РІЗАТИ

РІ́ЗАТИ,рі́жу, рі́жеш,недок.

1.що.Чим-небудь, перев. гострим, розділяти щось на частини, подрібнювати або відокремлювати частину від цілого.

Михайло з Василем різали на січкарні солому(П. Козланюк);

Кухарка поналивала в миски борщу, шафар став із шнурком до кулеші й почав ним різати по шматкові для кожного робітника(Н. Кобринська);

Алмаз дуже твердий, ним ріжуть скло(з наук.-попул. літ.);

Жовті та білі черепашники мають значну пористість. Це зумовлює їхню легкість та м'якість, що дає можливість різати їх пилкою(з наук. літ.);

Терпляче вчилися[війська]брати з ходу дротяні загорожі, різати та рвати колючий дріт(О. Гончар);

//кого, що.Ранити людину, частини її тіла (про щось гостре або чимсь гострим).

Даве[давить]мені біле тілечко латаття, Аїр його ріже(Я. Щоголів);

Комиш шумів. Він їживсь перед нею[Соломією],тіснив із боків, настигав ззаду, ловив коріннями за ноги, колов і різав шорстким листом(М. Коцюбинський);

Маруся повзла, повзла на колінах до лісу, оглушена, роздавлена, без серця в грудях. І повзла, і падала, і різала руки, лице гострими травами, і повзла, і повзла...(Г. Хоткевич);

//що, розм.Зрізувати, відрізати що-небудь, відокремлюючи від основи.

Я сидів тут трохи не од півдня та все дивився на тебе, як ти під горою різала виноград(І. Нечуй-Левицький);

Стануть[люди]розказувати, .. як по цілому тижню в колодках морила[полковниця]сердешних дівчат, як їм коси різала(Панас Мирний);

Коли б у неї був серп або ніж, вона різала б його[комиш]доти, поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом(М. Коцюбинський);

//що, розм.Розмежовувати земельний масив на окремі ділянки.

– Чули правильний закон? – загорлав Денисенко. – Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю! А панську ріжте, як хочете!(М. Стельмах);

//що, перен.Проходячи, пролягаючи через що-небудь, розділяти, пересікати його.

Поміж хвилястими пагорбами та глинищами зміївся протитанковий рів. Праворуч різала річку навскіс розмита кам'яна гребля давно зруйнованого млина(В. Козаченко).

2.кого, що і без прям. дод.Ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.

Отаке-то на сім світі Роблять людям люде[люди]!Того в'яжуть, того ріжуть, Той сам себе губить...(Т. Шевченко);

Може, там бійка, може, там кров... Він нічого не знав. Може, там ріжуть, грабують... Він тільки тямив, що все круг нього заворушилось і якась сила раптом ухопила його(М. Коцюбинський);

Тим самим мисливським ножем, яким він домучував недобитих лосів, він ріже на смерть свого товариша і, забравши гроші, втікає в Крим(Григорій Тютюнник);

//Знищувати, винищувати кого-небудь різнею.

– Світлійший і дівок різати велів, щоб не плодилася ізміна[зрада]. – Не вигубиш черкаської породи і не викоріниш ізміни(Б. Лепкий);

Мовчки різали[панів]селяни(В. Сосюра);

//розм.Наїжджаючи на кого-небудь, убивати (про трамвай, поїзд).

– Бережи ж там гроші та на вулицях оглядайся. Там, кажуть, тих трамваїв, що кожного дня людей ріжуть...(Григорій Тютюнник);

//Забивати свійських тварин, птахів і т. ін. на м'ясо.

Почали муку сіяти, птицю різати(Г. Квітка-Основ'яненко);

Мемет виніс з хати довгий ніж, яким різав овець, і, блиснувши їм[ним]на сонці, .. застромив за пояс(М. Коцюбинський);

[Лихолат:]Тітко Василино, ви ж недавно кабанця різали. Може б, дали товаришам до картоплі(Ю. Мокрієв);

//розм., рідко.Загризати (про дику, хижу тварину).

– Тяжкі мої гріхи, Лисичко-сестричко. Коли, бувало, ввірвуся до кошари, то не ріжу одну Вівцю або дві, щоб наїстися, але замордую десять, двадцять із самої лютости[лютості](І. Франко).

3.кого, що, розм.Робити операцію кому-небудь.

Він згоджується мене різати, так що тижнів через три я вже буду лежати на операційному столі(Леся Українка);

[Коршун:]Значить, тільки різати?[Савкін:]Так. Ампутувати[ногу](В. Собко);

//Розрізати ножем, кинджалом тіло.

Ріже сам себе японський самурай(О. Довженко);

//Анатомувати труп.

