ЛИХИЙ

ВАЖКИ́Й(про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями),ТЯЖКИ́Й,НЕЛЕГКИ́Й,ТРУДНИ́Й,ГОРЬО́ВАНИЙ,ГОРЬОВИ́Й,ЛИХИ́Й,ПЕКЕ́ЛЬНИЙпідсил.,ТІСНИ́Йзаст.;СКРУТНИ́Й,СУТУ́ЖНИЙ(перев. пов'язаний з матеріальними труднощами, нестатками);ГІРКИ́Й,НЕСОЛО́ДКИЙ,ТЕРПКИ́Й(який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); (Річард:) Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров'я поета (С. Руданського) (з посібника); Чи то справді життя цієї сім'ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).

ЗЛИЙ(який недоброзичливо, неприязно, нечуйно або вороже ставиться до інших),НЕДО́БРИЙ,ПОГА́НИЙ,ЛИХИ́Й,ЗЛІ́СНИЙ,ЗЛО́БНИЙ,ОЗЛО́БЛЕНИЙ,ЗЛОБЛИ́ВИЙ,ЗЛОСТИ́ВИЙ,ЗЛОСЛИ́ВИЙ,ЖО́ВЧНИЙ,ЛЮ́ТИЙпідсил.,ЗЛЮ́ЧИЙ(ЗЛЮ́ЩИЙ)підсил. розм.,СОБАКУВА́ТИЙпідсил. розм.,ЗЛІСЛИ́ВИЙрідко,ЗЛОБИ́ВИЙрідко,ЗАЇ́ЛИЙдіал. — Злий! Недобрий чоловік, лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! (Т. Шевченко); Санька визначила, що перед нею людина добра, а не зла, і що її треба поважати й шанувати (Григорій Тютюнник); І здається він в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (О. Довженко); Руїни спалених споруд, втікаючи, залишив тут фашист злобливий (І. Гончаренко); Бодай вас свята земля живцем поглинула! — лаялись навздогінці паніям злостиві діди з досади (І. Нечуй-Левицький); Почула Лисиця Вовчиків крик, побачила, який він біжить злосливий та недобрий, і не чекала довго (І. Франко); Він був знов такий жовчний! (О. Кобилянська); Збоку всім здавалось, що Ганна така люта! (О. Копиленко); Та й недобра ж ся Мар'я яка! І чого вона така злюча до всіх стала?.. (Панас Мирний); Майстер же був злющий, дивився спідлоба (Ю. Збанацький); Злостився Омелько й на дворян городових, ..на всяких спальників та стольників, навіть на собакуватих стрільців (О. Ільченко); Ласкаве телятко дві матки ссе, а злісливе ані єдної (М. Номис); — Я вже й потерпала, що його там злобивим вовкулакою зроблять (В. Кучер). — Пор. 1.недобрози́чливий.

ЗЛОВІ́СНИЙ(який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого),НЕДО́БРИЙ,ЛИХИ́Й,ЛИХОВІ́СНИЙпідсил.,ЗЛОВІ́ЩИЙрозм.,ЗЛОПОВІ́СНИЙрідко,ЗЛОВОРО́ЖИЙрідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В. Кучер); Вночі йому снилися лиховісні сни (І. Ле); Над затихлою морською поверхнею розлягалось зловіще ревіння моторів (В. Козаченко); Багато шляхтичів.. проклинали свою злоповісну долю і навіть самого Бога (Я. Качура).

ЛИХИ́Й(сповнений лиха, страждання; який передвіщає горе, страждання),НЕДО́БРИЙ,ЧО́РНИЙ. Вони обоє постерегали, що і над батьком, і над ними скоїлось щось страшне, якась лиха подія (І. Нечуй-Левицький); Він інстинктивно чув, що вчинив недобре діло (М. Коцюбинський); — І від тебе вже другий місяць немає жодної звістки? Я стала боятись листоноші — а може, чорний лист несе? (П. Панч).

НЕЩА́СНИЙ(який спричинився або спричиняється до неприємностей, непорозуміння, призводить до невдачі і т. ін.),ЗЛОЩА́СНИЙ,НЕЩАСЛИ́ВИЙ,ФАТА́ЛЬНИЙ,ФЕРА́ЛЬНИЙперев. із сл. день, число, заст. (позбавлений удачі, щастя). Як же випадав коли такий нещасний день, що ні роботи, ні в шинку нікого, а в самого ні крихти хліба, ..не гріх тоді й підняти, що легко лежить!.. (Панас Мирний); Вона почала (розповідь) з неділі, з тієї злощасної прогулянки в ліс, коли її так безсердечно образив Василь (А. Хижняк); От з того часу оминають нас опришки, бо тут, у Яворові, нещасливе місце для них (Г. Хоткевич); Колгоспники показують густий сад, де колись стояла фатальна корчма (В. Кучер). — Пор. 1.лихи́й, 1.невда́лий.

