ЗОРЯ

ЗОРЯ́

• "ЗОРЯ"

- літ.-наук. та громад.-політ. журнал. Виходив 1925 — 34 у Дніпропетровську щомісяця. Спочатку видавався місц. орг-цією Спілки пролет. письменників "Гарт" (редактор — І. Ткачук), а з кін. 1931 місц. орг-цієюВсеукраїнської спілки пролетарських письменників(ВУСПП). Публікував твори Я. Баша, Остапа Вишні, С. Воскрекасенка, О. Гуреїва, Д Загула, С. Олійника, І. Ткачука, М. Ушакова, зарубіж. укр. письменників — В. Бобинського (Зх. Україна), М. Тарновського (США), М. Ірчана і М. Шатульського (Канада), А. Павлюка (Чехословаччина). Друкувалися також твори укр. дожовтн. письменників та переклади з рос. (С. Єсеніна, В. Маяковського) і зарубіж. (А. Барбюса, А. Міцкевича, В. Броневського, Ш. Бодлера) літератур. Журнал висвітлював діяльність літ. об'єднань, уміщував літ.-крит. та мистецтвозн. матеріали, нариси на вироби. теми, статті з питань культур. будівництва тощо. З 1935 замість "З." почав виходити журн. "Штурм".

■Літ.: Історія української літератури, т. 6. К., 1970.

Л. І. Гольденберг.

∗∗∗

• "ЗОРЯ"

- літ.-громад. ілюстрований журнал. Виходив 1902 — 04 і 1910 у Коломиї щомісяця. Видавець і редактор П. Олеарчук, з 1904 — К. Трильовський. Редактор у 1910 — І. Чупрей. "З." виступала за єдність слов'ян. народів, Галичини і Сх. України, проти нац. ворожнечі. Друкувала поезії Т. Шевченка ("Гамалія", "Іван Підкова", "Хустина"), С. Руданського ("Пан і Іван в дорозі"), Ю. Федьковича ("Довбуш", "Дезертир", "Думка"), І. Франка ("Гімн", "Каменярі"), К. Устияновича, В. Самійленка, П. Думки, Г. Щипавки (О. Шпитька), В. Залуквича (В. Масляка); оповідання І. Франка ("Історія кожуха"), Ю. Федьковича ("Опришок" та ін.), В. Стефаника ("Синя книжечка", "У корчмі"), Леся Мартовича ("За межу"), Б. Лепкого, П. Куліша, О. Стороженка, К. Попович-Боярської, Л. Гринюка, І. Нечуя-Левицького, Т. Бордуляка, А. Веретельника. Опубл. переклади оповідань "Три питання" Л. Толстого (перекл. І. Дорундяка), "Свідомий переступник" А. Чехова (перекл. М. Грушевської), "Утеча князя Кропоткіна з петербурзької кріпості" С. Кравчинського (Степняка) в перекл. С. Проскурчина, віршів "Вільний наймит" і "Пісня" М. Конопніцької (перекл. В. Щурата); біографії Т. Шевченка, С. Руданського, Ю. Федьковича, Т. Бордуляка, М. Конопніцької; наук.популярні розвідки про Б. Хмельницького (І. Нечуя-Левицького), запоріз. козаків, опришків, сел. страйковий рух 1902 у Сх. Галичині. Вміщувалися фотопортрети письменників, ілюстрації до творів.

■Літ.: Історія української літератури, т. 5. К., 1968.

П. І. Арсенич.

∗∗∗

• "ЗОРЯ"

- літ.-мист. журнал. Виходив на поч. 1906 у Москві укр. мовою. Вийшло 8 здвоєних номерів. Редактор — І. Оппоков. "З." друкувала твори І. Франка, Х. О. Алчевської, П. Капельгородського, О. Коваленка, П. Куліша, І. Нечуя-Левицького (повість "Неоднаковими стежками"), М. Старицького, переклади творів М. Горького, В. Короленка, Г. К. Андерсена (казка "Щирісінька правда"). Опубл. ст. "Перелицьована „Енеїда" на селі" Б. Грінченка, початок "Практичного курсу для вивчення української мови" А. Кримського. Подано укр. нар. легенди у записах В. Короленка ("Ліс шумить") та М. Старицького ("Заклятий скарб"). Вміщувалися репродукції картин І. Рєпіна, М. Пимоненка, В. Маковського та ін.

