Словник української мови в 11 томах

ПРА́ВИТИСЯ1

ПРА́ВИТИСЯ1, иться; мн. пра́вляться; недок., рідко. Користуватися певними правилами, законами і т. ін. при управлінні. [Галя:] Цікаво знати, якими ми законами правимося (Мирний, V, 1955, 174). ПРА́ВИТИСЯ2, влюся, вишся; мн. пра́вляться; недок., розм. Те саме, що пра́вити1 3. Біля містка внизу, на косі.. річки, розташувалися подорожні, що теж правляться до Золотоноші (Ле, Ю. Кудря, 1956, 84). ПРА́ВИТИСЯ3, иться; мн. пра́вляться; недок. Здійснюватися (про обряди, найчастіше культові: молебні, тризну, панахиду і т. ін.). Сиріткою стоїть у ньому [в селі] церква. Зрідка правиться тут служба божа (Хотк., II, 1966, 351); Можна було подумати, що ця служба правиться не за тюремними гратами, а десь у старенькій церковці (Вас., І, 1959, 203). ПРА́ВИТИСЯ4, иться; мн. пра́вляться; недок. Пас. до пра́вити3 3. Спів реальним живиться, цим як бритва правиться (Тич., І, 1946, 240). ПРА́ВИТИСЯ5, влюся, вишся; мн. пра́вляться; недок., рідко. 1. біля чого, коло чого і без додатка. Виконувати якусь клопітку й забарну роботу, поратися. А Чіпка вже правився коло шкоди. Там тин підняв та набив, нові ворота приробив (Мирний, II, 1954, 249); А ми ще не лягли, все правилися (Сл. Гр.). 2. з ким. Розправлятися. — Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Мирний, І, 1954, 185). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 504 - 505.

  1. правити(ся)—кимчим недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem правивши правлячиправитьДеепричастная формаem правя...Большой украинско-русский словарь
  2. правити(ся)—кимчим недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem правивши правлячиправитьДеепричастная формаem правя...Большой украинско-русский словарь
  3. правитися—I иться мн.i правляться недок.i рдкоi.Користуватися певними правилами законами т. н. в управлнн.II влюся вишся мн.i правляться недок.i розм.i Те саме що правити I.III ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. правитися—правитися дслово недоконаного виду користуватися певними правилами законами рдко правитися дслово недоконаного виду прямувати розм. правитися дслово недоконаного виду ...Орфографічний словник української мови
  5. правитися—див.em ти...Словник синонімів Вусика
  6. правитися—ПРЯМУВАТИstrong ти хати в певному напрямку перев. прямо ПРОСТУВАТИstrong ПОСУВАТИСЯstrong ВЕРСТАТИstrong з сл. шлях дорогу путь ПРОХОДИТИstrong ПРАВИТИstrong також з сл. ...Словник синонімів української мови
  7. правитися—ПРАВИТИСЯstrongstrong влюся вишся мн. правляться недок. рдко.Користуватися певними правилами законами т. н. при управлнн.[Галя] Цкаво знати якими ми законами правимося П...Словник української мови у 20 томах
  8. правитися—Istrong иться мн. правляться недок. рдкоem.Користуватися певними правилами законами т. н. в управлнн. IIstrong влюся вишся мн. правляться недок. розм.Те саме що правити ...Толковый словарь украинского языка
  9. правитися—пасивн. стан доem правити...Українсько-англійський словник