ПОГА́НИЙ(який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам),НЕДО́БРИЙ,НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ,НЕГА́РНИЙ,НЕГО́ЖИЙ,НЕХОРО́ШИЙ,НЕЛА́ДНИЙ,ЖАХЛИ́ВИЙпідсил.,ПОГАНЕ́НЬКИЙрозм.,КЕ́ПСЬКИЙрозм.,НЕЗУГА́РНИЙрозм.,АБИ́ЯКИЙрозм.,КАЗНА-ЯКИ́Йрозм.,НІЯ́КИЙрозм.,ТАКИ́Й-СЯКИ́Йрозм.,НЕВІ́РНИЙрозм.,НЕВА́ЖНИЙрозм. рідше,ЛИХИ́Йрозм.,ПОГАНЮ́ЧИЙпідсил. розм.,ПРЕПОГА́НИЙпідсил. розм.,ПАРШИ́ВИЙпідсил. розм.,ПАСКУ́ДНИЙпідсил. розм.,ПІДЛИЙпідсил. розм.,ЧОРТЗНА́-ЯКИ́Йзневажл.,ЛЕДА́ЧИЙзневажл.,ЧОРТІВлайл.,БІ́СІВлайл.,ЧОРТЯ́ЧИЙлайл.,ХУДИ́Йзаст.,ЛЕ́ДА-ЯКИ́Йдіал.,ШПЕ́ТНИЙдіал.;НЕДОБРОЯ́КІСНИЙ,НЕЯ́КІСНИЙ(незадовільної якості);НЕЗАВИ́ДНИЙ,МИ́РШАВИЙ,ДРАНТИ́ВИЙдіал.,ЗЛИДЕ́ННИЙдіал. (перев. зовні);ОСТА́ННІЙ,ПОСЛІДУ́ЩИЙрозм. (найгірший серед інших). В житті не так усе просто, як йому здавалося. Навіть серед односельчан виявилися хороші і погані люди: одним можна вірити, іншим — ні (Григорій Тютюнник); Гордєєв усю ніч пік у кухонній юрті пироги і все хвилювався, що дріжджі погані (З. Тулуб); — Недобрий, дочко, сьогодні зварила борщ. Мабуть, і сьогодні сало збігло (І. Нечуй-Левицький); Коли весь комітет одноголосно визнав її роботу незадовільною, дівчина ледве перемогла себе, щоб не піти з кімнати, грюкнувши дверима (О. Донченко); Як воно чудно: повернеться життя до тебе негарним, чорним своїм боком — і якимсь поганим здається все на світі (Г. Хоткевич); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Кримський); (Іван:) Аби тільки ми не зробили якогось нехорошого вчинку, з яким дружба не може миритись (І. Микитенко); Міщанська вулиця відразу відчула щось неладне (Н. Рибак); В оці вранішні години він багато думає.. про все, що завгодно, аби тільки не згадувати тієї жахливої ночі (А. Дімаров); Хто б ризикнув з цього сморчка зробити хоч би поганенького вояку (М. Хвильовий); З вигляду головного лікаря здогадався (Роман Кирилович), що справи кепські (В. Дарда); Коли ж недокурок впав долі, мовив (дід) статечно: "Більше такого не роби, внучку, то незугарні справи" (В. Скуратівський); (Мати:) Політниця з тебе абияка, тащити сіна — голова боліла... (Леся Українка); Господар з Юзьо Крапивницького був казна-який .. Двір в нього був запущений, а на полі родили бур'яни (С. Чорнобривець); Рибалка з нього був ніякий (Ю. Яновський); — Таке-сяке (ліжко) зляпав, а все ж буде краще на йому, ніж долі (С. Васильченко); Пішла б вона гуляти того-таки самого вечора, коли б не той вовк невірний з лісу (Марко Вовчок); Дивлюсь — усі якісь чудні Мені здаються хлопці. В очах у кожного смішок, Все надто підозріло. Невже зробив якийсь грішок? Неважне, значить, діло... (С. Воскрекасенко); Лихий передобідок і найліпший обід попсує (прислів'я); Воно-таки доведеться чарку горілки випити. І поганюча ж вона, і гірка, а от люблю її (А. Шиян); Згарський лишив Калиновича в препоганім настрою (І. Франко); Від паршивого берега відчалив, а на паскудний прибився (М. Стельмах); (Професор:) Надзвичайно підла погода. Вдень було ясно, а тепер дощ і сніг (І. Кочерга); Думають тільки про мед у своїх льохах. Переймають чортзна-які звичаї. Гидують своєю мовою (О. Довженко); На ледачій землі і трава не росте (прислів'я); — Чи скоро ж той чортів перевіз? — гукнула вона (Ю. Смолич); — А ти чого посміхаєшся? — Такий бісів характер маю (М. Стельмах); (Никодим (несамовито):) Не говори чортячим язиком до мене! Бо ти холодними речами отруту мені в душу ллєш (І. Карпенко-Карий); (Омелько:) Дай же, Боже, гуляти нам тихо, без сварки і без худого слова! (М. Кропивницький); Леда-якого бортника і мед ледачим пахне (Словник Б. Грінченка); Старого і шпетного.. полюбила (пісня); Чекати на високий урожай не можна, якщо покладеш у ґрунт недоброякісне зерно (з журналу); Ґудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Козаченко); "Хай він і в цій незавидній робочій одежі, а я пишаюся ним", — мовби каже дівчина, вчепившись за батька (О. Гончар); Савка махнув батогом і так натягнув віжки, ніби правив не миршавими коненятами, а казковими зміями (М. Зарудний); Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати. Наймала якусь дрантиву хатчину (О. Кобилянська); Такий собі злиденний будиночок, та ще й репнутий по фасаду з самої гори донизу (І. Багряний); Він Теж не з останніх (тут повів рукою На збіжжя, в другій складене кімнаті, — Пшеницю й кукурудзу золоту)... (М. Рильський); Правда, й Кирило Тур був у Січі не послідущий, був козак-душа (П. Куліш). — Пор. 1.бридки́й, 1.нікче́мний.