■Літ.: Сидоренко О. І. Україномовна преса Росії 1905 — 1907 pp. Анотований покажчик періодичних видань. К., 1987.

О. І. Сидоренко.

∗∗∗

• "ЗОРЯ"

- літ.-наук. і громад.-культур. журнал. Виходив 1880 — 97 у Львові двічі на місяць (з 1891 — ілюстрований). Редакторами (в різні роки) були О. Партацький, Г. Цеглинський, Василь Лукич (В. Левицький), В. Тисовський, О. Маковей, К. Паньківський, О. Борковський. З 1885 — органНаукового товариства імені Шевченка. У 1883 — 86 до складу редакції входив І. Франко. Журнал дотримувався програмних поглядів "народовців" (див. "Народовці"). Перші два роки в "З." друк. твори переважно письменників Галичини й Буковини ("народовців" і "москвофілів"), що не відзначалися високими худож. якостями. І. Франко надав журналу загальноукр. прогрес. спрямування. Були опубл. укр. мовою повісті "Варнак", "Художник", "Капитанша" Т. Шевченка, вперше надр. роман "Люборацькі" А. Свидницького, драму "Лимерівна" та переспів Панаса Мирного "Слова о полку Ігоревім". Вміщено повісті "Захар Беркут" І. Франка, "Старосвітські батюшки та матушки" І. Нечуя-Левицького, оповідання "Маленький грішник" і "Для загального добра" М. Коцюбинського, ряд поезій М. Шашкевича, С. Руданського, Б. Грінченка, В. Самійленка, Олени Пчілки, Лесі Українки, П. Грабовського, М. Чернявського, У. Кравченко, Б. Лепкого та ін., низку драм. творів, зокрема "Украдене щастя" І. Франка, "Мартин Боруля" і "Сто тисяч" І. Карпенка-Карого, "Титарівна" М. Кропивницького. Опубл. переклади з рос. л-ри (казка "Премудрий в'юн" М. Салтикова-Щедріна, поезії в прозі І. Тургенєва, оповідання "Ліс шумить" В. Короленка, вірші М. Некрасова, М. Добролюбова, О. Плещеєва та ін.). В укр. перекладі представлено драми "Вільгельм Тель" і "Марія Стюарт" Ф. Шіллера, поему "Фауст" И. Гете, вірші Ш. Бодлера, Х. Ботева, Ш. Петефі, М. Конопніцької та ін. В "З." вміщувалися розвідки з історії укр. л-ри (ст. "Шевченко в світлі критики Скабичевського" В. Щурата, дослідження "Історія літератури руської" О. Огоновського, "Про реалізм у штуці" М. Подолинського), літ.-крит. статті ("Наше літературне житє в 1892 році" І. Франка, "Дещо про творчість поетичну" П. Грабовського, "Нові твори драматичні" М. Вороного та ін.). З рецензіями на худож. твори виступали А. Кримський, М. Комаров, В. Лукич (В. Левицький), О. Маковей та ін. В журналі опубл. статті про "Руську трійцю", творчість Ю. Федьковича, С. Руданського, Л. Глібова, І. Манжури, корифеїв українського театру, матеріали з фольклористики та етнографії, зокрема праця "Жіноча доля в руських піснях народних" І. Франка. В 1884 — 86 видавалася "Бібліотека „Зорі"" (вийшло 11 томів, у т. ч. 2 томи творів Т. Шевченка та "Слово о полку Ігоревім"). З 1898 замість "З." виходив "Літературно-науковий вістник". Іл. с. 280.

■Літ.: Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. В кн.: Франко І. Зібрання творів, т. 41, К., 1984; Історія української літератури, т. 4, кн. 1. К., 1969; Історія української дожовтневої журналістики. Львів. 1983; "Зоря", 1880 — 1897. Систематичний покажчик змісту журналу. Львів, 1988.

М. П. Гуменюк.

