БИТИ

БИ́ТИпо чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь),ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпо чому, об що, у що, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпо чому, об що, у що, підсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,ПРА́ТИпідсил. розм.,САДИ́ТИпідсил. розм.;УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)(про окремі удари);БА́ЦАТИрозм. (ударяти з різким коротким звуком). Тимофій бере долото, злегка сокирою б'є по ньому — робить зарубку (М. Стельмах); Він знову згадав за молоток і, відвернувшись, якось аж люто почав гамселити по цвяхах (О. Гончар); Він підхопився на ноги і став гатить підбором в те місце, де стояла щука, аж доки під чоботом не хрокнула вода (Григір Тютюнник); Понеслася журлива пісня; і вголос їй дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє (Панас Мирний); Ті, що сиділи у перших рядах, не тільки аплодували, а й гріли чобітьми в підлогу (В. Кучер); Крешуть коні кригу копитами (М. Терещенко); Рязанов над силу молотив колотушкою по дзеркальних вічках контейнера (В. Логвиненко); Коні.., глухо ржучи самим черевом, в землю мостили копитом (П. Тичина); Перемо так ціпами, що, мабуть, аж на край села чутно (Панас Мирний); Десятки кулаків садять, б'ють у двері, закладені зовні, як прогоничем, товстим ломом (О. Гончар); Могутнім хвостом ударяв (кит) пароплав по боках і ховався в воду (М. Трублаїні). — Пор. 1.сту́кати, 1.уда́рити.

БИ́ТИкого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь),ПОБИВА́ТИрозм. рідше,МІ́РЯТИкого, перев. чим, розм.,ПИСА́ТИперев. у що, по чому, розм.,ПО́ШТУВАТИкого, перев. чим, розм.,ПРИГОЩА́ТИ(ПРИГО́ЩУВАТИ)кого, перев. чим, розм.,ЧАСТУВА́ТИкого, перев. чим, розм.,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ)рідше,ТРІ́СКАТИкого, перев. по чому або у що, чим, розм.,ГАМСЕ́ЛИТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИпідсил. розм.,ГИЛИ́ТИпідсил. розм.,ГОЛО́МШИТИпідсил. розм.,ГРІ́ТИпідсил. розм.,ДАВА́ТИкому, перев. у що, по чому, підсил. розм.,ДУБА́СИТИпідсил. розм.,ДУ́ТИпідсил. розм.,ДУХОПЕ́ЛИТИпідсил. розм.,КОЛОШМА́ТИТИпідсил. розм.,КРЕСА́ТИпідсил. розм.,КРОПИ́ТИпідсил. розм.,ЛОКШИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПЦЮВА́ТИпідсил. розм.,ЛУШПА́РИТИпідсил. розм.,ЛУЩИ́ТИпідсил. розм.,МАНІ́ЖИТИпідсил. розм.,МІСИ́ТИпідсил. розм.,МОЛОТИ́ТИпідсил. розм.,МОСТИ́ТИпідсил. розм.,МОТЛОШИ́ТИпідсил. розм.,НАКЛАДА́ТИкому, підсил. розм.,ПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,ПОЛОСКА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ПОТЯГА́ТИ(ПОТЯ́ГУВАТИ)перев. чим, підсил. розм.,ПРА́ТИперев. чим. підсил. розм.,РЕПІ́ЖИТИпідсил. розм.,ПІ́ЖИТИпідсил. розм., рідше,САДИ́ТИперев. чим, підсил. розм.,СТРИ́ГТИкого, перев. чим, по чому, підсил. розм.,ТІ́ПАТИпідсил. розм.,ТЛУМИ́ТИпідсил. розм.,ТОВКМА́ЧИТИпідсил. розм.,ТОВКТИ́підсил. розм.,ТОЛОЧИ́ТИпідсил. розм.,ТРОЩИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИперев. чим, підсил. розм.,ЧОВПТИ́підсил. розм.,ЧУ́ХРАТИпідсил. розм.,ШКВА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,ШМАТУВА́ТИпідсил. розм.,ШПА́РИТИперев. чим, підсил. розм.,МО́РСКАТИпідсил. розм., рідко,БА́НИТИпідсил. діал.,ВАЛИ́ТИпідсил. діал.,МОЛОСУВА́ТИпідсил. діал.,ПРАСУВА́ТИпідсил. діал.;ОБКЛАДА́ТИрозм.,ОКЛАДА́ТИрозм. (кого, перев. чим — бити кругом, по всій поверхні);СИ́ПАТИкому, перев. що, розм. (часто);ПІДДАВА́ТИчим, розм. (звичайно знизу вгору);ВІДВА́ЖУВАТИкому, що або чим, розм.,ЗАТО́ПЛЮВАТИкому, в що, підсил. вульг.,ОГРІВА́ТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИкого, перев. чим, підсил. розм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИкого, перев. чим, підсил., розм.,ЗАЦІ́ДЖУВАТИкому в що, підсил. вульг. (про окремі удари);КУЛА́ЧИТИрозм. (бити кулаком, кулаками);СТУСУВА́ТИрозм.,ТАСУВА́ТИрозм.,ТУ́ЗАТИ(ТУСА́ТИ)розм. (бити, штовхаючи чим-небудь — звичайно кулаком або ногою);ЧУ́БИТИрозм. (бити, хапаючи за чуба, волосся, а також бити взагалі);ВИТЯГА́ТИ(ВИТЯ́ГУВАТИ)розм. (чим — протягуючи по тілу);ШЛЬО́ПАТИрозм. (злегка бити рукою, долонею, перев. дітей);ПОЛОСУВА́ТИрозм. (залишаючи сліди, рубці у вигляді смуг);ГУЛЯ́ТИпо кому-чому, підсил. розм. (про знаряддя побоїв). Вибачайте, що не вивчив, Бо й мене хоч били, Добре били, а багато Дечому навчили!! (Т. Шевченко); Узяв батько сина побивати, взяла мати тяжко дорікати (В. Стефаник); Андрій міряв лозиною то одного, то другого (С. Васильченко); Кричить (ісправник), біга, мов несамовитий. Яременка в пику пише (Т. Шевченко); — Досить мені, що старший десь воює, а батька старого тут нагаями поштують! (І. Цюпа); Іванка вже не раз частували стусанами під боки, та він не ображався і не лаявся (А. Хижняк); Іван тяв перший, просто в чоло (М. Коцюбинський); Вона не тріскала доньку ложкою по лобі.., а сумирно зітхала (М. Стельмах); — Разом тих панів мостивих, добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... — Гамселити, — підказав Покиван. — Товкмачити, — підказали з юрби. — Дубасити! — Гріти! Періщити! — Гатити! Молотити! Дубцювати! — Хворостити! Хвоїти! Шпарити! Чухрати! — Окладати! Банити! Пужити! Шмагати! — Трощити! — Гепати! Гилити! Голомшити! Кулачити! Маніжити! Локшити! Потрошити! (О. Ільченко); Павло Гречаний, у подертій сорочці і з розбитою бровою, гатив розкуркулених направо й наліво (Григорій Тютюнник); — Давайте всім і в ніс і в уси (І. Котляревський); Вони налітали один на одного, одскакували, падали, вертілися по землі, схоплювались і знову дубасили один одного (Г. Коцюба); — Плітьми мене, шельму, дути! Козацькими нагаями пороти!.. — скрикнув Довбня (Панас Мирний); (Андрій:) То ж хулігани! Обізлилися на Арсена, а підстерегли мене і... давай колошматить. Ледве вирвався! (З. Мороз); Батько зняв із себе пояса, склав його вдвоє і — стій і дивися — кропив Мефодя (Б. Харчук); Як назбігалося людей!.. Давай локшити вовка (О. Іваненко); Голова й десяцький перелякались... Вони думали, що з-під мосту вискакують дідьки та луплять їх по спині (І. Нечуй-Левицький); — Добре, синку. Отак лупцюй кожного, як мене колотив (О. Довженко); А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили (А. Головко); Вони (борці) попускалися один одного і розпирслися по кутах, але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (І. Франко); Часто й густо батько його маніжив за це (Панас Мирний); А дрібнота Уже за порогом як кинеться по улицях, Та й давай місити Недобитків православних, А ті голосити (Т. Шевченко); (Гаврило:) Братія запорозька, хто з вас не пропивав у житті своєму штанів і сорочок, нехай той бере кия і починає мене, грішного, молотити (О. Корнійчук); Ох же ж і мостили їх (панів)! Ой, по тім'ю стукали! На наших гвинтівочках чукикали, чукали (П. Тичина); Витарабанившися (вилізши) на Сука, толочив (Лемко) його ногами, як баба капусту в бочці або жвавий парубок сіно на оборозі, мотлошив бідака (С. Ковалів); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич); Не добігши одне до одного, вони (півні) злітають угору, ..відчайдушно періщать один одного розчепіреними крильми (Є. Гуцало); Хлопець зривається бігти до корів, за ним конем економ, полоще його нагаєм (С. Васильченко); Потягає (вартовий) його кілька разів тройчаткою, той хрипить, заціпивши зуби (Леся Українка); На його руках, плечах і ногах сиділи три сильні драби, а два інші прали канчуками (І. Франко); Ауер налетів на нього і почав чесати шомполом вздовж і впоперек. Пальоха вигинався, ховав голову, нахилявся вперед. А Ауер товк його ногами, чимдуж репіжив, поки припер до стіни (А. Хижняк); Колісник гукав.., аж вікна бряжчали, за що його кума раз по раз садила кулаком у спину (Панас Мирний); Він був страшніший од сержанта, Бо всіх за все по спині стриг (І. Котляревський); — А Мартина торік не тіпав на леваді той паршивий Комлик? Спасибі, люди розборонили, а то на місці поклав би... (Г. Коска); — Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Ю. Шовкопляс); Хазяйка видалась мені справжнісінькою відьмою. Щоранку вона трощить дітей чим попало (П. Колесник); Човпуть його, мов дурного (Номис); Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський); Ядзя лежала на землі, а верх неї Катруся і зі всіх боків обкладала її кулаками (Н. Кобринська); — Жерти так умієте? — і шпурляла (мачуха) якоюсь ломакою услід за чоловіком, а пасербиці сипала запотиличниками (Г. Хоткевич); Корж методично відважував йому замашні стусани (З. Тулуб); Юра розмахується і з усієї сили затоплює Васюті в пику так, що Васюта падає (Ю. Смолич); Старий, побачивши Свирида і сина, мовчки стає проти них, мовчки підіймає палицю і огріває нею Тимофія по плечі (М. Стельмах); Вхопили того бурсака за патли, виволокли з кадовба, давай його.. стусувать (О. Стороженко); Жандарми кинулись гуртом на матроса. Вони схопили його, .. почали тасувати кулаками й ногами (О. Досвітній); Добре зодягнений воєводський дозорець.. ногами тусав якусь дівчину (І. Ле); — Ми Галю від того шибеника (Василя) одняли. Надушив її та й чубить (Панас Мирний); Козак.. бере в руки кий і витягає ним по плечах свого ж товариша, коли він чим завинив (П. Панч); Він не чув, як по спині гуляв З усіх сил володарський канчук (П. Грабовський). — Пор. 1.поби́ти, 2.уда́рити, 1.шмага́ти, 1.штовха́ти.

