ПРА́ВИТИ1

ПРА́ВИТИ1, влю, виш; мн. пра́влять; недок. 1. перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким-, чим-небудь; керувати, володарювати. А може й сам на небеси Смієшся, батечку, над нами Та може радишся з панами, Як править миром! (Шевч., II, 1963, 253); Ласкава пані Катерина Росію правила. Бенкет Змінявсь бенкетом (Рильський, II, 1956, 126); Старий цар умер, а зосталося два брати. Старшому ж не можна було чомусь царством правити (Мирний, І, 1949, 215); // Керувати, розпоряджатися ким-, чим-небудь. Лісовик довгобородий Лісовим масивом правив, Доглядав ретельно лісу (Перв., З глибини, 1956, 33); * Образно. Неволя й досі править в сій країні! (Л. Укр., І, 1951, 71). 2. перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і без додатка. Спрямовувати рух кого-, чого-небудь. Який же то козак править човном? (Вовчок, І, 1955, 92); Кожної хвилини фаетон міг перекинутись. Але вміло правила кіньми Софія (Шиян, Гроза.., 1956, 24); Хурман вперто правив коней понад залізницею (Кучер, Зол. руки, 1948, 177); Я ж не прошений-таки, Спритно виліз на санки, Попросив у брата віжки, Бо я править вмію трішки (Стельмах, Живі огні, 1954, 8). 3. неперех. Прямувати куди-небудь. Максим правив до галяви (Стельмах, І, 1962, 217); // перен. Мати якісь наміри. — Кортить мені довідатися, куди він править. — Та нікуди! (Загреб., Диво, 1968, 146). ◊ Пра́вити путь — постійно рухатися в певному напрямку. 4. перех. Доставляти щось куди-небудь. Так і не дав моторки, сказав, що правитиме нею огірки на перевалку (Гончар, Новели, 1954, 138). 5. перех. Справляти, чинити, учиняти що-небудь. Справді, чудні та небувалі се розбійники уявилися і чудний і небувалий вони теж розбій правили (Вовчок, І, 1955, 358); І, п’яні долею ясною, Бенкети правлять багачі (Черн., Поезії, 1959, 73). ◊ Посиде́ньки пра́вити — марнувати час у бездіяльному сидінні й балаканині. — Нема часу по хатах посиденьки правити. Швидше відпускай чоловіка (Стельмах, II, 1962, 172); Супере́чки пра́вити — сперечатися тривалий час. [Марія:] Що ж це вони, справді, цілий ранок суперечки правлять. Пора вже вирішувати щось (Лев., Марія, 1953, 48). 6. перех. і без додатка. Здійснювати обряди (найчастіше культові: молебень, тризну, панахиду і т. ін.). Руїну слави Рим пропиває. Тризну править По Сціпіонах (Шевч., II, 1963, 291); О. Нестор правив утреню дуже помалу (Фр., VII, 1951, 44); Біля ями на землю опустили мари. Знову правив піп і співала півча (Головко, II, 1957, 339). 7. неперех., за що, чим. Виконувати якесь призначення, бути придатним для чогось. Зайшли в Саїдів кабінет, що разом і за світлицю і за спочивальню правив йому (Ле, Міжгір’я, 1953, 135); Ратушна площа, як центр середньовічного Талліна, спочатку правила за ринкову площу (Наука.., 11, 1967, 54); // Мати здатність служити чим-небудь. Вона, та література [російська], може правити гідним зразком високомистецької реалістичної літератури (Укр. літ. критика.., 1959, 251); // за що. Ставати чим-небудь. Може воно колись і правда була, а тепер за брехню править (Номис, 1864, № 6859); // за кого, ким. Виконувати певні обов’язки кого-небудь, бути кимось. В артілі «Нове життя» за голову правив Іван Петрович Клен (Вишня, І, 1956, 411); Одразу відчулося, що цей найбагатший на всю околицю парубок править тут верховодою (Минко, Моя Минківка, 1962, 128). ПРА́ВИТИ2, влю, виш; мн. пра́влять; недок. 1. перех., про кого — що і без додатка. Говорити, здебільшого повторюючи ту саму думку, наполягаючи на чомусь; повторювати думку, що склалася про когось. Народ тільки про те й править, що про волю та що землю панську давайте ділити (Коп., Навколо полум’я, 1961, 8); Про того ж таки Чайченка правили, що, може, такий він, що й поглядом дівчат побиває (Вовчок, І, 1955,189); // Продовжувати розповідь. Йоганна дивиться просто в вічі Марції, але та спокійно править далі (Л. Укр., III, 1952, 179); // Говорити таке, що не зовсім відповідає дійсності або повністю суперечить їй. — Чую, що й коло пана маршалка заскакують, пані маршалковій компліменти правлять (Фр., VII, 1951, 268); Знає він, що цар в світлиці Точить, править небилиці (Перв., Казка.., 1958, 61). ◊ Ду́ба сма́леного пра́вити див. дуб; Пра́вити своє́ (своє́ї) — настійливо дотримуватися тієї самої думки в розмові. Хоч як Платон умовляв її, малюючи звабливі картини міського життя, Галина правила своє (Зар., На.. світі, 1967, 66); — Одне діло робити, приміром, у затишку, у котловані, інше діло мерзнути під вітром, — правив своєї Тугай (Коцюба, Нові береги, 1959, 115); Пра́вити тереве́ні (тереве́ні-ве́ні) — марнувати час у пустопорожній балаканині. Їм [жінкам] хоч цілий день, зібравшись у кучу, теревені правити, а що мужики їх та діти без обіда, так то їм і дарма (Кв.-Осн., II, 1956, 173); Тут треба щось робити, а не теревені-вені правити… (Коцюб., І, 1955, 113); [Хуса:] Так от: доволі теревені править, іди, переодягнись, — бо гості будуть (Л. Укр., III, 1952, 166). 