– Позавчора вмер, як кажуть, скоропостижно. Сьогодні, – каже, і суд прибіжить, будуть різать(О. Стороженко).

4.Обробляти поверхню металу, дерева і т. ін. різальним інструментом, різцем.

Поринало в мінералі, різало, гуло із металу “Азовсталі” бойове свердло(М. Рудь);

Різати по металу;

//що.Виготовляти що-небудь вирізуванням, різьбою.

– От, Зосю, й будемо на пару працювати з твоїм милим чорнобривим: він ложки буде різати, а я молотком стукатиму(М. Стельмах).

5.що.Врізаючись, проникаючи у що-небудь, залишати на ньому сліди, борозни.

Санчата з легким хрупанням різали полозками .. сніг(Григорій Тютюнник);

Жовта пінява вода різала по живому тілу землі глибокі борозни(Ю. Збанацький);

* Образно.Блискавки різали сутінь, гроза вирувала(М. Олійник).

6.кого, що, кому, чому і без дод.Врізатися в тіло, терти його, спричиняючи різкий біль.

– Мене товста сорочка ріже в тіло, а ти, Мотре, ще молода: носи тим часом товсті сорочки, – сказала Кайдашиха(І. Нечуй-Левицький);

Твердий комір різав йому(Ю. Бедзик);

//безос.

Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих(Григорій Тютюнник).

7.кого, що.Викликати різкий біль, болючі відчуття.

Нас більше сонце не палило. Не різав ніг сухий пісок(О. Олесь);

Вони, зігнувшись під низьким склепінням, стояли майже по коліна в воді, яка різала їм пекучим холодом ноги(М. Старицький);

Холодний колючий сніг різав їй обличчя(О. Донченко);

//безос.

– Так на що ви скаржитесь? – Ріже мене і пече попід боками, – обізвався із хати жіночий старечий голос(Григорій Тютюнник);

//перен.Завдавати кому-небудь сильного душевного страждання, болю; мучити, терзати.

Суперечні думки різали Денисову душу(Д. Бедзик);

//кого, що і без прям. дод., перен.Неприємно діяти на органи чуттів своєю незвичною яскравістю, різкістю, негармонійним звучанням і т. ін.

Найменший фальш різав мене, і я годинами мучилась(Леся Українка);

Крутий, моцний[міцний]запах кожуха .. різав їй ніздрі(Г. Хоткевич);

//безос.

[Лизогуб:]Снилось мені, що вийшов я з шатра, а надворі день і сонце сліпуче, якого я не бачив ніколи, аж в очах ріже(О. Корнійчук).

8.кого, що, розм.Викликати в кого-небудь труднощі, змушувати опинитися в скрутному становищі; підводити.

[Горлов:]Ти все автомобілями займаєшся?[Мирон:]Перестав давно. Авіацією. Директором цілого велетня.[Горлов:]Виходить, тебе лаяти слід. Літаки нас ріжуть. Мало даєте. Мало(О. Корнійчук).

9.що, спорт., розм.Бити по дотичній прямій, направляючи м'яч, кулю вбік, у косий політ.

10.кого, що і без прям. дод., перен., розм.Ставити кому-небудь незадовільну оцінку на іспитах.

– Там[у школі механізації]такий завал був нашого брата, що аж підлога гнулась. – Казали – по десять гавриків на одне місце. Різали – спасу нема!(Ю. Збанацький);

Мальований намірився вступити в інститут. Два роки підряд його “різали” на вступних екзаменах, бо знання були нікудишні(А. Хижняк).

11.Діяти добре при використанні (про інструменти, пристрої, машини і т. ін.).

Вона[машина]ту палицю як підхопила, як черконе! Так к лихій годині всі зуб'я й сплескалися! Тепер тільки смиче, а не ріже(Панас Мирний).

12.що і без прям. дод., фам.Азартно, темпераментно, швидко робити, виконувати що-небудь.

– Вогонь, а не дівка! – милувалися Санькою в танці, – От ріже!..(В. Кучер);

– І так вони навчилися цю бариню різати, що виводять і під скрипку, і під бубон, а тепер уже й під заслінку та деркач приноровились!(М. Стельмах);

//Говорити або читати швидко, не зупиняючись.

От і братія сипнула У сенат писати Та підписувать – та драти І з батька і брата. А меж ними і земляки Де-де проглядають. По-московській так і ріжуть(Т. Шевченко);

Що от Трохим і неграмотний, а з Святого Письма не гірше дяка читає, так і ріже на кожне слово, так і пересипає ним свою річ(Панас Мирний);

//Різко, інтенсивно дути (про вітер).