БИ́ТИ(особ. і безос. — з особливою силою діяти на органи чуття людини; про запах, світло, звук і т. ін. — проникати, долинати куди-небудь),УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ),ШИБА́ТИрозм. — Док.:уда́рити(вда́рити),шибну́ти. В вікна б'є проміння злива, і каштани шлють привіт (В. Сосюра). Кожен струс (машини) боляче відгукувався в пораненій нозі, біль гостро ударяв у мозок (С. Голованівський); Крізь голубий морозяний туман Трави посохлої ударив запах милий (М. Рильський); Ждуть вони, ждуть ті дівчата — не кличуть до комнат (кімнат): хоч би швидше кликали, то не так би в голову шибало (Ганна Барвінок).

БИ́ТИСЯ(про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися),БИ́ТИрозм.,ПУЛЬСУВА́ТИ,СТУ́КАТИ,СТУКОТА́ТИ(СТУКОТІ́ТИ)підсил.,СТУГОНІ́ТИпідсил.,ГУ́ПАТИпідсил. розм. (про серце, кров — сильно битися);КОЛОТИ́ТИСЯ,КАЛАТА́ТИСЯ,КАЛАТА́ТИ,ТІ́ПАТИСЯ,ТРІ́ПАТИСЯ,ТРІ́ПАТИ,ТРІПОТА́ТИ(ТРІПОТІ́ТИ)підсил.,СТРЕПЕХА́ТИСЯрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)розм.,ША́РПАТИСЯ(про серце — сильно, прискорено або нерівно різкими поштовхами битися);ЗДРИГА́ТИСЯ,СІ́ПАТИСЯ,ТЬО́ХКАТИрозм.,ТЕ́НЬКАТИрозм. (про серце — сильно битися від страху, радості і т. ін). — Док.:сту́кнути,гу́пнути,ті́пнутися,трі́пну́тися,трі́пнути,стрепену́тися,стрепехну́тися,ша́рпну́тися,здригну́тися,сіпну́тися,тьо́хнути,те́нькнути. Ніколи, мабуть, історія не стискалась у такий химерний клубок, ніколи серця мільйонів не бились у такому наднапруженні (О. Довженко); Поки б'ється в жилах кров, ..нас все вперед веде любов! (В. Сосюра); Коло ока б'ють живчики (М. Коцюбинський); Її рука лежала у нього на чолі. Якась жилка гарячково пульсувала на скроні під її пальцями, і вона розуміла, що він живий (П. Дорошко); Думки шугали у Тасиній голові, кров стукала в скроні (Л. Дмитерко); В грудях стукотить серце, неначе хоче вискочити (І. Нечуй-Левицький); Дівчина озирається на всі боки і, чуючи, як гупає серце, підіймає.. обличчя до місяця (М. Стельмах); Небезпеки не було, але однаково в мене дуже колотилося серце і стукало щось у скронях (Л. Смілянський); Серце, — як не вискочить, — тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Панас Мирний); З переляку товклось йому в грудях серце, аж дух запирало (Л. Мартович); В руках у неї старий, жовтий лист. Пальці починають тремтіти, і серце сіпається в грудях (Ірина Вільде); Юрине серце тьохкає і підплигує в грудях, мов у порожнечі (Ю. Смолич). — Пор. 1.завмира́ти, 1.сі́патися.

ВИРИВА́ТИСЯ(прориваючись, виходити назовні, раптово з'являтися де-небудь),ДОБУВА́ТИСЯ,ЖБУ́ХАТИрозм.;БИ́ТИ,БИ́ТИСЯ,ФОНТАНУВА́ТИ,УДАРЯ́ТИ(ВДАРЯ́ТИ)(про воду, нафту, газ і т. ін.);БУ́ХАТИ(вириватися густою масою). — Док.:ви́рватися,добу́тися,жбу́хнути,уда́рити(вда́рити). Червоне полум'я виривалось із чорних челюстей (М. Коцюбинський); З кратера вирвалися гази; На вершку був отвір, крізь який клубами добувається дим (Юліан Опільський); Тут огонь жбухає, як із пекла (І. Франко); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта (І. Цюпа); Б'ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (І. Муратов); Неподалік Ужгорода просто з-під землі фонтанує гаряча мінеральна вода (з газети); Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (М. Коцюбинський).

ДЗВОНИ́ТИ(викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін);БО́ВКАТИрозм.,БЕ́ВКАТИрозм.,БЕ́МКАТИрозм.,БА́МКАТИрозм.,БО́МКАТИрозм. рідше,БАЛА́МКАТИдіал. (перев. про великий дзвін);ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ,ТЕЛЕ́НЬКАТИрозм.,ТЕ́НЬКАТИрозм. (перев. про дзвоник);КАЛАТА́ТИ,БИ́ТИ(перев. сигналізувати дзвоном про щось);ВИДЗВО́НЮВАТИ(старанно або раз у раз). — Док.:продзвони́ти,пробо́вкати,бо́вкнути,пробе́вкати,бе́вкнути,пробе́мкати,бе́мкнути,проба́мкати,ба́мкнути,пробо́мкати,бо́мкнути,пробала́мкати,дзеле́нькнути,теле́нькнути,те́нькнути,прокалата́ти,калатну́ти,проби́ти,уда́рити(вда́рити). Бовкає дзвін. Дзвонить старий попик (О. Довженко); За стіною в їдальні почав дзвонити годинник (А. Головко); Дзвін сумно бевкав на ґвалт (І. Нечуй-Левицький); Настобісіло їй літувати в степу, кухарювати, бемкати в рейку (М. Рудь); На дзвіниці бамкнув тривожно дзвін (Мирослав Ірчан); На дзвіниці.. монотонно баламкав одинокий дзвін (В. Гжицький); Дзвоник земської пошти, якою я їхав, дзеленькав монотонно (М. Коцюбинський); Дрібно теленькали дзвони найменші (О. Ільченко); На монастирській дзвіниці тенькали жалобні дзвони (І. Микитенко); Він, Василько, калатав у дзвони, коли вода прорвала греблю (О. Донченко); Дзвоник калатав собі на подвір'ї, скликаючи нас, але ми його не чули (М. Чабанівський); Бубни б'ють, і хитається в танку Індіанський убогий вігвам (А. Малишко); Видзвонювала гітара надривно й сумно (П. Кочура).