2. перех., чого, що. Вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.). Нехай собака у дядька служить, а у дядини плату править (Укр.. присл.., 1963, 88); — Чого стоїте? Ходімо разом! — гукають перші. — Куди? — Та до пана ж. Волі правити (Мирний, IV, 1955, 186); // Встановлювати ціну на щось. — Не проторгуйся лише, прав достойну ціну (Гончар, Тронка, 1963, 257); Що ж, коні в нього добрі, довезуть. Фурман править ціну (Стельмах, І, 1962, 172). ПРА́ВИТИ3, влю, виш; мн. пра́влять; недок., перех. 1. Ліквідувати несправності; виправляти. Де у землянці батько, сивий лісоруб, Повстанців жде з походу, править зброю (Стельмах, V, 1963, 110); // Виявляти й усувати помилки у друкованому чи писемному тексті. Жак правив і редагував Галині переклади (Смолич, Світанок.., 1953, 323); Наталя Василівна.. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (Коп., Вибр., 1948, 181). 2. Випрямляти. — Я ж казала, що йому роги баранам править, а не колгоспом керувать (Кучер, Трудна любов, 1960, 315). ◊ Туди́ (там), де ко́зам ро́ги пра́влять див. коза́. 3. Гострити що-небудь (ніж, бритву і т. ін.) за допомогою ременя, бруска і т. ін. Він.. розмовляв з Василем.., який правив бритву в кухні (Томч., Готель.., 1960, 154). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 504.

правити—I влю виш мн.i правлять недок.i перех. i неперех. кимi чимi рдко щоi. Здйснювати верховну владу над ким чимнебудь керувати володарювати. Керувати розпоряджатися ким чим...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
правити—правити дслово недоконаного виду керувати спрямовувати рух кого чогонебудь прямувати справляти чинити учиняти щонебудь здйснювати обряди виконувати якесь призначення пра...Орфографічний словник української мови
правити—правитилу виеsupш аuлат нак.em а а...Орфоепічний словник української мови
правити—правиетие алу виеш алат нак. а атеи....Орфоэпический словарь украинского языка
правити—Правити влю виш влять прав правмо вте що з кого...Правописний словник Голоскевича
правити—создавать производить творить изготовлять составлять формировать делать совершать причинять правити примедбе делать замечания правити утисак создавать впечатление п...Сербско-русский словарь
правити—див.em говорити керувати спрямовувати...Словник синонімів Вусика
правити—сво повторювати торочити товкмачити товкти борг стягати цну просити як за батька гнути гилити молебень служити за що служити чим роги виправляти бенкет справляти народом ...Словник синонімів Караванського
правити—ВДПРАВЛЯТИstrong церк. перев. про священика виконувати релгйний обряд у церкв СЛУЖИТИstrong ПРАВИТИstrong перев. з сл. служба панахида тощо. Док. вдправитиstrong вдслуж...Словник синонімів української мови
правити—ПРАВИТИstrongstrong влю виш мн. правлять недок. ким чим рдко що. Здйснювати верховну владу над ким чимнебудь керувати володарювати.А може й сам на небеси Смшся батечку на...Словник української мови у 20 томах
правити—Править правитиstrong Правити слдъ правити путь указывать направление дорогу Гзакъ бжитъ срымъ влъкомъ Кончакъ ему слдъ править къ Дону Великому. Посла Дарий пръсы с...Слово о полку Игореве - словарь-справочник
правити—. разглядаць судовую справу. прыводзць прыгавор у выкананне. аддаваць ахвяраваць...Старабеларускі лексікон
правити—Istrong влю виш мн. правлять недок. перех. em неперех. кимem чимem рдко щоem. Здйснювати верховну владу над ким чимнебудь керувати володарювати. Керувати розпоряджатися ...Толковый словарь украинского языка
правити—техн. править управлять управлять править ещ...Украинско-русский политехнический словарь
правити—I керуватиem to govern to rule overem to manage to direct to guide to administer кермом автомоблемem to steer to drive to be at the wheel тех.em виврятиem to true up рихт...Українсько-англійський словник
правити—валадаць улада уладаць улядаць...Українсько-білоруський словник II
правити—Валадаць...Українсько-білоруський словник II
правити—валадацьуладауладацьулядаць...Українсько-білоруський словник
правити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
правити—Styre bestyre regere...Українсько-датський словник
правити—I Правити краною Правити за знаряддя Диван правив йому за лжко Накидка правила за плащ em Правити коректуру Правити бритву...Українсько-китайський словник
правити—Styre regjere...Українсько-норвезький словник
правити—[prawyty]...Українсько-польський словник
правити—влю виш . kierowa zarzdza np. pastwem державою rzdzi pastwem лтургю Службу Божу rel. odprawia naboestwo . kierowa samochodem sterowa dk помилки poprawia usuwa bdy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
правити—I править управлять за що иметь своим назначением чтон. быть пригодным для чегон. служить чем правити за знаряддя служить орудием II устранять недостатки исправлять с...Українсько-російський словник
правити—Styra regera...Українсько-шведський словник
правити—вдсебеньки правити фам. Самовльно чинити щось поводитися на власний розсуд доводити щось сво особливе. Що ви там одсебеньки правите весело прощебетала Жаб до Михайла. Ц...Фразеологічний словник української мови