Словник української мови в 11 томах

ДУХІВНИ́К

ДУХІВНИ́К, а́, ч. Священик, у якого хто-небудь постійно сповідається. [Сильвестр:] Та як ти смів подумати, проклятий, Що я, монах і княжий духівник, З тобою буду чаші вихиляти (Коч., III, 1956, 69). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 444.

  1. духівник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. духівник—а ч.i Священик у якого хтонебудь постйно сповдаться....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. духівник—духвник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. духівни́к—духвник священик щодо особи яка в нього постйно сповдаться. Жайворонок В. В. Знаки укрансько етнокультури Словникдовдник. К. Довра . С. ....Жайворонок. Знаки української етнокультури
  5. духівник—духвник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  6. духівник—СВЯЩЕНИКstrong служитель культу православно та грекокатолицько церкви. ППstrong розм. ПАНОТЕЦЬstrong розм. БАТЮШКАstrong розм. РЕЙstrong церк. ПРОТОРЕЙstrong церк. ПРОТОР...Словник синонімів української мови
  7. духівник—Те саме що сповдник...Словник церковно-обрядової термінології
  8. духівник—а ч. Священик у якого хтонебудь постйно сповдаться....Толковый словарь украинского языка
  9. духівник—confessor...Украинско-английский юридический словарь
  10. духівник—Confessor priest clergyman...Українсько-англійський словник