Словник української мови в 11 томах

РІШИ́ТИСЯ

РІШИ́ТИСЯ див. ріша́тися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 581.

  1. рішити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ршивши...Большой украинско-русский словарь
  2. рішити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ршивши...Большой украинско-русский словарь
  3. рішитися—див.i ршатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. рішитися—ршитися зважитися ст Отут звичайно я мусв ршитися на один смливий крок який ранше уплянував сховатися в шафу з убранням Керницький...Лексикон львівський
  5. рішитися—ршитися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  6. рішитися—ВИРШИТИstrong роздумуючи обмрковуючи зробити певний висновок ПОСТАНОВИТИstrong РШИТИstrong НАДУМАТИСЯstrong ВИМРКУВАТИstrong ВИМИСЛИТИstrong ВИЗНАТИstrong ПОКЛАСТИstrong ...Словник синонімів української мови
  7. рішитися—РШИТИСЯstrong див. ршатися...Словник української мови у 20 томах
  8. рішитися—див. ршатися....Толковый словарь украинского языка
  9. рішитися—[nszytysja]decydowa si...Українсько-польський словник
  10. рішитися—ршитися позбутися розуму ума глузду. Втратити здатнсть нормально мислити дяти т. н. збожеволти. Вс так звикли звикли бачити його без подружжя що надзвичайно здивувалися ...Фразеологічний словник української мови