зоря—имя собств. сущ. жен. рода...Большой русско-украинский словарь
зоря—власна назва мен. жн. роду...Большой украинско-русский словарь
зоря—мен. жн. роду. те саме що зiрказвезда. яскраве освiтлення горизонту перед сходом iзаходом сонця. перен. чого початок зародження чогонебудьзаря вiрити в щасливу зорю зiрку...Большой украинско-русский словарь
зоря—Зоря язичницьке божество...Велика чи мала літера? Словник-довідник
зоря—зоря загальна назва...Велика чи мала літера? Словник-довідник
зоря—ж.i Те саме що зрка . нар.поет. Пестливе звертання до двчини жнки. Яскраве освтлення горизонту перед сходом псля заходу сонця. Час появи на горизонт такого освтлення.Вд...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зоря—слов. нов. вд загального менника зоря. Зоренька Зрка. див. ще Зорина....Власні імена людей
зоря—ЗОРЯ или ЗАРЯ воен. сигнал подаваемый только в опред. время обыкно с торжеств. церемонией. Возникновение зоревой церемонии относится к сред. векам когда З. была мероприят...Военная энциклопедия (1911-1915)
зоря—зоря очи му ся блищат як дв зор око...Лексикон львівський
зоря—ЗОРЯ особый сигнал исполняемый на горне перед спуском флага только на якоре после подачи команды вахтенным командиром На флаг и гюйс смирно Самойлов К. И.Морской словарь...Морской словарь
зоря—корень ЗОР окончание Я Основа слова ЗОРВычисленный способ образования слова Бессуфиксальный или другой ЗОР Я Слово Зоря содержит следующие морфемы или части пристав...Морфемный разбор слова по составу
зоря—Начальная форма Зоря винительный падеж женский род множественное число неодушевленное...Морфологический разбор существительных
зоря—зоря зоря и военный сигнал бить играть зорю...Орфографический словарь
зоря—Зоря менник жночого роду стота мя Але дв три чотири Зор...Орфографічний словник української мови
зоря—зоря менник жночого роду Але дв три чотири зор...Орфографічний словник української мови
зоря—зоря д. м.em зоуsupрu кл.em зоuреиsup мн.em зоuр зрдв зоу...Орфоепічний словник української мови
зоря—зора зоур д. м. зоур кл. зореи мн. зор зр дв зоур....Орфоэпический словарь украинского языка
зоря—зоря зори зори зорь зоре зорям зорю зори зорей зорею зорями зоре зорях...Полная акцентуированная парадигма по Зализняку
зоря—Орфографическая запись слова зоря Ударение в слове зоря Деление слова на слоги перенос слова зоря Фонетическая транскрипция слова зоря [зора] Характеристика всех звуков ...Полный фонетический разбор слов
зоря—Зоря зор зорею зоре! зор зр зорям...Правописний словник Голоскевича
зоря—Не журися зорями коли мсяць свтить.Не журись малими длами добре що велик вдались.Що темнша нч то яснш зор.Що бльш несвдомий нард то краще репрезентуються його проводир....Приповідки або українсько-народня філософія
зоря—см. Заря. Бить рю воен. бити в раншнй барабан см. Звезда бот. Levisticum officinale любисток стку....Російсько-український словник (Українська академія наук)
зоря—зоря и военный сигнал бить играть зорюem Синонимы заря любим любиста любисток растение сигнал...Русский орфографический словарь
зоря—lovage заря любим любиста любисток растение сигнал...Русско-английский технический словарь
зоря—lupstjs...Русско-латышский словарь
зоря—Leeskputk...Русско-эстонский словарь
зоря—зоря и бить зорю играть зорювоенный сигналСинонимы заря любим любиста любисток растение сигнал...Русское словесное ударение
зоря—Зоря Заря Зорина Назар Светозар Светозара Словарь русских личных имен.Н. А. Петровский заря любим любиста любисток растение сигнал...Словарь личных имен
зоря1—.См. Заря...Словарь русского языка XVIII в
зоря—.См. Заря...Словарь русского языка XVIII в
зоря—зоря сигнал Словарь русских синонимов. зоря сущ. колво синонимов заря любим любиста любисток растение сигнал Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы з...Словарь синонимов II
зоря—зоря сигнал...Словарь синонимов
зоря—A сущu см. _Приложение IIбить илиem играть зорюподавать военный сигнал о закате и восходе солнца бьют из рук моихВетхий Данте выпадаетНа устах начатый стихНедочитанный за...Словарь ударений русского языка
