СВІТ1

СВІТ1, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що сві́тло1 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч., І, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Н.-Лев., V, 1966, 141); Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Мирний, І, 1949, 407); Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (Рильський, І, 1960, 157). ◊ Пролива́ти (проли́ти) світ див. пролива́ти. 2. розм. Те саме, що сві́тло1 8. Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (Фр., X, 1954, 40); Вже світ правди прогляда у наше віконце (Мирний, V, 1955, 325); — Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому.— Зате сина вченого будеш мати. Учення — світ, а невчення — тьма (Стельмах, І, 1962, 114). 3. Час перед сходом сонця; світанок. Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу божого боялась (Шевч., II, 1963, 248); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Ле, Ю. Кудря, 1956, 79). & Благословля́тися (благослови́тися) на світ див. благословля́тися; Від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі — від раннього ранку до пізньої ночі. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255); Від (од) сві́ту до сві́ту — від ранку до ранку. Чи вбираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Шевч., II, 1963, 110); До́ки (по́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й] со́нця (сві́ту-со́нця, со́нця-сві́ту і т. ін.) див. со́нце; До [са́мого бі́лого] сві́ту — до ранку. Він без сну сидів усю ніч темну до білого світу (Вовчок, І, 1955, 157); До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Мирний, І, 1949, 386); Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (Вирган, В розп. літа, 1959, 15); Займа́тися (зайня́тися) на світ див. займа́тися2; На світ благослови́ло див. благословля́ти; На світ заблагослови́лося див. заблагослови́тися; На світ не зво́дилося див. зво́дитися; Не ті́льки сві́ту, що у вікні́ див. вікно́; Ні світ ні зоря́; Чи світ чи зоря́ див. зоря́; Пе́ред сві́том; Над сві́том — перед світанком. Розходитись стали мужики уже перед світом — проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230); Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум’ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат.. поплентавсь додому (Коцюб., І, 1955, 25); Поблагослови́тися на світ див. поблагослови́тися; Сві́те мій!; заст. Бо́же-сві́те!; Го́споди-сві́те! — уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін. — Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (Н.-Лев., II, 1956, 195); Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок… Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока… (Вовчок, І, 1955, 374); Світ [мої́х] оче́й!; Мій сві́те [бі́лий]! — пестливе звертання до дорогої людини. — О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл., І, 1952, 232); Мати над вмираючим ридала: — Мій світе білий! Горенько моє! (Фр., XIII, 1954, 34); Світ світа́є — розвидняється; настає світанок. Ой без милого соловейка і світ не світає (Сл. Гр.); Ще й на світ не зорі́ло див. зорі́ти; Як (мов, на́че і т. ін.) світ свіну́в див. свіну́ти; Як [ті́льки] світ; Ско́ро (чим, ледь, рідко чуть) світ — дуже рано, на світанку. Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти (Головко, І, 1957, 267); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Фр., IV, 1950, 69); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Кв.-Осн., II, 1956, 200). СВІТ2, у і заст. а, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить… що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу. Об’єкти́вний світ див. об’єкти́вний 1. ∆ Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту див. геліоцентри́чний; Геоцентри́чна систе́ма сві́ту див. геоцентри́чний. 2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють… (Л. Укр., І, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Ком. Укр., 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи… [Назар:] Наш найкращий, Якове (Зар., Антеї, 1961, 20). 