ЛЯ́СКАТИ(ударяти, бити долонею або чимось гнучким по чомусь еластичному, утворюючи короткі різкі звуки),ТРЯ́СКАТИ(ТРА́СКАТИдіал.),ЛЯ́ПАТИ,ПА́ЦАТИрозм.;ШЛЬО́ПАТИрозм. (із шумом ударяти по чомусь м'якому, рідкому);ЦЬВО́ХКАТИкого, що, по кому-чому й без додатка, розм. (сильно, з розмаху ударяти батогом, різкою тощо по кому-, чому-небудь);ДАВА́ТИ ЛЯЩА́кому. — Док.:ля́снути,тря́снути,ля́пнути,шльо́пнути,цьво́хнути,да́ти ляща́. Сміється і Поль, але підбадьорююче ляскає Віктора по плечу (О. Іваненко); Але пані траскає грізно прутом по столику й у класі тихне (П. Козланюк); Ляпаю руками по задубілих халявах, а вони озиваються музикою (М. Стельмах); Сагайда іноді любить.. всією п'ятірнею проводити Маковейчикові од лоба до підборіддя. — Не пацайте! — кричить тоді боєць (О. Гончар). Перегукувались пароплави на Дніпрі, шльопали важко колесами коло самої пристані, збурювали гвинтами воду (І. Цюпа); Дядько Микита замовк і ретельно цьвохкав кобильчину, що з великою потугою вивозила з яру сани (І. Кириленко); За невдачу серце зривав (дяк) завжди на наймиті. Дня того не було, щоб не давав чубровки або ляща (С. Васильченко). — Пор. 2.би́ти.

НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ,СПОДІВА́ТИзаст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ(ВПОВА́ТИ)на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИна кого-що,РАХУВА́ТИна що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань);ВА́ЖИТИна кого — що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам (городах) (Г. Квітка-Основ'яненко); Сайгор даремно гадав заснути — не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); — Недобре чинити таке, гетьмане, — з докором проказав Демид, — уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); — Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті — і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); — Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).

ПЕРЕМОГТИ́кого, що (у боротьбі, змаганні тощо),ПОБОРО́ТИ,ЗБОРО́ТИ,ПЕРЕБОРО́ТИ,ПОДОЛА́ТИ,ЗДОЛА́ТИ,ПОКОНА́ТИзаст.,ПОДОЛІ́ТИрідше,ПОВЕ́РГНУТИ(ПОВЕ́РГТИ)уроч.,ПОПРА́ТИуроч.,ЗМОГТИ́розм.,ПЕРЕПЕ́РТИфам.;ПЕРЕСИ́ЛИТИ,ОСИ́ЛИТИ,ПОДУЖАТИ,ЗДУ́ЖАТИ(перев. міряючись силами);ПОВОЮВА́ТИ,ЗВОЮВА́ТИрозм. (у битві);ЗЛАМА́ТИ(ЗЛОМИ́ТИ)розм. (позбавити супротивника можливості дати відсіч);РОЗБИ́ТИ,ПОБИ́ТИ,РОЗГРОМИ́ТИ,ПОГРОМИ́ТИ,РОЗТРОЩИ́ТИ,ПОТРОЩИ́ТИ,РОЗМОЛОТИ́ТИрозм. (вщент);ДОБИ́ТИкого, що (остаточно);ВИ́ГРАТИщо (вийти переможцем у боротьбі, грі тощо). — Недок.:перемага́ти,боро́ти,побо́рюватирідшезбо́рювати,перебо́рювати,дола́ти,подо́луватирідшеповерга́ти,попира́ти,змага́ти,переси́лювати,оси́лювати,поду́жувати,звойо́вувати,розбива́ти,би́ти,побива́тирозм.громи́ти,розгро́млювати,трощи́ти,розтро́щувати,добива́ти. (Елеазар:) Ворог злий поранив руку, мені правицю відрубав! Кого ж тепер я переможу і хто не подола мене? (Леся Українка); Ніхто нас в битві не зборов і вже довіку не поборе! (М. Упеник); — Он скільки орд перебрело через Дике Поле, а де вони? Розвіялись, мов порох.. А наш народ усіх переборов (С. Добровольський); Він, найдужчих подолавши, Нагороду з бою взяв (Леся Українка); Люди співали псалми, молячи Бога, щоб допоміг здолати ворога (П. Кочура); Голіруч хотів король Рися поконати (Д. Павличко); Всякого ж, хто нашій справі ворожий, сонце хай спалить, повергне народ (П. Тичина); Тепер ти на гвардійськім кладовищі Лежиш, мій друже, серед вірних друзів, Що смертю смерть попрали, як і ти (М. Рильський); Ми всі дороги пройшли, Днів розірвавши туман, Лиха здолали, змогли Чорного ворона стан (П. Усенко); (Князь:) Се що знов? Ти думаєш, що перепреш мене? (І. Франко); — Це ж Гоголь сказав у своєму "Тарасі Бульбі" могутні слова: — Та хіба знайдуться в світі такі вогні, муки і така сила, що пересилила б руську силу! (М. Рильський); Да не скаже хитрий ворог: "Я його подужав" (Т. Шевченко); Повоювали (лицарі) князеве військо, а самого князя в полон узяли (С. Васильченко); Жінки в один голос: — Ой, не пустіть, голубчики, тих панів більше, бо не життя нам, бідним. Звоюйте їх хутчіш (Мирослав Ірчан); Нас у битві не зламали, не здолали вороги (М. Упеник); Богдан пішов з військом навперейми королеві, розбив його військо під Зборовим, вирубав упень кільки польських полків (І. Нечуй-Левицький); — Ти з ним та його бандою на смерть сходився, побив, погромив (О. Гончар); В глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка (С. Чорнобривець); Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо впень ворогів (М. Бажан); Супротивних потрощив (Еней) (І. Котляревський); Сило велика, устань, як стихія! Чорного звіра розбий і добий! (М. Рильський); Один за одного стій — виграєш бій! (прислів'я). — Пор. 1.переборо́ти, 2.спра́витися.