Наступний день випав холодний, як і раніше. Різав незмінний норд-ост, але мороз начебто попустив(Г. Коцюба).

13.що і без прям. дод., розм.Говорити без натяків, з грубою відвертістю.

Маруся холоділа... “Замовчи!” – хотілося крикнути, з усієї сили, але не кричала. А молодиця різала та й різала, по-своєму, по-простацькому, забираючися в саму душу зі своїм шорстким бажанням добра(Г. Хоткевич).

◇ (1) Без ножа́ рі́затикого і без дод. –ставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище; завдавати кому-небудь великих неприємностей.

– Бійся Бога, май серце, Борух! Чого мене ріжеш без ножа?(Л. Мартович);

– Ну, що тут у вас сьогодні? – спитав Левченко. Кадук без ентузіазму, похмуро глянув з-під насуплених брів. – Те, що й учора, – буркнув він неохоче. – Шаблій без ножа нас ріже(Д. Бедзик);

– Он ба який. Нас, можна сказати, ріжуть без ножа, а тут іще й кричати не велено. Оце слобода[свобода](І. Цюпа);

//завдавати кому-небудь душевних страждань, мук, болю.

– От би-с мовчав та не різав мене без ножа! – скрикнув чоловік і, знов похиливши голову, захлипав, мов дитина(І. Франко);

Кра́яти (рі́зати, розрива́ти, шматува́тиі т. ін.)/ розкра́яти (розрі́зати, розірва́ти, розшматува́тиі т. ін.)се́рце (ду́шу, гру́ди)див.кра́яти;

(2) По́ли рі́зати та тіка́ти(д) див.урі́зувати¹;

(3) Пра́вду (пра́вду-ма́тінку) рі́зати (руба́ти) –те саме, щоПра́вду говори́ти (каза́ти, сказа́ти, руба́ти, рі́затиі т. ін.)у ві́чі (в о́чі, до віч)(див.говори́ти).

Василь нашустрився[наїжачився]. Ріже прямо у вічі Йосипенкові правду, перед людьми страмить(Панас Мирний);

У нас так ведеться: ми один одному рубаємо правду у вічі(Ю. Збанацький);

Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважився, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, – Того й гляди – утнуть, як Комарові(Л. Глібов);

Через ці кляті порядки і пішов я з гвардії, тому що звик різати правду-матінку просто в вічі(З. Тулуб);

(4) Рі́зати (розрі́зувати, розріза́ти) / розрі́зати во́ду (хви́лю) –уживається на позначення руху кого-, чого-небудь на (у) воді.

Сахно покинула ховатися. Дужими вимахами різала вона воду, щосили простуючи туди, до скель, до несподіваного спільника й оборонця(Ю. Смолич);

Кораблі йшли повним ходом. Уже видно було, як вони ріжуть гострими кілями воду, збиваючи перед собою біле шумовиння(Д. Ткач);

Степ патрулювали кінні роз'їзди, а морський, прилеглий до нього простір різали прудкі .. бронекатери(О. Гончар);

Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду(О. Донченко);

(5) Рі́зати(рідшерва́ти, де́рти) /однокр.різону́ти (різну́ти) ву́хо (ву́ха, слух)кому, чим і без дод.:

а)неприємно діяти на кого-небудь своїм грубим, різким або сильним звучанням.

На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом(І. Микитенко);

Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: – Мадам, тільки для вас, справжнє “Коті”...(Н. Рибак);

Плач і стогін рвали вуха(П. Панч);

Гуркіт прокатного стана рвав вуха(Ю. Яновський);

б)викликати негативні враження, дратувати своєю недосконалістю.

Я не вбачаю ні одного виразу[в сонетах Грінченка],щоб різав ухо та потребував зміни(В. Самійленко);

Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві .. Вони трохи різали слух, але й будили думку(Ю. Мушкетик);

– Мухо, ти? – запитав[Федір]розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо, прозвучало образливо і принизливо(Д. Ткач);

– Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. – Ви до кого, бабусю? – різнуло вуха прикре слово. – До секретаря...(А. Хижняк);

Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті “торги” рвали слух(І. Франко);

Ми вже не спорились[сперечались],а просто вели розмову, і якось вона нікому так-то дуже вуха не дерла(Леся Українка);

в)(без дод.)виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість.

У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину(з газ.);

(6) Рі́зати ноже́мкого –завдавати комусь душевних мук, переживань; неприємно вражати, ображати кого-небудь.

Йдіть уже, тітко Ярино, йдіть!.. Хіба сліпі, що в неї[матері]душа болить, серце крається, що ви її .. ножем ріжете?(Є. Гуцало);

Ноже́м різону́тикого.

