ЗАКИПА́ТИ

ЗАКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. закипля́ть; док. 1. Починати кипіти (у 1 знач.). Чути було, як на вогні в чавунку закипає й дме бульки вода (Скл., Карпати, II, 1954, 62); На веранді шумів закипаючи старий, мабуть єдиний в селі, самоварчик (М. Ол., Чуєш.., 1960, 3); Огонь запалав і затріщав. Риба швидко закипіла (Н.-Лев., II, 1956, 222). 2. перен., також чим. Починати дуже пінитися, бушувати (про море, ріку, хвилю і т. ін.). Набігаючи в своєму розгоні на каміння, ріка закипала піною, мов гарячий кінь, пирхала колючими бризками (Донч., IV, 1957, 207); Знову закипіло Синє море (Шевч., І, 1951, 61); Закипіла високая хвиля під веслами.., і скоро сиза імла сховала з очей малий човник (Дн. Чайка, Тв., 1960, 139); * Образно. Бігли в далеч.. зелені нитки ярини, кучерявились огірки, закипали білою піною гречки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 100). 3. перен. Починати проявлятися з великою силою, ставати дуже бурхливим (про яку-небудь дію, якесь явище). Бої закипали з шаленою лютістю в кожному провулку, в кожному домі… (Жур., Вечір.., 1958, 269); Гей, закипіла на нивах робота! Косить і в’яже до поту біднота (Щог., Поезії, 1958, 85); По всьому козацькому табору закипіло життя, ніби люди не мали йти спати, а збиралися так бучно в який похід (Мак., Вибр., 1956, 583); // безос. Закипіло, заревло навкруги, аж річка охнула й нестямно на всі боки захиталася (Мирний, IV, 1955, 317). ◊ Так шку́ра й закипи́ть на кому — хто-небудь буде дуже побитий. Буду я розумна, не буду я тобі давати грошей. Та як скажу, що се моє, так він мені каже: — Так шкура на тобі й закипить! (Барв., Опов.., 1902, 287). 4. перен. Дуже збуджуватися, роздратовуватися. — Чому ж ви не були? Де вас носило? — закипаючи, каже Одарка (Мирний, III, 1954, 135); Ото тільки й добра, що Кузьма Харитонович легко закипає, але й відходить швидко (Грим., Незакінч. роман, 1962, 62); — Знаю, чого Мирослав закипів так. Мислить, що князь Мстислав вижене нас з Галича (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 167); // чим. Починати пройматися, охоплюватися яким-небудь почуттям. Поглядаючи на них, хмурились повстанці, закипали злобою на тих, хто душив цих людей газами в каменоломнях (Гончар, Таврія.., 1957, 365); Сиділи собі [селяни], як бабаки, по своїх селах, варилися в чутках і хоч іноді аж закипали рішучістю, але до діла не бралися — боялися свого безсилля (Головко, II, 1957, 255). 5. перен. Наростати з великою силою (про почуття). Сльози перестали текти, але з заціплених уст було видно, що в його серці почало закипати щось недобре (Фр., III, 1950, 286); Рубін стоїть і ніби прислухається до себе. Яке в нього закипає завзяття! (Сенч., На Бат. горі, 1960, 6); Ольга не витримала. Ніздрі її роздулись і затремтіли, в ній закипіла безкрая лють проти цієї упертої дівчини (Мик., II, 1957, 297); // безос. Так і закипіло в мене всередині. Не побігла, а полетіла додому (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 177); // Тільки док., безос., з інфін. Дуже закортіло робити що-небудь. І так бісеняті аж закипіло того пива варити (Вовчок, VI, 1956, 288). ◊ Закипа́є (закипі́ла) душа́ у кого, чия; Закипа́є (закипі́ло) се́рце [кро́в’ю] у кого, чиє — хтось перебуває в стані сильного переживання, викликаного обуренням, злобою і т. ін. І чи не вперше так за всі роки закипіла зібгана наймитська душа (Стельмах, Хліб.., 1959, 185); Чубенко мовчав, сидячи на коні, серце його закипало кров’ю (Ю. Янов., І, 1954, 285); Закипа́є, (закипі́ла) кров у кому — хтось перебуває в стані сильного збудження. Козак скажено крикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Янов., І, 1958, 87); Пахне соком землі. Чудовий запах! Бачура вдихає його повними легенями, відчуває, як в ньому закипає кров (Чаб., Тече вода.., 1961, 133); Закипа́ють (закипі́ли) сльо́зи — виступають (виступили) сльози від сильного переживання. Так говорив отаман Бульба… Старі козаки стояли нерухомо, і сльози закипали їм на старечих очах (Довж., III, 1960, 37); На густих Дашиних віях закипіли горючі сльози (Жур., Даша, 1961, 26). 6. тільки 3 ос., розм. Загусати, запікатися згустками (про кров). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 143.

закипати—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem закипавши закипаючизакипатьДеепричастная формаem закипая...Большой украинско-русский словарь
закипати—аю аш недок.i закипти плю пиш мн.i закиплять док.i Починати кипти у знач. . перен. також чимi. Починати дуже пнитися бушувати про море рку хвилю т. н. перен. Починат...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
закипати—закипати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
закипати—Закипати паю паш...Правописний словник Голоскевича
закипати—див.em кипти сердитися...Словник синонімів Вусика
закипати—скипати кипти море пнитися вирувати бурунитися дяльнсть завязуватися загорятися розгорятися злобою перейматися вибухати почування наростати док. ЗАКИПТИ неос. закортти...Словник синонімів Караванського
закипати—аю аш недок. закипти плю пиш мн. закиплять док. Починати кипти у знач. перен. також чимem. Починати дуже пнитися бушувати про море рку хвилю т. н. перен. Починати пр...Толковый словарь украинского языка
закипати—физ. вскипать закипать...Украинско-русский политехнический словарь
закипати—недок.em закипати док.em закипти to begin to boil to be on the boil to bubble to simmer перен.em to be in full swingсправа закипла work is in full swing перен.em про поч...Українсько-англійський словник
закипати—em em Робота закипла...Українсько-китайський словник
закипати—несов. закипати сов. закипти закипать закипеть вскипать вскипеть...Українсько-російський словник
закипати—в душ закипати закипти. Надмрно хвилюватися вд припливу якогось почуття гнву незадоволення роздратування тощо. Терентй закипаючи в душ прислухаться ще якусь хвильку до м...Фразеологічний словник української мови