ПОБИ́ТИкого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла),НАБИ́ТИ,ОББИ́ТИкому що, рідше,ВСИ́ПАТИкому, розм.,НАСИ́ПАТИкому, розм.,НАДАВА́ТИкому, розм.,НАКЛА́СТИкому, розм.,НАКЛЕПА́ТИкому що, розм.,ВІДДУБА́СИТИрозм.,НАДУБА́СИТИрозм.,ВІДЛУПЦЮВА́ТИрозм.,НАЛУПЦЮВА́ТИрозм.,ВІДЛУПИ́ТИрозм.,НАЛУПИ́ТИрозм.,ПОМОРДУВА́ТИрозм.,ПОГРІ́ТИрозм.,НАБУ́ХАТИрозм.,ВІДМОЛОТИ́ТИрозм.,УМОЛОТИ́ТИ(ВМОЛОТИ́ТИ)розм.,ОБМОЛОТИ́ТИрозм.,ЗМОЛОТИ́ТИрозм.,ОБЧУХРАТИрозм.,НАКОЛОШМА́ТИТИщо кому, розм.,ПОКОЛОШМА́ТИТИрозм.,ВІДКОЛОШМА́ТИТИрозм.,ВИ́МАНІЖИТИрозм.,ПРОМАНІ́ЖИТИрозм.,НАТОВКТИ́розм.,НАТАСУВА́ТИрозм.,ПОТАСУВА́ТИрозм.,ВІДДУХОПЕ́ЛИТИрозм.,НАТІПА́ТИрозм.,ПОТІПА́ТИрозм.,ПОТРІПА́ТИрозм.,ПОПА́РИТИрозм.,ВІДЖА́РИТИрозм.,ВІДЛАТА́ТИрозм.,ПОКРОПИ́ТИрозм.,ПОБЛАГОСЛОВИ́ТИжарт., ірон.,ПОШАНУВА́ТИжарт., ірон.;ПОШМАГА́ТИ,ВИ́ШМАГАТИрозм.,НАШМАГА́ТИрозм.,ВИ́СІКТИрозм.,ВИ́ПОРОТИрозм.,ВИ́ШПАРИТИрозм.,ПРОХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. чимсь гнучким);ПОКУЛА́ЧИТИрозм. (кулаками);ПОТОВКМА́ЧИТИрозм.,ПОТОВКТИ́розм.,ВІДТОВКТИ́що кому, розм. (з усіх боків, пошкодивши частини тіла);ВІДХЛЯ́ПАТИрозм.,ВІДШЛЬО́ПАТИрозм.,НАШЛЬО́ПАТИрозм. (надавати ляпанців);ВИ́ЧУБИТИрозм. (тягаючи за чуба). Станішевського, співробітника студії,.. привівши до якоїсь штабної установи, сильно побили (О. Довженко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки (І. Котляревський); — Ну, здер штанці, ну, всипав Соплі, скільки належало (З. Тулуб); — Вихопив з рук ту кочергу я та так їй насипав, що до нових віників пам'ятатиме (Ю. Збанацький); Видерка йшов проти волі й на знак протесту все хникав, аж Олекса пригрозив, що йому надає — тоді замовчав (Г. Хоткевич); Якби склалося до бійки, Вдвох наклали б одинцю, Хоч би й лепському бійцю! (І. Манжура); — Якби моя дочка Оленка так коверзувала, то я б їй.. так наклепала потилицю отим кошиком, що вона пам'ятала б до нових віників (І. Нечуй-Левицький); (Василь:) У рибалок тільки нічого не зачіпай, так і вони тебе не зачеплять, а підцупиш що — битимуть, доженуть і віддубасять! (М. Кропивницький); Левко косився на свою внучку, бурчав: — Будеш водитися з цим комбайнером — їй-богу, відлупцюю (І. Драч); — Кинусь на розшуки, зловлю, натовчу, налупцюю, та тільки ж биттям хіба виховаєш? (О. Гончар); — Але ж дивись ти мені, висунь носа куди не треба, одлуплю! (М. Шеремет); Побоявся (Микита) тільки, щоб панич не наздогнав та не налупив (С. Васильченко); Сьогодні сама пані так Марину помордувала, що й не впізнати (Н. Рибак); Як заверещить, заляскотить на мене.. Прийде, каже, чоловік, то добре тебе погріє (Ганна Барвінок); Набухали кулаками по спині (Словник Б. Грінченка); Відмолотив Михайло Уласа, як гороховий сніп, зо всіх боків (П. Козланюк); — Положи свою панєнку вздовж лавки, візьми два дубці, та вдвох як вмолотимо її, одразу.. шовковою і ґречною стане (М. Стельмах); Чи не обмолотити Юрка, мов сніп? Не він же перший прийшов до Христини! (М. Стельмах); Встати хоче (козак), та не може. А тут прибігли дядьки з кілками, змолотили б, як вальок глини (Григорій Тютюнник); — А може, пику їй наколошматити добре, щоб не лізла! — кілька разів думав Вовка (О. Копиленко); Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (С. Добровольський); Як візьме (мірошник) набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (збірник "Україна сміється"); Я його добре проманіжив — знатиме, як мене займати (Словник Б. Грінченка); Мене Амата ублагала і так боки натасовала, Що я Енею одказав (І. Котляревський); (Герцель:) Неси гроші, бо я тебе тут так потасую, що з тебе самого риба посиплеться!.. (І. Карпенко-Карий); — Мамо, а Сергій Кушнір з пальта мого сміявся.. Так ми з Дмитром штундиним його оддухопелили (В. Дрозд); Призвуть, було, (козаки) якого гуляку-хлопця, натіпають і скажуть: "Оце тобі "пам'ятне", щоб не забув, де бито тебе" (збірник "Легенди та перекази"); — А мені б тільки пана потіпати, я з нього душу витрясу (П. Панч); Ой ішов я з вечорниць Через перелази, Як попарить мужик ціпом Щось зо штири рази (пісня); Узяли його лакеї на стайню, та так оджарили, що ні лягти, ні сісти... (Панас Мирний); Відлатав я йому боки (Словник Б. Грінченка); (Семен:) Прикажчик хотів нас покропити різками за те, що телят упустили в шкоду (М. Кропивницький); (Савка:) Ось як піду я в хату та візьму батіг довгий, то так поблагословлю, що зразу де та й охота дінеться (С. Васильченко); — Оберігайте, шануйте пана, мов болячку, то він так вас пошанує, як мене, — поводив (Щербина) побитою спиною... (М. Стельмах); Софія хотіла обурено вигукнути, що ота "чужа дитина" пошмагала її доньку, але змовчала (А. Дімаров); Як він попоїв, чернець ізнову добре вишмагав його різками (переклад М. Лукаша); — Як вихор, налетів (Наливайко),.. щокою шашки боки й спину нашмагав (І. Ле); — Що ж це, хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провиниться? (І. Франко); Поліцаї випороли канчуками шістдесятирічного діда Потапа і його тридцятилітню невістку (В. Козаченко); Треба йому відтовкти боки, щоб другий раз глядів лучче телята (Словник Б. Грінченка); — Хочеться задерти спідничку та нашльопати так, як вас колись, в дитинстві, мамуля шльопала (В. Гжицький); І така на себе досада мене допікає, що якби се не я, а хтось інший, то б до ладу його вичубив (Марко Вовчок). — Пор. 2.би́ти, 1.уда́рити,відшмага́ти.

РОЗБИ́ТИ(ударяючи, порушити цілісність чого-небудь),ПОБИ́ТИ,РОЗТОВКТИ́розм.,ПОТОВКТИ́розм.,ПОТРОЩИ́ТИрозм.,РОЗТРОЩИ́ТИрозм.,РОЗЧУХРА́ТИрозм.,РОЗТОРОЩИ́ТИдіал.;РОЗЧЕРЕПИ́ТИрозм. (вщент, на черепки);СТОВКТИ́розм. (частини тіла);ПРОВАЛИ́ТИ(голову, ніс). — Недок.:розбива́ти,би́ти,розтовкувати,розтро́щувати,розчу́хрувати,прова́лювати. Жайсак розбив грудку цукру на три шматочки і поклав один з них орляті в дзьоб (З. Тулуб); — Всюди, де вас не будуть допитувати, маєте говорити одно: ви хотіли тільки налякати пана, побити, потрощити йому зі злості вікна (М. Стельмах); Розтовкла таку добру макітру (Словник Б. Грінченка); Як-то раз, напившись дуже, та зачепився з шинкарем, та потовк йому усі пляшки і усі чарки (Г. Квітка-Основ'яненко); Заревли гармати. Козаки полізли на вали, розтрощили баркани (І. Нечуй-Левицький); А море з лиха аж реве.. Всі човники їх розчухрало, Багацько війська тут пропало (І. Котляревський); Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю... (І. Франко); Але тілько за поріг — Зачепився (кошовий) зразу І в цариці — трах-тарах! — Розчерепив вазу (С. Руданський); Упав.. до ями (камінець) і стовк Тарасові два пальці на нозі (О. Ковінька); Вони душили один одного, кусали, штрикали складаними ножиками, провалювали один одному носи чим попало (О. Довженко).

СТРІЛЯ́ТИ(робити постріл, постріли з вогнепальної зброї),БИ́ТИ,ПАЛИ́ТИрозм.,СМАЛИ́ТИпідсил. розм.,ЛУПИ́ТИпідсил. розм.,ЧЕСА́ТИпідсил. розм.,ГАТИ́ТИпідсил. розм.,ДОВБА́ТИпідсил. розм.,ДОВБТИ́підсил. розм. (уперто й методично — перев. з гармат);СТРОЧИ́ТИ,ТАТА́КАТИрозм.,ТА́КАТИрозм.,ТАТА́ХКАТИрозм. (з кулемета, автомата);СТУ́КАТИ(неголосно, на відстані);СТУГОНІ́ТИ(безперервно і сильно);ПОСИЛА́ТИ(із сл. куля, снаряд і т. ін.). — Док.:ви́стрелити,стре́льнути(стрі́льну́ти),уда́рити(вда́рити),ви́палити,лу́пнути,чесну́ти,чесону́ти,вгати́ти,довбну́ти,довбону́ти,пальну́ти,палахнутирозм.прострочи́ти,тата́кнути,тата́хнути,сту́кнути,посла́ти. Вдалині стріляє білими димками швидкострільна гармата крейсера (Ю. Яновський); — Як на війні було: стрілянина, з гармат же били, як барикади розбивали (А. Головко); (Кряж:) То я тоді, як смеркло, запріг коней, викликав Ганю, закутав її в бурку і — по конях..! Вискочив її батько, спустив собаку з ланцюга, схопив берданку і давай по мені смалити (М. Зарудний); Зенітки луплять, шум такий (С. Воскрекасенко); — Як почнуть артпідготовку — кожна батарея знає, по якому (доту) їй ціляти. Та по тому, а та по тому, гатитиме йому в лоба, аж поки він і не лусне! (О. Гончар); З лісу строчив без кінця кулемет (В. Сосюра). — Пор. 2.ба́хнути.

