Жайворонок. Знаки української етнокультури

РІД

рід (зменшено-пестливі — ро́дик, родо́чок, ро́донько) — 1) (з великої літери) Рід « Род — у дохристиян­ських віруваннях — бог життя, до­лі, талану, суду-присуду (можливо, звідси — «так йому й на роду на­писано»), зачинатель усього живо­го (можливо, звідси — «який рід, такий плід»); часто згадується у давніх списках богів слов’янського дохристиянського олімпу; Б. Рибаков робить такі висновки, підсу­мовуючи дослідження істориків: Род — творець Всесвіту, вдихає життя в людей, бог неба і дощу, пов’язаний з земною водою (звід­си «родник»), пов’язаний з вог­нем, з пеклом, з червоним кольо­ром (звідси «рдеть»), з шаровою блискавкою; у старовинній весіль­ній пісні співають: «Ой, Роде, Ро­де, багатий, Подаруй товарець ро­гатий… Ви дайте, таточку, волики, А ви, матінко, корови, А ви, сест­рички, ягнички… Бо наш рід вели­кий, Щоб було чим обділити…»; у «Слові святого Георгія» (XII ст.) читаємо: «Треби кладуть… Вилам і Мокоші, Диві, Перуну, Хорсу, Роду і рожаницям»; 2) (з малої лі­тери) ряд поколінь, що походять від одного предка (кажуть: «Ми з такого роду, що любимо свобо­ду»), а також усі родичі, рідні; ро­дина («Не пізно до свого роду й опівночі»); уживається також на позначення належності за наро­дженням до якої-небудь соціаль­ної групи, національності і т. ін.; тому кажуть: «Нашому роду нема переводу» або ще: «Подивись у во­ду, якого ти роду», «Великого ро­ду, а псячого ходу»; весільний об­ряд у своїй основі — це договір двох родів, а отже відгомін родово­го життя з його мораллю та звича­ями; через молоду пару заприязнюються два роди, скріплюють свої стосунки, на сторожі яких стоять передусім жінки, охоронці «домашнього вогнища та його мирного життя»; родова тема про­ходить у весільних піснях: «Ой сій, мати, овес На наш рід увесь, Щоб наш овес рясен був, Щоб Івасів рід красен був»; «А в полі овес рясен, А в нас ввесь рід красен. А нашому роду не буде переводу, Од старшо­го до меншого, Суди, Боже, до мизинного»; ідея роду яскраво висту­пає у виготовленні й розподілі весільного корова́ю (див.); ліплять його жінки-молодиці з усього роду, а розподіл набирає характеру загального родового причастя: «Сходься, роде, коровай ся крає»; стежили, щоб усі були наділені шматком короваю; причастя коро­ваєм мало скріплювати зв’язок но­вої родини з усім родом; за наре­чену весь рід діставав викуп, пе­редусім за її «чесність», бо вияв «нечесності» викликав його гнів: «Ой піду я в луг по калину, Да виломлю калинову вітку, Да за­стромлю за білу намітку. Я ж стережуся, я ж бережуся, Щоб цеї калиноньки не роздавити, Своєї ро­диноньки не розгнівити»; «чес­ність» дівчини була гордістю роду: «Ой стояла Маруся на ґанку, Ой краяла червону катанку: — Ой до мене, родоньку, до мене. Не буде вам сорому з мене»; немає більшо­го гріха й сорому, як зректися ро­ду; великим гріхом вважалася й відмова його продовжувати; ідея роду має велике значення в духов­ності українського народу, що ви­пливає із солідарності роду (пор. у Іпатіївському літопису: «Ми — от роду руского»; проглядає це й у «Слові о полку Ігоревім», де гово­риться про русичів як про «Даждь-божих онуків», і в пізніших вира­зах: «козацького роду», «чесного роду», «славного роду», «землероб­ського (хліборобського) роду»; по­ступово ідея кровного роду шир­шає й охоплює сусідів, земляків, громаду; великим гріхом вважався й гріх проти сусідів, як-то в думі: «Як я дома проживав, бідних сусі­дів з хліба-солі збавляв; особливого значення набуває родовий тер­мін ба́тько — не лише старший у родині чи роді, але й провідник, наприклад, ба́тько-ота́ман; до по­стання Київської держави предки жили родовим життям; на чолі міцної роди́ни (див.) стояв ба́тько (див.) як її керівник; кілька родин становили рід на чолі зі старшим (старійшиною роду), а роди — плем’я; з часом один із родів утворював династію; згодом одна з та­ких династій (Рюриковичі) започаткувала державність, виконуючи об’єднавчу роль між розрізненими племенами і родами (звідси ви­слів — «якого роду-племені»). Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвід­ала (приказка); Нема в нього ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини (П. Чубинський); Ми та­кого роду, що п’ємо горілку, як воду (приказка); Козацькому роду нема переводу (приказка); фразеологіз­ми: без ро́ду і пле́мені — хтось оди­нокий, не має ні родини, ні роди­чів; на роду́ напи́сано — судилося. Що написано на роду, того не обі­йдеш на люду (прислів’я). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 500-501.

