Словник синонімів української мови

ПРАВИТИСЯ

ПРЯМУВА́ТИ(іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо),ПРОСТУВА́ТИ,ПОСУВА́ТИСЯ,ВЕРСТА́ТИіз сл. шлях, дорогу, путь,ПРОХО́ДИТИ,ПРА́ВИТИтакож із сл. шлях, дорогу, путь,ПРА́ВИТИСЯрозм.,ПРАВУВА́ТИрозм.,ПРЯМЦЮВА́ТИрозм.,ПРОШКУВА́ТИрозм.,ПАНЯ́ТИрозм.,ПРЯМУВА́ТИСЯрозм.,ГАРУВА́ТИ(ГЕРУВА́ТИ)(ГИРУВА́ТИ)заст.,ПРОСТА́ТИдіал.,ПРОСТЯГА́ТИСЯдіал. Вона і незчулась, як опинилась надворі, на стежці і пішла тихою ходою через парк, прямуючи до вокзалу (І. Нечуй-Левицький); Через кілометр дорога, минаючи Гребенище, поверне на південь.. Вершники прямували туди (Р. Андріяшик); Ми поволі простували звивистими міськими вуличками (Є. Гуцало); Бійці йшли на лижах парами, швидко посуваючись уперед (Я. Качура); Йди направо, я наліво Шлях верстатиму в тумані (І. Франко); Курною дорогою проходили до селища Шіхова робітники (О. Донченко); Максим правив до галяви (М. Стельмах); Біля містка внизу, на косі.. річки, розташувалися подорожні, що теж правляться до Золотоноші (І. Ле); Савочка правував у вуличку під горою (Ю. Мушкетик); І не куди їде він, а до них у ворота прямцює (А. Свидницький); Мирослав уже запримітив її, уже збуджено й радісно загорілися його очі, вже він прошкує до неї (Є. Куртяк); Паняй кожний, кому куди треба (Ю. Смолич); А за дорогу не турбуйся, До пекла навпростець прямуйся Пішком, — не треба і коня (І. Котляревський); Гируємо аж у саму столицю Петербург (Т. Шевченко); Товариство На Січ прямувало І мене взяло з собою; І через Балкани Простали ми в Україну Вольними ногами (Т. Шевченко); — Я й піду собі з Богом, одійду від гріха без клопоту, — мовив Карпенко, простягаючись до воріт (Л Яновська).

ПО́РАТИСЯ(виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо),КЛОПОТА́ТИСЯ,КЛОПОТА́ТИрідше,ОРУ́ДУВАТИрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ЧОВПТИ́СЯрозм.,МОРО́ЧИТИСЯрозм.,КОПИРСА́ТИСЯрозм.,КУЙО́ВДИТИСЯфам.,ВОРОЖИ́ТИжарт.,ПРА́ВИТИСЯзаст.,УВИХА́ТИСЯ(ВВИХА́ТИСЯ)діал. До хати йому йти не хотілося. Без будь-якої потреби він порався в коморі біля засік з добірним зерном (А. Шиян); Під казаном з літеплом ледве тліло сяке-таке багаття. Мати, видимо, ще з ночі клопочеться з пранням (І. Ле); (Настя:) Еге, доню, ти клопочи, порядкуй, душко моя, а я в кунпанії посиджу... (М. Кропивницький); Ольга легко орудувала на кухоньці, робота просто співала в її руках (П. Дорошко); А той, про кого дівчина думала, тим часом товкся та клопотавсь по господарству (Б. Грінченко); Перегуда одімкнув знову кузню і човпся там з ранку до ночі (А. Іщук); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились (Грицько Григоренко); Кіра Василівна ворожила біля вазочок з варенням, домашнім печивом, потім розлила чай (П. Кочура); З раннього ранку і до пізньої ночі вона все на ногах, все нишпорить, правиться і в хаті і надворі, і коло печі (Панас Мирний); Бабня ввихалася — Андрієві годила. Сестри жінчині вже п'яту піч дарунків випікали (Я. Качура). — Пор. 1.вози́тися, 2.господарюва́ти.

КАРА́ТИкого (накладати кару, здійснювати покарання за щось),РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯз ким, підсил.,ПРА́ВИТИСЯз ким, розм.;ПРОВЧА́ТИ(ПРОУ́ЧУВАТИ)розм.,НАВЧА́ТИ(НАУЧА́ТИ)розм.,ПОВЧА́ТИ(ПОУЧА́ТИ)розм. (здійснювати покарання для науки комусь);ЛАТА́ТИрозм. (б'ючи);ШОМПОЛУВА́ТИрозм. (б'ючи шомполами). — Док.:покара́ти,скара́ти,укара́ти,розпра́витися,провчи́ти(проучи́ти),навчи́ти(научи́ти),повчи́ти(поучи́ти),полата́ти. Тоді будеш знати, як будуть карати І на руки і на ноги Диби набивати (пісня); Кінні козаки робили облави і вже кількох дезертирів упіймали. Впіймані підлягали воєнно-польовому суду, який дуже суворо розправлявся з дезертирами, посилаючи їх на шибеницю (О. Донченко); — Живемо собі та слухаємо, як гайдамаки правляться з панами (Панас Мирний); (Олекса:) Знаєш, що ти за цяцька! Тобі давно місце на шибениці, давно б пора киями проучить!.. (С. Васильченко); Доведеться йому трохи нагадати ті часи, коли Лук'янові хлопці отаких замудрих дрючками навчали (І. Муратов); Дід вицупив із-за сволока батуру, якою, певно, не раз повчав свого внука Миколку (Григорій Тютюнник); Галушківський, де міг, латав його (мужика) нагаєм (Б. Грінченко); Зараз нас мали шомполувати. Я ніколи не думав, що мене колись хтось може шомполувати (Ю. Смолич).

  1. правити(ся)—кимчим недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem правивши правлячиправитьДеепричастная формаem правя...Большой украинско-русский словарь
  2. правити(ся)—кимчим недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem правивши правлячиправитьДеепричастная формаem правя...Большой украинско-русский словарь
  3. правитися—I иться мн.i правляться недок.i рдкоi.Користуватися певними правилами законами т. н. в управлнн.II влюся вишся мн.i правляться недок.i розм.i Те саме що правити I.III ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. правитися—правитися дслово недоконаного виду користуватися певними правилами законами рдко правитися дслово недоконаного виду прямувати розм. правитися дслово недоконаного виду ...Орфографічний словник української мови
  5. правитися—див.em ти...Словник синонімів Вусика
  6. пра́витися1—ПРАВИТИСЯ иться мн. правляться недок. рдко. Користуватися певними правилами законами т. н. при управлнн. [Галя] Цкаво знати якими ми законами правимося Мирний V . ПРАВИ...Словник української мови в 11 томах
  7. правитися—ПРАВИТИСЯstrongstrong влюся вишся мн. правляться недок. рдко.Користуватися певними правилами законами т. н. при управлнн.[Галя] Цкаво знати якими ми законами правимося П...Словник української мови у 20 томах
  8. правитися—Istrong иться мн. правляться недок. рдкоem.Користуватися певними правилами законами т. н. в управлнн. IIstrong влюся вишся мн. правляться недок. розм.Те саме що правити ...Толковый словарь украинского языка
  9. правитися—пасивн. стан доem правити...Українсько-англійський словник