РІВНЯ́ТИ

РІВНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., перех. 1. Робити що-небудь рівним (у 1, 2 знач.), без заглибин, виступів і т. ін.; вирівнювати. Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (Н.-Лев., II, 1956, 367); Чередник схиливсь на ясла, Вуса хусткою рівня: Треба знати, як їх [корів] пасти, Щоб було в артілі масло, Молоко і сир щодня!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 24); Я знов спускала очі до роботи і, рівняючи рукава та припасовуючи комір, вкупі з тим розважала, що за тип моя бесідниця (Л. Укр., III, 1952, 599). 2. до кого — чого, з ким — чим і без додатка. Зіставляти, порівнювати кого-, що-небудь із кимсь, чимсь. Вона довго плакала і довго потім думала, рівняючи свої колишні мрії про дружинне [сімейне] життя до сьогочасної дійсності (Гр., II, 1963, 51); Мені ще трудно зробити вибір, мій мозок працює, розбирає усякі деталі, рівняє, я енергійно ношусь по хаті (Коцюб., II, 1955, 263); Чому їх [берези] так ми любимо? Чому З берізкою ми дівчину рівняєм Нам наймилішу? (Рильський, І, 1956, 451). 3. Вважати, визнавати кого-, що-небудь рівнозначним, рівноцінним комусь, чомусь у певному відношенні; уподібнювати. [Наталка:] Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (Котл., II, 1953, 20); — Ну, Юзечко, не будь же дитиною! Хто ж рівняє приятельку до кавалера, а кавалера до приятельки? (Л. Укр., III, 1952, 659). 4. Робити кого-небудь однаковим із кимсь у певному відношенні; зрівнювати. — Хіба ми ріжемо? — ледве вимовив [Чіпка], перевівши дух: — ми тільки рівняємо багатих з бідними… (Мирний, І, 1949, 334); Народ наш — творець: і рівняє він славою щиро Митця й хлібороба, простого бійця й командира (Мур., Ідуть.., 1951, 96). 5. Розташовувати, розміщувати кого-небудь в один ряд, по рівній, прямій лінії. Два солдати, взявши в руки гумові палиці, стали по обидва боки ламаної черги, рівняли її в шнурочок (Тют., Вир, 1964, 410). ◊ Рівня́ти крок див. крок. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 553.

рівняти—яю яш недок.i перех.i Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати. до когоi чогоi з кимi чим без додаткаi. Зставляти порвнювати кого щоне...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рівняти—рвняти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
рівняти—вирвнювати розрвнювати трохи пдрвнювати до кого порвнювати уподбнювати ототожнювати з з чим зставляти прирвнювати до А з Б ставити в один ряд зрвнювати о. стригти пд одн...Словник синонімів Караванського
рівняти—ВИРВНЮВАТИstrong робити щонебудь рвним без заглибин виступв т. н. РОЗРВНЮВАТИstrong ЗРВНЮВАТИstrong РВНЯТИstrong ВИГЛАДЖУВАТИstrong ПРИГЛАДЖУВАТИstrong РОЗГЛАДЖУВАТИstro...Словник синонімів української мови
рівняти—РВНЯТИ яю яш недок. що. Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати.Прийшов приказ з волост рвняти шляхи лагодить мости та насипать на багнах г...Словник української мови у 20 томах
рівняти—яю яш недок. перех. Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати. до когоem чогоem з кимem чим без додаткаem. Зставляти порвнювати кого щон...Толковый словарь украинского языка
рівняти—матем. техн. физ. равнять ровнять сравнивать уравнивать делать равным одинаковым...Украинско-русский политехнический словарь
рівняти—робити рвнимem to even to equate давати рвну оцнкуem to compare equally withem розм.em to equalize в спол.рвняти стрй вйськ.em to dress to align...Українсько-англійський словник
рівняти—I Не рвняй його з собою Зрвняти рохунок em...Українсько-китайський словник
рівняти—I кого що з ким з чим и до кого до чого сопоставлять сравнивать равнять кого что с кем с чем приравнивать кого что к кому к чему не рвняй його з собою не равняй его с с...Українсько-російський словник