  1. рід—когочогоem мен. чол. роду. форма спльност людей за первснообщинного ладу. ряд поколнь що походять вд одного предка. вид тип чогонебудь. група тварин або рослин. граматичн...Большой украинско-русский словарь
  2. рід—роду ч.i Форма спльност людей за первснообщинного ладу господарське соцальне обднання кровних родичв. Ряд поколнь що походять вд одного предка. збрн. Ус родич рдн родин...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. рід—рд роду...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. рід—рд менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  5. рід—[рд]ду м.em роуsupдуu мн.em родиu роудва ро...Орфоепічний словник української мови
  6. рід—рд роду м. роуду мн. роди роуд два родие....Орфоэпический словарь украинского языка
  7. рід—Рд роду родов на роду em на род...Правописний словник Голоскевича
  8. рід—Видлась з родами.Вдвдала родину.Вн з роду такий як. глина мягкий.Дуже податливий хоче усм догодити.Козацькому роду нема переводу.Козацький рд не зводиться.Ми такого роду ...Приповідки або українсько-народня філософія
  9. рід—див.em родина...Словник синонімів Вусика
  10. рід—родина рдня як м. рдн кельтв клан царв династя Р. порода вйськ тип категоря вид ФР. атунок сорт п! ПОКОЛННЯ КОДЛО....Словник синонімів Караванського
  11. рід—ряд поколнь фамля ширше племя вишукано з гордстю порода книжн. династя зневажл. кодло....Словник синонімів Полюги
  12. рід—ПОХОДЖЕННЯstrong належнсть за народженням до певно нацональност класу мсцевост тощо РОДОВДstrong РДstrong ПОРОДАstrong КРОВstrong з означ. належнсть за народженням до пе...Словник синонімів української мови
  13. рід—Таксономчна одиниця в систематиц рослин що обдну флогенетично близьк види....Словник термінів з агрофітоценології
  14. рід—РД роду ч. . Форма спльност людей за первснообщинного ладу господарське соцальне обднання кровних родичв. Первсна дородова община змнилася бльш високою формою органзац с...Словник української мови в 11 томах
  15. рід—РД роду ч. Форма спльност людей за первснообщинного ладу господарське соцальне обднання кровних родичв.Первсна дородова община змнилася вищою формою органзац суспльства ...Словник української мови у 20 томах
  16. рід—.strong гатунок вдмна див. сорт категоря розряд це родинний...Словник чужослів Павло Штепа
  17. рід—морфологчна категоря форми яко у граматичнй стилстиц можуть використовуватись як показник належност тексту до певного стилю як стилстичний засб....Стилістичні терміни
  18. рід—роду ч. Форма спльност людей за первснообщинного ладу господарське соцальне обднання кровних родичв. Ряд поколнь що походять вд одного предка. збрн. Ус родич рдн роди...Толковый словарь украинского языка
  19. рід—family gender...Украинско-английский юридический словарь
  20. рід—матем. техн. физ. вид род...Украинско-русский политехнический словарь
  21. рід—смейнийem family kin племяem tribe clanлюдський рд mankind human raceбез роду без племен without kith or kinчлени роду tribesmen походженняem birth origin stock покол...Українсько-англійський словник
  22. рід—род...Українсько-білоруський словник II
  23. рід—Род...Українсько-білоруський словник II
  24. рід—род...Українсько-білоруський словник
  25. рід—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  26. рід—Art slgt...Українсько-датський словник
  27. рід—em Р одом з em Рд вид рослини Рд занять Мркування тактичного роду em...Українсько-китайський словник
  28. рід—Art slag slekt tt...Українсько-норвезький словник
  29. рід—[rid] rodzajжночий чоловчий середнй рд rodzaj eski mski nijaki грам. rdродом з . rodem z....Українсько-польський словник
  30. рід—роду m . rd pochodzenie . rodzaj gatunek . plemi rd жночий rodzaj eski чоловчий rodzaj mski середнй rodzaj nijaki...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  31. рід—род. роду род фамилия о систематике научной классификации чегон. род рд вид рослини род и вид растения разновидность тип чегон. род порядок рд занять род занятий мр...Українсько-російський словник
  32. рід—Art genus slag slkt tt...Українсько-шведський словник
  33. рід—Iодиниця у систематиц органзмв нижча вд ряду включа близько спорднен види.група родичв що включа осб як походять вд одного спльного предка мфологчного характеризуться спл...Універсальний словник-енциклопедія
  34. рід—I одиниця у систематиц органзмв нижча вд ряду включа близько спорднен види. II група родичв що включа осб як походять вд одного спльного предка мфологчного характеризутьс...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
  35. рід—у логц див. вид рд у логц...Філософський енциклопедичний словник
  36. рід—без роду й племен. Абсолютно одинокий самодин. Кинув вн усе та й утк до Кива згом став неприкаяною людиною без роду й племен А. Хижняк Чи думав . Федоровський парубок як ...Фразеологічний словник української мови