Лексикон львівський

РІШИТИСЯ

ріши́тися зважитися (ст): Отут, звичайно, я мусів рішитися на один сміливий крок, який раніше уплянував: сховатися в шафу з убранням (Керницький)

  1. рішити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ршивши...Большой украинско-русский словарь
  2. рішити(ся)—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ршивши...Большой украинско-русский словарь
  3. рішитися—див.i ршатися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. рішитися—ршитися дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. рішитися—ВИРШИТИstrong роздумуючи обмрковуючи зробити певний висновок ПОСТАНОВИТИstrong РШИТИstrong НАДУМАТИСЯstrong ВИМРКУВАТИstrong ВИМИСЛИТИstrong ВИЗНАТИstrong ПОКЛАСТИstrong ...Словник синонімів української мови
  6. ріши́тися—РШИТИСЯ див. ршатися. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовознавства за ред. . К. Блодда. К. Наукова думка . Т. . С. ....Словник української мови в 11 томах
  7. рішитися—РШИТИСЯstrong див. ршатися...Словник української мови у 20 томах
  8. рішитися—див. ршатися....Толковый словарь украинского языка
  9. рішитися—[nszytysja]decydowa si...Українсько-польський словник
  10. рішитися—ршитися позбутися розуму ума глузду. Втратити здатнсть нормально мислити дяти т. н. збожеволти. Вс так звикли звикли бачити його без подружжя що надзвичайно здивувалися ...Фразеологічний словник української мови