3. Земна куля, Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Л. Укр., V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Довж., І, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Ком. Укр., 5, 1960, 31); // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини — приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Коцюб., II, 1955, 186); — Без тебе мені світ — не світ і люди — не люди! — крізь плач скрикнув він (Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ — великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались… (Рильський, III, 1961, 88); // Оточення — суспільство, люди. — Одсахнусь тебе… зречусь тебе, мій сину… моє лихо… перед усім світом скажу… (Мирний, І, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Довж., І, 1958, 70). ◊ Баламу́тити сві́том див. баламу́тити; Бі́лий світ див. бі́лий; Близьки́й (близе́нький, таки́й) світ — далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Кроп., І, 1958, 65); [Xристина:] Бідне — такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); — Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? — А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Мик., II, 1957, 89); Бо́жий світ див. бо́жий; Ве́рнеться світ див. верта́тися; Витяга́ти (ви́тягти) на світ [бо́жий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Тют., Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Ви́ходець з то́го сві́ту див. ви́ходець; Вихо́дити (ви́йти) в світ див. вихо́дити; Віді́рваний (відрі́заний, оді́рваний, одрі́заний) від сві́ту — який не має зв’язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Коцюб., І, 1955, 393); Відправля́ти (відпра́вити) на той світ див. відправля́ти; Волочи́тися по сві́ту див. волочи́тися; Грі́шний світ, заст.— земне життя в усіх його проявах. Кривульками в’ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Стельмах, І, 1962, 249); Дури́ти сві́том див. дури́ти; Забува́ти (забу́ти) про все на сві́ті див. забува́ти; Заверті́вся світ див. заверті́тися; Зав’я́зувати (зав’яза́ти) світ див. зав’я́зувати; Заганя́ти (загна́ти) на той світ див. заганя́ти 1; Закрути́ти світ кому — викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. — Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда — гульк і закрутив тій дівчині світ (Речм., Весн. грози, 1961, 230); Замакі́трити світ див. замакі́трити; Замкну́вся світ див. замика́тися; Зану́ди́ти сві́том див. зану́ди́ти; Заступа́ти (заступи́ти) світ кому: а) позбавляти когось зв’язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. — Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило…, людей не помічав, себе не бачив (Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Добр., Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть,— Ледве вийшла.. А лютеє лихо… В самім серці повернулось І світ заступило (Шевч., І, 1951, 282); Збува́ти (збу́ти) із сві́ту див. збува́ти; Зво́дити (звести́) з сві́ту; Позво́дити на той світ — доводити до смерті кого-небудь; Зганя́ти (зго́нити, зігна́ти, зогна́ти) зі (з) сві́ту див. зганя́ти; Згла́дити з (зо, зі) сві́ту (сві́та) див. згла́джувати: Згла́дитися з сві́ту (сві́та) див. згла́джуватися; Згуби́ти з сві́ту див. згуби́ти; Зжива́ти (ізжива́ти, зжи́ти, ізжи́ти) з (із, зо, зі) сві́ту: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б’є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Кроп., IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. — Батька твого за землю з світу зжив Когут (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); — Все одно,— буркнула Катря. — І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зника́ти (зни́кнути) з (із, зі, зо) сві́ту — помирати; З’яви́тися на світ — народитися. З тьми «невідомого» з’явивсь я на світ — і перший віддих, і перший рух мій — в темряві матернього лона (Коцюб., II, 1955, 229); І світ не роди́в тако́го (тако́ї) див. роди́ти; Іти́ на той світ див. іти́; Іти́ (йти, пода́тися і т. ін.) у [широ́кий] світ (в світи́, в світа́) — залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко.— Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті сл., 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов..— ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи… (Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Вовчок, VI, 1956, 234); Іти́ світ за́ очі див. іти́; Кіне́ць сві́ту див. кіне́ць 1; Кля́сти́ на чім світ стої́ть див. кля́сти́; Лиша́ти (лиши́ти) світ див. лиша́ти; Ма́ятися по сві́ту (по сві́ті) див. ма́ятися; Мов (як, на́че, ні́би і т. ін.) [удру́ге (знов)] на світ народи́тися див. наро́джуватися; На бі́лому (бі́лім) сві́ті див. бі́лий; На всі чоти́ри світи́, рідко — на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може… оце тільки й бачу!» (Головко, II, 1957, 228); На край сві́ту див. край 1; На краю́ сві́ту див. край1; На світ [бі́лий (бо́жий)] не диви́вся б — жити не хочеться від туги, горя і т. ін. — Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); [На́че (нена́че)] світ підня́вся [вго́ру] див. підніма́тися; На чім (чо́му) світ [стої́ть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Котл., І, 1952, 139); Не ба́чити ні сві́ту, ні про́світку див. про́світок; Не ба́чити ще сві́ту (сві́та): а) див. ба́чити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася… світа ще не бачила (Мирний, V, 1955,84); Не близьки́й світ див. близьки́й; Не близьки́й світ топта́в див. близьки́й; Не бу́де на сві́ті кого — помре хтось. — Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (П. Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жиле́ць (жите́ць) на цьо́му сві́ті див. жиле́ць, жите́ць; Нема́ (нема́є) на сві́ті див. нема́; Нема́ (нема́є) то́го в (на) сві́ті, чого́ [б] не… див. нема́; Ні в сві́ті — нізащо, ні в якому разі. — Як бог милує? — пита було в неї мати.— Сама живу,— одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Вовчок, І, 1955, 237); Ніза́що в (на) сві́ті див. ніза́що; Ні за які́ ска́рби́ в сві́ті див. скарб; Ніко́ли в сві́ті див. ніко́ли; Нія́ким сві́том, діал.— ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Март., Тв., 1954, 238); Нови́й світ — Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу — Європи, Азії, Африки; Ну́ди́ти (нудьгува́ти) сві́том див. ну́дити, нудьгува́ти; Ну́дитися сві́том див. ну́ди́тися; Обгля́нутися по сві́ті див. обгляда́тися; Переверну́ти [весь] світ див. переверта́ти; Перейти́ світ див. перехо́дити; Переплу́тати все на сві́ті див. переплу́тувати; Переступи́ти на той світ див. переступа́ти; Піти́ з то́рбами по сві́ту див. піти́; Піти́ з цьо́го (сьо́го) сві́ту (сві́та) — померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Шевч., І, 1963, 254); Піти́ світ за́ очі (за очи́ма); Піти́ в світ (у світи́); Погна́ти у світи́ — вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (Зар., Антеї, 1961, 75); Піти́ широ́ким сві́том — помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті сл., 1968, 93); Поба́чити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Коцюб., III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітч., 3, 1962, 177); Поба́чити сві́ту (світ); Наба́читися сві́ту — побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього… Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію… (Коцюб., І, 1955, 367); — Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Кв.-Осн., II, 1956, 401); По [всіх] світа́х — скрізь. Наші кроки — повні, повнозвучні — по всіх світах усім народам чуть… (Тич., Зростай.., 1960, 19); Покида́ти (поки́нути) світ— помирати. Вже на ліжку кона [бабуся], Світ покидати готова (Граб., І, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Л. Укр., І, 1951, 173); Потекти́ світа́ми див. потекти́; Появля́тися (появи́тися) на (в) світ див. появля́тися; Прихо́дити (прийти́) у (на) світ див. прихо́дити; Розв’я́зувати (розв’яза́ти) світ див. розв’я́зувати; Розв’я́зується (розв’яза́вся) світ див. розв’я́зуватися; Світ [бо́жий] неми́лий див. неми́лий; Світ зав’я́зується (зав’яза́вся і т. ін.) див. зав’я́зуватися; Світ закри́вся див. закрива́тися; Світ закрути́вся див. закрути́тися 2; Світ замакі́трився див. замакі́трюватися; Світ замали́й кому — хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.— І коли вже ти вгомонишся?— прискіпується стара.— Голова біла, а йому світ замалий (Жур., Опов., 1956, 204); Світ за́ очі (за очи́ма) див. о́ко 1; Світ іде́ (пішо́в) пере́кидом (пере́кидьки) див. пере́кидом; Світ кру́титься пе́ред очи́ма (в оча́х) див. крути́тися; Світ макі́триться див. макі́тритися; Світ на всі чоти́ри вітри́ кому — хай іде хтось куди хоче. — Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] — світ на всі чотири вітри (Н.