РІ́ЗАТИ

РІ́ЗАТИ, рі́жу, рі́жеш, недок. 1. перех. Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого. Михайло з Василем різали на січкарні солому (Козл., Ю. Крук, 1950, 131); Кухарка поналивала в миски борщу, шафар став із шнурком до кулеші й почав ним різати по шматкові для кожного робітника (Кобр., Вибр., 1954, 124); Алмаз дуже твердий, ним ріжуть скло (Наука.., 9, 1956, 5); Жовті та білі черепашники мають значну пористість. Це обумовлює їх легкість та м’якість, що дає можливість різати їх пилкою (Компл. використ. вапняків.., 1957, 70); Терпляче вчилися [війська] брати з ходу дротяні загорожі, різати та рвати колючий дріт (Гончар, II, 1959, 402); // Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим). Даве [давить] мені біле тілечко латаття, Аїр його ріже (Щог., Поезії, 1958, 69); Комиш шумів. Він їживсь перед нею [Соломією], тіснив із боків, настигав ззаду, ловив коріннями за ноги, колов і різав шорстким листом (Коцюб., І, 1955, 362); Маруся повзла, повзла на колінах до лісу, оглушена, роздавлена, без серця в грудях. І повзла, і падала, і різала руки, лице гострими травами, і повзла, і повзла… (Хотк., II, 1966, 220); // розм. Зрізувати, відрізати що-небудь, відокремлюючи від основи. Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград (Н.-Лев., III, 1956, 267); Стануть [люди] розказувати,.. як по цілому тижню в колодках морила [полковниця] сердешних дівчат, як їм коси різала (Мирний, І, 1949, 184); Коли б у неї був серп або ніж, вона різала б його [комиш] доти, поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом (Коцюб., І, 1955, 362); // розм. Розмежовувати земельний масив на окремі ділянки. — Чули правильний закон? — загорлав Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю! А панську ріжте, як хочете! (Стельмах, II, 1962, 134); // перен. Проходячи, пролягаючи через що-небудь, розділяти, пересікати його. Поміж хвилястими пагорбами та глинищами зміївся протитанковий рів. Праворуч різала річку навскіс розмита кам’яна гребля давно зруйнованого млина (Коз., Гарячі руки, 1960, 146). ◊ Рі́зати пуп (пу́па) — приймати дитину під час пологів. — Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? — сказала зобижена Ярина (Н.-Лев., II, 1956, 58); Хоч ноже́м ріж — дуже густий. — Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж, хоч пальцями колупай (Стельмах, І, 1962, 117). 2. перех. і без додатка. Ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю. Отаке-то на сім світі Роблять людям люде! Того в’яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить… (Шевч., І, 1963, 28); Може, там бійка, може, там кров… Він нічого не знав. Може, там ріжуть, грабують… Він тільки тямив, що все круг нього заворушилось і якась сила раптом ухопила його (Коцюб., II, 1955, 180); Тим самим мисливським ножем, яким він домучував недобитих лосів, він ріже на смерть свого товариша і, забравши гроші, втікає в Крим (Тют., Вир, 1964, 417); // Знищувати, винищувати кого-небудь різнею. Мовчки різали [панів] селяни (Сос., І, 1957, 388); — Не встигли розташуватись на ночівлю, біжать з Калинівки… «Рятуйте, Петлюра ріже євреїв!» Я туди… Трупи, пір’я… Жах! Ну, прикінчив банду і пішов (Довж., І, 1958, 177); // розм. Наїжджаючи на кого-небудь, убивати (про трамвай, поїзд). — Бережи ж там гроші та на вулицях оглядайся. Там, кажуть, тих трамваїв, що кожного дня людей ріжуть… (Тют., Вир, 1964, 49); // Забивати свійських тварин, птахів і т. ін. на м’ясо. Почали муку сіяти, птицю різати (Кв.