СТУ́КАТИ(ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт),БИ́ТИ,СТУКОТА́ТИпідсил.,СТУКОТІ́ТИпідсил.,ГРЮ́КАТИпідсил.,ЦЮ́КАТИ,ТУ́КАТИрозм.,ТУТУ́КАТИпідсил. розм.,ТЮ́КАТИрозм.,КО́ВТАТИдіал.;ПОСТУ́КУВАТИ,ВИСТУ́КУВАТИ,ПРИСТУ́КУВАТИ(стукати розмірено або час від часу);ПРОСТУ́КУВАТИ(розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось);БУБНИ́ТИрозм.,БУБОНІ́ТИрозм. (дрібно);ТОРОХТІ́ТИ,КАЛАТА́ТИ,БАРАБА́НИТИ,ТАРАБА́НИТИпідсил. розм.,ТОКОТА́ТИ(ТОКОТІ́ТИ)діал. (часто й гучно стукати);ГУ́ПАТИ,ГУПОТІ́ТИпідсил. розм.,ГЕ́ПАТИрозм.,БА́ХКАТИрозм.,БА́ХАТИрідше,БАБА́ХКАТИрозм.,БАБА́ХАТИрідше,ГА́ХКАТИрозм.,ГАМСЕЛИ́ТИфам.,ТРА́ХКАТИрозм.,ТРАХКОТІ́ТИпідсил. розм.,ТАРА́ХКАТИрозм.,ТАРАХКОТА́ТИ(ТАРАХКОТІ́ТИ)підсил. розм.,ТОРО́ХКАТИрозм.,ТОРОХКОТА́ТИ(ТОРОХКОТІ́ТИ)підсил. розм. (стукати з великою силою);СТУГОНІ́ТИрозм. (безперервно з великою силою);ЛОПОТА́ТИ(ЛОПОТІ́ТИ)(видаючи глухі звуки);ЦО́КАТИ(чимсь металевим). — Док.:посту́кати,сту́кнути,постукоті́ти,грю́кнути,цю́кнути,ту́кнути,тю́кнути,ви́стукати,пристукнути,просту́кати,гу́пнути,ге́пнути,ба́хнути,баба́хнути,га́хнути,тра́хнути,тара́хнути,торо́хнути,цокнути. Скільки раз намагався (єпископ) перервати ту мову і стукав патерицею об землю (Леся Українка); Бити в рейку, скликаючи на обід; — Чи ти швидко перестанеш стукотіти та бряжчати? (І. Нечуй-Левицький); — Ти пустопорожній фантазер! — рикнув Гризота, грюкаючи кулаком по столу (В. Речмедін); Дятли ще дужче тукать взялися (П. Тичина); Ремиґали корови, важко дихали та нечасто постукували ногами об короби чи ясла (Г. Епік); На рейках колеса вистукують дзвінко (І. Муратов); Він то білів, то червонів на обличчі і нервово бубнив пальцями по столу (П. Козланюк); Десь калатав у клепачку, скілько було сили, сторож (С. Васильченко); У шибки барабанив дощ (В. Гжицький); По токах гупають ціпи (О. Гончар); Молот гепає, сокира цюкає, а прядка хурчить (П. Панч); Об гарячі жерстяні дахи торохкали каштани, підплигували, як на жаровні, і падали на бруківку (Григорій Тютюнник); Стугонів, вицокував, мчав по рейках поїзд, гойдались вагони, заколисуючи бійців (І. Цюпа); Хвиля від хвилі лопотіли грубі дощові краплі в вікно (І. Франко). — Пор. 1.би́ти, 1.торохті́ти.

ТІПА́ТИ(очищати волокно конопель льону тощо від костриці),ТЕ́РТИ,ОБТІ́ПУВАТИ,БИ́ТИ,М'Я́ТИ(виминаючи кострицю). — Док.:потіпа́ти,поте́рти,обтіпа́ти,обім'я́ти. Молодиці на сонці били на бительнях і тіпали коноплі (І. Нечуй-Левицький); Мамко моя солодкая, біду я вчинила: Усі жінки труть коноплі, я ще не мочила (коломийка); Отара суне помалу, викрикує: то "бе-е", то "ме-е"! — кахикає, як зимою старі баби на печах, коли почнуть прядиво м'яти... (Панас Мирний).

ТРЯСТИ́(про холод, хворобу, сміх тощо — викликати тремтіння),ТРУСИ́ТИ,СТРУ́ШУВАТИ,ТІ́ПАТИ,ПІДКИДА́ТИ,ТЕЛЕ́ПАТИдіал.,ТЕЛІПА́ТИдіал.;ТРІ́ПАТИ,БИ́ТИ(про сильний дріж від хвороби, холоду тощо). Вже кілька днів його трясла малярія (О. Гончар); Христя вискочила у сіни. Сльози давили її, страх трусив усе... (Панас Мирний); Яринка сиділа на невисокій скрині з інструментами і дивилася на сонце. Нервова лихоманка струшувала все її тіло (В. Собко); Настунею тіпала пропасниця (Ю. Збанацький); Лиховісних сатиричне слово просто кидає в лихоманку. Пропасниця їх б'є, хапає й підкидає (О. Ковінька); Ним аж теліпало щось.. з великої нетерплячки (І. Франко); Мене почала тріпати лихоманка (О. Досвітній).

УБИ́ТИ(ВБИ́ТИ)(позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо),ЗАБИ́ТИ,ЗАРУБА́ТИ,ЗАКОЛО́ТИ,ЗАРІ́ЗАТИ,ЗАСТРЕ́ЛИТИ(ЗАСТРІ́ЛИТИ),УРА́ЗИ́ТИ(ВРА́ЗИТИ),ЗВАЛИ́ТИ,УГРО́БИТИ(ВГРО́БИТИ)розм.,УСТРЕ́ЛИТИ(ВСТРЕ́ЛИТИ)розм.,УКЛА́СТИ(ВКЛА́СТИ)розм.,ПОКЛА́СТИрозм.,ПОЛОЖИ́ТИрозм.,СКОСИ́ТИрозм.,ПОСІ́КТИрозм.,ПІДТЯ́ТИрозм.,ПРИСТУ́КНУТИрозм.,ПРИКІ́НЧИТИрозм.,КІНЧИ́ТИрозм.,ПОКІ́НЧИТИрозм.,ПОРІШИ́ТИрозм.,РІШИ́ТИрозм.,УКОЛО́ШКАТИ(ВКОЛО́ШКАТИ)розм.,ПРОШТРИКНУ́ТИ,ШЛЬО́ПНУТИрозм.,УКЛА́НДАТИдіал.;ДОБИ́ТИ,ДОРІ́ЗАТИ,ДОКІНЧИ́ТИ(пораненого);ПІДСТРЕ́ЛИТИ(ПІДСТРІ́ЛИТИ),ПІДКОЛО́ТИ,ПІДРІ́ЗАТИ(завдати смертельної рани). — Недок.:убива́ти(вбива́ти),би́ти,забива́ти,руба́ти,коло́ти,рі́зати,стріля́ти,застре́лювати(застрі́лювати),уража́ти(вража́ти),вали́ти,угро́блювати(вгро́блювати),сікти,підтина́ти,кла́сти,коси́ти,прико́нчувати,кінча́ти,ріша́ти,разити,проштрикувати,добива́ти,доріза́ти,докі́нчувати,підстре́лювати(підстрі́лювати),підко́лювати,підріза́ти,підрі́зувати. — Поліцаї батька вбили (О. Довженко); Виявлено справжнього злочинця, який забив сторожа біля гамазеїв (О. Донченко); (Макар:) Двох капітан при мені зарубав шаблею, а Федот застрелив Івана Береста (І. Микитенко); Він побачив, що Твердохліб звалив рицаря, і схвально помахав рукою (А. Хижняк); Незчулись ляхи, як їх чоловіка з двадцять на місці уклали (О. Стороженко); Багато ворогів поклав я по долині (Леся Українка); Рушай, друже, борозною, Доки служить сила, Доки доля серед поля Обох не скосила (П. Грабовський); Скосити ворогів з автомата; Чіпаріу ладний був пристукнути клятого цербера й світ за очі тікати з цього клятого маєтку (Ю. Смолич); Мало що може втнути той циган! Свого не пожалів, шпортонув ножем. А його, Федора, прикінчить, як куріпку (Д. Ткач); А ввечері мій Ярема (От хлопець звичайний!), Щоб не сердить отамана, Покинув Оксану: Ляхів кінча (Т. Шевченко); — Воєвода.. спрямував коня на Іванка і хотів одним ударом покінчити з ним (А. Хижняк); Дивом-дивиною було те, що її (Ярину) досі не порішила куля чи не підтяла шабля якого-небудь бузувіра (О. Ільченко); Гестапівці з школи казарму собі влаштували; спали, як дрохви. Так ми їх сонних і порішили (Ю. Мокрієв); — Рішу її зараз! — І, заточуючись, лютий, нестримний, він зник за дверима (А. Шиян); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Ю. Збанацький); — Що ви зробите з заложниками? — Шльопнемо (Л. Первомайський); — Як це так? Через таку погань, повію, та нашим дітям таку наругу терпіти? Ми і її і його (панича) укландаємо (Панас Мирний); Вони були ще живі і в нестерпучих муках стогнали й кричали, благаючи, щоб їх дорізали, добили (О. Стороженко); Знов буде (Андрій) рибку ловити... на пошту побіжить,.. зайця підстрелить (М. Коцюбинський); — Інший випадок трапився пару років тому в Далмації. Там капрала підрізали (переклад С. Масляка). — Пор.умертви́ти.