-Лев., І, 1956, 327); Світ не ба́чив (розм. не вида́в, діал. не ви́дів) — щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. — Ми вам дамо таке, що світ не бачив — два червінці (Довж., І, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота — дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Хотк., II, 1966, 82); Світ не зава́литься див. зава́люватися; Світ [не] кли́ном зійшо́вся див. клин; Світ перекида́ється (переки́нувся) [догори́ нога́ми] див. перекида́тися2; Світ пішо́в о́бертом див. о́бертом; Світ потьма́рився див. потьма́рюватися; Сві́ту [бі́лого (бо́жого)] не ви́дно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця — світу не видно. Порожньо на пероні (Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Стельмах, І, 1962, 108); Си́льні сві́ту [сього́] див. си́льний; Стари́й світ — Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше; Стари́й (стара́, старе́), як [бі́лий (бо́жий)] світ — дуже давній, давно відомий. — Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Фр., І, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Тют., Вир, 1964, 281); Схо́дити (зійти́) з сві́ту див. схо́дити; Сього́ (цього́) цві́ту [бага́то] по всьо́му сві́ту; Як цві́ту по всьо́му сві́ту — надзвичайно багато. — Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Коцюб., І, 1955, 25); — Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Вовчок, І, 1955, 36); Той світ — потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (Коцюб., І, 1955, 25); — Друга зустрів — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (Речм., Весн. грози, 1961, 68); Трима́ти (держа́ти) на сві́ті див. трима́ти, держа́ти; Трима́тися (держа́тися) на сві́ті див. трима́тися, держа́тися; У (в) бі́лий світ, як у копі́йку (у копі́єчку), жарт.— не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: — У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Тют., Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Загреб., Європа 45, 1959, 69); Хай йо́му ле́гко згада́ється на тім сві́ті див. зга́дуватися; Хоч на край сві́ту (сві́та) — куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]… (Шевч., II, 1963, 100); — Тимко любий мені — і все тут! з ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Тют., Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ — земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., I, 1963, 58); — Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Довж., І, 1958, 256); Части́ни сві́ту див. части́на; Як (відко́ли) світ сві́том; Від сві́ту — споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград… (Коцюб., І, 1955, 214); Цехи — то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Фр., II, 1950, 132); Яки́м сві́том?, діал. — яким чином? 4. який, чого. Людське суспільство, об’єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі,— ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Л. Укр., II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Комун. маніф., 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1); Античний світ; // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Мик., І, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Ком. Укр., 10, 1962, 16). Бі́лий світ — контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Гончар, II, 1959, 440); Черво́ний світ — революційна частина суспільства, яка боролася за встановлення Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. — Під загрозою — залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас.. будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв’язує нас з червоним світом (Гончар, II, 1959, 105). 5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука.., 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Ле, Право.., 1957, 6); // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Рад. Укр., 1.II 1969, 6); . Світ звуків; Світ барв; // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Ком. Укр., 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього — виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Стельмах, І, 1962, 400). 6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати — і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть… (Гончар, Тронка, 1963, 187); // Коло людей, об’єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. — Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Смолич, І, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Довж., І, 1958, 19). 7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. — Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Н.-Лев., І, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Стельмах, І, 1962, 617). Виво́зити (ви́везти, виво́дити, ви́вести) в світ кого — супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились!..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»… (Л. Укр., III, 1952, 663); Виїжджа́ти (ї́здити) у світ — бувати на світських балах, прийомах і т. ін. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 84.