-Осн., II, 1956, 484); Мемет виніс з хати довгий ніж, яким різав овець, і, блиснувши їм [ним] на сонці,.. застромив за пояс (Коцюб., І, 1955, 399); [Лихолат:] Тітко Василино, ви ж недавно кабанця різали. Може б, дали товаришам до картоплі (Мокр., П’єси, 1959, 33); // розм., рідко. Загризати (про дику, хижу тварину). — Тяжкі мої гріхи, Лисичко-сестричко. Коли, бувало, ввірвуся до кошари, то не ріжу одну Вівцю або дві, щоб наїстися, але замордую десять, двадцять із самої лютости [лютості] (Фр., IV, 1950, 78). ◊ [Хоч] мене́ (його́) ріж (рі́жте і т. ін.): а) уживається для підкреслення категоричної незгоди з чим-небудь, відмови від чогось. — А що, братця, чи не навідатись нам у Ліски, що там діється? — Я не піду, хоч мене ріжте, — каже Матня (Мирний, І, 1949, 311,); б) уживається для підкреслення чиєїсь упертості чи стійкості. — От мовчав би! — озвався Корній до Семена тремтячим здавленим голосом, — і чого ти заводиш, як тая баба? Хоч би мене різали, я б не плакав!.. (Л. Укр., III, 1952, 562); — Не встає [верблюд]? — спитав [чоловік]. — Хоч ріж його, проклятого!.. (С. Ол., З книги життя, 1968, 122). 3. перех., розм. Робити операцію кому-небудь. Він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі (Л. Укр., V, 1956, 250); [Коршун:] Значить, тільки різати? [Савкін:] Так. Ампутувати [ногу] (Собко, П’єси, 1958, 200); // Розрізати ножем, кинджалом тіло. Ріже сам себе японський самурай (Довж., І, 1958, 125); // Анатомувати труп. — Позавчора вмер, як кажуть, скоропостижно. Сьогодні, — каже, і суд прибіжить, будуть різать (Стор., І, 1957, 221). 4. неперех. Обробляти поверхню металу, дерева і т. ін. різальним інструментом, різцем. Поринало в мінералі, різало, гуло із металу «Азовсталі» бойове свердло (Рудь, Дон. зорі, 1958, 69); Різати по металу; // перех. Виготовляти що-небудь вирізуванням, різьбою. — От, Зосю, й будемо на пару працювати з твоїм милим чорнобривим: він ложки буде різати, а я молотком стукатиму (Стельмах, І, 1962, 648). 5. перех. Врізаючись, проникаючи у що-небудь, залишати на ньому сліди, борозни. Санчата з легким хрупанням різали полозками.. сніг (Тют., Вир, 1964, 518); Жовта пінява вода різала по живому тілу землі глибокі борозни (Збан., Сеспель, 1961, 445); * Образно. Блискавки різали сутінь, гроза вирувала (М. Ол., Леся, 1960, 67). ◊ Рі́зати во́ду (хви́лі і т. ін.) — уживається на позначення руху кого-, чого-небудь на (у) воді. Сахно покинула ховатися. Дужими вимахами різала вона воду, щосили простуючи туди, до скель, до несподіваного спільника й оборонця (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 70); Кораблі йшли повним ходом. Уже видно було, як вони ріжуть гострими кілями воду, збиваючи перед собою біле шумовиння (Ткач, Крута хвиля, 1956, 341); Степ патрулювали кінні роз’їзди, а морський, прилеглий до нього простір різали прудкі.. бронекатери (Гончар, II, 1959, 73); Рі́зати пові́тря (ти́шу): а) різко лунати (про звуки). — Фю-і-ї! фю-ї!.. — знову різало повітря якесь гостре свистіння (Гр., І, 1963, 363); б) порушувати тишу різкими звуками. Ранішній кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець, і гострими звуками різав вранішню тишу (Коцюб., III, 1955, 434). 6. перех. і без додатка. Врізатися в тіло, терти його, спричиняючи різкий біль. — Мене товста сорочка ріже в тіло, а ти, Мотре, ще молода: носи тим часом товсті сорочки, — сказала Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 295); Твердий комір різав йому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 158); // безос. Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Тют., Вир, 1964, 419). 