СЕРДИ́ТИЙ(який перебуває в стані гніву, сердиться),ГНІ́ВНИЙ,ЗЛИЙ,ЛИХИ́Й,ГРІ́ЗНИЙпідсил.;РОЗСЕ́РДЖЕНИЙ,РОЗГНІ́ВАНИЙ,НАГНІ́ВАНИЙрозм. (який став сердитим);РОЗДРАТО́ВАНИЙ,РОЗДРО́ЧЕНИЙрозм. (який перебуває в стані роздратування);ГНІВЛИ́ВИЙ,ЗЛОСТИ́ВИЙ(схильний до гніву). Семен, лихий та сердитий, швидко поспішався з майдану. Злість поняла його (М. Коцюбинський); — Розстріляю!!! — крикнув Боженко на Савку і, вдаючи гнівного начальника, люто гупнув ногою (О. Довженко); Опришки приїхали пізно ввечері, майже ніччю. Перемоклі, перемордовані, а вже злі — так і не доведи Боже (Г. Хоткевич); В Петра не було ні сестри, ні матері; мав він за порадників тільки старого, грізного панотця да жартівливе товариство (П. Куліш); — Я не з гнівливих... (В. Бабляк). — Пор. 1.лю́тий.

ЧОРТ(уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло),БІС,ЧОРТЯ́КАрозм.,ГА́СПИД(А́СПИД)розм.,ГАСПИДЯ́КАпідсил. розм.,ДІ́ДЬКОрозм.,КУЦА́Крозм.,КУ́ЦИЙрозм.,КУЦА́Нрозм.,КУЦЬрозм.,АНТИ́ПКОдіал.,А́РІДНИКдіал.,МОЛЬФА́Р(МОЛФА́Р)діал.,АНЦИ́ХРИСТ(АНТИ́ХРИСТ)заст.,БЕНЕ́РЯзаст.;ДЕ́МОН,ГЕ́МОН(в античній міфології);ДИЯ́ВОЛ,САТАНА(вища істота серед тих, хто втілює в собі зло);ЛУЦИ́ПЕР(ЛЮЦИ́ПЕР),ЛЮЦИ́ФЕР(володар пекла і зла);ПЕКЕ́ЛЬНИК(злий дух, що живе в пеклі);ЛУКА́ВИЙ,НЕЧИ́СТИЙ,НЕЧИ́СТА СИ́ЛА,НЕЧИ́СТИЙ ДУХ,ЗЛИЙ ДУХ,ЛИХИ́Й ДУХ,ДУХ ТЬМИ(ПІТЬМИ́),ДУХ ТЕМНОТИ́,ДУХ МЛИ,ЛИХИ́Й,ЧО́РНИЙ,ЧО́РНА СИ́ЛА,ВРАГзаст.,ПРОКЛЯ́ТИЙрідше (уживається перев. в розмовно-побутовій мові як евфемізм з метою уникнути вживання слів "чорт", "диявол");ДОМОВИ́К,ДОМОВИ́Й,ХОВА́НЕЦЬдіал. (той, що живе в домі);ВОДЯНИ́К,ВОДЯНИ́Йрідше,ТОЙ, ЩО ГРЕ́БЛІ РВЕрозм. (той, що живе в озерах, річках тощо);АНЦИ́БОЛОТдіал.,АНЦИ́БОЛдіал.,АНЦИ́БОЛОТНИКдіал.,БОЛОТЯНИ́Кдіал. (той, що живе в болоті);ЛІСОВИ́К,ЛІСОВИ́Й,ЩЕ́ЗНИК,ГАЙОВИ́К,ЛІСУ́Нзаст.,ПОЛІСУ́Нзаст. (той, що живе в лісі);ОЧЕРЕТЯНИК(той, що живе в очереті);ПОЛЬОВИ́Й(той, що живе в полі);ШАЙТА́Н(у мусульманській міфології). — Я до чорта, а він від мене; я за ним, а проклятий чортяка та у сіни (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорти бувають водяні, степові, хатні й лісові. З водяних найголовніший — анциболот. Це головне начальство над усіма водяними чортами; потім водяний чорт — це той, що греблі рве.. З хатніх чортів найперший чорт — це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. Із лісових чортів є лісовик-чорт; він білий, а п'ятки смалені; цей кріпко дурить людей (І. Шаповал); Здоровий сам (Лев), кудлата грива, На пиці широченний ніс, — Не тільки миша полохлива, Злякався б навіть і сам біс (Л. Глібов); Обхрестивсь та й беркиць з верби впрост на гаспидові ріжки... Несамовито захарчав гаспид... (Марко Вовчок); Куцим, або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає (Ганна Барвінок); З-за купини вискакує Куць, молоденький чортик-паничик (Леся Українка); Ходили перекази, що в негоду в річці товчуться антипки, чорти тобто, ловлять русалок, аби кохатися з ними (М. Олійник); Знав (Іван), що на світі панує нечиста сила, що арідник (злий дух) править