бавити маленького Андрійка, буду йому за няньку (М. Коцюбинський); Він забув, що батьком мався цій дівці (І. Ле).

ДО ПОБА́ЧЕННЯ(усталена форма прощання, також із сл. скорого, швидкого і т. ін.),БУДЬ(ТЕ),ІДИ́(ІДІ́ТЬ),ЗОСТАВА́ЙСЯ,БУВА́Й(ТЕ) ЗДОРО́В (ЗДОРО́ВІ),ДО ЗА́ВТРА,ДО ЗА́ВТРЬОГОрозм.,БУВА́Й(ТЕ)фам.,ПА(ПА-ПА́)зах., фам.;НА ВСЕ ДО́БРЕ,ВСЬОГО́ ДО́БРОГО,ВСЬОГО́ НАЙКРА́ЩОГО(з добрими побажаннями);ПРОЩА́Й(ТЕ),ПРОЩАВА́Й(ТЕ)(при розлуці, розставанні). (Милевський:) Бувайте здорові, до побачення! Може, згодом застану вас в ліпшому настрою (Леся Українка); — Мене кличуть, іду... Потім поговоримо... Ну, бувай!.. (Є. Гуцало); Ну, до завтра, моє серденятко (М. Коцюбинський); (Жирондист:) До завтрього, товариші! Запевне, побачимось... (Леся Українка); (Сусляєв:) Ну, мені пора. До побачення. На все добре (І. Кочерга); — Всього доброго вам, Степане Васильовичу (М. Стельмах); "Прощай! До побачення, любий!" А в серці і туга, і жаль... (В. Сосюра); — Прощавайте ж, Антон Петрович, — уставши, прощався Колісник. — Прощайте (Панас Мирний).

ЖИ́ТИ(бути жителем якоїсь країни, місцевості, будинку),ПРОЖИВА́ТИ,ПРОБУВА́ТИрідше,ПОЖИВА́ТИрозм.,СИДІ́ТИрозм.;НАСЕЛЯ́ТИ(про велику кількість людей на якійсь території);МЕ́ШКАТИ(перев. у певному приміщенні). У хаті жила Кармелева дружина з дочкою (Марко Вовчок); Єсть хата під лісом — гін двоє від нас — В ній баба стара проживає (Л. Боровиковський); Десь, колись, в якійсь країні Пробував поет нещасний (Леся Українка); Швець там (у хатині) поживає (П. Грабовський); Можливо, нарешті, ніколи він (анарх) не був у санаторійній зоні і сидить зараз десь в ізольованому помешканні (М. Хвильовий); Двісті тисяч слов'ян, серед яких більше чверті українців, населяють Бразилію (з газети); Вони міцно замкнули двері у своїй хаті і попросили господаря, що мешкав у тім будинку, аби він позамикав добре двері і вікна в сінях (М. Грушевський). — Пор. 2.бу́ти.

ЗНА́ЧИТИСЯ(перебувати в складі кого-, чого-небудь, бути внесеним до якогось списку),ЧИ́СЛИТИСЯ,ЛІЧИ́ТИСЯрідше;ПИСА́ТИСЯзаст. (бути внесеним до якогось списку). Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (А. Шиян); Командир танка Юрій Васильович Запара числиться в списку зниклих безвісти (О. Донченко); В Уманщині лічаться і деякі села подолянські (А. Свидницький); — І тепер опошнянці зовуть його (містечко Опішню) городом, хоч воно всюди містечком пишеться... (Панас Мирний). — Пор. 2.бу́ти.

НАБИРА́ТИСЯтільки 3 ос. одн. (досягати якої-небудь кількості),БУ́ТИв майбутньому часі;НАБІГА́ТИрозм. (звичайно про гроші, відсотки і т. ін.). — Док.:набра́тися,набі́гти. Жолудів набралося цілі гори. Повні комори їх насипали (О. Іваненко); Остап зміркував, що звідси до Кишниці.. буде верст з тридцять (М. Коцюбинський); Повесні квочку підсипати, підростуть курчата, можна буде продати... Глянь — якийсь карбованець чи два й набіжить за рік (О. Донченко). — Пор. 1.нагрома́дитися,нарахо́вуватися.

НАРАХО́ВУВАТИСЯбезос., у чому (бути, існувати де-небудь або в складі чого-небудь у певній кількості),НАЛІ́ЧУВАТИСЯ,ЛІЧИ́ТИСЯрідше. Біля двадцяти опублікованих — повних і часткових — перекладів і переспівів "Слова" налічується в українській літературі (М. Рильський); Від села на вигін, до табору, лічиться не більше трьох кілометрів (І. Ле). — Пор. 2.бу́ти, 1.набира́тися.

ОБЕРТА́ТИСЯ(постійно або певний час перебувати в якому-небудь середовищі, товаристві),БУВА́ТИ,КРУТИ́ТИСЯрозм.,ТЕ́РТИСЯрозм.,ПОВЕРТА́ТИСЯрозм.;ОГИНА́ТИСЯрозм.,ОТИРА́ТИСЯрозм.,ОШИВА́ТИСЯрозм. (звичайно без необхідності в цьому). Спостережливість натури навчила його відчувати запити кола, в якому він обертався (Ю. Смолич); (Данченко:).. Пішла б за його (Марися), довелося б їй бувати й поміж панами, а в неї звичай мужицький (Б. Грінченко); В світському губернському колі, в грайливому товаристві красунь-левиць (Пашкевич) в'юном крутився (О. Ковінька); — Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник); Вона сама собі, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі меж панами (Г. Квітка-Основ'яненко); — Подумати, яка наглість... Дворянин, нащадок старовинного роду по тилах огинається (О. Гончар); (Стась:) Кажу — він тут десь отирається (С. Васильченко). — Пор. 3.бу́ти.