світ—I у i заст.i а ч.i розм. Те саме що свтло I . розм. Те саме що свтло I . Час перед сходом сонця свтанок. Благословлятися на свтi.II у i заст.i а ч.i Сукупнсть усх форм ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
світ—свт у...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
світ—свт земна куля Земля з усм що на нй також Всесвт услд за греками космогоня наших предкв переповнена легендами свт чотирикутний плаский подбний до хати в якй звд Небе...Жайворонок. Знаки української етнокультури
світ—свт сьвт йолуп вд свта йолуп марудити свтом марудити на свт вул. на вол ст Коли ж вона прийде то скажи й що тут були в нас пан нспектор Коут запросили мене на Зелен ...Лексикон львівський
світ—англ. sweet солодкий термн яким позначаються рзновиди комерцйно розважально танцювально музики сентиментального наспвнолричного характеру а також спорднених форм де ви...Музичні терміни
світ—свт менник чоловчого роду всесвт свт менник чоловчого роду свтло арх....Орфографічний словник української мови
світ—[свт]ту м.em на т мн.em тиu тдва св...Орфоепічний словник української мови
світ—свт ту м. на т мн. ти т два свтие....Орфоэпический словарь украинского языка
світ—Свт свту тов на свт свте! свти тв...Правописний словник Голоскевича
світ—Великий свт та тсно жити.Наркання бдного чоловка.Бачив свта.Багато подорожував та бачив багато такого чого в сел нема.Гркий свт мама звялась а тато втк.Бда дттям коли род...Приповідки або українсько-народня філософія
світ—Свтанок...Словник застарілих та маловживаних слів
світ—Iвсесвт ншосвт ншосвття мирФразеологчн синонмиstrong блий свт Божий свт Новий свт Старий свт той свт цей свт ранок...Словник синонімів Вусика
світ—всесвт Божий свт ФР. людськ стосунки на мап Земля земна куля рослин царство звукв сфера царина учених коло духовий кругозр вищий товариство тоталтарний лад устрй спосб ж...Словник синонімів Караванського
світ—ВСЕСВТstrong сукупнсть усх форм матер як дине цле КОСМОСstrong МАКРОКОСМОСstrong МАКРОКОСМstrong СВТОБУДОВАstrong книжн. СВТstrong заст. Космос це Всесвт цим поняттям ох...Словник синонімів української мови
світ—СВТstrongstrong у заст. а ч. розм. Те саме що свтлоstrong .Мсяцю мй ясний! з високого неба Сховайся за гору бо свту не треба Т. ШевченкоПочало сутенти. На бульвар засвти...Словник української мови у 20 томах
світ—Istrong у em заст. а ч. розм. Те саме що свтло I . розм. Те саме що свтло I . Час перед сходом сонця свтанок. Благословлятися на свтem. IIstrong у em заст. а ч. Сукупнс...Толковый словарь украинского языка
світ—world...Украинско-английский юридический словарь
світ—астр. физ. вселенная мир...Украинско-русский политехнический словарь
світ—I world universe суспльствоem society worldвищий свт society high lifeзахдний свт Western worldзлочинний свт the underworldлтературний спортивний свт the literary spo...Українсько-англійський словник
світ—свет сусвет сусьвет сьвет...Українсько-білоруський словник II
світ—Свет...Українсько-білоруський словник II
світ—светсусветсусьветсьвет...Українсько-білоруський словник
світ—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
світ—Verden lys...Українсько-датський словник
світ—I em До самого блого свту Од свту до свту Перед свтом Свт мй! em em У всьому свт Нзащо в свт Частини свту em Свт не милий Вити у свт Новий свт Старий свт Пти...Українсько-китайський словник
світ—Univers verden lys...Українсько-норвезький словник
світ—[wit]сторони свту strony wiata...Українсько-польський словник
світ—у а m wiat в усьому свт na caym wiecie сторони свту strony wiata побачити ujrze wiato dzienne urodzi si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
світ—I лучистая энергия воспринимаемая глазом перен. разг. свет свте мй! а ласк. обращ. фольк. свет мой! б для выражения изумления разг. батюшки [матушки] светы! время пере...Українсько-російський словник
світ—Vrld ljus...Українсько-шведський словник
світ—СВТ все те що оточу людину те що знаходиться всередин не унверсальна предметнсть у межах яко людина вирзня себе зпомж нших предметв. Завдяки практичнй пзнавальнй дяльн...Філософський енциклопедичний словник
світ—аж рдко блий свт крутиться вернеться мактриться колихаться де закрутився завертвся замактрився заколихався пшов обертом перекидом перекидьки ходором т. н. в очах перед ...Фразеологічний словник української мови