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)у що, по чому, об що, чим (зробити удар по якомусь предмету, по чому-небудь),БА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИпідсил. розм.,БЕБЕ́ХНУТИпідсил. розм.,БУ́ХНУТИрозм.,БА́ЦНУТИрозм.,ГА́КНУТИрозм.;ГА́ХНУТИпідсил. розм.,ЖА́ХНУТИпідсил. розм.,ГЕ́ПНУТИпідсил. розм.,УГАТИ́ТИ(ВГАТИ́ТИ)підсил. розм.,ХРЬО́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,УЖА́РИТИ(ВЖА́РИТИ)підсил. розм.,ШВАРНУ́ТИрозм.,ШВА́РКНУТИрозм.,ШВАРКОНУ́ТИрозм.,ШКВА́РКНУТИ(ШКВАРНУ́ТИ)розм. (з силою);ЛЯ́СНУТИ,ЛУ́СНУТИрозм.,ДЗИ́ЗНУТИ(ДЗИ́ҐНУТИ)розм.,СВИ́СНУТИрозм.,ЦЮ́КНУТИрозм. (утворюючи при цьому дзвінкий, свистячий і т. ін. звук). Залізний болт з брязком ударив у віконницю (М. Коцюбинський); — З чого ж починати? — вдарив Денис по молодому дубкові сокирою (Григорій Тютюнник); Матрос вихопився і вмить опинився біля вихідних дверей. Він бахнув у них ногою — і вони тріснули надвоє (О. Досвітній); Бацне (учитель) школярською головою об дошку.. і, як грудку, викине хлопця в сіни (Д. Бедзик); Він з досади так гакнув по зубилу, що молоток зіскочив і боляче вдарив його в руку (О. Бойченко); Не було замків перед Довбушевою силою. Він гахнув усім тілом, усією вагою в двері, й вони зіскочили з петель (Г. Хоткевич); Шкода моєї шапки: як угатить (жандарм) кольбою по шапці та й розпоре (Лесь Мартович); Аркадій підвівся, витяг з кишені пачку грошей і недбало ляснув паперами об стіл (О. Копиленко); Покуштує (Валя) малини, надкусить кислу сливу і лусне нею об дерево (С. Васильченко); Куля дзизнула в камінь (П. Загребельний); Вона вскочила в Лаврінову хату, вхопила кочергу та й свиснула нею по купі горшків, що сохли на лаві (І. Нечуй-Левицький); Цюкнув (Іван Ілліч) вістрям своєї залізної палиці об підлогу (Є. Гуцало). — Пор. 1.би́ти, 2.би́ти, 1.поби́ти.

УДА́РИТИ(ВДА́РИТИ)кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару),БА́ХНУТИрозм.,БАБА́ХНУТИрозм.,БУ́ХНУТИрозм.,БА́ЦНУТИрозм.,БЕ́ХНУТИрозм.,БЕБЕ́ХНУТИрозм.,СТУ́КНУТИрозм.,СТУСНУ́ТИрозм.,СТУСОНУ́ТИпідсил. розм.,ДЗИ́ЗНУТИ(ДЗИ́ҐНУТИ)розм.,СВИ́СНУТИрозм.,ВІДВА́ЖИТИрозм.,ЦЮ́КНУТИрозм.,СУНУ́ТИрозм.,ДА́ТИпо чому, в що, фам.,МАЗНУ́ТИфам.,ЗМА́ЗАТИфам.,ПРИПЕЧА́ТАТИфам.,ГА́КНУТИрозм.,ГАГА́КНУТИрозм.,ЗАГИЛИ́ТИрозм.,ПЕРЕХРЕСТИ́ТИрозм.,НАВЕРНУ́ТИрозм.,ПРОЇ́ХАТИСЯрозм.,ХВИ́СНУТИрозм.,ХВИ́СЬНУТИрозм.,ХЛИСНУ́ТИрозм.,ПРИГОСТИ́ТИрозм.,БРЯ́ЗНУТИрозм.,ЗАЦІДИ́ТИвульг.,ЗАЇ́ХАТИвульг.,ЗАТОПИ́ТИвульг.,З'ЇЗДИТИвульг.,УДЕ́РТИ(ВДЕ́РТИ)діал.,УДРА́ТИ(ВДРА́ТИ)діал.,МОЛОСНУ́ТИдіал.,ТЕЛЕ́ХНУТИдіал.,ВАЛЬНУ́ТИдіал.,ГРЯ́НУТИдіал.,ШЕМЕНУ́ТИдіал.,ФРА́СНУТИдіал.,ТРА́ХНУТИрозм.,УГАТИ́ТИ(ВГАТИ́ТИ)розм.,УЛУПИ́ТИ(ВЛУПИ́ТИ)розм.,УШКВА́РИТИ(ВШКВА́РИТИ)розм.,УШПА́РИТИ(ВШПА́РИТИ)розм.,ШКВАРНУ́ТИ(ШКВА́РКНУТИ)розм.,УШКВАРНУ́ТИ(ВШКВАРНУ́ТИ)розм.,ШАРНУ́ТИрозм.,УЖА́РИТИ(ВЖА́РИТИ)розм.,ОГРІ́ТИрозм.,УГРІ́ТИ,УРІЗАТИ(ВРІ́ЗАТИ),УЧЕСА́ТИ(ВЧЕСА́ТИ)розм.,УЧИ́СТИТИ(ВЧИ́СТИТИ)розм.,ЧЕСОНУ́ТИрозм.,ДОВБОНУ́ТИрозм.,СТРУГНУ́ТИрозм.,УДЖИГНУ́ТИ(ВДЖИГНУ́ТИ)розм.,МОРСНУ́ТИрозм.,ЛУ́СНУТИфам.,ДРИ́ЗНУТИфам.,ДВИГНУ́ТИ(ДВИ́НУТИ)фам.,ДВИГОНУ́ТИфам.,ЛИГНУ́ТИвульг. (з великою силою);ПОТЯГНУ́ТИ(ПОТЯГТИ́)розм.,ВИ́ТЯГНУТИ(ВИ́ТЯГТИ)розм.,ХРЬО́ПНУТИрозм.,ХРЯ́ПНУТИрозм.,ХРЯ́СНУТИрозм.,ОПЕРЕЗА́ТИрозм.,УПЕРЕЗА́ТИ(ВПЕРЕЗА́ТИ)розм.,ПОЛОСНУ́ТИрозм.,ПОЛОСОНУ́ТИпідсил. розм.,ОПЕРІ́ЩИТИпідсил. розм.,УПЕРІ́ЩИТИ(ВПЕРІ́ЩИТИ)підсил. розм.,УРЕПІ́ЖИТИ(ВРЕПІ́ЖИТИ)підсил. розм. (перев. батогом, різкою, палицею й т. ін., залишаючи довгий слід);ЛЯ́СНУТИ,ПЛЕСНУ́ТИ(долонею, утворюючи ляскіт). Олеся.. легко вдарила Балабуху по плечі: — Та покинь-бо оту люльку та говори зі мною (І. Нечуй-Левицький); Хорунжий люто замахнувся нагаєм на курінного Хліба,.. але Хліб так ударив ланцюгом Хорунжого, що той тільки несамовито зойкнув і упав мертвим (О. Довженко); Думала, що (чоловік) бахне сокирою і воліла, щоби вперед сама загинула (В. Стефаник); Велика дошка впала зверху так близько, що ледве не бабахнула мене по голові (Л. Смілянський); — Ох! ох! ох! — стогнав голова. — Це він! це сатана! як бухнув мене в спину, то в мене з очей так і посипались іскри (І. Нечуй-Левицький); Твердий кулак стукнув Хому просто по зубах і той заїкнувся на півслові (У. Самчук); Двоє малюків теж завелися, мов півники: — Не бризкайся, бо так і дзизну! — Ану дзизни! (О. Гончар); Свиснув нагай по обличчі старого Івана, і зачервоніла кривава рана (Мирослав Ірчан); Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (О. Ільченко); Випроставши руки, він сунув кулаком у щелепи старшину (С. Васильченко); Підстеріг він мене в темному місці й дав по шиї (Ю. Яновський); Так Турн, Палланта підпустивши, Зо всіх сил келепом мазнув (І. Котляревський); — От я тобі кулаком під дихало змажу, щоб ти не патякав своїм дурним язиком, — насварився хтось із гурту (Григорій Тютюнник); (Тарас:) Як припечатаю, так і спухнеш (І. Микитенко); Звичайно, потурати не слід, — було б таки заїхати по мармизі (А. Головко); — Признаюсь, я з великим би задоволенням зараз з'їздив би вам по пиці (С. Добровольський); Панич якось його чи вскубнув чи вщипнув. А той як виважить руку, як удере його з усього маху по пиці (Панас Мирний); Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові (Словник Б. Грінченка); Гринь Воробець хопив за тріпачку, вальнув раз Якима по спині (В. Козаченко); — Отворіт, на милість Бога, отворіт! — закричала стара і з цілим розмахом грянула собою о двері колиби (І. Франко); Та в тій хвилі Осел як не замахне ногою, як не фрасне Вовка копитом у зуби (І. Франко); — Та трахни його, Артеме, щоб знав, як! (А. Головко); Григорій з розгону вгатив його кулаком в обличчя (М. Стельмах); Зірвав (благочинний) з гвіздка кадильницю і, розмахнувши нею до свисту, влупив отця Олександра по голові (І. Микитенко); — Якби таким (києм) хоч один раз ушкварити твого дурного батька, так він би і з місця не піднявся (Г. Квітка-Основ'яненко); Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (М. Стельмах); Далі огрів (дядько) мене зо всії руки по плечах (Марко Вовчок); — Він як схопиться та як вріже мене у вухо, так, вірите, я аж заточився (Л. Первомайський); — Баран як розженеться, як вчистить у лоб! Вовк — беркиць у яр... (казка); — А може, то такий прийом новий, — Візьмуть і книжкою.. Добряче довбонуть по голові? (В. Еллан); Та як виважить долоню, та як морсне по виду мене (А. Тесленко); Як тільки котрий (наймит) оце розігне спину, то Юруш зараз його лусне нагайкою по спині (І. Нечуй-Левицький); В одну мить, двигнувши ногою одного солдата, вдарив (чоловік) другого навідліг кулаком і кинувся тікати (І. Микитенко); Мов коліном хто у груди двигонув (Г. Хоткевич); Юрко.. лигнув Вітьку ногою і все ж таки заліз у бричку першим (О. Сизоненко); (Настя:) Мартине, відчепись! Бо єй-богу, качалкою по спині потягну (І. Карпенко-Карий); Батько.., не знайшовши різки, Дрючком Хведька разів із шість оперезав! (П. Гулак-Артемовський); — Ніхто не зачепить тебе, ніхто нагайкою не полосне по спині (М. Стельмах); Прибіг Хома.. і, не говорячи ні слова, вперіщив Гната батурою по спині (Григорій Тютюнник); Як я врепіжив його батогом, то він аж скрутився (Словник Б. Грінченка). — Пор. 2.би́ти, 1.штовхну́ти.

