РІ́ДНИЙ

РІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким-небудь. [Андрій:] Я знаю, що діти одної матері настільки рідні межи собою, що не треба й доказувати сього (Л. Укр., III, 1952, 719); Перша відрада — то її рідна мати, така добра і кохаюча (Коцюб., І, 1955, 268); На сьомому році Люба залишилась сиротою. Громада призначила їй громадських опікунів, а землю й хату віддала рідному дядьку (Стельмах, І, 1962, 343); * Образно. — Сила і спритність, кажуть, — рідні сестри. Де одна не впорається, там друга прийде на підмогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 50); * У порівн. По сніданку пішов до Горького. Там мене стріли як рідного, обнімали і цілували, взагалі дуже прихильні до мене (Коцюб., III, 1956, 353); // Власт. людині, яка має кровну спорідненість, кровний зв’язок із ким-небудь. Теплом обгортають милі слова, рідна ласка… хочеться спати… голова хилиться. А неня вже постіль постелила (Хотк., II, 1966, 104); // Який належить тому, хто має таку спорідненість, такий зв’язок із ким-небудь. Діду мій! Я твій онук. Я й досі чую рідних рук ласкавий дотик (Сос., II, 1958, 357); // Який перебуває у шлюбі з ким-небудь (про чоловіка стосовно дружини і навпаки). [Ганна:] Ну, мабуть, що не тільки я, а й Надія Терентіївна не одрізнить тебе од Андрія, дарма що рідна його дружина (Мороз, П’єси, 1959, 242); // Який складається з кровно споріднених осіб. Гірко жилося Тарасові в рідній сім’ї через злидні та недостачі (Мирний, V, 1955, 309); Мені ввижається, як в тихім, ріднім колі Старий дідусь навча своїх онуків (Л. Укр., І, 1951, 52). Ма́ти (ма́тінко) [моя] рі́дна! — уживається в знач. виг. при вираженні різних почуттів. — Весело мені, як-то вже весело, мати моя рідна!.. (Вовчок, І, 1955, 267); — Де ви її [гранату] взяли? — жахнувся боєць. — О, матінко рідна! Та ви ж могли, знепритомнівши… — Годі, — перебив його Черниш (Гончар, III, 1959, 166). 2. у знач. ім. рі́дні, них, мн. Батьки. — Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні.., що рідних і вухом не ведуть (Тют., Вир, 1964, 125); // Близькі й далекі родичі. Гордилися нею і рідні, й сусіди… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 225); Рідні з усіх сил пнуться, щоб дістати щось хороше, і посилають у табір матерям, сестрам, бабусям одяг і харчі (Хижняк, Тамара, 1959, 187). 3. перен. Близький кому-небудь духом, звичками, поглядами і т. ін. Бідний до бідних рідний, а багатий нікому не радий (Укр.. присл.., 1955, 4); Зустрівся [Т. Шевченко] знову тої зими 1844 року з рідним Михайлом Семеновичем Щепкіним (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 330); // Якому віддав себе, присвятив своє життя. Дуже рад, що моя праця прийшлася до смаку, а ще більше буду радіти, коли нею послужу на користь нам рідного діла (Мирний, V, 1955, 361); Прощайте!.. А я рушаю в путь — нову стрічать весну, Скромнішу, а проте безумно — запашну, До друзів, до Дніпра, до рідної роботи (Рильський, II, 1960, 135); // З яким зжився, до якого звик. Ватаг сидить серед свого начиння, як батько серед дітей. Все воно — чорні лавки і стіни, ватра і дим… — все воно близьке і рідне, на всьому спочила його тепла рука (Коцюб., II, 1955, 325); // В якому все знайоме до дрібниць. — Ранком у сірій млі вантажимось на корабель.. Я, потрапивши до рідної стихії, літаю скрізь (Ю. Янов., II, 1958, 68); // у знач. ім. рі́дне, ного, с. Те, що є дорогим, близьким серцю. Послухатися Мар’ї — покинути?.. Серце не хотіло. Воно шептало, що вона тут рідне покине, дороге та любе позбуде (Мирний, III, 1954, 234); Від землі теж пахло рідним.. і знайомим з дитинства (Тют., Вир, 1964, 184); // Де або в якому хтось працює, служить, учиться і т. ін. Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод — київський Арсенал. Тут він працював змалку (Довж., І, 1958, 42); Чомусь ураз згадався їй рідний колгосп (Крот., Сини.., 1948, 8); Коли.. відлунають слова напучень та поздоровлень, коли відмінниця Алла Ратушна вже схлипне, від імені всіх однокласників прощаючись з рідною школою та вчителями… після цього всі учасники вечора висипають на подвір’я (Гончар, Тронка, 1963, 135); // З якого вийшов, до якого належить хто-небудь. «Донбас!.. Ми йдем на бій за тебе, — казав Олег, — казали всі, — ..за рідний люд, щоб Батьківщині весна всміхнулась золота» (Сос., II, 1958, 493); В найскрутніший момент він шукав підтримки насамперед звідси, із рідного народного середовища (Гончар, II, 1959, 407); // Характерний для певного народу, притаманний йому. [Xрапко:] Що це на тобі за такі убори? [Петро:] А що вам чудно, батьку? Хіба ви ніколи не бачили такого? Це ж наше рідне одіяння, котре кожен чоловік на селі носе [носить] (Мирний, V, 1955, 136); Вона навіть іноді ласкаво зазиває Кульжан у свою юрту і розповідає їй щось цікаве або навчає рідним звичаям (Тулуб, В степу.., 1964, 60); Рідний пісенний мотив було особливо приємно почути тут, далеко від батьківщини (Смолич, Світанок.., 1953, 348). 