ХМА́РА

ХМА́РА, и, ж. 1. Скупчення краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав (Шевч., І, 1963, 3); Явдосі здалося, що от-от градові хмари обляжуть небо, випаде здоровий град (Коцюб., І, 1955, 54); Сумно по гаю осиковім тіні блукають похилії, тіні від хмар дощових (Л. Укр., І, 1951, 281); Все небо було в великих темних клубах хмар (Ів., Ліс. казки, 1954, 157); *У порівн. Як та хмара, гайдамаки Умань обступили Опівночі (Шевч., І, 1963, 132); Густе гілля горіхів позвішувалось, як хмара, а зверху поплутався по гіллі виноград (Н.-Лев., III, 1956, 266); Чорні думи, горе серця, крутяться тут, над головою, висять хмарами, котяться туманом, і чуєш коло себе тихе ридання, немов над вмерлим… (Коцюб., II, 1955, 32). ∆ Пери́сті (пірча́сті, пір’ї́сті, пір’я́сті) хма́ри див. пери́стий, пірча́стий, пір’ї́стий, пір’я́стий; Перламу́трові хма́ри див. перламу́тровий; Срібля́сті хма́ри див. срібля́стий; Суха́ хма́ра див. сухи́й. ◊ [Аж] до [са́мих] хмар; [Аж] до [са́мої] хма́ри; [Аж] під [са́мі, самі́сінькі] хма́ри — дуже високо. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Шевч., І, 1963, 118); На крайній найвищій горі, неначе на п’єдесталі, стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (Н.-Лев., II, 1956, 398); [Поет:] Бачили ви, як велике багаття Кида вогонь аж до хмар́ (Л. Укр., І, 1951, 105); Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (Дор., Серед степу.., 1952, 101); Аеростатів загороди готові знятися до хмар (Сос., II, 1958, 442); Вита́ти у хма́рах див. вита́ти; До хмар пну́тися; У хма́ру захо́дити — чванитися, хизуватися, виявляти погорду перед ким-небудь. [Сторчак:] До хмар Горновий і Яшка пнуться (Зар., Антеї, 1961, 34); Жи́ти у хма́рах (за хма́рами, на́че за хма́рами); Зано́ситись за хма́ри — те саме, що Вита́ти у хма́рах (див. вита́ти). — Цей [Огнєв] любить у хмарах жити, а ми на землі (Корн., II, 1955, 11); [Ватутін:] А може, й ми з тобою заносимось за хмари́ Га́ Брати Київ не з Букрина, а з Вишгорода, звідти, звідки не чекають німці. Що, не вийде́ (Дмит., Драм. тв., 1958, 83); — Хороша він, чесна людина, але жив наче за хмарами (Тулуб, В степу.., 1964, 45). 2. чого, яка. Суцільна маса, клуби дрібних летючих частинок чого-небудь (диму, пару, пилу, снігу тощо). Встає пожар, і диму хмара Святеє сонце покрива (Шевч., II, 1963, 86); Раптом вітер зняв хмару пилу, яка закрила все (Коцюб., II, 1955, 124); Десь опівдні зі степу повіяла хурделиця, несучи хмари снігу (Зар., Світло, 1961, 58); Стелеться землею газова хмара, вповзає в спустілий окоп (Довж., І, 1958, 36). 3. кого, чого, перен. Величезна кількість, безліч, маса кого-, чого-небудь. З гори аж до греблі суне поволі хмара народу (Коцюб., II, 1955, 8); Цілі хмари мавп повисли на гіллі (Ю. Янов., II, 1958, 85); Над широкими дунайськими плавнями вирує хмара гайвороння (Чаб., Балкан. весна, 1960, 185); Ціла хмара довгих стрічок посипалась з спини на плечі, на груди, на руки (Н.-Лев., II, 1956, 67); — У цьому бою я зробив дуже цікаві спостереження..— У тебе після кожного бою ціла хмара ідей,— зауважив Сагайда (Гончар, III, 1959, 62); // у знач. присл. хма́рою. У великій кількості. Нахватав [писар] понятих.., сторожів! Набігли хмарою до Макухи… (Кв.-Осн., II, 1956, 301). ◊ Хма́ра хма́рою: а) дуже багато; безліч. Коли сказать, що підвід двадцять їх тут було, то, єй же то богу моєму! більш: хмара хмарою (Кв.-Осн., II, 1956, 9); б) (хто) дуже сумний, похмурий хтось. Гляну на Чайчиху — хмара хмарою! (Вовчок, І, 1955, 265); Хма́рою су́нути див. су́нути. 4. тільки одн., перен. Уживається для вираження якого-небудь стану, настрою людини (тривоги, суму, задуми і т. ін.). — Ха, ха, ха! — засміявся і собі молодший, рад, що хоч таким способом прогнав хмару з чола старшого брата (Фр., III, 1950, 10); [Роман:] Хведоню! Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила!.. (Кроп., II, 1958, 54); Темна хмара набігла на пожовкле обличчя Дикуна, і він замовк, потупивши очі (Добр., Очак. розмир, 1965, 382); — Ось як, — сказав Станбу, і по його чолі пробігла темна хмара (Чаб., Балкан. весна, 1960, 428). ◊ Мов [те́мною] хма́рою опови́тий — дуже сумний, похмурий хтось; Наганя́ти (наго́нити, нагна́ти) чо́рну хма́ру див. наганя́ти; Хма́ра повила́ див. повива́ти; Як (мов, на́че) [чо́рна, грозова́] хма́ра — дуже сумний, похмурий хто-небудь. А Чайчиха, щодалі, усе вона хмурніша — от мов хмара чорна (Вовчок, І, 1955, 261); Усі нервувалися. Абрум ходив мов хмара. Він і так був чорний уже кольором своєї раси, а тут іще потемнів (Хотк., І, 1966, 157); [Ганна:] На Семенівку вдарив [довгоносик]. [Марина:] Еге, я як почула, на коня — і туди. Дивлюсь — Очерет мов хмара, ледве поздоровкався зі мною (Корн., II, 1955, 77); Місяць ходив Йонька як хмара грозова (Тют., Вир, 1964, 7). 