ХЛЮ́ПАТИ(про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання),ХЛЮ́ПАТИСЯ,ПЛЕСКА́ТИ,ПЛЕСКА́ТИСЯ,ПЛЕСКОТА́ТИ(ПЛЕСКОТІ́ТИ)підсил.,ПЛЕСКОТА́ТИСЯ(ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ)підсил.,ПЛЮ́СКАТИ,ПЛЮ́СКАТИСЯ,ПЛЮЩА́ТИ,БИ́ТИпідсил.,БИ́ТИСЯпідсил.,ХЛЮПОТА́ТИ(ХЛЮПОТІ́ТИ)підсил.,ХЛЮПОТА́ТИСЯ(ХЛЮПОТІ́ТИСЯ)підсил.,ПЛЮСКОТА́ТИ(ПЛЮСКОТІ́ТИ)підсил.,ПЛЮСКОТА́ТИСЯ(ПЛЮСКОТІ́ТИСЯ)підсил.,ШУЛЬПОТІ́ТИдіал.,ХЛЮ́СКАТИдіал. — Док.:хлю́пну́ти,хлю́пнутися,плесну́ти,плесну́тися,плю́снути,плю́снутися,хлю́снути. Поряд ласкаво і лагідно хлюпає море (Д. Ткач); Під ногами тихо, воркітливо хлюпались ніжні хвилі річки (Ю. Збанацький); З морським капітаном ми (комбайнери) схожі по силі: Обидва долаєм негоди в путі. Обом нам до ніг б'ються-плескають хвилі — Йому голубі, А мені золоті (С. Олійник); В балці голубливо плескався сріблястий струмок (Я. Качура); Десь близько, ніби сріблястий дзвіночок, плескотів потік (С. Скляренко); Працювали, розмовляли, метушились робітники, плюскала вода, бухтіла парова машина (Б. Грінченко); Дрібна хвиля плюскалась об берег і гасла на піску (С. Журахович); Морська вода, така прозора, побіля берега плющить (Н. Забіла); Вода б'є в скелю; Сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (В. Собко); З хмар безперестанно дощ хлюпотів (Я. Щоголів); Дніпрові хвилі хлюпочуться у мене біля ніг (О. Довженко); Хвиля радісно плюскоче та ластиться до човна (І. Франко); Сірий надокучливий дощ плюскотів за вікнами (І. Цюпа); Води Німана плюскочуться блакитні (М. Рильський); Море легенько хвилювалось, тонісінькі хвильки плюскотілись біля берега (Ю. Збанацький); Гурт диких качок.. шульпотіли плескатими носами в куширях (Григорій Тютюнник); Дощ хлюскав у віконницю (Панас Мирний).

ШМАГА́ТИ(ударяти, бити чимсь гнучким),ХЛЬО́СКАТИ,ХЛЬО́СТА́ТИ,НАХЛЬО́СТУВАТИ,СТЬОБА́ТИ,НАСТЬО́БУВАТИ,ХЛЯ́СКАТИрозм.,ХВИ́СЬКАТИрозм.,ЦВЬОХАТИ(ЦЬВО́ХАТИ)розм.,ЦЬВО́ХКАТИ(ЦВЬО́ХКАТИ)розм.,ШМО́РГАТИрозм.,ШЛЬО́ГАТИдіал.,ШВЯ́КАТИдіал.,ЧВЯ́ХАТИдіал.,ЦВИ́ГАТИ(ЦВІ́ГАТИ)діал.;СІКТИ́,ДЕ́РТИ(ДРА́ТИ)розм.,ПОРО́ТИрозм.,ЧУХРА́ТИрозм.,ПА́РИТИрозм.,РЕПІ́ЖИТИрозм.,ДАВА́ТИ ХЛЬО́РУ(ХЛЬО́СТУ)розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИрозм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИрозм. (карати, б'ючи чимсь гнучким);ПОЛОСУВА́ТИрозм.,СПИ́СУВАТИрозм. (залишаючи на тілі сліди ударів);БИЧУВА́ТИрозм. (перев. бичем),БАТО́ЖИТИ(перев. батогом);ХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. хворостиною);СУПО́НИТИрозм. (перев. ременем). — Док.:шмагну́ти,шмагону́ти,хльо́снути,стьобну́ти,хля́снути,хви́сьнути(хвиснути),цвьо́хнути(цьво́хнути),шморгну́ти,шморгону́ти,швя́кнути,чвя́кнути,цвигнути(цві́гнути),сікну́ти,сіконути,опереза́ти,опері́щити,ви́батожити. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Б. Грінченко); Він,.. хльоскаючи пужалном по намащеній дьогтем халяві, підійшов до Олі (Л. Юхвід); Він поспішав до вулиці.. і йшов швидко, хльостаючи себе стеком по лакованій халяві (Ю. Смолич); Нахльостували гуцулки свою їмостечку (попадю) по плечьох прутєм (Г. Хоткевич); Не стьобай коней, вони теж мають душу (М. Чабанівський); Вони, ..настьобуючи коней, продовжували погоню (Григорій Тютюнник); Явтух озирнувся й хляснув Воронька дубцем (Г. Епік); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях (Ю. Мушкетик); Цвьохає візник загодовану конячину (А. Шиян); Дядько Терешко стояв перед східцями і, цьвохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни (Д. Бедзик); Нагай боляче шморгнув старого Івана по плечах (Ю. Смолич); Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (І. Франко); Надбіжить маленький його пастушок, чвяхне батіжком, а бугай .. послушно вертається до стайні (Лесь Мартович); Змалечку любив (син) цвігати батогом малих песиків (І. Франко); Ще вчора їх могли топтати І сікти дротом батогів — Раби — сьогодні не раби: Шумлять знамена боротьби! (О. Олесь); Робила (баба) грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Хлопці перемінились, узяли нові пучки і стали пороти (відьму) (Г. Квітка-Основ'яненко); Циган як схопиться, як почне його (сина) чухрати нагаєм (збірник "Україна сміється"); Як її покладали парити, так вона рукою повела та й напустила на усіх, хто тут був, мару (Г. Квітка-Основ'яненко); Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку .. загубив (Остап Вишня); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розмахнувшись, щосили оперізує він тітку нагаєм по плечах (О. Гончар); — З жалю пуття не буде! — невгавав розлючений дядько Микита і, за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром, кричав (Л. Юхвід); Нагаями з уплетеним у ремінь свинцем полосували (карателі) спини неостережених васютинчан (І. Ле); Наші голі спини раз у раз доглядачі списували нагаями (Б. Грінченко); (Тірца:) Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Леся Українка); З правого боку скакав навперейми ханові Богдан Хмельницький — безжалісно батожив нагайкою свого білого огиря (Р. Іваничук); (Гаврило:) Догнав (Хведір) його надворі, та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (М. Кропивницький); Супонив, супонив (Кондратович), поки він не зомлів (О. Стороженко). — Пор. 2.би́ти,відшмага́ти.