7. перех. Викликати різкий біль, болючі відчуття. Нас більше сонце не палило. Не різав ніг сухий пісок (Олесь, Вибр., 1958, 408); Вони, зігнувшись під низьким склепінням, стояли майже по коліна в воді, яка різала їм пекучим холодом ноги (Стар., Облога.., 1961, 53); Холодний колючий сніг різав їй обличчя (Донч., VI, 1957, 539); // безос. — Так на що ви скаржитесь? — Ріже мене і пече попід боками, — обізвався із хати жіночий старечий голос (Тют., Вир, 1964, 66); // перен. Завдавати кому-небудь сильного душевного страждання, болю; мучити, терзати. Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 110); // перех. і без додатка, перен. Неприємно діяти на органи чуттів своєю незвичною яскравістю, різкістю, негармонійним звучанням і т. ін. Найменший фальш різав мене, і я годинами мучилась (Л. Укр., III, 1952, 703); Крутий, моцний [міцний] запах кожуха.. різав їй ніздрі (Хотк., II, 1966, 122); // безос. [Лизогуб:] Снилось мені, що вийшов я з шатра, а надворі день і сонце сліпуче, якого я не бачив ніколи, аж в очах ріже (Корн., І, 1955, 238). ◊ Без ножа́ рі́зати див. ніж1; Ву́хо (ву́ха) рі́же див. ву́хо; Рі́зати о́ко див. о́ко1; Рі́зати паси́ див. пас1. 8. перех., розм. Викликати в кого-небудь труднощі, змушувати опинитися в скрутному становищі; підводити. [Горлов:] Ти все автомобілями займаєшся? [Мирон:] Перестав давно. Авіацією. Директором цілого велетня. [Горлов:] Виходить, тебе лаяти слід. Літаки нас ріжуть. Мало даєте. Мало (Корн., II, 1955, 15). 9. перех., спорт., розм. Бити по дотичній прямій, направляючи м’яч, кулю вбік, у косий політ. 10. перех. і без додатка, перен., розм. Ставити кому-небудь незадовільну оцінку на іспитах. — Там [у школі механізації] такий завал був нашого брата, що аж підлога гнулась. — Казали — по десять гавриків на одне місце. Різали — спасу нема! (Збан., Переджнив’я, 1960, 369); Мальований намірився вступити в інститут. Два роки підряд його «різали» на вступних екзаменах, бо знання були нікудишні (Хижняк, Невгамовна, 1961, 242). 11. неперех. Діяти добре при використанні (про інструменти, пристрої, машини і т. ін.). Вона [машина] ту палицю як підхопила, як черконе! Так к лихій годині всі зуб’я й сплескалися! Тепер тільки смиче, а не ріже (Мирний, IV, 1955, 245). 12. перех. і без додатка, фам. Азартно, темпераментно, швидко робити, виконувати що-небудь. — Вогонь, а не дівка! — милувалися Санькою в танці, — От ріже!.. (Кучер, Трудна любов, 1960, 179); — І так вони навчилися цю бариню різати, що виводять і під скрипку, і під бубон, а тепер уже й під заслінку та деркач приноровились! (Стельмах, І, 1962, 615); // неперех. Говорити або читати швидко, не зупиняючись. От і братія сипнула У сенат писати Та підписувать — та драти І з батька і брата. А меж ними і земляки Де-де проглядають. По-московській так і ріжуть (Шевч., І, 1963, 250); Що от Трохим і неграмотний, а з святого письма не гірше дяка читає, так і ріже на кожне слово, так і пересипає ним свою річ (Мирний, І, 1954, 215); // неперех. Різко, інтенсивно дути (про вітер). Наступний день випав холодний, як і раніше. Різав незмінний норд-ост, але мороз начебто попустив (Коцюба, Нові береги, 1959, 450). 13. перех. і без додатка, розм. Говорити без натяків, з грубою відвертістю. Маруся холоділа… «Замовчи!» — хотілося крикнути, з усієї сили, але не кричала. А молодиця різала та й різала, по-своєму, по-простацькому, забираючися в саму душу зі своїм шорстким бажанням добра (Хотк., II, 1966, 171). ◊ Рі́зати пра́вду (пра́вду-ма́тінку) [в о́чі (у ві́чі)] — говорити все відверто кому-небудь. Різкий на язик, грубуватий, як усі сини півдня, Селаброс часом грубо різав правду в вічі (Н.-Лев., V, 1966, 150); Ярошенко взяв Христю за руку і палко зашепотів їй на вухо: — Не бійся, Христинко! Де бійся! Ріж правду (Речм., Весн. грози, 1961, 426). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 561.

