РОКОТА́ТИ

РОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, рідко РОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. 1. Утворювати розкотисті монотонні звуки, рокіт. Здиблюючи землю, бушував, рокотав ураганний вогонь (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 532); Встає народ, гудуть мости, Рокочуть ріки ясноводі!.. (Рильський, II, 1960, 194); Борис.. глядів на бистро пливучу чисту воду, що стиха рокотіла, б’ючись об каміння (Фр., III, 1950, 450); В повітрі, рокочучи, йшли літаки, Піднісши на крилах червоні зірки (Бажан, І, 1946, 121); Десь зовсім близько, зразу за стінами театру, рокотів ще кулемет (Смолич, Театр.., 1940, 42); Струни рокотали, неначе плакали (Н.-Лев., VII, 1966, 140); *Образно. Навіть зараз, коли на серці в нього зовсім неспокійно, душа його рокоче всіма своїми могутніми струнами (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 4). ◊ Рокота́ти сла́ву кому — прославляти, оспівувати кого-небудь. Славу народові, славу нашому непереможному походові до комунізму рокочуть його [Дніпра] світлі, його вільні, його щасливі хвилі (Рильський, III, 1956, 28). 2. Лунати, звучати (про рокітливі звуки). Грім так і рокотить, а блискавка аж очі палить! (Кв.-Осн., II, 1956, 415); За вікном гриміли, завивали і рокотали зенітні постріли (Ю. Янов., II, 1954, 70); Суворо, майже на монотоні, рокотав баритон актора [П. К. Саксаганського] (Минуле укр. театру, 1953, 152); Ввічливий і приємний чоловічий голос рокотів привітно і навіть трохи поштиво (Собко, Граніт, 1937, 101); // безос. Розпочалася артилерійська канонада.. «Го-ооо-о-о, гоо-о-о-о»,— рокотало понад лісами і перекочувалося з краю в край (Тют., Вир, 1964, 498). 3. Говорити, співати, сміятися низьким, розкотистим голосом. — Замовч. Ані писни,— глухо рокотів на нього Бовдюг (Тют., Вир, 1964, 406). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 875.

рокотати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem рокотавши рокочучирокотатьДеепричастная формаem рокотав рокоча...Большой украинско-русский словарь
рокотати—очу очеш рдкоi рокотти очу отиш недок.i Утворювати розкотист монотонн звуки рокт.Рокотати славу комуi прославляти оспвувати когонебудь. Лунати звучати про роктлив звуки...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рокотати—рокотати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
рокотати—Рокотати кочу кочеш кочуть...Правописний словник Голоскевича
рокотати—див.em гримти звучати кричати...Словник синонімів Вусика
рокотати—БАСИТИstrong розм. говорити спвати смятися басом РОКОТАТИstrong РОКОТТИstrong рдшеstrong низьким розкотистим голосом. Ей ти носатий купи у мене зайця! басив з середини ...Словник синонімів української мови
рокотати—РОКОТАТИ очу очеш рдше РОКОТТИstrong очу отиш недок. Утворювати розкотист монотонн звуки рокт.Здиблюючи землю бушував рокотав ураганний вогонь М. СтельмахВста народ гудут...Словник української мови у 20 томах
рокотати—див. грохати колотити трахати...Словник чужослів Павло Штепа
рокотати—Рокотать рокотатиstrong издавать мелодичный звук Боянъ же брате не соколовь на стадо лебеди пущаше нъ своя вща пръсты на живая струны въскладаше они же сами княземъ с...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
рокотати—гучаць грымець...Старабеларускі лексікон
рокотати—очу очеш рдкоem рокотти очу отиш недок. Утворювати розкотист монотонн звуки рокт. Рокотати славу комуem прославляти оспвувати когонебудь. Лунати звучати про роктлив з...Толковый словарь украинского языка
рокотати—To roll to roar...Українсько-англійський словник
рокотати—вуркатаць...Українсько-білоруський словник II
рокотати—Вуркатаць...Українсько-білоруський словник II
рокотати—вуркатаць...Українсько-білоруський словник
рокотати—tylko osoba warcze hucze...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)