ШТОВХА́ТИ(короткими різкими рухами торкатися когось, чогось, відпихати від себе),ШТОВХА́ТИСЯ,ПХА́ТИ,ПХА́ТИСЯ,ШТУ́РХАТИрозм.,ШТУ́РХАТИСЯрозм.,ШТУРЛЯ́ТИрозм.,ПОПИХА́ТИрозм.,ПІДПИХА́ТИрозм.,ТО́РСАТИрозм.,ТУ́ЗАТИрозм.,ТУСА́ТИрозм.,СТУ́САТИрозм.,СТУСУВА́ТИрозм.,ТУРЛЯ́ТИрозм.,ТИ́ЦЯТИрозм.,ТИ́ЦЬКАТИрозм.,ШТУ́РКАТИдіал.,ШТО́РХАТИдіал.,ТРУЧА́ТИдіал.,ПОТРУ́ЧУВАТИ(ПОТРУЧА́ТИ)діал.;КО́ПАТИ(ногою);М'Я́ТИрозм. (сильно, до болю);ПІДШТО́ВХУВАТИ,ТОРКА́ТИ(злегка). Бородань зав'язує тобі очі світлонепроникною хустиною і тоді штовхає тебе у спину чимось дуже твердим (Ю. Андрухович); — Яка це зануда штовхається? — засопів у темряві парубійко, підводячи голову (Григорій Тютюнник); З місця на місце переходять (дівчата), та одна одну пха, то буцім спотикаються (Г. Квітка-Основ'яненко); Молодиця скочила; дяк не здержав, поточився, впав; молодиця зверху... Другі позскакували з санчат, та й собі туди, пхаються, падають (Панас Мирний); Ларько почув, як хтось штурхає його києм у спину (С. Васильченко); — А ти що таке? Ще й штурхається! — Я ваш пан (Панас Мирний); Одні тислися до стола, другі від стола, Євгенія попихали в стиску сюди і туди (І. Франко); — Іди вже, іч, лукаве, — заметушилася Орися, підпихаючи телятко, яке раптом затялося і не хотіло переступати порога (Григорій Тютюнник); Торсав (Сивоок), бив Какору по жирних щоках, штурляв у груди, аж тому повернулася свідомість (П. Загребельний); Малого більший тузає й тусає — Правдиве це і вічне, як трава (Д. Павличко); Щойно прокинувшись удосвіта, Мартоха стусала мене ліктем у бік (Є. Гуцало); Зрадівши зустрічі, хлоп'яки стусують один одного (К. Гордієнко); Ривкими холодними струменями турляв (козаків) у спину "кримчак" (вітер) (С. Добровольський); — Не хропіть так, піч завалиться! — крикнула Лесиха, штуркаючи діда в бік (І. Франко); Скільки-то разів вже він шторхав і спробував стіни муровані й стелю низьку (Марко Вовчок); Я легенько тручаю її в бік (В. Речмедін); Мене потручували, мені ставали на ногах (І. Франко); — Купив (батько) коня такого, що копає й кусає (Лесь Мартович); Мені пощастило одскочити набік, а Сева схватили і почали м'яти рибалки (Ю. Яновський); Видно, люблять сю дівчину усі — так ласкаво до неї усміхаються, так приязно підштовхують (Г. Хоткевич); (Любов:) Тьотю Ліпо, вийдіть, зробіть се для мене. (Торкає їй плече, немов віддаляє) (Леся Українка). — Пор. 2.би́ти.

бити—БИТИstrong Ю ТЬstrong глem. Битиstrong чтоemлem. въstrong чтоemлem. чемemлem. оstrong чтоemлem. ударять колотить стучатьem и молащаса и вельми плачющаса и главою часто ...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
бити—бю бш наказ. сп.i бий недок.i неперех. зi прийм. в у об по безi прийм. Стукати ударяти по чомунебудь об щось. Хлюпатися плескати. Бити в долонi. перех. когоi. Завдава...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
бити—м король северных...Египетские имена
бити—бити бити бомки бомок бити бомкв бомок бити копитами копито бити на файрант файрант бити по пальцях палець бити цинк цинк бити штемп штемп бити як буре про...Лексикон львівський
бити—бити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
бити—Бити бю бш б бмо бте бють бий бийте бючи...Правописний словник Голоскевича
бити—Бив циган циганку за псну стиранку а бив кулаком бо не була з молоком.Наркання невинного що покараний а не зна за що.Бий верхнього аби аж спдний почув.Бий дуже хай тямля...Приповідки або українсько-народня філософія
бити—cro biti укр бути...Сербо-Хорватсько-Український словник
бити—I будeм био била быть жить находиться годиться стоять лежать состоять стать прибыть иметься выйти произойти бити воан желать хотеть шта е од тога бити что из...Сербско-русский словарь
бити—Бити м король северных Египетские имена. Словарь значений....Словарь личных имен
бити—Бути...Словник застарілих та маловживаних слів
бити—Iвдарити бабахати бабахкати байбарити бамбурити банити батоuжити батожиuти батурити бахати бахкати бичувати боксувати бузанити буцати буцкати ватлати витпувати виuхрити ...Словник синонімів Вусика
бити—вдаряти стукати калатати клепати гатити молотити прати разити бехати тарахкати г. лупати наповал убивати лупцювати грти парити духопелити шмагати гамселити дубасити лупит...Словник синонімів Караванського
бити—завдавати ударв розм. парити шпарити чимсь вузьким перщити скти хльостати чесати клепати чимсь гнучким батожити бичувати кропити шмагати шкварити кулаком палицею чимось в...Словник синонімів Полюги
бити—син. валити в клуню виписувати качел гасити копати пиздити пиздячити товариш. бути побитим блювати позаторшньою паскою отримати звзди....Словник українського сленгу
би́ти—БИТИ бю бш наказ сп. бий недок. . неперех. з прийм. в у об по без прийм. Стукати ударяти по чомунебудь об щось. За клька хвилин було чути як она била по клавшах трпала ...Словник української мови в 11 томах
бити—БИТИ бю бш наказ. сп. бий недок. з прийм. в у об по без прийм. Стукати ударяти по чомунебудь об щось.Почув я в снях важке ступання якби дв довбн по пдлоз били Б. ЛепкийТ...Словник української мови у 20 томах
бити—завдавати ударв комунебудь пднмати руку на кого наминати бокиstrong кому зневажл.em давати духопелв тришияstrong кому жарт. заст.em частувати кулакамиstrong кого зневажл....Словник фразеологічних синонімів
бити—див. колошматити колотити...Словник чужослів Павло Штепа
бити—Бить битиstrong . Убивать добычу О! Далече заиде соколъ птиць бья къ морю. em. Аще его Владимира Игоревича опутаев красною двицею ни нама будетъ сокольца ни нама красн...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
бити—бю бш наказ. сп. бий недок. неперех. зem прийм. в у об по безem прийм. Стукати ударяти по чомунебудь об щось. Хлюпатися плескати. Бити в долонem. перех. когоem. Завда...Толковый словарь украинского языка
бити—bash палицею baste belabor полцейською палицею прикладом club ременем паском flap strike...Украинско-английский юридический словарь
бити—бить выжимать растительное масло...Украинско-русский политехнический словарь
бити—у рзн. знач.em to beat to thrashбити карту to cover a cardбити по кишен перен.em to cause losses to cost one a pretty penny to touch the pocketбити посуд to smash chin...Українсько-англійський словник
бити—зламаць катаваць лупцаваць матлашыць перапынак пляжыць трушчыць...Українсько-білоруський словник II
бити—Зламаць...Українсько-білоруський словник II
бити—зламацькатавацьлупцавацьматлашыцьперапынакпляжыцьтрушчыць...Українсько-білоруський словник
бити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
бити—Sl...Українсько-датський словник
бити—Бити вдбй Бти тревогу...Українсько-китайський словник
бити—Sl banke...Українсько-норвезький словник
бити—[byty] biаплодувати плескати стоячи bi brawa kopa ногою...Українсько-польський словник
бити—бить избивать колотить разг. пороть драть наказывать разить поражать оружием ударять бодать колоть рогами бий мене сила Божа! разг. побей меня Бог! разрази меня гром [Го...Українсько-російський словник
бити—Battre...Українсько-французький словник
бити—Sl banka...Українсько-шведський словник
бити—багла бити годувати. Нчого не робити ледарювати. От багла б М. Номис Замсть прац ти багла годував та завидував усм М. Кропивницький. байдики байди дал. гандри бити. . Бут...Фразеологічний словник української мови