5. перен. Небезпека, нещастя, біда, що насуваються, загрожують кому-небудь. А якщо, не дай боже, темні хмари щоденного життя зійдуться докупи і загородять Вам битий шлях до нас,— то хай грім святий і огненна блискавиця розіб’ють їх і розіллють теплим дощем, щоб Вам легка доріженька не курилася! (Мирний, V, 1955, 415); Він знав, що страшна хмара наступає доконешне [доконечно] на його голову (Н.-Лев., VII, 1966, 164); Давно війни минула хмара (Мал., Серце.., 1959, 220); Залишився я живий і пішов знову до свого загону, бо обрії раптом потемніли і чорні хмари насунулись на наш радянський берег, а простіше кажучи — почався наступ денікінських армій на Москву (Ю. Янов., II, 1958, 252) ◊ Збира́ються (збира́лися, зібра́лися) чо́рні хма́ри див. збира́тися; Нависа́ють (нави́сли, ску́пчуються, ску́пчилися і т. ін.) хма́ри над ким —чим — те саме, що Збира́ються (збира́лися, зібра́лися) чо́рні хма́ри (див. збира́тися). — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (Зар., Антеї, 1962, 124); Чорні хмари другої світової війни скупчувалися над земною кулею (Наука.., 4, 1970, 39). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 93.

хмара—lat.i hmaraтуча...Ять - белорусско-русский словарь и словарь белорусской латиницы
хмара—хмараж.туча...Беларуска-расейскі слоўнік
хмара—туча...Беларуска-рускі слоўнік
хмара—тучахмара...Беларуска-ўкраінскі слоўнік
хмара—Туча...Белорусско-русский словарь
хмара—туча хмара...Білорусько-український словник
хмара—т. с. депут. двор. одной из губ. присоед. по му разделу Польши при дв. Екатерины II произнес речь напеч. г.ПоловцовСинонимы облако река туча...Большая биографическая энциклопедия
хмара—ж. обл. nube f...Большой русско-испанский словарь
хмара—Ети хмараstrong кого! Пск. Бранem. Восклицание выражающее гнев негодование досаду. ПОС .Синонимы облако река туча...Большой словарь русских поговорок
хмара—мен. жн. роду. скупчення краплин води в атмосфер у вигляд суцльно маси свтлого або темного кольору. суцльна маса клуби чогонебудь. величезна кльксть безлч чогось. одн. у...Большой украинско-русский словарь
хмара—и ж.i Скупчення краплин води кристаликв льоду та хньо сумш в атмосфер у вигляд суцльно маси свтлого або темного кольору що несе дощ град снг. чогоi якаi. Суцльна маса др...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хма́ра—хмара зменшенопестлив хмарка хмарочка хмаронька скупчення краплин води кристаликв льоду та хньо сумш в атмосфер у вигляд суцльно маси свтлого або темного кольору що нес...Жайворонок. Знаки української етнокультури
хмара—хмара вул. залзничний службовець на станц ст...Лексикон львівський
хмара—ы ж. обл.em А дождем нас не промочит Дайто господи! Солнышкото вишь в хмару садиться хочет.em Короленко В облачный день.Мгла темнота.Гаснут звезды а вместо них на небе ...Малый академический словарь
хмара—Начальная форма Хмара единственное число женский род именительный падеж неодушевленное...Морфологический разбор существительных
хмара—хмара ж. местн. а Темная туча. б перен. Хмурый вид о человеке. а Мгла темнота. б перен. Сон с тяжелыми видениями кошмар....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
хмара—хмара хмара ы...Орфографический словарь
хмара—хмара менник жночого роду...Орфографічний словник української мови
хмара—Хмара прзвище...Орфографічний словник української мови
хмара—Орфографическая запись слова хмара Ударение в слове хмара Деление слова на слоги перенос слова хмара Фонетическая транскрипция слова хмара [хмар] Характеристика всех зву...Полный фонетический разбор слов
хмара—Хмара ри р хмари хмар...Правописний словник Голоскевича
хмара—З велико хмари малий дощ.З великих надй мала користь.Не кожна хмара приносить дощ.Не вс над сповняються.Хай того поб те що в хмар гуде.Прокльон з побажанням щоб побив грм...Приповідки або українсько-народня філософія
хмара—туча...Русинсько-український словник
хмара—хмара ыСинонимы облако река туча...Русский орфографический словарь