– Ти що, молодичко, всіх п'яних з рову витягаєш? І чоловік не боронить? Га? Ха-ха-ха! Ножем різонув Ганну той сміх(Є. Куртяк);

Різону́ти ду́шукому.

Очам стало боляче дивитись на залляті сонцем будинки, а зневіра різонула йому душу, як батіг по голому тілу(В. Підмогильний);

Різону́ти по живо́му ті́лі.

– Краще хай буде гірше одному, а не всім, – промовив розсудливо і лише опісля помітив, що різонув брата по живому тілі(М. Стельмах);

(7) Рі́зати о́ко (о́чі):

а)бути дуже примітним, різко виділятися серед чогось чим-небудь незвичайним або недоречним.

Здалеку ця мішанина стилів різала око, псувала архітектурний ансамбль. Але зблизька ті будинки виростали в усій величі й красі(В. Кучер);

На дверях було намальовано .. нахабне обличчя буржуа з відповідним текстом під ним. Але й це було не до місця й різало очі(М. Хвильовий);

б)викликати болючі відчуття в очах своєю яскравістю або неестетичним поєднанням (перев. про кольори).

Білим сніговим килимом вкрита земля, і блиск цей ріже очі(А. Хижняк);

При розміщенні рослин у паркових насадженнях треба враховувати колір квітів, листя, стовбурів, плодів, не допускаючи сполучень, які ріжуть око(із журн.);

в)(кому)викликати неприємні відчуття (тривогу, хвилювання), нервувати, бентежити кого-небудь.

– А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв(Григорій Тютюнник);

(8) Рі́зати пра́вду [в о́чі (у ві́чі)]кому і без дод. –говорити про все кому-небудь прямо, відкрито; відверто критикувати кого-небудь.

Як перед більшим менший чоловік До правди повернуть язик Одважиться, по стародавній мові, Що хлібець їж, А правду ріж, Того й гляди – утнуть, як Комарові(Л. Глібов);

– Мій приятель.. Роботящий і чесний чолов'яга.. У попереднього керівництва в немилості був. За критику і одвертість недолюбляли. Правду в вічі різав(з газ.);

Рі́зати пра́вду-ма́тінку.

Видає себе[Вечірко]за правдолюба – ріже правду-матінку(Ю. Мушкетик);

Рі́зати пра́вду-ма́тку.

Я підводжуся й ріжу правду-матку. – Вибачте, – кажу, – пропустив титри, та, мабуть, воно на краще. Бо як молодий режисер, робимо скидку: “Все попереду...”(А. Крижанівський);

Рі́зати у ві́чіщо.

Таких[як Куцокінь]ніде не люблять начальники, а самі вони в начальники не пнуться.. Не люблять неволі, напівправди.., крутійства. Що думають, те й ріжуть у вічі(із журн.);

(9) Рі́зати пуп (пу́па) –приймати дитину під час пологів.

– Яка ж я баба? Хіба я вам пупа різала? – сказала зобижена Ярина(І. Нечуй-Левицький);

(10) Рі́зати / розрі́зати пові́тря (ти́шу):

а)різко, голосно лунати (про звуки).

Фю-ї-ї! Фю-ї!... знову різало повітря якесь гостре свистіння(Б. Грінченко);

Розрізав густе повітря постріл рушниці(М. Коцюбинський);

б)порушувати тишу різкими звуками.

Ранішній кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець, і гострими звуками різав вранішню тишу(М. Коцюбинський);

Руба́ти (рі́зати) під ко́ріньдив.руба́ти;

(11) Хоч ріж (рі́жте) / зарі́ж (зарі́жте, зарі́жся):

а)уживається для підкреслення категоричної незгоди з чим-небудь, відмови від чогось.

Таки ж я проведу свого голубойка[голубонька],і без твоїх коней паршивих, таки проведу, хоч ти мене бий, хоч заріж!(Леся Українка);

[Уляна:]Не хоче Мина до колгоспу, хоч ви його заріжте!(О. Довженко);

б)уживається для підкреслення чиєїсь упертості чи стійкості.

– Не встає[верблюд]?– спитав[чоловік]. – Хоч ріж його, проклятого!..(С. Олійник);

Глянув я йому[професорові]в вічі, та й забув, що далі говорити! Їй-богу, забув! .. “Я Суєта! Я Суєта!” – сказав я тричі, а далі хоч заріж!(І. Нечуй-Левицький);

[Цокуль:]Панас від тебе відцурався... знову, поголоска йде, то хоч заріжся, тобі не повірять(І. Карпенко-Карий);

(12) Хоч ноже́м ріж:

а)дуже густий.

