РІВНЯТИ

ВИРІ́ВНЮВАТИ(робити що-небудь рівним, без заглибин, виступів і т. ін.),РОЗРІ́ВНЮВАТИ,ЗРІ́ВНЮВАТИ,РІВНЯ́ТИ,ВИГЛА́ДЖУВАТИ,ПРИГЛА́ДЖУВАТИ,РОЗГЛА́ДЖУВАТИ,ЗАГЛА́ДЖУВАТИ,ЗГЛА́ДЖУВАТИрідше,ВИСТРУ́ГУВАТИ,НІВЕЛЮВА́ТИ,ПІДРІ́ВНЮВАТИ(злегка, мало);ОБРІ́ВНЮВАТИ(краї чого-небудь);ПРИЧІ́СУВАТИ(граблями сіно, солому тощо). — Док.:ви́рівняти,розрівня́ти,зрівня́ти,ви́гладити,пригла́дити,розгла́дити,загла́дити,ви́стругати,поструга́ти,нівелюва́ти,підрівня́ти,обрівня́ти,причеса́ти. Двоє бетонярів.. почали топтати ногами, вирівнюючи тісто (Г. Коцюба); Руда глина.. сипалася з возів на гострий вал, хлопці, молодиці, дівчата розрівнювали її (М. Чабанівський); Борони тихо волоклися за кіньми,.. спушували землю, зрівнювали її (М. Томчаній); Народ зрізує й зрівнює гори, прокладає по схилах дороги (з наукової літератури); Прийшов приказ з волості рівняти шляхи, лагодить мости та насипать на багнах греблі (І. Нечуй-Левицький); Вигладжує (Констанцій) навосковані таблиці (Леся Українка); Уляна стежить за його руками, що пригладжують пом'ятий листок (Д. Бедзик); Грабарі зрівняли її (дорогу), розгладили, хоч котись (Панас Мирний); Загладити боронами засіяне поле; Вони і клумби пороблять, і доріжки вистругають (Остап Вишня); Ці поклади нівелюють нерівність схилів (з посібника); Ігор, насупившись, незадоволено став підрівнювати ряд (ліжок) (І. Багмут); Граблями причесали його (віз із сіном) з усіх боків (М. Томчаній).

ПОРІ́ВНЮВАТИ(вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.),РІВНЯ́ТИ,ЗІСТАВЛЯ́ТИ,ЗРІ́ВНЮВАТИрозм.;ПРИРІ́ВНЮВАТИ,ПРИМІРЯ́ТИ(ПРИМІ́РЮВАТИ)(звич. знаходячи що-небудь спільне);ПРОТИСТА́ВИТИ(знаходячи протилежне, різне). — Док.:порівня́ти,зіста́вити,зрівня́ти,прирівня́ти,приміряти,примі́рити,протиставити,протипоставити. Не один токар чи свердлувальник порівнював нишком її сяючий чистотою верстат із своїм і тоді в зручну хвилину ретельно протирав ганчіркою замащену, брудну станину (О. Донченко); Він обвів критичним поглядом свій салон, в думці рівняючи його до салону баронеси (Леся Українка); Вивчаючи свідчення стародавніх авторів, зіставляючи дані археології, вчені встановили, що золота посудина належала кіммерійцям (з газети); Хтось радість зрівнює з водою, Де глибина така ясна, Що дно здається під рукою, А зачерпнеш — немає дна... (М. Масло); (Старшина:) Який же я старий? Аджеж нехай прирівняє до мене якого парубка, чи справиться зо мною? (І. Карпенко-Карий); Перебрала Єлена всіх дівчат, усіх молодих женщин свого села, всіх приміряла до чоловіка — ні! (Г. Хоткевич).

РІВНЯ́ТИ(робити когось, щось однаковим з кимсь, чимсь),ПОРІ́ВНЮВАТИ,ЗРІ́ВНЮВАТИ,ПІДРІ́ВНЮВАТИ(злегка). — Док.:порівня́ти,зрівня́ти,підрівня́ти. (Наталка:) Не рівняйте мене, пане виборний, з городянками: я не вередую і не перебираю женихами (І. Котляревський); (Катря:) Кохання порівняє й царівну, й сироту, й королевича з нашою бідною баришнею (С. Васильченко); Оцими самими руками.. заробив він весь свій статок, все те, що зрівняло його з першими хазяїнами (М. Коцюбинський); — Оцей сенат хоче підрівняти голого з статечним господарем, який увесь вік стягався на землю: буде нарізати тільки по сім чи вісім десятин (М. Стельмах).

УПОДІ́БНЮВАТИ(робити або визнавати кого-, що-небудь подібним до когось, чогось),ПРИРІ́ВНЮВАТИ,РІВНЯ́ТИ,НАБЛИЖА́ТИ,НАБЛИ́ЖУВАТИ,ОТОТО́ЖНЮВАТИ,ІДЕНТИФІКУВА́ТИкнижн. (визнавати цілком однаковим). — Док.:уподі́бнити,прирівня́ти,набли́зити,отото́жнити,ідентифікува́ти. Уподібнювати образ героя легендарному Прометеєві; Прирівняв слона до комара! (прислів'я); — Ти не рівняй жінки до чоловіка... (Г. Коцюба); Тепер йому здавалося, що Тіна неодмінно мусить ототожнювати героїв фільму з ним (Ю. Мушкетик); Гете, властиве, не мішав революції і терору, та дивно, чому і д. Ганкевич ідентифікує їх (хіба війна і розбій, кара і тортури все одно?) (Леся Українка).

рівняти—яю яш недок.i перех.i Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати. до когоi чогоi з кимi чим без додаткаi. Зставляти порвнювати кого щоне...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рівняти—рвняти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
рівняти—вирвнювати розрвнювати трохи пдрвнювати до кого порвнювати уподбнювати ототожнювати з з чим зставляти прирвнювати до А з Б ставити в один ряд зрвнювати о. стригти пд одн...Словник синонімів Караванського
рівня́ти—РВНЯТИ яю яш недок. перех. . Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати. Прийшов приказ з волост рвняти шляхи лагодить мости та насипать на ба...Словник української мови в 11 томах
рівняти—РВНЯТИ яю яш недок. що. Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати.Прийшов приказ з волост рвняти шляхи лагодить мости та насипать на багнах г...Словник української мови у 20 томах
рівняти—яю яш недок. перех. Робити щонебудь рвним у знач. без заглибин виступв т. н. вирвнювати. до когоem чогоem з кимem чим без додаткаem. Зставляти порвнювати кого щон...Толковый словарь украинского языка
рівняти—матем. техн. физ. равнять ровнять сравнивать уравнивать делать равным одинаковым...Украинско-русский политехнический словарь
рівняти—робити рвнимem to even to equate давати рвну оцнкуem to compare equally withem розм.em to equalize в спол.рвняти стрй вйськ.em to dress to align...Українсько-англійський словник
рівняти—I Не рвняй його з собою Зрвняти рохунок em...Українсько-китайський словник
рівняти—I кого що з ким з чим и до кого до чого сопоставлять сравнивать равнять кого что с кем с чем приравнивать кого что к кому к чему не рвняй його з собою не равняй его с с...Українсько-російський словник