4. В якому народився, виріс хто-небудь або який пов’язаний з чиїмсь місцем народження. [Роман:] Захотілося.. глянути на рідну оселю, спочити під стріхою!.. (Кроп., II, 1958, 33); Старший лейтенант знаходить [на карті] села свого рідного району, розшукує знайомі шляхи, переліски, балки, горби (Гончар, III, 1959, 275); Теплом рідної землі війнуло від нього [листа] на поета, винним ароматом осінніх київських садів (Тулуб, В степу.., 1964, 449). Рі́дна краї́на див. краї́на; Рі́дна мо́ва — мова, якою володіє певна особа з раннього дитинства (звичайно мова тієї національності, до якої належить ця особа). — Я прошу дарувати мені, що не вітаю вас вашою рідною мовою (Смолич, І, 1958, 57); Рі́дне сло́во — те саме, що Рі́дна мо́ва. Взагалі, коли зможете, пишіть до мене, бо я все ж на чужині і потребую рідного слова (Коцюб., III, 1956, 407); Рі́дний край див. край1. 5. Уживається при пестливому звертанні до кого-, чого-небудь. — То ти сирітка, моя рідная? 0х! гірка сирітська доля! (Мирний, III, 1954, 300); Степе рідний, честь і славу Тобі маю піднести! (Граб., І, 1959, 187); Сашо! Не сердься, рідна. Я, здається, знову щось не так сказав… (Довж., І, 1958, 432). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 557.

рідний—комучомуem прикм. ма ступ. порвн. який ма кровну спордненсть кровний звязок з кимсь. близький комунебудь за духом звичками поглядами. в якому народивсяродной рдний дм ро...Большой украинско-русский словарь
рідний—а е. Який ма кровну спордненсть кровний звязок з кимнебудь. Власт. людин яка ма кровну спордненсть кровний звязок з кимнебудь. Який належить тому хто ма таку спордненсть ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рідний—рдний прикметник...Орфографічний словник української мови
рідний—рдний на дномуднм мн.em дн...Орфоепічний словник української мови
рідний—рднией м. на дномуднм мн. дн....Орфоэпический словарь украинского языка
рідний—Рдний на не...Правописний словник Голоскевича
рідний—див.em родич...Словник синонімів Вусика
рідний—брат кровний кров вд крови ксть вд кости мсто родинний родимий духом близький спорднений дло улюблений звук знайомий край батьквський ур. отецький отчий мову матрнй мн...Словник синонімів Караванського
рідний—який кровно спорднений з кимсь кровний кревний по батьков однокровний динокровний книжн. диноутробний як менник родич....Словник синонімів Полюги
рідний—БЛИЗЬКИЙstrong який ма пряме безпосередн вдношення до когонебудь тсно повязаний з ним особистими нтересами СВЙstrong пдсил. РДНИЙstrong пдсил. Ще вчора двчина нкого не по...Словник синонімів української мови
рідний—РДНИЙ а е. Який ма кровну спордненсть кровний звязок з кимнебудь.[Андрй] Я знаю що дти одно матер настльки рдн межи собою що не треба й доказувати сього Леся УкранкаПерша...Словник української мови у 20 томах
рідний—а е. Який ма кровну спордненсть кровний звязок з кимнебудь. Власт. людин яка ма кровну спордненсть кровний звязок з кимнебудь. Який належить тому хто ма таку спордненс...Толковый словарь украинского языка
рідний—akin native whole...Украинско-английский юридический словарь
рідний—про мсто крануem native про брата сеструem ownрдний брат own brotherрдна душа жарт.em twin soulрдна мова native language mother tongue vernacularрдна сестра full sist...Українсько-англійський словник
рідний—родны уласны...Українсько-білоруський словник II
рідний—Родны...Українсько-білоруський словник II
рідний—родныуласны...Українсько-білоруський словник
рідний—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
рідний—Hjemlig huslig...Українсько-датський словник
рідний—I Рдне мсто Мй рдний абоem моя рдна Рдна мова...Українсько-китайський словник
рідний—Hjemlig huslig...Українсько-норвезький словник
рідний—[ridnyj]rodzinny ojczystyрдна мова jzyk .рдний край kraj ....Українсько-польський словник
рідний—rodzony ojczysty rodzinny bliski рдна мова jzyk ojczysty край рдна крана kraj ojczysty рдна мати rodzona matka...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
рідний—родной фольк. разг. родимый свой мй рдний моя рдна в обращ. мой родной моя родная...Українсько-російський словник
рідний—Huslig...Українсько-шведський словник
рідний—рдна мати не впзна не пзна не впзна не пзна кого без додатка. Хтоcь дуже змнився на вигляд зовн. В нас таке бува поде двка з села потиняться ркдва а потм повертаться т...Фразеологічний словник української мови