– Сметани чверть гладущика баба збирає, а кисляк такий, хоч ножем ріж(М. Стельмах);

б)(що, зі сл. густи́й.)дуже, у великій мірі.

Сметана густа, хоч ножем її ріж(з усн. мови);

Ноже́м мо́жна рі́затищо, перен.

Густа, ножем її можна різати, ніч налягала на окільні ліси і на Городища(В. Яворівський);

(13) Хоч ріж (рі́жте) [і печи́ на вогні́]кого –уживається для вираження впертості, непоступливості чи стійкості кого-небудь.

– Не встає[верблюд]?– Спитав[чоловік].– Хоч ріж його, проклятого!..(С. Олійник);

– Не дам, каже, розписок, хоч ріжте, а то ще й на суді покажу, що нікому нічого не позичав(М. Старицький);

Кожен уповноважений у Веселоярську тепер заявляв, що не старший за тридцять років, хоч ти його ріж і печи на вогні(П. Загребельний).

різати—ржу ржеш недок.i перех. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого. Ранити людину частини тла про щось гостре або ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
різати—рзати . рзати рзати балак балак рзати кобту кобта . муз. фальшувати пд час спвуст Але там мж сопранами хтось немилосердно рже! Шухевичденотувати мармелка рзати рзати...Лексикон львівський
різати—рзати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
різати—рзатижу рuжеиsupш нак.em рж р...Орфоепічний словник української мови
різати—рзатие ржу ржеиш нак. рж ржтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
різати—Рзати ржу жеш жуть рж ржмо ржте...Правописний словник Голоскевича
різати—Зарзали без ножа.Докорами та гризотою укоротали життя.Мене недорзався б.Дуже худий що нема що рзати бо лише шкура та кости.На запчку не ржуть счку.Докр лнивому що спить ...Приповідки або українсько-народня філософія
різати—Iбатувати бити птицю викраювати викроювати вирзаuти вирзблювати вирзувати вдбатовувати вдкраювати вдрзаuти вдрзувати вдчикрижувати дробити забивати свиней застругувати ка...Словник синонімів Вусика
різати—тяти коси зрзувати стинати по шматку вдрзувати вдтинати кра обрзувати обтинати чим краяти розрзувати розтинати жм. панахати чикрижити людей убивати винищувати ЖМ. оперува...Словник синонімів Караванського
різати—чимсь гострим краяти тяти грубо кремсати....Словник синонімів Полюги
різати—ГРАТИstrong на чому на що у що й без додатка вдтворювати щонебудь на музичному нструмент про людину що чого з кого вдтворювати якийсь музичний твр володти музичним нст...Словник синонімів української мови
рі́зати—РЗАТИ ржу ржеш недок. . перех. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого. Михайло з Василем рзали на счкарн солому ...Словник української мови в 11 томах
різати—волосся стригти вистригати вистригти повистригати достригати достригти подостригати настригати настригти понастригати обстригати обстригти пообстригати пдстригати пдстриг...Словник чужослів Павло Штепа
різати—ржу ржеш недок. перех. Чимнебудь перев. гострим роздляти щось на частини подрбнювати або вдокремлювати частину вд цлого. Ранити людину частини тла про щось гостре або ...Толковый словарь украинского языка
різати—cut slash...Украинско-английский юридический словарь
різати—техн. пилить дрова дерево ещ резать...Украинско-русский политехнический словарь
різати—to cut to sliceрзати хлб to slice breadрзати солому to shred худобуem to kill to slaughter to carve to engraveрзати по мд to carve in copperрзати по дереву to carve o...Українсько-англійський словник
різати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
різати—Skre hakke...Українсько-датський словник
різати—em Рже в живот шлунку Рзати виноград Рзати соняшник Рзати правду в оч em Рзати пупа em Рзати слух абоem вухо Рзати оч em...Українсько-китайський словник
різати—Skjre hakke...Українсько-норвезький словник
різати—[nzaty]рзати на шматки ci na kawaki...Українсько-польський словник
різати—ржу ржеш rn ci kraja правду в оч mwi rn prawd w oczy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
різати—резать полосовать техн. бить о птице скоте рже в живот [шлунку] безл. разг. режет в животе [желудке] рзати виноград соняшник собирать срезая резать виноград подсолнечни...Українсько-російський словник
різати—Skra hacka...Українсько-шведський словник
різати—без ножа рзати кого без додатка. Ставити когонебудь у скрутне безвихдне становище завдавати комунебудь великих непримностей. Бйся Бога май серце Борух! Чого мене ржеш б...Фразеологічний словник української мови