усім (М. Коцюбинський); Гуцул лякався не тільки пана і жандарма, він жахався на кожному кроці відьми, упиря, мольфара і всякого іншого чортовиння (П. Козланюк); Що куля минає, то ще й нічого: єсть такі діди, на Чорномор'ї були, від кулі теж заговорюють.. А от як із нечистою силою що — то анцихрист (М. Хвильовий); — Вважаєш, майор з антихристами знається? (П. Автомонов); (Катря:) За мною оце проти середи бенеря гналась... (М. Кропивницький); "Чи янгол з неба оце з'явиться мені серед цього пишного натовпу князів та магнатів, чи демон з пекла прийняв лицарський .. пишний, чудовий вид і вмішався серед молодих магнатів, щоб одразу і так несподівано стривожити мою душу..." (І. Нечуй-Левицький); — Поїду в Київ, помолюся. Молитва, може, прожене Диявола... (Т. Шевченко); — Загримів грім, затріщали дуби в лісі, блиснула блискавка. Глянув я додолу, аж з розколини висовується сатана... (І. Нечуй-Левицький); "Хахол — чорт і до самого луципера доступить, не то до губернатора" (Панас Мирний); Колись прилучилось у пеклі, що підстарший чорт тяжко занедужав.. Їх, пекельників, і наші пани не переважать (Марко Вовчок); (Степан:) То гріх і перед Богом, і перед людьми, то лукавий кам'янить тобі серце! (М. Старицький); Тільки страшно! А що, як то нечиста сила туди коні приведе? Денис боявся нечистого, хоч і знав, що від його легко оборонитися хрестом (Б. Грінченко); — Обзивайсь, коли ти не нечистий дух! (Панас Мирний); Забобонному татаринові здавалося, ніби то відьма накликає на нього духів тьми (З. Тулуб); (Сестра Серафима:) Дух темноти погибельний боїться ясного лиця праведного. Да воскресне Бог й разточаться врази єго!.. (Панас Мирний); Мов духи мли з картини Рєпіна зняли цього стрункого гайдамаку і повтікали з переляку (В. Сосюра); Сивилла грошики в калитку, Піднявши пелену і свитку, — Ізслизла, мов лихий злизав (І. Котляревський); Куди вас враг несе до гаспидського сина? (Є. Гребінка); Недаром пут (у штольні) такий сопух. Певно, що се не від святого, а від проклятого (І. Франко); Ні разу не трапилося (Олексі) відчути на собі чортові пазурі, відьомське шахрайство, підступ чи лісовика, чи домовика, чи водяника (Г. Хоткевич); — Чого, Парасю, ти блідна? — Ох, ненько! Домовий триклятий Мене все кликав до вікна. Весь чорний, мов ведмідь кудлатий (П. Грабовський); Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого у маленькій рурці (О. Ковінька); — А в лісі живе полісун... А в полі живе польовий — і то нечиста сила... А в очереті над річкою очеретяник — вибігає з очерету білим бараном і лякає людей... А в воді живе водяник — цей у зелений кушир уплутається, пакості чинить, греблі рве... А в болоті живе болотяник — такий замурзаний та вкалений... (Б. Грінченко); (Русалка (випливає на берег і кричить):) Дідусю! Лісовий! біда! рятуйте! (Леся Українка); Щезник — темний дух гірського лісу (Є. Гуцало); Гомонять ялини, сосни — бір не спить. Чую я: лісун кудлатий тут лежить (І. Драй-Хмара); І знов шайтан нашіптує їй грішні думки, каламутить спокій (М. Коцюбинський).

лихий—адктив. який чинить лихо. сповнений лиха стражданнялихой. який сердиться лютийзлой лиха доля несчастная судьба лихий жарт злая шутка...Большой украинско-русский словарь
лихий—I а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо. у знач. м.i лихий хого ч. Чорт нечиста сила. Який сердиться люту сердитий лютий див. лютий I . Дуже злий лютий про тварин. Як...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лихи́й—лихий синонмчна назва до табуйованого в народ наймення чорт пop. Лихий попутав див. також однойменний твр Панаса Мирного у сполученн лихий несе де хтось небажаний у Т....Жайворонок. Знаки української етнокультури
лихий—лихий лихий як сто чортв лабатих роздратований дуже злий ст Так руський батяр Только Чорнй лихий був як сто чортв лабатих що йому так подурному висмикнулась нагода сповни...Лексикон львівський
лихий—лихий прикметник злий сповнений лиха нерозсудливо смливий...Орфографічний словник української мови
лихий—лихий на хоuмухuм мн.em х...Орфоепічний словник української мови
лихий—лиехий м. на хомухм мн. х....Орфоэпический словарь украинского языка
лихий—Лихий ха хе лих хих...Правописний словник Голоскевича
лихий—див.em злий чорт...Словник синонімів Вусика
лихий—злий сердитий лютий КЕПСЬКИЙ вчинок недобрий непохвальний поганий харч неяксний неповноцнний час важкий тяжкий ЯК М. ддько чорт нечистий лихий як собака....Словник синонімів Караванського
лихи́й1—ЛИХИЙ а е. . Який чинить лихо здатний чинити лихо. Лих мабуть люди ц Книш каже Кармель Вовчок Декотр з жнок завидували Хвр що в не свекруха не лиха Григ. Вибр. Об...Словник української мови в 11 томах
лихий—ЛИХИЙstrongstrong а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо протилежне добрий.Кажуть люди що дуже лихий немилосердний був пан до свох крпакв з переказу Лих мабуть люди ц ...Словник української мови у 20 томах
лихий—Istrong а е. Який чинить лихо здатний чинити лихо. у знач. м. лихий хого ч. Чорт нечиста сила. Який сердиться люту сердитий лютий див. лютий I . Дуже злий лютий про тв...Толковый словарь украинского языка
лихий—evil mischievous...Украинско-английский юридический словарь
лихий—Лихий. Лютий розлючений сердитий. Яку б роботу не задумували енерчнйш сьвдомйш люди кацапня все псу. Лих що видл зложений у бльшости з Укранцв кацапи роблять страшн галаб...Українська літературна мова на Буковині
лихий—Wicked malicious spiteful evil nasty filthy badлиха доля sad bitter fateлих люди говорили the uncharitable said...Українсько-англійський словник
лихий—зухаваты удалы...Українсько-білоруський словник II
лихий—Зухаваты...Українсько-білоруський словник II
лихий—зухаватыудалы...Українсько-білоруський словник
лихий—em Лиха доля Лиха пригода em...Українсько-китайський словник
лихий—zy niedobry лиха доля zy los nieszczcie дивитися лихим оком patrze zym krzywym okiem...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
лихий—прил. злой разг. лихой недобрый худой плохой лиха доля несчастная [горькая] судьба лихе око разг. дурной глаз лиха пригода невзгода злоключение лихе слово худое слово...Українсько-російський словник
лихий—бодай щоб лихий узяв злизав побрав т. н. кого що лайл. Уживаться для вираження незадоволення ким чимнебудь несхвалення чогось. Щоб х запорожцв лихий злизав з х юродство...Фразеологічний словник української мови