Українська літературна мова на Буковині

ВВОЛИТИ

Вволи́ти. Задовільнити чиєсь прохання. Однак “адміністрация“ не вволила єго волі (Б., 1895, 17, 4).

  1. вволити—див.i уволити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. вволити—вволити дслово доконаного виду виконати задовольнити...Орфографічний словник української мови
  3. вволити—Вволити див.em уволити...Правописний словник Голоскевича
  4. вво́лити—ВВОЛИТИ див. уволити. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  5. вволити—ВВОЛИТИstrong див. уволювати...Словник української мови у 20 томах
  6. вволити—див. уволити....Толковый словарь украинского языка
  7. вволити—волити вволити волю чию заст. Виконувати чись бажання слухати когось. Мати любила його без памят тряслась над ним у всм волила його волю . Франко Мавка Рада б я волю вв...Фразеологічний словник української мови