зоря—h Зоря световая окраска неба перед восходом солнца Другаго дни велми рано кровавыя зориem свfontтъ повfontдаютъ чръныя тучя съ моря идутъ хотятъ прикрыти Д солнца. i. Ч...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
зоря—див.em зрка ранок...Словник синонімів Вусика
зоря—ЗРКА р. зорина зоряниця цивлзац свтанок ВЙ. сигнал як зв. ЗОРЕ! ясочко! ластвко! сонце!...Словник синонімів Караванського
зоря—ЗРКАstrong небесне тло геометрична фгура предмет тако форми ЗОРЯstrong ЗОРЯНИЦЯstrong поет. ЗРНИЦЯstrong поет. ЗВЗДАstrong дал. Холодн зрки мерехтли в темному неб О. Довж...Словник синонімів української мови
зоря́—ЗОРЯ ж. . Те саме що зрка . Поряд з зорями як мають точну схожсть з Сонцем зор бльш менш вд нього Астр. Край неба викотилась нби з моря виплила блискуча враншня зоря...Словник української мови в 11 томах
зоря—Зоряstrong световая окраска неба перед восходом солнца Другаго дни велми рано кровавыя зори свтъ повдаютъ чръныя тучя съ моря идутъ хотятъ прикрыти д солнца. Часто же ...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
зоря—ЗОРЯ ж. заря. Растение Ligusticum levisticum Levisticum officinale любиста любисток любим. Дикая зоря растение Ptarmica vulgaris гулявица кровавник чихотная. Дикая зоря...Толковый словарь живого великорусского языка
зоря—ж. Те саме що зрка . нар.поет. Пестливе звертання до двчини жнки. Яскраве освтлення горизонту перед сходом псля заходу сонця. Час появи на горизонт такого освтлення....Толковый словарь украинского языка
зоря—Ударение в слове зоряУдарение падает на букву оБезударные гласные в слове зоря...Ударение и правописание
зоря—астр. метеор. заря астр. звезда...Украинско-русский политехнический словарь
зоря—зркаem star ранковаem dawn daybreak вечрняem sunset evening glowвставати на зор to rise with the dawn перен.em outset start threshold вйськ.em сигналem reveille retreat...Українсько-англійський словник
зоря—заранак золак зорка...Українсько-білоруський словник II
зоря—Заранак...Українсько-білоруський словник II
зоря—заранакзолакзорка...Українсько-білоруський словник
зоря—На зор Вставати на зор em Грати зорю Вд зор до зор...Українсько-китайський словник
зоря—[zorja]...Українсько-польський словник
зоря—. gwiazda . zorza раншня gwiazda zorza poranna вечрня gwiazda wieczorna...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
зоря—звезда освещение горизонта рассвет заря на зор на заре сигнал воен. заря...Українсько-російський словник
зоря—toile vedette...Українсько-французький словник
зоря—Змна кольору неба безпосередньо перед сутнками та пд час смеркання вечрня з. або пд час свтанку та безпосередньо псля нього раншня з. утворються внаслдок розсювання та ди...Універсальний словник-енциклопедія
зоря—змна кольору неба безпосередньо перед сутнками та пд час смеркання вечрня з. або пд час свтанку та безпосередньо псля нього раншня з. утворються внаслдок розсювання та ди...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
зоря—зоря зори зори зорь зоре зорям зорю зори зорей зорею зорями зоре зорях Источник Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку . Синонимы заря любим любиста любисто...Формы слова
зоря—вд зор до зор. . З раннього ранку до пзнього вечора цлий день. Ршив Василь найнятися у робтники . Це означало роботу вд зор до зор але цього не боявся Василь Г. Хоткевич....Фразеологічний словник української мови
зоря—Зря Зоя Зоря Яро...Электронный словарь анаграмм русского языка
зоря—Зоря Levisticum officinale Koch. высокое многолетнее зонтичное растение родом с Ю Европы часто разводится в садах и встречается одичавшим. Стебель гладкий толстый и сочн...Энциклопедический словарь
зоря—Levisticum officinale Koch. высокое многолетнее зонтичное растение родом с Ю Европы часто разводится в садах и встречается одичавшим. Стебель гладкий толстый и сочный ду...Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона