ЛИХИ́Й1

ЛИХИ́Й1, а́, е́. 1. Який чинить лихо, здатний чинити лихо. — Лихі, мабуть, люди ці Книші? — каже Кармель (Вовчок, І, 1955, 350); Декотрі з жінок завидували Хіврі, що в неї свекруха не лиха (Григ., Вибр., 1959, 110); * Образно. Мовчки ждуть козаки… Від лихої руки Не минути цю ніч їм напасті (Манж., Тв., 1955, 81); // у знач. ім. лихи́й, хо́го, ч. Чорт; нечиста сила. Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, — Ізслизла, мов лихий злигав (Котл., І, 1952, 158). ◊ Лихи́й несе́ (прині́с) кого — те саме, що Лиха́ годи́на несе́ (принесла́). Аж ось лихий царя несе З законами (Шевч., II, 1953, 351); [Марися:] Хотіла вчора увечері вийти до Миколи, лихий приніс письмоводителя, з ним порались до півночі… (К.-Карий, І, 1960, 343). 2. Який сердиться, лютує; сердитий, лютий (див. лютий1 1). — Облиймо бісову бабу холодною водою, ..може, не буде така палка та лиха (Н.-Лев., II, 1956, 13); — Кажуть, мулла Смаїл лихий на сина, що не хоче сватати Шерфе (Коцюб., II, 1955, 126); І мати вже не пізнавала свого Дмитра — таким він став лихим і впертим (Стельмах, II, 1962, 377); Вона не пішла на квартиру до племінника, бо була лиха на Софію (Дім., Ідол, 1961, 207); // Дуже злий, лютий (про тварин). Згадав він про лихих собак, що проводили його нині вулицею, і зупинився, вагаючись (Коцюб., І,1955, 240); // Який виражає недобрі наміри. Хуса — чоловік середнього віку, дуже чорнявий, кучерявий, кремезний, вираз обличчя у нього не лихий, але владний (Л. Укр., III, 1952, 145); Лихі усмішки ледь-ледь пробились на хліборобських обличчях (Стельмах, Хліб.., 1959, 26). 3. Сповнений лиха, страждання. Ти покинув на родині Мене сиротою; Я.. зріднилась З долею лихою! (Бор., Тв., 1957, 56); Зашуміли гори, забриніли води, Зазнала Лисичка лихої пригоди (Фр., XIII, 1954, 259); // Який несе з собою лихо, страждання. [Марина:] Я певна, що Герцик прибув до нас з лихим заміром… (Кроп., V, 1959, 552); // Недобрий у певному відношенні; поганий. Вона перелякалася так сильно його слів, неначе схоплена на лихім учинку (Коб., III, 1956, 240); Початкуючі диригенти справляються в тактуванні перед дзеркалом, щоб вчасно позбутися лихих навичок (Осн.. диригув., 1960, 191); Іван нагадує собі ту хвилю, коли він привіз раз додому лихі оцінки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 106); // Недоброякісний, недостатній і т. ін. Не до стида, як сорочка лиха (Номис, 1864, № 13588); — От умре [Іван]… бідний мій світку!.. Недоїдає… це від лихого харчу… (Март., Тв., 1954, 39); // Пройнятий чимось недобрим (про слово, вислів і т. ін.). — Так, що ж ти проти лихого слова зробиш? (Кв.-Осн., II, 1956, 397); // Дуже тяжкий. Є такі люди, що невиносливі їм лихії муки, справжнє горе (Вовчок, І, 1955, 163); Якось (в бою не без напасті) мені в атаці довелось в лиху біду попасти (Гонч., Вибр., 1959, 147); // у знач. ім. лихе́, хо́го, с. Що-небудь погане, недобре. Не зробив я, і не думав я, отамане, батьку мій, кому-небудь лихого, а терплю горе і бог знав за що (Шевч., VI, 1957, 83); Гості, ніби спіймані на лихому, замовкли і ніяково відвели очі (Панч, Гомон. Україна, 1954, 45). ◊ Лиха́ (важка́, тяжка́) годи́на: а) тяжкий час; горе, нещастя. В грудях билось єдине жадання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (Граб., І, 1959, 264); Оце було коли не з добра, а з лихої години заведеш пісню, то зараз і репетує: — Не квили! (Барв., Опов.., 1902, 4); б) Уживається як лайливий вислів. — А бери її лиха година! Сидить, як ідол, ..у бровах сам чорт ховається, і ні пари з вуст! (Дн. Чайка, Тв., 1960, 51); 91/2 год. ранку. — І яка лиха година там стукає? (Вишня, І, 1956, 224); Лиха́ годи́на несе́ (принесла́) кого — про прихід кого-небудь небажаного. Думки мої вриваються, я весь насторожуюсь.. Не інакше, як офіцера несе сюди лиха година (Кол., На фронті.., 1959, 126); Лиха́ личи́на — уживається як лайливий вислів. Наче на лиху личину принесло (Номис, 1864, № 5109); [Личак:] А я, розумієш, так думаю: Загуба чи не Загуба, а якась лиха личина в нашій окрузі завелася.., хтось комору запалив (Мам., Тв., 1962, 482); Лихе́ о́ко див. о́ко1 ЛИХИЙ, а, е. Нестримно, нерозсудливо сміливий. Я буду співать про козаків лихих, Що тільки у січах зазнали утіх (Чумак, Черв. заспів, , ); // Баский (про коней). Він [вітер] мчить на лихих сивогривих конях, виє і стогне (Донч., VI, , ); // у знач. ім. лихий, хого, ч. Баский кінь. — То це до тебе коляса! — каже один Антосьові. — Може, до тебе, то так; а до мене приїде четверня лихих (Свидн., Люборацькі, , ). ◊ Лихий на їжу — дуже охочий до їжі. — Лихий на їжу [Антон]. Коли б до роботи такий прудкий (Коп., Навколо полум’я, , ). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 496.

лихий—адктив. який чинить лихо. сповнений лиха стражданнялихой. який сердиться лютийзлой лиха доля несчастная судьба лихий жарт злая шутка...Большой украинско-русский словарь
лихий—I а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо. у знач. м.i лихий хого ч. Чорт нечиста сила. Який сердиться люту сердитий лютий див. лютий I . Дуже злий лютий про тварин. Як...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лихи́й—лихий синонмчна назва до табуйованого в народ наймення чорт пop. Лихий попутав див. також однойменний твр Панаса Мирного у сполученн лихий несе де хтось небажаний у Т....Жайворонок. Знаки української етнокультури
лихий—лихий лихий як сто чортв лабатих роздратований дуже злий ст Так руський батяр Только Чорнй лихий був як сто чортв лабатих що йому так подурному висмикнулась нагода сповни...Лексикон львівський
лихий—лихий прикметник злий сповнений лиха нерозсудливо смливий...Орфографічний словник української мови
лихий—лихий на хоuмухuм мн.em х...Орфоепічний словник української мови
лихий—лиехий м. на хомухм мн. х....Орфоэпический словарь украинского языка
лихий—Лихий ха хе лих хих...Правописний словник Голоскевича
лихий—див.em злий чорт...Словник синонімів Вусика
лихий—злий сердитий лютий КЕПСЬКИЙ вчинок недобрий непохвальний поганий харч неяксний неповноцнний час важкий тяжкий ЯК М. ддько чорт нечистий лихий як собака....Словник синонімів Караванського
лихий—ВАЖКИЙstrong про життя життв обставини вдрзок часу тощо сповнений труднощв горя поневрянь т. н. повязаний з великими турботами або непримностями ТЯЖКИЙstrong НЕЛЕГКИЙst...Словник синонімів української мови
лихий—ЛИХИЙstrongstrong а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо протилежне добрий.Кажуть люди що дуже лихий немилосердний був пан до свох крпакв з переказу Лих мабуть люди ц ...Словник української мови у 20 томах
лихий—Istrong а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо. у знач. м. лихий хого ч. Чорт нечиста сила. Який сердиться люту сердитий лютий див. лютий I . Дуже злий лютий про тв...Толковый словарь украинского языка
лихий—evil mischievous...Украинско-английский юридический словарь
лихий—Лихий. Лютий розлючений сердитий. Яку б роботу не задумували енерчнйш сьвдомйш люди кацапня все псу. Лих що видл зложений у бльшости з Укранцв кацапи роблять страшн галаб...Українська літературна мова на Буковині
лихий—Wicked malicious spiteful evil nasty filthy badлиха доля sad bitter fateлих люди говорили the uncharitable said...Українсько-англійський словник
лихий—зухаваты удалы...Українсько-білоруський словник II
лихий—Зухаваты...Українсько-білоруський словник II
лихий—зухаватыудалы...Українсько-білоруський словник
лихий—em Лиха доля Лиха пригода em...Українсько-китайський словник
лихий—zy niedobry лиха доля zy los nieszczcie дивитися лихим оком patrze zym krzywym okiem...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
лихий—прил. злой разг. лихой недобрый худой плохой лиха доля несчастная [горькая] судьба лихе око разг. дурной глаз лиха пригода невзгода злоключение лихе слово худое слово...Українсько-російський словник
лихий—бодай щоб лихий узяв злизав побрав т. н. кого що лайл. Уживаться для вираження незадоволення ким чимнебудь несхвалення чогось. Щоб х запорожцв лихий злизав з х юродство...Фразеологічний словник української мови