різати—ржу ржеш недок.i перех. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого. Ранити людину частини тла про щось гостре або ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
різати—рзати . рзати рзати балак балак рзати кобту кобта . муз. фальшувати пд час спвуст Але там мж сопранами хтось немилосердно рже! Шухевичденотувати мармелка рзати рзати...Лексикон львівський
різати—рзати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
різати—рзатижу рuжеиsupш нак.em рж р...Орфоепічний словник української мови
різати—рзатие ржу ржеиш нак. рж ржтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
різати—Рзати ржу жеш жуть рж ржмо ржте...Правописний словник Голоскевича
різати—Зарзали без ножа.Докорами та гризотою укоротали життя.Мене недорзався б.Дуже худий що нема що рзати бо лише шкура та кости.На запчку не ржуть счку.Докр лнивому що спить ...Приповідки або українсько-народня філософія
різати—Iбатувати бити птицю викраювати викроювати вирзаuти вирзблювати вирзувати вдбатовувати вдкраювати вдрзаuти вдрзувати вдчикрижувати дробити забивати свиней застругувати ка...Словник синонімів Вусика
різати—тяти коси зрзувати стинати по шматку вдрзувати вдтинати кра обрзувати обтинати чим краяти розрзувати розтинати жм. панахати чикрижити людей убивати винищувати ЖМ. оперува...Словник синонімів Караванського
різати—чимсь гострим краяти тяти грубо кремсати....Словник синонімів Полюги
різати—ГРАТИstrong на чому на що у що й без додатка вдтворювати щонебудь на музичному нструмент про людину що чого з кого вдтворювати якийсь музичний твр володти музичним нст...Словник синонімів української мови
різати—РЗАТИ ржу ржеш недок. що. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого.Михайло з Василем рзали на счкарн солому П. Коз...Словник української мови у 20 томах
різати—волосся стригти вистригати вистригти повистригати достригати достригти подостригати настригати настригти понастригати обстригати обстригти пообстригати пдстригати пдстриг...Словник чужослів Павло Штепа
різати—ржу ржеш недок. перех. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого. Ранити людину частини тла про щось гостре або ...Толковый словарь украинского языка
різати—cut slash...Украинско-английский юридический словарь
різати—техн. пилить дрова дерево ещ резать...Украинско-русский политехнический словарь
різати—to cut to sliceрзати хлб to slice breadрзати солому to shred худобуem to kill to slaughter to carve to engraveрзати по мд to carve in copperрзати по дереву to carve o...Українсько-англійський словник
різати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
різати—Skre hakke...Українсько-датський словник
різати—em Рже в живот шлунку Рзати виноград Рзати соняшник Рзати правду в оч em Рзати пупа em Рзати слух абоem вухо Рзати оч em...Українсько-китайський словник
різати—Skjre hakke...Українсько-норвезький словник
різати—[nzaty]рзати на шматки ci na kawaki...Українсько-польський словник
різати—ржу ржеш rn ci kraja правду в оч mwi rn prawd w oczy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
різати—резать полосовать техн. бить о птице скоте рже в живот [шлунку] безл. разг. режет в животе [желудке] рзати виноград соняшник собирать срезая резать виноград подсолнечни...Українсько-російський словник
різати—Skra hacka...Українсько-шведський словник
різати—без ножа рзати кого без додатка. Ставити когонебудь у скрутне безвихдне становище завдавати комунебудь великих непримностей. Бйся Бога май серце Борух! Чого мене ржеш б...Фразеологічний словник української мови