СТАВА́ТИким, чим або яким (зв'язка в іменному складеному присудку),РОБИ́ТИСЯ,ПОСТРИГА́ТИСЯ. — Док.:ста́ти,ста́нутирозм.зроби́тися,ви́йти,постава́ти,постри́гтися. — Здається, і ви тепер стаєте альпіністом? — сказав Воронцов Хаєцькому (О. Гончар); Очі в Маланки стали налякані, круглі (М. Коцюбинський); (Василь:) Одному б треба бути кравцем, а він зробився шевцем, другому слід би панувати, а він череду пасе (М. Кропивницький); — Всі ви тепер добрі. Грамотіями поставали (М. Стельмах); Пострижемося ж у лакеї (Т. Шевченко). — Пор. 6.бу́ти.

бути—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem бувши будучи. iснувати. уживаться на означення наявностi кого чогонебудь десь у когось. знаходитися перебуват...Большой украинско-русский словарь
бути—теп. ч.i усхi осбi одн.i i мн.i маi формуi рдшеi сть арх.i ос. одн.i си ос. мн.i суть мин. ч.i був була було мн.i були недок.i снувати.Будьмо! традицйний тост за ча...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бути—бути блят бути блят бути на байц байц бути на дрот дрт бути як вазонок вазонок \ як вомок вомок що було то не верне нколи минулого не повернути Франко як буде ...Лексикон львівський
бути—корень БУТ окончание И Основа слова БУТВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой БУТ И Слово Бути содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
бути—бути дслово недоконаного виду форми си суть архачними вживаються рдко...Орфографічний словник української мови
бути—Бути множинний менник населений пункт в Укран...Орфографічний словник української мови
бути—Бути си стареem сть суть був була були буду будеш буде будуть будь будьмо будьте...Правописний словник Голоскевича
бути—Або добути або вдома не бути.Або вернемо побдоносно або зовсм не вернемо згинемо.Волю втонути як за нелюбим бути.Волю поповнити самогубство як жити з нелюбим чоловком.Ко...Приповідки або українсько-народня філософія
бути—Чобт чоботи [II]...Словник з творів Івана Франка
бути—Чоботи...Словник застарілих та маловживаних слів
бути—див.em допомагати згоджуватися одружуватися...Словник синонімів Вусика
бути—снувати жити не переводитися не зникати не пропадати v хат перебувати сов. знаходитися у кого бувати вдвдувати кого з ким траплятися ставатися за щось перепадати за кого ...Словник синонімів Караванського
бути—перебувати в дйсност снувати бути наявним фгурувати в певному середовищ побутувати неодноразово бувати....Словник синонімів Полюги
бу́ти—БУТИ теп. ч. усх осб одн. мн. ма форму рдше сть арх. ос. одн. си ос. мн. суть мин. ч. був була було мн. були недок. . снувати. Грав кобзар виспву Аж лихо смться Була...Словник української мови в 11 томах
бути—БУТИ теп. ч. усх осб одн. мн. ма форму яка може опускатися рдко сть заст. ос. одн. си ос. мн. суть мин. ч. був була було мн. були майб. ч. ос. одн. буде наказ. сп. б...Словник української мови у 20 томах
бути—теп. ч. усхem осбem одн. em мн. маem формуem рдшеem сть арх. ос. одн. си ос. мн. суть мин. ч. був була було мн. були недок. снувати. Будьмо! традицйний тост за част...Толковый словарь украинского языка
бути—be пд пдозрою тощо lie under...Украинско-английский юридический словарь
бути—матем. состоять...Украинско-русский политехнический словарь
бути—у рзн. знач.em to be вдбуватися траплятися тж.em to happen to take placeбути вдомим як . to be known as .бути вдомим пд мям to go by the name ofбути вдсутнм to be abse...Українсько-англійський словник
бути—адбывацца адбыцца быць...Українсько-білоруський словник II
бути—Адбывацца...Українсько-білоруський словник II
бути—адбываццаадбыццабыць...Українсько-білоруський словник
бути—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
бути—Vre...Українсько-датський словник
бути—У мене Унього було Що буде коли вн про все довдаться Не бути вдома Бути в пошан Бути на чол Будь ласкав Хай буде що буде Хоч би там що було Цьому не бути Щ...Українсько-китайський словник
бути—Vre...Українсько-норвезький словник
бути—[buty]може бути by moeхворти by chorymбути здоровим by zdrowymбути посередником faktorowaбути уважним uwaa...Українсько-польський словник
бути—by wszystkie osoby czasu teraniejszego liczby pojedynczej i mnogiej я ти вн вона воно ми ви вони дома by w domu чи не by albo nie by будь здоров! bd bywaj zdrw...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
бути—наст. вр. быть иметься в наличии иметь место происходить совершаться предстоять ожидаться только в будущем являться кем чем составлять что представлять что служить в б...Українсько-російський словник
бути—tre...Українсько-французький словник
бути—Vara...Українсько-шведський словник
бути—був та загув поплив. Зник не стало когось чогось. О мж ними запорожцями сть добр лицар! каже Сомко. Скажи лучче синку були та загули. Перевелись тепер лицар в Сч П. Кул...Фразеологічний словник української мови