хмара—cloud облако река туча...Русско-английский технический словарь
хмара—хмара облако туча Словарь русских синонимов. хмара сущ. колво синонимов мгла облако река темнота туча Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин. . Синонимы облако рек...Словарь синонимов II
хмара—хмара облако туча...Словарь синонимов
хмара—хмара темная Мельн.Печерскийdd Эпитеты литературной русской речи. М Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон.А. Л. Зеленецкий облако рек...Словарь эпитетов III
хмара—Iхмарагромовиця хмарина хмаринка хмарище хмарка хмаровиння хмаронька хмарочка хмаровище туча багато...Словник синонімів Вусика
хмара—чого маса безлч море мн. ХМАРИ прист баранц пилу клуби хвил зво чорн П. лихо нещастя лихолття хмаринка хмарка хмарище...Словник синонімів Караванського
хмара—БЕЗЛЧstrong дуже велика кльксть кого чогонебудь БЕЗЛКstrong рдше КУПАstrong пдсил. розм. РЙstrong пдсил. розм. СОНМstrong пдсил. книжн. СОНМИЩЕstrong пдсил. книжн. ТЬМАst...Словник синонімів української мови
хмара—ХМАРА и ж. Скупчення краплин води кристаликв льоду та хньо сумш зависле в повтр хмаровиння що несе дощ град снг. блдий мсяць на ту пору з хмари деде виглядав Т. ШевченкоЯ...Словник української мови у 20 томах
хмара—ХМАРА ж. местн. а Темная туча. б перен. Хмурый вид о человеке. а Мгла темнота. б перен. Сон с тяжелыми видениями кошмар....Толковый словарь русского языка
хмара—и ж. Скупчення краплин води кристаликв льоду та хньо сумш в атмосфер у вигляд суцльно маси свтлого або темного кольору що несе дощ град снг. чогоem якаem. Суцльна маса ...Толковый словарь украинского языка
хмара—Ударение в слове хмараУдарение падает на букву аБезударные гласные в слове хмара...Ударение и правописание
хмара—астр. метеор. физ. облако туча...Украинско-русский политехнический словарь
хмара—Cloudгрозова хмара thundercloud storm cloudдощова хмара rain cloudпериста хмара cirrus...Українсько-англійський словник
хмара—Хмара...Українсько-білоруський словник II
хмара—хмара...Українсько-білоруський словник
хмара—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
хмара—Sky...Українсько-датський словник
хмара—Хмара диму em Де хмар абоem пд хмари Збралися хмари...Українсько-китайський словник
хмара—Sky...Українсько-норвезький словник
хмара—[hmara]chmura obok...Українсько-польський словник
хмара—и chmura дощова chmura deszczowa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
хмара—облако туча хмара диму куряви облако дыма пыли до хмар [хмари] пд хмари [хмару] очень высоко до облаков до неба до небес под облака перен. для обознач. тяжлого мрачног...Українсько-російський словник
хмара—Nuage...Українсько-французький словник
хмара—Moln sky...Українсько-шведський словник
хмара—Зависл у повтр скупчення мкроскопчних з даметром меншим мкм крапель води або кристаликв льоду чи х сумш х. розрзняють за механзмом утворення будовою виглядом вис.em розт...Універсальний словник-енциклопедія
хмара—зависл у повтр скупчення мкроскопчних з даметром меншим мкм крапель води або кристаликв льоду чи х сумш х. розрзняють за механзмом утворення будовою виглядом вис. розташ...УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
хмара—аж до самих хмар пд сам самсньк хмари. Дуже високо. Поет Бачили ви як велике багаття кида вогонь аж до хмар Леся Укранка На крайнй найвищй гор. стирчить ще одна тераса не...Фразеологічний словник української мови
хмара—Хара Хам Арх Храм Арма Арам Маар Мара Мах Махра Рам Хмара...Электронный словарь анаграмм русского языка
хмара—Хмараstrong. Заимств. в XIX. в. из укр. яз. где хмараi толкуется как контаминация хмураi и мараi см. хмурыйi. См. также пасмурныйi....Этимологический онлайн-словарь русского языка Шанского Н. М
хмара—туча хмариться покрываться облаками укр. блр. хмара слвц. chmara польск. сhmаrа. Возм. контаминация слов хмура см. и пара пар см. или хмура и марь туман см. выше см. такж...Этимологический русскоязычный словарь Фасмера
хмара—Заимств. в XIX. в. из укр. яз. где хмараem толкуется как контаминация хмураem и мараem см. хмурыйem и марево. См. также пасмурныйem.Синонимы облако река туча...Этимологический словарь русского языка
хмара—хмара хмаратуча хмариться покрываться облаками укр. блр. хмара слвц. chmara польск. сhmаrа. Возм. контаминация слов хмура см. и пара пар см. или хмура и марь туман см. вы...Этимологический словарь русского языка (М. Фасмер.)