СКО́ЧИТИ

СКО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. Зробити стрибок куди-небудь. Алі перекинув голі ноги через край човна і скочив у воду (Коцюб., І, 1955, 390); Гервасій скочив з купини на купину, вибрався на твердіше (Стельмах, І, 1962, 346); // з чого. Стрибнувши, спуститися, злізти з чого-небудь. — Що, мамо? — одказав старший син і скочив з печі назустріч їй (Вовчок, І, 1955, 290); Кіт із лежанки скочив і пішов (Мисик, Біля криниці, 1967, 147); Дідо скочили з воза, взяли підручного вола за мотуз і повернули ліворуч з головної дороги (Томч., Готель.., 1960, 69); // на кого — що, у що. Стрибнувши, піднятися, залізти куди-небудь. Він скочив на свого коня і шпигнув його острогами (Фр., VI, 1951, 63); Фокстер’єр.. скочив на крісло і сів на свій обрубаний хвостик (Коцюб., II, 1955, 385); Довбуш.. хотів з розгону скочити на сіно, щоб налякати хлопця (Гжицький, Опришки, 1962, 96); Генерал, трохи сутулячись, легко скочив у сідло (Кочура, Зол. грамота, 1960, 86); Мар’яна скинула чобітки, скочила на ліжко, розпростерлась на ньому (Стельмах, II, 1962, 400); Женя раптом, як кізка, скочила мені на спину (Сміл., Сашко, 1954, 181); // Вистрибнути з чого-небудь назовні. Незабаром він прибув на передмістя, скочив з маленького, легенького вагончика і побіг в долину (Н.-Лев., VI, 1966, 58); Тоня, скочивши з машини, одразу підбігла до батька (Гончар, Тронка, 1963, 65); // Швидко наблизитись, підбігти до кого-, чого-небудь. Сальтане́, щось почувши знадвору, стрепенулася, скочила до дверей (Л. Укр., III, 1952, 714); Офіцер, як кібець, скочив до переляканої Уляни і одним ривком роздер дівчині ношене плаття (Ле, Право.., 1957, 135); // Швидко віддалитися від кого-, чого-небудь. Мати скочила від плуга, стала між уланом і сином, готова за хлопця прийняти кару (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 18); // через що. Стрибнувши, перебратися через що-небудь. Поки там один скочив [робітник].. через паркан і побіг шукати Нути, я напомацки поліз до ями (Фр., IV, 1950, 18); Василь скочив через вузьку річечку й пішов між вербами (Н.-Лев., II, 1956, 62); // перен., розм. Непослідовно, безладно, швидко перейти від одного до іншого у розмові, думках і т. ін. Розмова скочила на національний грунт (Н.-Лев., III, 1956, 234). ◊ Ско́чити в гре́чку див. гре́чка; Ско́чити че́рез пліт див. пліт. 2. Швидко встати, піднятися з чого-небудь. Злякалась [Маруся], скочила з місця, та й не може ступить (Кв.-Осн., II, 1956, 36); Панич, як заєць, скочив з-за столу і, не надіваючи одежі, дьорнув, наче вітер, з хати (Мирний, IV, 1955, 60); Вранці скочила [Марія] з постелі, немов хто підкинув (Вільде, Троянди.., 1961, 295); // до чого, рідко. Швидко, з запалом взятися за що-небудь. Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат (Коцюб., І, 1955, 234). Ско́чити на но́ги — швидко встати на ноги. Мов ужалена змією, скочила Маруся на ноги (Хотк., II, 1966, 122); Олег Іванович швидко скочив на ноги і зазирнув у запічок (Голов., Тополя.., 1965, 17). 3. Швидко сходити, з’їздити куди-небудь. Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром (Вовчок, І, 1955, 175); — Скочиш зараз до Опеньковець по панотця, нехай приїдуть мене висповідати (Март., Тв., 1954, 223); [Костик:] Побудете, дідусю, зараз за радиста, а я скочу у лісок та виріжу древко для перехідного прапора (Мороз, П’єси, 1959, 180). 4. Не утримавшись на чому-небудь, упасти. Пляшка горілки скочила з стола слідком за скатеркою і покотилась по землі (Н.-Лев., II, 1956, 56); Пан тріпнув патлатою чуприною, і чудернацькі окуляри, блиснувши сонцем, скочили з носа і зателіпалися на чорній шворці (Стельмах, І, 1962, 49). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 308.

скочити—чу чиш док.i Зробити стрибок кудинебудь. в чогоi. Стрибнувши спуститися злзти з чогонебудь. на когоi щоi у щоi. Стрибнувши пднятися залзти кудинебудь. Вистрибнути з чог...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
скочити—скочити . стрибнути м ср ст скочити в гречку зрадити чоловка дружинум ср ст зробити скок у гречку . пти дуже швидко повернутися м ср ст Вдрвися на хвилю вд компутера с...Лексикон львівський
скочити—скочити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
скочити—Скочити скочу скочиш скочать скоч скочмо скочте...Правописний словник Голоскевича
скочити—прыгнуть подпрыгнуть подскочить подняться начать действие скочити на оруже взяться за оружие...Сербско-русский словарь
скочити—h Скочити h . Стремительно перенестись кудал. быстро оказаться гдел. Тъи Всеслав клюками подпръ ся о кони окони и скочи emкъ граду Кыеву и дотчеся стружемъ злата стола К...Словарь-справочник «Слова о полку Игореве»
скочити—див.em вставати...Словник синонімів Вусика
скочити—ВИСКАКУВАТИstrong стрибати звдкинебудь кудись стрибком вибиратися на кого щонебудь ВИСТРИБУВАТИstrong ВИПЛИГУВАТИstrong СКАКАТИstrong ВИКИДАТИСЯstrong. Док. вискочитиstr...Словник синонімів української мови
скочити—СКОЧИТИ чу чиш док. Зробити стрибок кудинебудь.Ал перекинув гол ноги через край човна скочив у воду М. КоцюбинськийГервасй скочив з купини на купину вибрався на твердше ...Словник української мови у 20 томах
скочити—гсть забгати забгти позабгати заходити зайти позаходити надходити надйти понадходити приходити прийти навдуватися навдатися понавдуватися...Словник чужослів Павло Штепа
скочити—Скочитиstrong . Стремительно перенестись кудал. быстро оказаться гдел. Тъи Всеслав клюками подпръ ся о кони окони и скочи къ граду Кыеву и дотчеся стружемъ злата стола К...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
скочити—чу чиш док. Зробити стрибок кудинебудь. в чогоem. Стрибнувши спуститися злзти з чогонебудь. на когоem щоem у щоem. Стрибнувши пднятися залзти кудинебудь. Вистрибнути...Толковый словарь украинского языка
скочити—To leap up to jump up to start up to spring upскочити на сдло to swing oneself into the saddle...Українсько-англійський словник
скочити—падскок скакаць скок...Українсько-білоруський словник II
скочити—Падскок...Українсько-білоруський словник II
скочити—падскокскакацьскок...Українсько-білоруський словник
скочити—[skoczyty]...Українсько-польський словник
скочити—чу чиш skoczy wskoczy на сдло wskoczy na siodo zob. скакати...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
скочити—прыгнуть скакнуть спрыгнуть соскочить вниз вспрыгнуть вскочить вверх на чтон. выпрыгнуть выскочить изнутри подскочить по направлению к комун. чемун. отскочить в сторону о...Українсько-російський словник
скочити—зриватися зрватися скочити з язика з вуст. . Швидко спонтанно промовлятися про слова. Але Балабуха заговорився й од старого академчного звичаю з його язика почали зриват...Фразеологічний словник української мови